Відділення НСПП в Хмельницькій області

Відділення НСПП в Хмельницькій області Сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів)

03/09/2026

Продовжуємо формувати професійну спільноту трудових медіаторів 🤝

Сьогодні, 3 вересня, стартувало навчання фахівців за спеціалізацією «Трудова медіація», яке проводить Національна служба посередництва і примирення спільно з International Labour Organization Ukraine, Національна асоціація медіаторів України та Українська академія медіації / Ukrainian Academy of Mediation.

📚 Навчання триватиме до 2 жовтня та поєднає теоретичну підготовку з практикою. Учасники працюватимуть із тренерами, розбиратимуть реальні кейси, відпрацьовуватимуть навички комунікації та ведення медіації під час практичних вправ і симуляцій.

Під час відкриття навчання Голова НСПП Дмитро Кухнюк наголосив на важливості розвитку сучасних механізмів врегулювання колективних трудових спорів:

💬«Попри складну безпекову ситуацію ми продовжуємо це навчання, адже впевнено рухаємося до розбудови сучасної системи альтернативного врегулювання колективних трудових спорів. Розвиток трудової медіації та підготовка професійних медіаторів є важливим кроком у зміцненні таких механізмів в Україні».

Також Дмитро Кухнюк повідомив, що цього року на 24 місця надійшло 96 заявок, що свідчить про високий інтерес серед спільноти медіаторів до здобуття відповідної спеціалізації.

Сергій Савчук, менеджер проєктів Представництва Міжнародної організації праці в Україні, наголосив на ширшому значенні програми:

💬«Наші зусилля спрямовані на вдосконалення системи управління ринком праці та підтримку європейської інтеграції України».

На важливості трудової медіації для європейського шляху України акцентував і Дейвіс Тсака, програмний співробітник із питань соціального сектору Представництва Європейського Союзу в Україні:

💬«Ефективні механізми запобігання і вирішення трудових спорів є важливою складовою процесу європейської інтеграції».

📌Головна мета навчання - підготувати фахівців, які зможуть професійно сприяти сторонам у конструктивному врегулюванні трудових спорів та розвитку культури діалогу.

Формування професійної спільноти трудових медіаторів - це інвестиція у сучасну систему трудових відносин, засновану на діалозі, взаєморозумінні та пошуку спільних рішень.

Попереду - місяць інтенсивної роботи, практики та професійного розвитку. НСПП продовжує працювати над розвитком трудової медіації в Україні. 🇺🇦

03/09/2026

💰 Розрахунковий листок: документ, який працівники часто недооцінюють

«Зарплата прийшла — і добре».
Так думають багато працівників.
Але чи знаєте ви, за що саме вам заплатили, які виплати нарахували, що утримали із зарплати і чи не зникла десь доплата, премія або індексація?
Саме для цього і потрібен розрахунковий листок.
І це далеко не просто «папірець від бухгалтерії».

📄 Що роботодавець повинен показати працівнику?

Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника:
🔹 загальну суму заробітної плати;
🔹 розшифрування за видами виплат;
🔹 розміри та підстави утримань;
🔹 суму, яка фактично належить працівнику до виплати.

Аналогічна гарантія передбачена статтею 30 Закону України «Про оплату праці».

Тобто працівник має право знати не лише:
«Скільки грошей прийшло на картку?»
а й:
«Як роботодавець нарахував саме цю суму?»

🔎 Що можна знайти у розрахунковому листку?

Наприклад:
Оклад — 15 000 грн
Надбавка — 2 000 грн
Премія — 3 000 грн
Індексація — 500 грн
Разом нараховано — 20 500 грн.

Далі — передбачені законодавством утримання.

І вже після цього визначається сума, яка має бути виплачена працівнику.

А тепер уявімо, що працівник очікував премію 3 000 грн, а в розрахунковому листку її немає.
Це вже привід поставити роботодавцю питання:
Чому премію не нарахували?

💸 «Мені обіцяли премію, але її немає»

Ось тут починається найцікавіше.

Не кожна обіцяна премія автоматично є гарантованою виплатою.

