Кривенська сільська бібліотека КЗ "ЦКД"Козівської селищної ради

03/06/2026

Велика подяка користувачам Марія Вигінна, Володимир Хміль, Марічка Пилипчук, Maryana Burylo, Марія Гнатишин, Тетяна Казімирович, Galyna Kryzhanivska, Ярослав Полигач, Іванна Стецько, Марія Саловська, Леся Гурська, Марія Грисяк, Ольга Дубчак, Надія Цокало, Марія Сеник, Надія Хміль, Iruna Shanaida, Дарина Тиркало, Тимчук Стефанія, Nadia Konovalchuk-Hladchuk, Софія Грицюк, Калатало Оксана, Іван Івасів

за вашу підтримку, реакції на публікації, поширення 🔥!

01/06/2026

"В Кривенському лісі" і "Данило наш проводир" виконує ансамбль "Горлиця"

01/06/2026

Шанайда П.П. і у виконанні хору "Ой у лузі червона калина"

01/06/2026

Панахида в Кривенському лісі.1 червня 2026р

01/06/2026

1 червня після Святої Літургії кривчани вшановували пам'ять Героїв юнаків-односельчан, які загинули більш ніж 80 років тому у Кривенському лісі, це - Шанайда Іван Антонович (1923),Білий Михайло Васильович (1921), Молодий Іван Миколайович (1923).
Село Криве було одним із найактивніших осередків повстанського руху в регіоні, і після закінчення ІІ світової війни національно-визвольна боротьба в селі продовжувалась ,тому окупаційна влада виставила в ньому посилений гарнізон емкагебешників.
А 24 травня 1945 року перед обідом в нашому Кривенському лісі було чути стрілянину. Через годину прийшла звістка в село, що загинуло троє юнаків.
Це були : Шанайда Іван Антонович (1923)
Білий Михайло Васильович (1921)
Молодий Іван Миколайович (1923)
Їх криївку оточили вороги і наказали, щоб хлопці здалися живими. В той час був указ із Москви, якщо здадуться , то їм буде дароване життя. Але хлопці присягнули на вірність України: «Ми не здамося, краще смерть» в криївці вони все знищили, попалили документи і самі себе постріляли.
«Ой там у лісі при долині,
Червоні рожі розцвіли,
Там три друзяки по – геройські,
Життя з а нарід віддали…»
Тіла забрали до гарнізону , а потім до Козови . Де вони похоронені ніхто не знає. ..
На місці загибелі хлопців односільчани у 1991році висипали могилу. І кожного року літом односільчани і родина приходять, щоб віддати дань пам’яті борцям за волю України.
Схиляємо голови перед мужністю та відвагою героїв, які боронили і нині захищають нашу країну. Пам'ять про них житиме вічно в наших серцях, а живим - наша безмірна вдячність і повага. Саме завдяки вам Україна сильна!

31/05/2026

31/05/2026

Ой, земле, радістю умийся –
Прийшла до нас Зелена Трійця!
Нехай Господь нам дасть надію,
Та душі миром хай зігріє! …
А кожен , що прийшов з бідою
Візьме її нехай з собою –
Нехай вмивається журбою
Та повоює сам з собою!
То ж ми зів’ємо Україні,
Щоб вберігати кожну днину,
Вінок з любистку, рути й м’яти –
Наш оберіг у кожну хату
Освятим зілля в наших храмах,
Щоб заживити біль і рани,
А Святом ми окропим й будні
На дні новітні й незабутні…
Хай в кожнім домі та оселі
Всі будуть радісні й веселі,
Щоб було зелено й святково
І сонячно і веселково.
Іванна Осос
Традиційно свято Трійці або Зелені свята припадає на п’ятдесятий день після Великодня. Бо саме цього дня Христос зіслав на своїх апостолів Святого Духа, щоб вони мали чудодійну силу. Свята Трійця є символом єдності Святого Духа, Бога Отця і Бога сина.
Цьогоріч одне з найбільших релігійних свят – День Святої Трійці припадає на неділю,31 травня .
Існує традиція напередодні свята прикрашати подвір’я й хату зеленими гілками дерев та пахучим зіллям. За день до свята, в суботу, парубки і дівчата разом йшли до лугів та лісів. Аби збирати різну зелень для дому: чабрец, полин, любисток та багато іншого. Це потрібно було робити ще вдосвіта, аби рослини зберегли свої чарівні властивості. Прикрашали цим всім добром в суботу оселю, ворота двору та в дворі, де живе худоба. Також прикрашали свої володіння гілочками клену, липи, осики. Плели віночки з таких квітів, як конвалії, незабудки, васильки, чебрець та полину. В деяких місцевостях красуні і себе прикрашали віночками й носили їх, виходячи на вулицю в свято.

30/05/2026

https://youtu.be/M6xh5eMMwm0?si=sWdO2ini46M9c78_

Мирославі Райтер - ветеранці УПА із Козової, що на Тернопільщині, в...

26/05/2026

Сьогодні святкує свій 100-річний ювілей Боєць за українську державність та зв’язкова УПА Мирослава Райтер (Костів) ,яка народилась в нашому селі у далекому 1926 році. Написала книгу " Ми з трагічного покоління " про свою родину і мешканців села Криве, де пройшли її дитячі роки
Райтер (Костів) Мирослава Петрівна – 1926р.н., с. Криве. Заарештована 28.01.1950р. засуджена 27 вересня 1950 р. (ст.. 54 – 1, 54 – 11КК УРСР) на 10 років позбавлення волі в ВТТ. Звільнена у 1956р. Проживає смт. Козова.
Шановна Мирослава Петрівна!
Від усієї громади вітаємо Вас із неймовірним 100-річним ювілеєм! Це не просто дата, це ціла епоха мудрості, життєвого досвіду та незламності духу, щирості та любові до життя, за що ми Вам безмежно вдячні. Бажаємо Вам міцного здоров'я, мирного неба, тепла рідних сердець, спокою, радості, та нехай кожен день приносить лише світлі спогади, гарний настрій та Боже благословення на многії та благії літа!

https://www.facebook.com/share/p/1BkhDQ2K8L/

Боєць за українську державність та зв’язкова УПА.

25 травня 2026 року був знаменним для жителів Козівської громади, адже свій 100-річний ювілей відзначила Мирослава Райтер - членкиня ОУН-УПА, громадсько-політична діячка.
Жінка народилася у родині освітян. Батько був професором, мати учителькою. Мирослава також здобула педагогічну освіту.
Працюючи вчителькою, вступила в ОУН–УПА. У 1949 році її арештували. Пані Мирослава пережила непрості часи — відбувала покарання в тюремних таборах, ставши жертвою сталінського режиму. Боролася за відродження української держави, а саме була зв’язковою УПА.
Попри поважний вік, Мирослава Райтер залишається активною та допитливою. Ювілярка багато читає, цікавиться подіями в Україні та світі та займається творчістю.
Особливе місце у її домі займає колекція ляльок у вишиванках, створених власноруч. Кожна лялька представляє окремий регіон України та має характерні орнаменти на національному одязі.
Разом із нею проживають доньки Ольга та Оксана, також жінка має двох онуків.
У Козівській громаді щиро привітали пані Мирославу зі столітнім ювілеєм. До цих вітань приєднуються і працівники Відділу Бібліотечної справи КЗ «ЦКД» Козівської селищної ради, адже пані Мирослава Райтер була активним учасником масових заходів, які проходили в стінах бібліотеки. Щиро вітаємо та бажаємо їй міцного здоров’я, родинного тепла і Божого благословення, мирного неба.