Шевченківський національний заповідник

05/04/2026

МИКОЛА ТЕЛІЖЕНКО: ЖИТТЯ ПРИСВЯЧЕНЕ МИСТЕЦТВУ

2026 рік на Черкащині оголошено «Роком Миколи Теліженка», видатного українського митця, народного художника України, який народився і творчо працював на Черкащині. Його таланту підкорилися найрізноманітніші види декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва: різьблення по дереву, графіка, монументальна скульптура, пластика малих форм, художня кераміка та витинанка. Особливу увагу митець приділяв саме цій філігранній техніці:«Витинанка – це моя молитва, це мій біль і радість, це вічна боротьба чорного й білого, це терези мого буття, це літопис моїх думок, переживань та роздумів. Це вічна пісня мого народу на могутньому світовому древі життя, листочком якого себе вважаю. Благословенна будь, витинанко. Найневибагливіша та найвиразніша з глибинних мистецтв мого народу…».
Упродовж життя Микола Матвійович став учасником багатьох обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок, фестивалів, симпозіумів. Його твори зберігаютьсяу музеях та приватних колекціях Бельгії, Греції, Канади, Німеччини, Польщі, Швеції, США та, безперечно, України.
Шевченківський національний заповідник також має подаровану автором колекцію творів, яка нині представлена на мистецькій виставці у музеї Тараса Шевченка. У експозиції – графічні твори, скульптура та витинанки, що репрезентують багатогранність авторського бачення, глибину образного мислення й тонке відчуття української традиції. У роботах майстра органічно поєднуються архаїчні мотиви народної культури та сучасна художня мова, символіка і філософія, декоративність і внутрішня драматургія образу. У 2007 році Митець брав участь у Всеукраїнському скульптурному симпозіумі, який пройшов у Каневі. Його творча робота «Коліївщина» стала окрасою Шевченківської алеї по дорозі до Тарасової Гори: «Немає жодного пам'ятника Коліївщинічиїї ватажкам – Гонті, Залізнякові та іншим. Тож я вирішив втілити у своєму творі сааме цю тему. Скульптурна композиція має вигляд ефеса ножа, загнаного в землю. На ньому образи гайдамаків та кобзаря, який кличе на сполох. Струни його кобзи входять у землю і вливаються в єдиний гайдамацький порив. Унизу композиції голова коня – як стогін землі, що вибухає повстанням поневолених мас. Згори – зображення орла, який символізує гноблення українських селян…».
На нинішній виставці, серед творів Миколи Теліженка, експонується його портрет, який написав і подарував у колекцію Заповідника відомий львівський художник Валерій Нестеренко.
Микола Матвійович глибоко проживав трагічну й героїчну історію України, пропускаючи її через власний світогляд і мистецьке чуття. Саме тому його твори вирізняються особливою внутрішньою напругою, щирістю та духовною силою, а їхній зміст є глибоконаціональним. Народжений і упокоєний на Черкащині, у серці козацького краю, митець ніс у своїй творчості пам’ять землі, її історію боротьби й незламності духу української нації.
Ця виставка є даниною пам’яті художникові, який зумів віднайти власну мистецьку мову, укорінену в українській культурній традиції, та залишив по собі унікальний художній світ. Вона відкриває глядачеві не лише спадщину митця, а й простір для осмислення тяглості національного мистецтва, його живого зв’язку з історією та сучасністю.
Запрошуємо у ці весняні дні до Канева, на Тарасову Гору. Пошанувати пам'ять Тараса Шевченка та згадати українського митця, Миколу Матвійовича Теліженка, який прожив життя присвячене Україні і Мистецтву!

31/03/2026

https://www.youtube.com/watch?v=mDnnoHlKPjk
Канівщина здавна славилась талановитими людьми, самобутніми митцями, які в своїй творчості надихалися рідним краєм, рідними місцями, рідними пейзажами. Які завжди цінували те, що закодовано у нашому національному колориті, в українській культурі і мистецтві.
Дослідницька робота з вивчення художньої спадщини рідного краю, знайомство з культурними надбаннями та життєвим шляхом і творчістю талановитих земляків – один із факторів національно-патріотичного виховання учнівської молоді.
Творча відеоробота «Любов Міненко. Триптих» (Частина 1. «Шлях») – це результат краєзнавчо-пошукового дослідження безмежного всесвіту видатної української художниці, чиє мистецтво глибоко вкорінене в національну традицію та водночас виходить за межі локальних контекстів. Через структуру триптиха автори стрічки розкривають три грані буття мисткині: її зв’язок із рідною землею, філософське осмислення кольору як мови емоцій та невтомний пошук української ідентичності в сучасному світі.
Робота створена творчою групою у складі: Юрій КАРДАШ та Тетяна ЧУЛКОВА (науковці Шевченківського національного заповідника), Тетяна ПОНОМАРЕНКО та Людмила ПЕРЕБИЙНІС (педагогічні працівники Канівського міського центру національно-патріотичного виховання), Ірина ПУГАЧ – вихованка КМЦНПВ, обличчя і голос проекту.
Запрошуємо до перегляду.
Дякуємо #КМЦНПВ за співпрацю та та виховання підростаючого покоління.
Дякуємо #ЛюбаМіненко за творчість.
Дякуємо ЗСУ за можливість жити та виховувати молоде покоління на кращих прикладах творчості наших земляків.

