02/06/2026
🇺🇦У витоків створення Харківської митниці: історія та люди
Ровесниця незалежної Української держави, Державна митна служба у червні відзначає 35-ту річницю створення . Адже саме 25 червня 1991 року було введено в дію Закон УСРС «Про митну справу в Українській РСР» та було встановлено митний кордон з усіма сусідніми державами.
У 1992 році Україна приєдналася до Всесвітньої митної організації, що стало важливим кроком у розвитку міжнародного співробітництва. У цей період було прийнято перший Митний кодекс України, створено мережу митниць та митних постів, зокрема була створена Харківська митниця, а також розпочато впровадження основних митних процедур.
Перегорнемо сторінку сучасної історії створення Харківської митниці. В цей період на Харківщині функціонував Харківській митний пост. Вироби з маркою харківських підприємств широко зарекомендували себе в багатьох країнах світу, а нові тенденції дали поштовх розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону. Зважаючи на значне зростання пасажиропотоків і вантажних перевезень, збільшення кількості суб’єктів, наказом Державного митного комітету України 8 квітня 1992 року Харківський митний пост було перетворено у Харківську митницю з плановою чисельністю 120 штатних одиниць. Зоною її діяльності на той час було визначено Харківську і Полтавську області.
До структури Харківської митниці входили 4 вантажних відділи та 7 митних постів – «Харків-аеропорт», «Сокольники», «Лозова», «Балаклія», Харків-сортувальний», «Харків-промисловий», що обслуговували суб’єктів ЗЕД міста та області. Структурні підрозділи були закріплені за конкретними районами міста й області, що входили в зону діяльності Харківської митниці.
У 1994 році з метою чіткої координації і контролю за діяльністю митниць було створено Східне територіальне митне управління з місцем дислокації у Харкові. Східному ТМУ підпорядковувались 7 митниць Сумської і Харківської областей. А вже у грудні 1996 року на базі Східного ТМУ та Харківської митниці була утворена Східна регіональна митниця, яка мала у підпорядкуванні п’ять митниць - Куп’янська, Магістральна, Сумська, Глухівська та Конотопська.
Згадуючи становлення митниці, не можна обійти увагою тих людей, які створювали її історію. Дьомін Вячеслав Арсентійович – перший начальник Харківської митниці, Губін Микола Васильович - перший співробітник, який був прийнятий на роботу до Харківського митного поста, та який навчав усіх новоприйнятих працівників. Даниленко Олександр Григорович, який пройшов шлях від інспектора Харківського митного поста до начальника Харківської митниці, Співаков Володимир Вікторович –який приймав активну участь у створенні Харківської митниці. Пашко Павло Володимирович, кар’єра якого в митних органах розпочалась саме з Харківської митниці, який є видатною постаттю і в науковій, і в митній сферах. Пам’ятають в колективі Харківської митниці і начальника Магістральної митниці та Східного територіального митного управління, людину, що зробила вагомий внесок у створення митної служби України — Гуру Анатолія Харитоновича. Високопрофесійну, талановиту та творчу людину, яка створювала історію Харківської митниці. Крім того, він очолював Харківське обласне відділення ветеранів митної служби багато років та був одним із його засновників. Наразі Харківську митницю очолює Танцеров Андрій Олександрович, який прийшов у митну службу у далекому 1999 році. А розпочинав він свій шлях митника на посаді інспектора відділу контролю митної вартості.
Водночас із становленням Харківської митниці, у виробничій сфері митної системи відбуваються революційні зміни – технологізація процесів митного контролю та митного оформлення, тобто детальне регламентування усіх процедур, дій інспекторів. Змінювались і підходи до адміністрування митних платежів, застосування механізмів тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, додержання прийнятих у міжнародній практиці методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів. У той час більшість операцій виконувалась вручну: митні декларації оформлювались на паперових носіях, а перевірка документів потребувала значних часових затрат і високої уважності співробітників. Розпочалась і активна розбудова пунктів пропуску на державному кордоні України, серед яких «Гоптівка», «Плетенівка», «Чугунівка».
Із розвитком зовнішньоекономічної діяльності Харківського регіону збільшувались обсяги імпорту та експорту, що вимагало вдосконалення системи митного контролю. Варто зазначити, що за підсумками роботи у 1999 році Східна регіональна митниця вийшла на друге місце по перерахуванню коштів, поступившись лише Київській регіональній митниці.
Заступник начальника управління контролю та адміністрування митних платежів Харківської митниці Максим Артемович Мартинов, який розпочав роботу на митниці майже з початку її створення на посаді інспектора транзитно-вантажного відділу у 1992 році, згадує про ноу-хау, які були запроваджені саме в Харківській митниці. У 1998 році однією з перших у митній системі України Східна регіональна митниця здійснила багаторічну мрію, запровадивши термінальну систему. Три митних термінали один за одним почали функціонувати у м. Харкові, що дуже наблизило технологію митного оформлення вантажів до світової практики. Цей новаторський проект було розроблено під егідою Пашка Павла Володимировича, який був його організатором. Максим Мартинов розповідає, що створення терміналів було викликано виробничою необхідністю, потрібно було місце для огляду вантажів. Перший термінал був відкритий у Пісочині, де був розташований один із вантажних митних комплексів.
Розповідає Максим Артемович Мартинов і про створення та запровадження технологічної схеми митного оформлення митних декларацій, якою було чітко закріплено послідовність дій та відповідальність за виконання певних функцій підрозділами митницями. Саме ця схема стала основою сьогоднішньої програми «Інспектор». Займалась розробкою група виконавців, серед яких були харків’яне, серед них Олег Олександрович Ніколайчук, який наразі обіймає посаду заступника Голови Державної митної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
«Взагалі це був час, коли вираз «на роботу, як на свято» знайшов своє відображення в атмосфері, яка панувала в Харківській митниці. Нові люди, нові знання, перспектива кар’єрного зросту, і головне, цікава робота!», - зазначає Максим Мартинов.
Згадує ті часи, і начальник відділу митних інформаційних технологій Харківської митниці Леонід Басалкевич, який працює на митниці з 1995 року. «У 1991-2000 роках робота відділу була пов’язана із супроводженням програми «Інспектор», яка стала основою для митного оформлення декларацій, підтримкою локальних баз даних та перших автоматизованих робочих місць. Для роботи використовувались персональні комп’ютери, а обмін інформацією здійснювався фізично – через дискети, які передавалися між підрозділами. Передача електронних копій декларацій до центральної бази даних в інформаційно-аналітичне управління ДМСУ здійснювалась на дискетах фельд’єгерським зв’язком. Пізніше використовувався модемний зв'язок через телефонні лінії. У цей час переважна частина документації та обліку ще велась у паперовому вигляді».
У 1996 році в митницях були створені відділи контролю за доставкою вантажів. Завідувач сектору контролю за переміщенням товарів Харківської митниці Олена Баштенко розповідає, що для перевезення товарів між митницями на партію товарів складався документ контролю за доставкою в твердому вигляді, один примірник якого залишався в митниці відправлення, а інший з документами та товарами слідував до митниці призначення. З 1998 року в митній службі була введена в експлуатацію центральна база даних ІАМУ, до якої поетапно стали вносити електронні копії оформлених митних декларацій.
На початку 2000-х років розпочався активний етап реформування митної служби України. Основною метою стало наближення митного законодавства до міжнародних стандартів. У 2002 році було прийнято новий Митний кодекс України. У 2005 році Східну регіональну митницю було перетворено на Харківську митницю, зоною діяльності якої визначено місто Харків та 18 районів Харківської області.
Далі буде.