Потрібно перевірити:
📌 колективний договір;
📌 положення про преміювання;
📌 трудовий договір;
📌 накази роботодавця;
📌 встановлені показники та умови преміювання.

Законодавство дозволяє визначати в колективних договорах умови оплати праці, у тому числі розміри та умови виплати доплат, надбавок, премій, гарантійних і компенсаційних виплат.

Тому фраза:
«Премія — це на розсуд начальника»
не завжди правильна.

Якщо премія передбачена системою оплати праці та працівник виконав установлені умови її отримання, потрібно з'ясувати правові підстави її ненарахування.

📈 А де індексація?

Ще одна виплата, яку працівники часто не перевіряють.

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає оплату праці одним з об'єктів індексації. Індексація покликана компенсувати працівнику частину втрати купівельної спроможності доходу через зростання цін.

Тому якщо у вас виникли сумніви щодо правильності індексації, не потрібно просто питати:
«Чому мені мало заплатили?»
Потрібно попросити роботодавця показати:
як саме була розрахована заробітна плата та чи проводилася індексація.

🧾 А що з утриманнями?

Іноді працівник бачить:
«Нараховано — 25 000 грн»
а на картку отримує значно менше.

І виникає питання:
«Куди поділися гроші?»

Саме тому закон вимагає зазначати розміри та підстави утримань.
Це можуть бути, зокрема, передбачені законодавством податки та збори, аліменти, суми за виконавчими документами або інші утримання, для яких є законна підстава.

Тому працівник має право не просто побачити кінцеву суму, а зрозуміти, чому з його заробітку утримали саме стільки.

⚠️ «У нас зарплата однакова, але отримуємо різні суми»

Таке цілком можливо.

Два працівники можуть мати однаковий посадовий оклад, але різну кінцеву зарплату через:
🔹 різну кількість відпрацьованих годин;
🔹 доплати;
🔹 надбавки;
🔹 премії;
🔹 лікарняні;
🔹 відпустку;
🔹 роботу в нічний час;
🔹 роботу у святкові або вихідні дні;
🔹 інші передбачені законом або локальними документами виплати.

Саме тому порівнювати лише суму «на картці» недостатньо.

Порівнювати потрібно структуру зарплати.

🕵️ «Мені сказали, що зарплата нарахована правильно»

Добре.

Але працівник має право знати, на підставі яких даних зроблено цей розрахунок.

Законодавство про бухгалтерський облік передбачає документування господарських операцій та ведення відповідного обліку. Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Тому за наявності спору щодо зарплати можуть мати значення не лише розрахункові листки, а й інші документи:
📌 табелі обліку робочого часу;
📌 накази про преміювання;
📌 накази про встановлення надбавок і доплат;
📌 положення про оплату праці;
📌 положення про преміювання;
📌 колективний договір;
📌 документи щодо відпусток;
📌 документи щодо лікарняних;
📌 відомості про нарахування та виплату зарплати.

📱 А якщо розрахунковий листок надходить електронною поштою?

Це не означає, що документ автоматично стає «недійсним».

Законодавство допускає електронну форму документування, а сучасний бухгалтерський облік може здійснюватися з використанням електронних документів.

Тому електронний розрахунок теж варто зберігати.

Особливо якщо є ризик трудового спору.

🚨 А якщо роботодавець взагалі не дає розрахунковий листок?

Тоді варто звернутися до роботодавця письмово.

Наприклад:
«Прошу надати інформацію щодо нарахованої мені заробітної плати за ___ місяць із зазначенням усіх складових заробітної плати, сум та підстав утримань і суми, належної до виплати».

Таке звернення набагато сильніше, ніж усне:
«А чому мені стільки нарахували?»

Адже залишається доказ того, що працівник звертався до роботодавця.

⚖️ Розрахунковий листок може стати доказом у суді
Наприклад, працівник стверджує:
«Мені не нарахували доплату за нічні години».

Розрахунковий листок показує відсутність відповідної виплати.

Або:
«Мені не виплатили премію» - у розрахунку премія відсутня.

Або:
«З мене незаконно утримали гроші» - у документі видно суму та вид утримання.