Перша частина розповіді про самобутню українську мисткиню Любов Міненко

17/03/2026

Квест-екскурсія проводиться за попереднім записом за номером телефону

+380989610717 Юлія

10/03/2026

10 березня. День пам’яті Тараса Шевченка.
10 березня 1861 року перестало битися серце нашого Кобзаря в далекому Петербурзі. На Тарасовій горі традиційно багатолюдно в цей день. Під звуки Шевченкового «Заповіту», велика українська громада зійшла до могили Кобзаря, щоб пошанувати українського генія у день його пам’яті. До могили Тараса Шевченка лягають квіти. Звучить спільна молитва представників українських церков о. Сергія (Нікітін) та о. Ігоря Амброза.
У рамках Шевченкових березин сьогодні відбулося літературно-мистецьке коло «Прийде останній день війни: лірика канівських поетів» за участі членів літературної студії «Зорянка». Поети познайомили учасників заходу зі своєю воєнною лірикою, поділилися своєю майстерністю, закликали розкривати свої таланти. Віра Носенко, Людмила Хоменко, Тетяна Скляренко,Людмила Борківець та Анатолій Клименко прочитали свої поезії останніх років. Музичне вітання прозвучало від Тараса Лаврентьєва. Учасниками заходу були учні Степанецького ліцею (вчителі Світлана Заїка, Юлія Яременко).
До Канева сьогодні приїхали родичі Кобзаря по брату Микиті та брату Йосипу, працівники Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». З ними прибув ансамбль бандуристок «Срібні струни» з пісенним подарунком Кобзарю.
Цей день був щедрим на гостей. Пошанувати пам'ять Пророка прибув мистецький десант З Києва на чолі з поетесою, громадською діячкою, головою всеукраїнського ГО «Поступ жінок-мироносиць» Зоєю Ружин.

09/03/2026

https://www.youtube.com/watch?v=AP1M20mBAHw

Шанувальник творчості Тараса Шевченка Георгій Стрітенко

Митець, шанувальник творчості Тараса Шевченка

08/03/2026

Увага!
Стартує Міжнародний літературно-мистецький конкурс «РОДУ КРИНИЦЯ ВІЩА»

Шевченківський національний заповідник спільно з Черкаською обласною організацією Національної спілки письменників України, Черкаською обласною організацією Національної спілки художників України, Управлінням освіти і науки Черкаської ОДА, Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА з метою виявлення і підтримки літературно- та художньо обдарованих учнів і студентської молоді, виховання в них любови і поваги до свого роду, рідної землі своїх батьків і пращурів, інтересу до пізнання родинних звичаїв і традицій проводить щорічний літературно-мистецький конкурс «РОДУ КРИНИЦЯ ВІЩА».

З року в рік конкурс щодалі набирає ваги, оскільки означена тема роду все більше зактуалізувалася в умовах російсько-української війни, коли родина стала найбільшою духовною опорою в тяжкі часи випробувань української нації, виборювання її волі і незалежності, осердям формування патріотичного чуття підростаючого покоління.

Конкурс проводиться з 09 березня до 20 квітня 2026 рокуу двох намінаціях:
«Література» (секції: поезія, проза; мова літературних творів ‒ українська ) та
«Образотворче мистецтво» (секції: живопис, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво, скульптура, художня фотографія).

До участі в конкурсі запрошується учнівська та студентська молодь з власними творами та мистецькими роботами (комісією розглядається одна конкурсна робота в номінації).

Конкурсні роботи просимо надсилати на поштову адресу: Черкаська обл., м. Канів, відділення Нової Пошти №3, тел. 0974929218 (Сокур Людмила Анатоліївна)
та в електронному вигляді на адресу: [email protected] (із зазначенням: «Конкурс «Роду криниця віща»).
Разом із конкурсними роботами обов’язково надсилається заявкана поштову та електронну адреси за зразком, що додається.

Переможці конкурсу отримають дипломи, грамоти, пам’ятні подарунки, безкоштовні екскурсії музеєм Тараса Шевченка. На переможців чекають майстер-класи від відомих письменників та художників.
Вручення нагород переможцям конкурсу відбудеться на Тарасовій горі в м. Каневі у травні в рамках відзначення Дня матері та Міжнародного дня сім’ї (дата вручення буде додатково повідомлена).

