Представниця Національної ради у Хмельницькій області

05/06/2026

Про те, чим живе регіональна журналістика сьогодні, говорили з Тетяною Дублянко та Альоною Ковальчук в етері ТВ7+ Хмельницький телеканал. Україна

Напередодні професійного свята - Дня журналіста - говорили про роль регіональних і місцевих медіа, про виклики, які їм сьогодні доводиться долати, про конкуренцію з соцмережами, про відповідальність і вагу сказаного в медійному просторі, про пошук нових форматів і про журналістику майбутнього.

Не втомлююсь повторювати, що журналісти - важливі!

03/06/2026

Про протидію ворожій пропаганді, про інформацію як зброю, про об'єктивне висвітлення подій, про роль і значення журналістів у цих процесах говорили під час зустрічі з медійниками області начальник Хмельницька обласна державна адміністрація Сергій Тюрін і голова Хмельницька обласна рада Віолетта Лабазюк.
Зустріч відбулася напередодні Дня журналіста. З цієї нагоди медійників області відзначили Почесними грамотами обласної адміністрації та обласної ради.
Дякую за відзначення роботи представництва Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення в Хмельницькій області.

02/06/2026

"Як створити медійний гурток" - цій темі був присвячений обласний семінар у Хмельницькому обласному центрі науково-технічної творчості учнівської молоді. Участь у ньому взяли керівники гуртків, педагогічні працівники, які вже ведуть медійні гуртки, та, які планують їх створити.

Розповіла учасникам семінару про види медіа, медіапростір Хмельниччини, контентні обмеження, зокрема ті, що захищають дітей, та послідовну роботу Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення у цьому напрямку.

Медійні гуртки, на моє переконання, є першою ланкою в професійному становленні майбутніх медійників. І навіть, якщо вихованці цих гуртків не оберуть в майбутньому професію, пов'язану з медіа, вони вмітимуть працювати з інформацією, розумітимуть вагу сказаного/оприлюдненого публічно, потенційні ризики та відповідальність за свої слова, а ще навчатимуть цьому і своїх друзів.

01/06/2026

📰 У рамках кампанії «Журналісти мають значення» Рада Європи започаткувала ініціативу «Молодь перед викликом дезінформації – чому журналісти мають значення». Її мета – підтримати якісну журналістику та активну участь молоді у протидії дезінформації.

Ініціатива покликана залучити молодь до захисту свободи слова, цілісності інформаційного простору та демократичної стійкості.

📰 У рамках кампанії «Журналісти мають значення» Council of Europe започаткувала ініціативу «Молодь перед викликом дезінформації – чому журналісти мають значення». Її мета – підтримати якісну журналістику та активну участь молоді у протидії дезінформації.

Ініціатива покликана залучити молодь до захисту свободи слова, цілісності інформаційного простору та демократичної стійкості.

У Раді Європи наголошують: журналісти відіграють головну роль у перевірці фактів і забезпеченні доступу до достовірної інформації. Водночас вони дедалі частіше стикаються з погрозами, переслідуваннями та залякуванням. Там, де журналісти не почуваються у безпеці, дезінформація поширюється швидше, знижується довіра суспільства та послаблюється демократична участь громадян.

🔹 Молодих журналістів, медіафахівців, представників молодіжних організацій та інших заявників запрошують подавати проєкти у сферах:
▪️ протидії дезінформації;
▪️ медіаграмотності;
▪️ безпеки журналістів;
▪️ свободи слова.

Відібрані ініціативи отримають грантову підтримку для реалізації. Подати заявку можна до 1 липня 2026 року.

📍 Авторів найкращих проєктів запросять до Страсбурга на захід 9–10 листопада, який поєднає конференцію високого рівня та тематичні семінари з медіаграмотності, безпеки журналістів, дезінформації та залучення молоді.

Також із 6 липня відкриється окремий прийом заявок на участь у конференції та інтерактивних семінарах у Страсбурзі. До участі запрошують молодих представників із держав-членів Ради Європи. Передбачено близько 30 місць. Подати заявку можна до 1 вересня 2026 року.

ℹ️ Детальніша інформація про ініціативу на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/rada-yevropy-zapuskaye-initsiatyvu-dlya-molodi-z-protydiyi-dezinformatsiyi/

28/05/2026

Про свободу слова в медіа говорили в рамках Національного тижня безбар'єрності у Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека

Відділ літератури іноземними мовами Хмельницької ОУНБ запросив до участі в дискусії студентів Університет економіки і підприємництва, м. Хмельницький та Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова.

Свобода слова гарантується кожному як українським, так і міжнародним законодавством. На практиці це означає, що, зокрема, в матеріалах медіа мають бути представлені різні групи суспільства, а самі медіаресурси та матеріали, які ними оприлюднюються, мають бути доступними для усіх.

Говорили, що попри незаперечну важливість і необхідність свободи слова, вона не є абсолютною - за певних умов вона може бути обмежена. Зокрема, студенти зазначили, що наші висловлювання не можуть принижувати, ображати чи зневажати іншу людину. Так і медіа не можуть створювати та поширювати дискримінаційні матеріали чи мову ворожнечі стосовно певних груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності.

Оскільки цьогоріч темою тижня безбар'єрності є безбар'єрне мовлення - вчилися використовувати коректну лексику.

Дякую директорці Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки Катерині Чабан та завідувачці відділу літератури іноземними мовами бібліотеки Valentina Shekeneva за організацію та активну участь у заході.