Тому розрахунковий листок може бути одним із доказів у трудовому спорі, хоча для повної оцінки ситуації суд може витребувати й інші документи.

💰 А якщо зарплату затримують?

Тут розрахункові документи також дуже важливі.

Адже потрібно встановити:
скільки працівнику нарахували → коли повинні були виплатити → коли фактично виплатили → чи утворилася заборгованість.

Стаття 115 КЗпП України встановлює строки виплати заробітної плати, а законодавство про оплату праці передбачає відповідальність за порушення строків її виплати.

Тому фраза:
«Грошей поки немає, але все вам нараховано»
не означає, що питання закрите.

Нарахування і виплата — це не одне й те саме.

🧮 А що буде при звільненні?

Саме тут розрахункові документи особливо важливі.

Працівнику потрібно перевірити:
🔹 зарплату за фактично відпрацьований час;
🔹 компенсацію за невикористані дні відпустки;
🔹 інші належні виплати;
🔹 суми утримань;
🔹 загальну суму остаточного розрахунку.

Тому перед звільненням не варто обмежуватися фразою:
«Все порахували правильно».
Краще попросити документальний розрахунок.

👀 І ще одна важлива річ — не викидайте старі розрахунки

Особливо якщо:
✔ змінювався оклад;
✔ встановлювали надбавку;
✔ вам призначали премію;
✔ змінювався графік роботи;
✔ був простій;
✔ були понаднормові години;
✔ працювали у нічний час;
✔ були лікарняні;
✔ перебували у відпустці;
✔ виник конфлікт із роботодавцем;
✔ плануєте звільнення.

Зберігайте не лише сам розрахунковий листок, а й документи, на підставі яких змінювалася зарплата.

📌 Ще один момент, про який мало хто думає

Документи про зарплату можуть мати значення не лише для поточного спору.

Інформація про нараховану зарплату та сплату страхових внесків має значення і для соціального страхування та пенсійних прав працівника. Законодавство про ЄСВ зобов'язує роботодавців вести документи, пов'язані з нарахуванням і виплатою заробітної плати та сплатою внеску.

Тому помилка в зарплатних документах сьогодні іноді може мати наслідки далеко не сьогодні.

🛡️ Що робити працівнику, якщо є сумніви?

Алгоритм простий:
1️⃣ Візьміть розрахунковий листок.
2️⃣ Перевірте всі складові зарплати.
3️⃣ Порівняйте їх із трудовим договором, колективним договором та положенням про оплату праці.
4️⃣ Перевірте табель — скільки часу вам фактично облікували.
5️⃣ Якщо є премія, доплата чи надбавка — перевірте умови її нарахування.
6️⃣ Якщо є утримання — з'ясуйте їх підставу.
7️⃣ Якщо виявили невідповідність — зверніться до роботодавця письмово.
8️⃣ Якщо питання не вирішується — можна звертатися за захистом своїх трудових прав у встановленому законом порядку.

💬 І головне

Працівник не повинен бути бухгалтером, щоб розуміти власну зарплату.

Але він має право знати:
скільки йому нарахували;
за що нарахували;
що утримали;
чому утримали;
і скільки в результаті повинні були виплатити.

📌 Розрахунковий листок — це не просто інформація про гроші. Це можливість перевірити, чи правильно роботодавець виконав свої обов'язки щодо оплати праці.

Іноді уважний погляд на один документ може виявити проблему, яку працівник не помічав місяцями.

03/09/2026

✅ Проєкт нового Трудового кодексу України повторно внесено до ВРУ

1 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України повторно вніс до Верховної Ради України проєкт нового Трудового кодексу України. Законопроєкт зареєстровано під номером №16010.

📄 Вперше проєкт було подано до парламенту в січні 2026 року. У липні, у зв’язку зі зміною складу Кабінету Міністрів України, законопроєкт було відкликано відповідно до встановленої процедури. Його повторне внесення відкриває можливість для подальшого парламентського розгляду та опрацювання документа.