Телефони для довідок: 0963921692 (Філіпович Тамара Іванівна),
0974929218 (Сокур Людмила Анатоліївна).

24/02/2026

Схилили голови у хвилині мовчання…
Працівники Шевченківського національного заповідника долучилися до всеукраїнської акції «Схили голову» з нагоди 4-ї річниці повномасштабної війни з Росією. Ми вшанували пам’ять Героїв і всіх невинно загиблих, які віддали своє життя за Свободу та Незалежність України.
Пам’ятаємо. Єднаємося. Перемагаємо. 🇺🇦

29/01/2026

Нещодавно Тарасова гора приймала шанованих гостей − голову ГО «ВО «Поступ жінок�мироносиць» Зою Ружин та мистецький спецназ із столиці.
Візит приурочено до Дня Соборності України
Пошанувальні урочистості відбулися на могилі Тараса Шевченка, а затим у приміщенні Шевченкового музею відбувся дивовижний концерт за участі заслуженої артистки України Олени Білоконь та Михайла Орлюка, який весь «Кобзар» Тараса Шевченка знає напам'ять і несе його в люди. Окрасою заходу була виставка робіт заслуженого художника України Олександра Охапкіна (м. Олександрія).
В кінці заходу усіх присутніх обдарували святковим запашним короваєм, а діток працівників Заповідника чекав приємний сюрприз − подарункові набори друзіві з Болгарії та солодощі від Благодійного фонду «Україна – це ти».
По закінченню заходу в.о. генерального директора Заповідника Анатолій Кононенко подякував Зої Дмитрівні за співпрацю,Галині Панченко за транспортну допомогу, а Зоя Ружин − працівникам Заповідника за гостинність. Окрема подяка Ганні Манжарі за організацію заходу, Олександру Скорику за технічну підтримку.

20/01/2026

Шановні гості Тарасової гори !
Запрошуємо вас до участі у відзначенні Дня Соборності України та Дня пам’яті Героя України Олекси Гірника 22 січня 2026 року о 10-00 на Тарасовій Горі.

Виставка «Державотворці», презентована у музеї Тараса Шевченка є спільним мистецьким проектом Шевченківського національного заповідника та КУ “Обласний художній музей” Черкаської обласної ради і присвячується Дню Соборності України та пам’яті борця за волю, Героя України – Олекси Гірника (1912-1978), що вчинив акт самоспалення на Тарасовій горі у знак протесту проти тогочасного комуністичного режиму. Цій події присвячений окремий куточок виставкової експозиції, де представлено графічний портрет Олекси Гірника, створений художником Олексієм Шевченком (2025, папір, олівець) та документи і фотоматеріали про подвиг калушанина, який віддав своє життя на Тарасовій Горі за вільну Україну.
Основна частина виставкової експозиції – це графічна серія портретів українських державотворців із колекції КУ “Обласний художній музей” Черкаської обласної ради заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України Максима Гладька (м.Черкаси). Творча співпраця з митцем почалася ще у 2018 році, коли черкаський художник представив свої живописні полотна і графічні твори на персональній виставці «Барви життя» у Музеї народного декоративного мистецтва. Впродовж трьох місяців гості та мешканці Канева захоплено оглядали пейзажі та авторські портрети, представлені у експозиції.
У рік повномасштабного вторгнення росії на територію суверенної України на Тарасовій Горі відбувалися своєрідні акції протесту: у стінах музею Тараса Шевченка відбулася виставка творів черкаських художників «І згуком Тараса гуртує до зброї Гора» (за сприяння родини Теліженків), де була представлена глибоко філософська робота автора на тему боротьби з російським агресором «БереZові дроVа» (2022, полотно, олія).
На виставці представлено проект «Державотворці», над яким Максим Гладько працював певний час, досліджуючи життя українських достойників в архівах і бібліотеках. На виставці – 14 графічних портретів українців, які у свій час активно включались у державотворчі процеси в Україні.
Експозиція поєднує історичну пам’ять і сучасну художню мову також через мистецький образ Тараса Шевченка, створеного художником Денисом Черновим (2004, папір, олівець). Шевченко постає не лише як класик культури, а як моральний і світоглядний орієнтир, символ боротьби за свободу, гідність і право народу на власну державу. Сучасні художники актуалізують його постать у контексті новітніх історичних викликів, підкреслюючи незмінність цінностей, закладених у шевченковому слові та його громадянській позиції. Експозиція поєднує історичну пам’ять і сучасну художню мову, утверджуючи Шевченка як одну з ключових постатей пантеону українських державотворців та як живий символ національної єдності й культурного спротиву.
Проєкт має не лише мистецьке, а й виразне суспільно-культурне значення, сприяючи формуванню історичної пам’яті та візуального пантеону сучасних українських державотворців.

