Новобаварський районний суд м. Харкова

06/05/2026

Суд має право вжити заходів забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, зокрема і на стадії апеляційного провадження, а не лише під час розгляду справи у суді першої інстанції.

🔎 https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13810

05/05/2026

Опискою, яка підлягає виправленню в судовому рішенні, є механічна синтаксична (граматична) помилка у написанні, правописі, розділових знаках тощо, а арифметичною помилкою – неправильне зазначення цифрових значень, помилки в підрахунках та ін., допущені при виготовленні тексту судового рішення та які мають істотний характер, тобто можуть призвести до неправильного розуміння судового рішення, спотворення його змісту, утруднення подальшого виконання.

🔎 https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13837

04/05/2026

Самочинне будівництво як майно має визначений правилами статті 376 ЦК України спеціальний правовий режим, елементом якого є умови та порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а також наслідки відмови у такому визнанні. Цей механізм ґрунтується на судовому порядку вирішення питань, пов`язаних як із рішенням про визнання права власності, так і з наслідками цього рішення та захистом осіб, права яких порушено самочинним будівництвом.

🔎 https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13841

01/05/2026

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення. З наведеного випливає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) напряму залежить від фактичних
обставин кожного господарського спору.

🔎 https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13869

30/04/2026

Такий захід забезпечення позову, як передача майна на зберігання позивачу не відповідає приписам ч. 1 ст. 137 ГПК України, фактично є тотожним задоволенню заявленої позивачем позовної вимоги про зобов'язання відповідачів передати спірне майно, що є порушення імперативних положень ч. 11 ст. 137 ГПК України.

🔎 https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13875

29/04/2026

Висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи можуть міститись в мотивувальній та резолютивній частині рішення. Ці висновки мають різне значення.
Саме резолютивна частина рішення містить присуд, який в силу обов`язковості судового рішення як конституційної засади судочинства є обов`язковим до виконання.
Тобто рішенням суду про права, інтереси та (або) обов'язки особи, не залученої до участі у справі, є рішення, резолютивна частина якого містить обов'язковий до виконання присуд, спрямований на таку особу.

ВП ВС відступила шляхом уточнення від висновків, викладених у постанові ОП КГС ВС від 21 лютого 2019 року у справі № 908/1141/15-г та постанові ВП ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 916/4093/21 (п. 108) у частині посилання на те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у його мотивувальній частині містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Справа №:922/5241/21
Дата ухвалення:04.03.2026
🔎 https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13913
Постанова: https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13913/document/52451

28/04/2026

Для розірвання спадкового договору відчужувач зобов'язаний довести факт ненадання допомоги та підтвердити, що він звертався до набувача з конкретною вимогою про забезпечення, яку той свідомо проігнорував. Непоінформованість набувача про потреби відчужувача виключає його вину. Відсутність належних доказів невиконання зобов'язань набувачем унеможливлює розірвання спадкового договору.

🔎 https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13923

27/04/2026

Встановлення факту трудових відносин вимагає доведення виконання працівником трудових функцій, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, забезпечення умов праці та виплати винагороди. Цивільно-правовий договір спрямований на отримання конкретного результату, а не на процес організації праці. Відсутність доказів волевиявлення на укладення трудового договору, зайняття посади іншими особами та встановлення судами цивільно-правового характеру відносин виключає визнання трудових правовідносин.

🔎 https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13924

25/04/2026

24/04/2026

Встановлення факту родинних відносин у судовому порядку можливе виключно за наявності кровної спорідненості між особами. Вітчим та пасинок не є родичами у розумінні цивільного законодавства, оскільки відсутній кровний зв'язок. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює вичерпний перелік близьких родичів для звільнення з військової служби під час воєнного стану, до якого вітчим не входить. Поняття «близька особа» з антикорупційного законодавства не може застосовуватися до цивільних правовідносин через різну правову природу.

🔎 https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13925

22/04/2026

Поділ майна подружжя часто пов’язують із розірванням шлюбу. Проте українське законодавство дозволяє врегулювати це питання, не розриваючи шлюб.
Так, відповідно до статті 69 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Вони мають право розділити майно за взаємною згодою.

Існують такі способи поділу майна:

Договірний (добровільний). Подружжя може укласти договір про поділ майна . Обов’язково має бути нотаріально посвідчений договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя (стаття 69 СК).

Судовий. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (стаття 71 СК).

… далі за посиланням 🔎 https://minjust.gov.ua/news/ministry/chi-moje-podrujjya-podiliti-mayno-bez-rozirvannya-shlyubu

21/04/2026

Якщо під час нового підготовчого судового засідання обвинувачений змінив свою позицію, висловлену попередньому складу суду, і заявив, що розгляд справи має здійснюватися колегіально в складі трьох суддів, тим самим підтримав міркування свого захисника про недоцільність залучення присяжних, до того ж категорично наполягав на тому, що не бажає скористатися згаданим правом, то суд забезпечив свободу вибору між процесуальними формами відправлення правосуддя та дотримався гарантій права на розгляд справи судом, установленим законом.

Справа №:357/10388/16-к
Дата ухвалення:19.06.2025
🔎 https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13529