Музично-театральні новини

10/03/2026

10/03/2026

Ювілейна експозиція розгорнеться на всіх виставкових поверхах музею та продемонструє майже 250 творів Маестро

10/03/2026

10/03/2026

10 березня — день пам’яті людини, яку впізнавали з першого кадру.
Людини, що могла зіграти маленьку роль так, що її пам’ятали десятиліттями.
Цього дня згадуємо Борислава Брондукова — видатного українського актора, народного артиста України, першого лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка.

Він народився 1 березня 1938 року в Києві. Його шлях у кіно почався зовсім неочікувано. Спочатку Брондуков працював на будівництві і навіть не думав, що стане актором. Але доля привела його до Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Там і почалася історія, яка згодом подарує українському і світовому кіно десятки незабутніх образів.

У кіно він дебютував ще студентом — у фільмі Сергія Параджанова «Квітка на камені». І вже тоді стало зрозуміло: на екрані з’явився актор з унікальною харизмою. Не типовий герой, не класичний красень — але справжній, живий, впізнаваний.

За 35 років творчого життя Борислав Брондуков зіграв понад 130 ролей у кіно. І майже завжди це були люди з народу — трохи кумедні, трохи наївні, іноді сумні, іноді безпорадні. Але в кожному з них була душа.

Саме тому глядачі їх любили.

Брондуков умів зробити роль незабутньою навіть тоді, коли вона була другорядною. Його герої могли з’явитися на екрані лише на кілька хвилин — але після фільму всі пам’ятали саме їх.

Режисер Георгій Данелія згадував, як одного разу почув у ресторані французьку пісню у виконанні Брондукова. На сцені стояв уже не знайомий глядачам кумедний персонаж із фільмів, а елегантний, пластичний шансоньє. Це була ще одна грань таланту, яку кіно так і не змогло повністю відкрити.

А колеги казали просто: він був актором найвищого класу.

Його особисте життя було не менш щирим, ніж ролі. Його дружина Катерина згадувала, що коли вони познайомилися, вона навіть не здогадалася, що перед нею відомий актор. Він просто ніс валізи і здавався їй звичайним чоловіком. Згодом саме він допоміг їй вступити до театрального інституту, підтримував і надихав.

Вони прожили разом усе життя.

Останні роки стали важким випробуванням. Після кількох інсультів Борислав Брондуков майже не рухався і не міг говорити. Його дружина залишила кар’єру і багато років доглядала за ним.

10 березня 2004 року серце актора зупинилося.

Та актори такого масштабу не зникають. Вони залишаються у фільмах, у сценах, у фразах, які ми цитуємо, у тих героях, що стали частиною нашої культури.

Бо іноді саме «маленькі люди», яких він так геніально грав, виявляються найближчими до кожного з нас.

Пам’ятаємо Борислава Брондукова. 🎬

10/03/2026

Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року - ДМІТРІЄВА Оксана Федорівна.

10/03/2026

Оксана Дмітрєва - лауреатка Шевченківської премії 🏆

Вітаємо Оксану Дмітрієву з отриманням Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року у номінації "театральне мистецтво"!🤜🏻🤛🏻

🏆Премією режисерка була відзначена за вистави «Вертеп» і «Жираф Монс» у Харківському театрі ляльок імені В. А. Афанасьєва, «Буря» у Львівському театрі ім. М. Заньковецької та «Медея» в Івано-Франківському драмтеатрі ім. І. Франка.

Тішимося, радіємо перемозі і бажаємо режисерці подальших творчих звершень!🫶🏻

#премія #харків

10/03/2026

Директор Харківського зоологічного парку, кандидат ветеринарних наук, професор Харківської державної зооветеринарної академії Олексій Якович Григор’єв сьогодні відзначає поважний Ювілей – 70 років від Дня народження!

Своє життя з Харківським зоопарком Олексій Якович пов’язав ще у далекому 1965 році, коли школярем прийшов до гуртка юних біологів при зоопарку. Саме тоді зародилася справа всього життя, якій він залишається відданим і сьогодні.

Згодом були навчання у зооветеринарному інституті, диплом ветеринарного лікаря, аспірантура, наукова робота, здобуття ступеня кандидата ветеринарних наук, дослідження у галузі біології розмноження тварин, а також створення першого у Харкові ветеринарного кооперативу.

З жовтня 2003 року Олексій Якович очолює Харківський державний зоологічний парк.

За роки його керівництва зоопарк пройшов через різні етапи — від масштабної реконструкції до непростих випробувань останніх років. Особливо сьогодні, у складний для нашої країни, міста та самого зоопарку час, Ваша відданість справі, відповідальність і професіоналізм допомагають зберігати та розвивати унікальну природоохоронну та освітню установу Харкова — наш зоопарк.

Колектив Харківського зоопарку щиро вітає Олексія Яковича Григор’єва з 70-річним ювілеєм!

Під Вашим керівництвом зоопарк продовжує розвиватися, впевнено рухаючись до сучасних європейських стандартів. Ми пишаємося тим, що працюємо разом з Вами та продовжуємо спільну справу.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, натхнення, нових звершень, мудрих рішень і підтримки однодумців. Нехай попереду буде ще багато світлих ідей, великих можливостей, мирних днів, професійних перемог та людського тепла.

З ювілеєм!

10/03/2026

🇺🇦10 березня в Україні відзначають День Державного Гімну.

Саме цього дня у 1865 році Гімн нашої держави вперше прозвучав публічно — у виконанні хору на концерті у Пшемислі (Польща).

«Ще не вмерла Україна, і слава, і воля». Ці рядки, написані Павлом Чубинським, покладені на музику Михайлом Вербицьким, швидко набули шаленої популярності.

За умов, коли Україна не мала своєї державності й була розірвана поміж двома імперіями, заклик покласти душу й тіло «за нашу свободу» надихнув українців на боротьбу.

Сьогодні виконання гімну стало символом єдності, національної гідності та прагнення українців до свободи і незалежності.

10/03/2026

👏🏻Чудова новина! Художня керівниця Хору Українського Радіо Юлія Ткач отримала Шевченківську премію.

Її відзначили у номінації «Концертно-виконавське мистецтво» за медіапроєкт «За крок до Перемоги», цикли мистецьких програм «Постаті» й «Зустріч епох», а також концертні програми й фондові записи 2020–2025 років.

Усією командою вітаємо Юлію💫🥳