14/01/2026

СУМНА ЗВІСТКА
Співробітники Шевченківського національного заповідника із сумом повідомляють про передчасну смерть 13 січня 2026 року завідувачки сектору «Музей Тараса Шевченка» Надії Василівни Долгіч (Карасьової).
Останні роки Надія мужньо боролася із важкою хворобою, водночас працюючи на Тарасовій Горі. У проміжках між лікуванням проводила екскурсії, брала участь у наукових конференціях, публікувала статті, підготувала і видала низку збірок наукових матеріалів. Інакше – не могла, бо любила свою роботу.
Народилася Надія Василівна 6 жовтня 1955 року в м. Каневі. Сорок три роки із семи десяти років життя – це праця на Тарасовій Горі.
Любов до Шевченкового слова формувалася ще з дитинства, коли слухала спогади мами – канівської поетеси Катерини Піки, її розповідь про те, як читала свою ще дитячу поезію 18 червня 1939 року – у день відкриття Шевченківського меморіалу на Тарасовій Горі. Надія була першою слухачкою маминих віршів про рідне місто, Тараса Шевченка, Чернечу Гору.
Закінчивши у 1979 році Київський державний педагогічний інститут (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова), Надія не покинула Канів. 11 березня 1982 року, у віці 27 років, розпочалася її наукова діяльність на Тарасовій Горі. Відданість роботі, організаторські здібності Надії, відразу були помічені, і вже в листопаді цього ж року їй доручили завідувати сектором виставкової роботи. То були роки активного спілкування з митцями, організація художніх виставок, результат яких – не лише естетичне задоволення відвідувачів, але й поповнення фондової збірки Заповідника прекрасними мистецькими творами. А ще – видання каталогів, альбомів мистецьких робіт із фондової колекції Заповідника.
Життя музейної установи примушувало завжди бути у творчому пошуку, знаходити нові форми роботи. На зламі тисячоліття Надія Василівна організувала творчі пленери митців з усієї України (2000, 2004 та 2006 роки). Їх учасники зафіксували на полотнах своє бачення Тарасової Гори, музею, околиць Канева, місць пов’язаних з іменем Тараса Шевченка. Найкращі роботи залишилися у музейній збірці. Мабуть тому перша наукова тема, над якою вона розпочала роботу, була пов’язана із вивченням мистецьких творів, присвячених українській Святині– «Тарасова гора в образотворчому мистецтві». Результатом цієї роботи стало видання альбому-каталогу «Мистецький образ української Святині» (2018).
Вона була учасником багатьох знакових подій в історії Гори. Це і «битва за лівий берег» – захист природи Лівобережжя навпроти Тарасової Гори, і участь у толоці біля відновленої Тарасової світлиці, і створення музейних експозицій (1989, 2010, 2016, 2022 роки).
Після 29 років виставкової діяльності, у 2011 році, стала завідувачкою відділу музею «Тарас Шевченко в житті та творчості». Статус розділу експозиції неодноразово змінювався, але залишалося основне – через призму музейних експонатів показати відвідувачам Тараса Шевченка як геніальну особистість: поета, художника, мислителя.
Специфіка роботи спонукала до глибшого вивчення фондової збірки, тому вибрала для дослідження наукову тему «Літопис життя і творчості Тараса Шевченка мовою образотворчого мистецтва» (на матеріалах фондової колекції Заповідника), яку завершила у 2022 році.
Призначена на посаду завідувачки відділу, Надія Василівна продовжила традицію вшанування пам’яті Варфоломія Григоровича Шевченка (1821–1892), троюрідного брата Тараса Шевченка, стараннями якого була збережена могила поета у ХІХ ст. Здійснила видання збірок: «Людина, що нею можна похвалитися перед усіма земляками», дослідження листування Варфоломія з Тарасом Шевченком та його сучасниками: «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…» (2024). Надія Василівна організовувала літературні вечори, присвячені пам’яті своєї мами – поетеси Катерини Піки, упорядкувала і видала три збірки її поезій: «Любов вічна» (2009), «Щедрого серця струна» (2015), «Моя душа добром налита вщерть» (2025).
«І зараз я навіки вдячна долі, /Що тут мене благословив Тарас», – так писала поетеса Катерина Піка, так могла сказати і Надія Долгіч.

Колектив Шевченківського національного заповідника

16/12/2025

Онлай виставка "У погляді його читаю слово".
Виставка портретів Тараса Шевченка з фондової колекції Шевченківського національного заповідника

Виставка портретів Тараса Шевченка з фондової колекції Шевченківського національного заповідника

09/12/2025

Виставковий проєкт "Образ і слово" Юрія Нагулка

Виставковий проєкт Юрія Нагулка (м. Київ)100 робіт митця до 100-річчя Шевченківського національного заповідника