Проєкт нового Трудового кодексу готувався протягом майже двох років. У процесі його підготовки та публічного обговорення брали участь представники профспілок, організацій роботодавців, бізнес-асоціацій, експертного середовища та міжнародних партнерів, зокрема Міжнародної організації праці та представники Європейської Комісії.

📌 До роботи над окремими положеннями документа долучалися і фахівці Національної служби посередництва і примирення. Представники НСПП брали участь у підготовці матеріалів, які були увійшли до 3–4 книг проєкту Трудового кодексу.

НСПП продовжує долучатися до професійного обговорення та опрацювання питань удосконалення трудового законодавства, розвитку соціального діалогу і механізмів запобігання та врегулювання трудових спорів.

🖇️ З картою проходження проєкту Трудового кодексу України №16010 у Верховній Раді України можна ознайомитися за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70660

Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

01/09/2026

✅🇺🇦 Луганське відділення НСПП відновлює роботу

Повідомляємо про відновлення роботи Луганського відділення Національної служби посередництва і примирення, діяльність якого на території Луганської області була призупинена з початку 2022 року у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну.

📍 Наразі Луганське відділення НСПП тимчасово здійснює свою діяльність у місті Чернігові, залишаючись структурним підрозділом НСПП та виконуючи визначені законодавством завдання.

☑️📄 Відповідно до наказу НСПП, з 1 вересня 2026 року керівником Луганського відділення призначено Володимира Валентиновича Приходька.

📌 Володимир Приходько має значний досвід роботи на керівних посадах. Зокрема, він очолював провідні підприємства Чернігова, п’ять років працював заступником голови та керівником апарату Чернігівської обласної державної адміністрації, а також очолював Чернігівську дирекцію АТ «Укрпошта».

🖇️ Серед основних завдань Луганського відділення НСПП – сприяння врегулюванню колективних трудових спорів, запобігання виникненню конфліктів у сфері праці, захист трудових прав працівників та розвиток соціального діалогу, зокрема на релокованих підприємствах.

⚡️ Відновлення роботи відділення спрямоване на забезпечення виконання НСПП своїх повноважень щодо суб’єктів трудових відносин, пов’язаних із Луганською областю.

#НСПП

31/08/2026

⚖️ Верховний Суд про скорочення: чи може роботодавець сам визначати, кого звільняти?

Постанова Верховного Суду від 20 серпня 2026 року
у справі № 286/178/25

Працівник був звільнений 16 грудня 2024 року у зв’язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Його посаду кар’єрного радника було виведено зі штатного розпису внаслідок оптимізації структури Державної служби зайнятості.

Працівник оскаржив звільнення.
Але:
🔹 Овруцький районний суд 14.10.2025 — у позові відмовив;
🔹 Житомирський апеляційний суд 23.04.2026 — рішення залишив без змін;
🔹 Верховний Суд 20.08.2026 — касаційну скаргу залишив без задоволення.

🔎 Що сталося насправді?
У Житомирській області відбулася оптимізація структури служби зайнятості.

За новою організаційною структурою:
• загальну граничну чисельність працівників зменшили з 298 до 271;
• в Овруцькому управлінні кількість посад скоротилася з 16 до 13;
• кількість посад кар’єрних радників — з 10 до 5.

Тобто мова йшла не про формальне перейменування посади, а про реальну зміну організації праці та скорочення штатних одиниць.

⚠️ Найцікавіше: хто визначає, кого залишити?

Саме тут Верховний Суд сформулював важливий для кадровиків висновок.

Суд зазначив, що визначення працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці належить до компетенції роботодавця.

Суд не може підміняти роботодавця і самостійно визначати, хто з працівників працює продуктивніше.

І це логічно: саме роботодавець володіє інформацією про результати роботи працівників, їхню ефективність та потреби установи.

Але є дуже важливе «АЛЕ».

❗️ Це не означає, що роботодавець може звільняти кого завгодно

Верховний Суд нагадав: при звільненні за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП суд повинен перевірити цілий комплекс обставин:
✔️ чи дійсно відбулися зміни в організації праці;
✔️ чи дійсно відбулося скорочення чисельності або штату;
✔️ чи дотримана процедура звільнення;
✔️ чи пропонувалась працівнику інша робота;
✔️ чи була можливість перевести працівника на іншу роботу;
✔️ чи враховано переважне право на залишення на роботі;
✔️ чи був працівник належним чином попереджений про наступне вивільнення.

