07/05/2026
Ми розпочинаємо на сторінках суду в інтернеті та соцмережах проєкт «ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД – ЦЕ ЛЮДИ», який незвично розповість про працівників суду. Це буде довготривала серія публікацій про багатьох наших співробітників. У кожній публікації буде стаття про людину з фотографіями з особистого життя. Ми дізнаємося, які вони, працівники суду, поза роботою, як їх характеризують колеги та близькі, які в них людські якості, і ви з’ясуєте, що ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД – ЦЕ в першу чергу ЛЮДИ.
Розпочинаємо з помічника голови суду Юлії Тарасюк. Отже, давайте знайомитися. На питання «Чому працює в суді», Юля відповіла: «Бо з дитинства вірю в справедливість, а суд – це місце, де справедливість має голос».
Колеги позаочі називають її відповідальною, цілеспрямованою, життєрадісною, веселою людиною – «душею колективу» і додають безліч добрих слів. А серед її якостей цінують комунікабельність, ініціативність, креативність і ще багато чого: «Юля створює навколо себе тепло та позитив навіть у похмурі дні» і «своїм прикладом доводить, що можливо поєднувати роботу, материнство та при цьому бути енергійною, спортивною та активною».
Вона сама активно займається спортом і заохочує до занять колег, створивши з них спортивну команду, яка приймає участь у різноманітних забігах. Про своє хобі Юля може говорити годинами. Біг для неї – це більше ніж спорт. Почала бігати після повномасштабного вторгнення росіян в Україну, і біг у прифронтовому Харкові, як вважає Юлія, «це про відключення від зайвих негативних думок». І радить усім, хоча б раз у житті спробувати вийти зранку на пробіжку: «У Харкові достатньо популяризований біг, і це крута можливість знайти своє ком’юніті, поспілкуватись і завершити пробіжку смачною кавою та на 100% провести час бадьоро та на позитиві». Займається Юля під керівництвом тренера Сергія Прескорника – відомого бігуна-рекордсмена та волонтера. Іноді бігає навіть із Олександром Горяїновим – легендарним українським футболістом, воротарем і символом харківського клубу «Металіст».
Крім бігу кожної суботи за будь-якої погоди Юля окунається в купелі в Саржиному яру. Також вона займається йогою: «Це вже трошки про інший бік мого характеру. Я дуже емоційна, і тому йога є певним балансом між моїми фізичними, ментальними та духовними аспектами. Йога навчила мене сповільнитись і видихнути».
Головне в житті Юлії – це син Матвій, йому 9 років. Разом вони люблять грати у футбол, настільні ігри, плавати та, звичайно ж, бігати. А ще в них є хатній улюбленець, спанієль Барні, якого полюбили і всі на роботі.
Народилася в Кривому Розі, де закінчила школу та мріяла стати стюардесою. Але обрала більш земну професію юриста, бо завжди в неї було, як вважає Юля, «завищене почуття справедливості». У 2005 році переїхала до Харкова та після навчання в НЮАУ ім. Я. Мудрого працювала 13 років у Харківському окружному адміністративному суді, а з 2021-го – в нашому Другому апеляційному адміністративному суді. Усвідомлення того, що Харків – її рідне місто, прийшло, коли вона дізналася про ракетний обстріл російськими військами площі Свободи та будівлі ХОДА в березні 2022 року. Тоді вона усвідомила, що в неї «дуже болить за наше місто, яке для мене стало рідним». Як і багато харків’ян, вона потрапляла під обстріли сама та разом із сином.
Юля допомагає військовим, яким навіть віддала свій диван, а сама пів року спала на підлозі. Її мрія, як і в багатьох, – «мир в Україні та жити в мирному Харкові». А з особистого найзаповітнішою мрією є «побачити китів і поплавати разом з ними». Віримо, що всі мрії нашої колеги Юлії Тарасюк здійсняться!