P.S. Розпочали захід у приміщенні Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека, а продовжили через повітряну тривогу в укритті Університет економіки і підприємництва, м. Хмельницький

26/05/2026

🌍 В Україні триває щорічна інформаційна кампанія – Національний тиждень безбар’єрності (25–31 травня). Це нагадування про те, що доступ до інформації без перешкод – не привілей, а базове право людини і важлива складова демократичного суспільства.

21/05/2026

Слухачі "Радіо Місто" вирішують, що звучатиме в етері радіостанції, - медіа пропонує жителям громади пройти опитування та визначити, що саме вони хочуть чути на "Радіо Місто". До речі, серед учасників опитування розіграють радіоприймачі. Опитування конфіденційне.

Посилання на анкету шукайте в оригінальному дописі.

Дослідження аудиторії "Радіо Місто" відбувається у рамках проєкту, який реалізує Національна асоціація медіа

📻 Змінюй “Радіо Місто” разом із нами! Пройди опитування та визнач, що хочеш чути в етері✨

🤝Ми стали учасниками проєкту від Національної асоціації медіа
Дослідження аудиторії — важлива його складова. Ти висловлюєш свої думки та побажання, а ми втілюємо їх у життя 💫

📌 Аби взяти участь в опитуванні:
🔗 Перейди за посиланням:
https://discovery-survey.com/index.php/192772?lang=uk&192772X10866X380508=4&192772X10866X380509=1
📝 Заповни анкету — це лише 15 хвилин твого часу

🎁 Приємний бонус: серед учасників розіграємо радіоприймачі.

🔒Опитування конфіденційне. Відповіді буде використано тільки для дослідження.📱 Номери телефонів — виключно для проведення розіграшу подарунків.

❤️ Кожна твоя відповідь для нас цінна та важлива!

21/05/2026

З Днем вишиванки!

Цьогоріч Дню вишиванки виповнюється 20 років. Маленький ювілей величного національного символу, історія якого сягає вглиб тисячоліть.

Народна сорочка, щедро орнаментована вишивкою, стала невід’ємною складовою українського національного вбрання. Колись наші прабабусі їх шили із домотканого лляного чи конопляного полотна, яке виготовлялося власноруч.

І сьогодні ми, їхні далекі нащадки, одягаємо сорочки, вишиті правічними символами-архетипами наших пращурів. Сварги, спіралі, хрести, меандри, хвилі, ромби, дерево життя, ружа, рожениця – це код нашого древнього українського роду, який ми зчитуємо крізь віки і всотуємо його витривалість, мужність, сміливість – і водночас любов, мудрість, доброту.

Сьогодні, у час війни, вишиванка набуває ще глибшого змісту – вона стає символом захисту, внутрішньої опори та незламності, що тримає українців у час випробувань.

Допоки ми, українці, одягатимемо вишиті сорочки, доти триматиметься зв’язок між поколіннями та між усіма нами.

19/05/2026

📻Радіо "О'КЕЙ" з Хмельницького і надалі мовитиме на Вінниччині у м. Хмільник (с. Великий Митник)

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення продовжила на 10 років строк дії ліцензії на мовлення ТОВ "ТРК "ВСІМ РАДІО" (позивні: "О'КЕЙ"), м. Хмельницький, на частоті 105,5 МГц у с. Великий Митник (м. Хмільник) Вінницької області.

🎤"О'КЕЙ" - це радіостанція музичного формату, яка транслюватиме в своєму етері пісні українською мовою обсягом не менше 25% та не менше 60% пісень мовами Європейського Союзу. Три години на тиждень на радіо "О'КЕЙ" звучатимуть програми місцевої тематики.

🎧Нагадаю, що програми ТОВ "ТРК "ВСІМ РАДІО" (позивні: "О'КЕЙ") сьогодні можна слухати у:

👌Хмельницькому на 105,4 МГц;

👌Козятині Вінницької області на 99,5 МГц;

👌Калинівці Вінницької області на 88,2 МГц;

👌Великому Митнику (Хмільнику) Вінницької області на 105,5 МГц.

18/05/2026

Пам’ять про жертв тоталітаризму - це нагадування про ціну свободи та про те, чому злочини імперій ніколи не мають бути забуті чи повторені.

18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу та жертв політичних репресій - трагедій, що стали наслідком цілеспрямованої політики тоталітарного радянського режиму. Саме цього дня 1944 року сталінська влада розпочала насильницьку депортацію кримських татар із рідного Криму. Майже 200 тисяч людей були примусово вивезені до віддалених регіонів СРСР, а тисячі загинули під час дороги та у перші роки вигнання через нелюдські умови, голод і хвороби. Радянська система прагнула позбавити народ батьківщини, знищити його історичну пам’ять, культуру та ідентичність.

Сьогодні Україна знову протистоїть тій самій імперській практиці насильства й репресій, яку сучасна росія успадкувала від радянського режиму. В окупованому Криму тривають переслідування кримських татар, обшуки, незаконні арешти та сфабриковані судові процеси. За даними правозахисників, росія утримує сотні кримських політв’язнів, понад половина з яких - представники кримськотатарського народу. Від початку окупації Криму правозахисники зафіксували понад 520 політично мотивованих переслідувань, серед яких понад 270 стосуються кримських татар.

Особливим інструментом тиску залишаються інформаційні переслідування та спроби витіснення кримськотатарського голосу з медіапростору. Після окупації Криму були змушені припинити роботу десятки кримських медіа, а журналісти та громадські активісти стали мішенню репресій.

Сьогодні українці разом із кримськотатарським народом борються не лише за території, а й за право народів бути вільними, зберігати свою ідентичність і жити без страху перед репресивною державою. Пам’ять про жертв тоталітаризму - це нагадування про ціну свободи та про те, чому злочини імперій ніколи не мають бути забуті чи повторені.