Тобто право роботодавця на оптимізацію ≠ право ігнорувати трудові гарантії.

💡 Ще один важливий висновок Верховного Суду

Верховний Суд звернув увагу на принцип:
Звільнення має бути крайнім заходом.

Якщо організація праці змінюється, роботодавець має докласти зусиль для збереження трудових відносин: спочатку забезпечити можливість продовження роботи за попередніми функціями, а якщо це неможливо — запропонувати іншу роботу, яка відповідає кваліфікації працівника.

Цей підхід Верховний Суд пов’язує, зокрема, з позицією Великої Палати ВС від 28 серпня 2024 року у справі № 641/1334/23.

📌 А що з переважним правом?

Це ще одна зона ризику для роботодавця.

Якщо скорочується, наприклад, 5 із 10 однакових посад, недостатньо просто оформити наказ:
«Скоротити 5 посад».

Потрібно мати можливість пояснити, чому залишили саме цих працівників, а інших звільнили.

При цьому роботодавець має право сам визначати критерії оцінки продуктивності праці та її результативності з урахуванням пріоритетів роботи установи.

У цій справі суди дійшли висновку, що роботодавець мав достатню інформацію для оцінки продуктивності праці працівників та міг визначати відповідні критерії.

⚖️ Чому працівник програв?

Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій, що підстав для задоволення позову не було.

Окремо Суд звернув увагу на межі касаційного перегляду.

Доводи працівника фактично зводилися до переоцінки доказів, а касаційний суд не є судом, який заново встановлює фактичні обставини справи. Працівник також не обґрунтував касаційну скаргу відповідною процесуальною підставою.

Тому Верховний Суд залишив рішення попередніх судів без змін.

‍💼 Що це означає для кадровика?

Ця справа — чудова пам'ятка роботодавцю при скороченні.

Перед звільненням потрібно перевірити:
1. Чи є реальна зміна структури?
Не просто наказ «скоротити», а документи, які підтверджують організаційні зміни.
2. Чи реально скорочується штат?
Мають бути нова структура, штатний розпис, відповідні рішення/накази.
3. Якщо однакових посад декілька — чому залишили саме цих працівників?
Потрібно мати обґрунтовані критерії кваліфікації та продуктивності.
4. Чи перевірене переважне право?
5. Чи запропонована працівнику інша робота?
6. Чи дотримано строків та процедури попередження?
7. Чи є документальні докази кожного етапу?

🔥 Головний висновок постанови

Верховний Суд не позбавляє роботодавця права проводити оптимізацію.

Навпаки — роботодавець має право визначати структуру установи, кількість посад, пріоритетні напрями роботи та критерії продуктивності.

Але:
«Посаду скорочено» — це ще не вся процедура.
За кожним звільненням повинні стояти реальні організаційні зміни + правильне визначення працівників, які підлягають вивільненню + дотримання гарантій працівника + належні докази.

Саме тому кадрове скорочення — це не один наказ, а ланцюг юридично значущих дій.

29/08/2026

🕯️ Сьогодні в Україні – День пам’яті захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

Схиляємо голови перед тими, хто віддав найдорожче – своє життя за Україну.

🇺🇦🇺🇦🇺🇦

26/08/2026
24/08/2026

🇺🇦 З Днем Незалежності України!

Сьогодні ми відзначаємо день, що уособлює нашу свободу, державність і право самостійно визначати власне майбутнє.

Це свято має для кожного з нас особливий зміст. Незалежність – це не лише сторінка нашої історії чи дата в календарі. Це наше право жити у вільній державі, самим визначати своє майбутнє, працювати заради своєї країни та відповідати за те, якою вона буде завтра.

Особливо актуально сьогодні звучать слова Ліни Костенко:

«Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те».

Сьогодні українці щодня відстоюють свою незалежність – на передовій і в тилу, у щоденній праці, волонтерстві, взаємній підтримці, здатності залишатися сильними та об’єднаними.

Наша сила – у здатності залишатися єдиними, працювати заради спільного результату та відповідально ставитися до майбутнього України.

Національна служба посередництва і примирення вітає всіх українців із Днем Незалежності!

Бажаємо Україні Перемоги, справедливого миру, відновлення та розвитку, а кожній родині – безпеки, добробуту, витримки та впевненості у завтрашньому дні.

З Днем Незалежності, Україно! 🇺🇦
Слава Україні! 🇺🇦

Привітання Голови НСПП Дмитра Кухнюка з Днем Незалежності України 🇺🇦
24/08/2026

Привітання Голови НСПП Дмитра Кухнюка з Днем Незалежності України 🇺🇦

🇺🇦 Дорогі українці!

Щиро вітаю вас із 35-ю річницею Незалежності України!

35 років тому Україна відновила свою незалежність і обрала власний шлях – бути вільною та суверенною державою.

Сьогодні ми продовжуємо цей шлях. Захищаємо країну, працюємо, підтримуємо одне одного, розвиваємо громади й робимо свою справу заради її майбутнього.

Дякуємо нашим захисникам і захисницям. Вшановуємо пам’ять тих, хто віддав життя за Україну.

І дякуємо кожному українцю, хто зберігає Україну щодня – на фронті, на роботі, у своїй громаді, у родині.

Бажаю кожній родині миру, добрих новин і впевненості у завтрашньому дні. Україні – Перемоги, справедливого миру, відновлення та розвитку.

З Днем Незалежності! 🇺🇦
Слава Україні!

23/08/2026

🇺🇦 З Днем Державного Прапора України!

Синьо-жовтий Прапор – один із головних символів нашої держави, свободи, єдності, гідності та незламності українського народу.

Під ним Україна бореться і перемагає, працює та відновлюється, захищає свою незалежність і впевнено рухається до європейського майбутнього.

Нехай наш Прапор завжди майорить над вільною, сильною та мирною Україною!

🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Цікаві факти про Державний Прапор України:

🔹 Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори ще в ХІХ столітті. У червні 1848 року такий прапор уперше підняли над ратушею у Львові.

🔸 У 1917 році синьо-жовтий прапор став символом відродження української державності. У січні 1918 року його офіційно закріпили як прапор українського флоту часів УНР.

🔹 У радянський період використання синьо-жовтого прапора переслідувалося, однак українці продовжували зберігати його як символ національної ідентичності та боротьби за свободу.

🔸 У 1990 році синьо-жовтий прапор почав повертатися на українські площі та будівлі органів влади. 24 липня його урочисто підняли над Київською міською радою.

🔹 24 серпня 1991 року, у день проголошення Незалежності України, синьо-жовтий Прапор внесли до сесійної зали Верховної Ради. 4 вересня 1991 року він замайорів над будівлею українського Парламенту.

🔸 28 січня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг як Державний Прапор України. Він складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг: синьої – зверху та жовтої – знизу.

🔹Найпоширеніше символічне тлумачення кольорів – синє небо та золоте пшеничне поле. Водночас це саме народне образне трактування, а не офіційно встановлене значення кольорів Державного Прапора.

🔸 У 2014 році в тодішньому Артемівську (нині Бахмут) розгорнули величезний український стяг площею 2400 м² та вагою близько 300 кг.

🔹 День Державного Прапора України відзначається 23 серпня. Його встановлено Указом Президента України у 2004 році на вшанування багатовікової історії українського державотворення та державної символіки.

Наш Прапор – це більше, ніж два кольори. Це наша історія, наша свобода, наша боротьба і наша Перемога.

🇺🇦 Слава Україні!

Address

вУлица Соборна, буд. 75
Khmelnytskyi
29005

Opening Hours

Monday 08:00 - 17:00
Tuesday 08:00 - 17:00
Wednesday 08:00 - 17:00
Thursday 08:00 - 17:00
Friday 08:00 - 16:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Відділення НСПП в Хмельницькій області posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share