Представник Національної ради в Івано-Франківській області

04/06/2026

Разом із випусковою редакторкою онлайн-медіа «Галка» Тетяною Зелінською був гостем програми «Про головне в деталях», що вийшла у прямому ефірі Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина».

📌 Із ведучою Ольгою Бабенко говорили про те, що сьогодні справді важливо для прикарпатських медіа:
🔐 чому кібербезпека під час війни - це не технічна дрібниця, а питання стійкості медіа;
📰 як почуваються локальні редакції області та чи з’являються нові медійні ініціативи;
📱 як Telegram, TikTok і Facebook змінюють споживання новин;
⚖️ що дала реформа медіапростору - більше порядку чи більше викликів;
🤖 як штучний інтелект уже входить у роботу редакцій;
👩‍💻 чи замінить ШІ журналістів, чи змусить професію еволюціонувати.

📌 Медіапростір Прикарпаття змінюється. Він стає більш цифровим, швидшим і технологічнішим. Але головне залишається незмінним: довіра, відповідальність, професійні стандарти та люди, які створюють якісну журналістику.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

04/06/2026

🔐 Кібербезпека редакцій - це вже не технічна деталь, а частина професійної стійкості медіа.

В Івано-Франківську відбувся практичний семінар для місцевих медіа Прикарпаття, присвячений сучасним кіберзагрозам, цифровій безпеці редакцій та захисту інформаційних ресурсів.
У заході взяли участь 45 медійників із 31 аудіовізуального, аудіального та онлайн-медіа області.
Семінар відбувся в межах співпраці Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та Служби безпеки України.
Під час тренінгу говорили про те, що сьогодні українські медіа є однією з цілей для гібридного впливу ворога. Саме тому важливо вміти розпізнавати фішингові атаки, захищати редакційні акаунти, електронну пошту, сайти, соціальні мережі та правильно реагувати на спроби несанкціонованого доступу.

04/06/2026

Злочини проти найбеззахисніших – Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули від російської агресії

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Злочини проти найбеззахисніших – Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули від російської агресії.

Маленькі українці сьогодні стикнулися з великими випробуваннями. Вони стали мішенню російської військової агресії, ціллю ворожих бомбардувань, зручним об’єктом викрадення й вербування. Пережили окупацію, полон, втрату близьких людей і рідного дому. Воєнний травматичний досвід став частиною дитячого світу. рф свідомо порушила абсолютно всі права українських дітей.

Масштаби цілеспрямованої російської геноцидної політики вражають: навмисне фізичне знищення й каліцтво, примусова депортація й русифікація, сексуальні злочини, насильницька зміна національної ідентичності, «полювання» ворожих спецслужб на дитячу довірливість й недосвідченість у соцмережах, залучення до армії агресора.

Російська державна пропаганда публічно закликає до вбивства українських дітей, вправно сповідуючи ідеологію ненависті й виправдовуючи нелюдські діяння окупантів. За даними офісу Генерального прокурора та заснованої Главою держави ініціативи Bring Kids Back UA, від початку повномасштабної війни в Україні загинуло понад 700 дітей і зазнали поранень 2532, депортовані або примусово переміщені 20 570 дітей. Ця жахлива статистика постійно зростає через щоденні ракетні обстріли й атаки безпілотників на житлові будинки, школи, дитячі садочки й лікарні. Невідомою залишається реальна кількість постраждалих дітей на територіях, де ведуться активні бойові дії, та тимчасово окупованих.

Не меншу небезпеку для дітей становить інформаційна агресія росії. Через соціальні мережі, цифрові платформи та пропагандистські медіа російські спецслужби намагаються маніпулювати свідомістю неповнолітніх, поширювати дезінформацію, вербувати українських підлітків та втягувати їх у протиправну діяльність. У таких умовах особливого значення набувають медіаграмотність, захист дітей у цифровому середовищі, відповідальна робота медіа та консолідація зусиль держави, суспільства і міжнародних партнерів задля безпеки найменших українців.

Національна рада й надалі приділятиме особливу увагу питанням захисту дітей в інформаційному просторі, протидії мові ненависті, російській пропаганді та інформаційним загрозам, спрямованим проти молоді.

Війна спричинила багато тяжких обставин, учасниками яких стали діти. Обов’язок дорослих - повернути юним українцям довіру до світу й людей, допомогти впоратися з усім тим, що сталося в їхньому житті.

Сьогоднішня скорботна дата є нагадуванням цивілізованому світу про трагедію, яку можна було зупинити і яка й досі триває. Воєнним злочинам окупантів проти найбеззахисніших немає ані прощення, ані строку давності.

03/06/2026

G7 узгодила спільні принципи захисту дітей і підлітків в інтернеті. Йдеться про сім підходів, які мають допомогти зробити цифровий простір безпечнішим, прозорішим і відповідальнішим до потреб неповнолітніх.

Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія, США і Європейський Союз пропонують дивитися на безпеку дітей ширше: не як на реакцію на окремі загрози, а як на обов’язкову умову створення цифрових сервісів.

📌 Серед ключових принципів:
▪️захист приватності дітей;
▪️надійні й безпечні рішення для підтвердження віку;
▪️зрозумілі інструменти батьківського контролю;
▪️розвиток цифрової грамотності;
▪️відповідальні алгоритми рекомендацій;
▪️протидія поширенню незаконного контенту, зокрема створеного за допомогою штучного інтелекту;
▪️співпраця цифрових платформ із дослідниками.

Для Національної ради ця тема важлива в контексті роботи над відповідальністю цифрових сервісів, захистом прав користувачів і наближенням України до європейських підходів у регулюванні онлайн-простору.

Безпечний інтернет для дітей – це спільна відповідальність держави, платформ, регулятора, батьків, освітян і громадянського суспільства. Але в центрі цього процесу мають залишатися самі діти – їхні права, безпека, приватність і можливість користуватися цифровими сервісами без шкоди для себе.

🔗 Деталі на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/krayiny-g7-shvalyly-spilni-pryntsypy-zahystu-nepovnolitnih-v-onlajn-prostori/

03/06/2026

📻 До уваги представників аудіальних медіа!

Нагадую, що триває прийом документів на участь у конкурсі на ефірне радіомовлення в Івано-Франківській області.

Йдеться про вільні радіоканали:

🔹 с. Мала Тур’я - 101,5 МГц;
🔹 м. Городенка - 105,3 МГц.

📌 Граничний термін подання заяв на участь у конкурсі - 23 липня 2026 року.

Запрошую зацікавлених суб’єктів у сфері медіа уважно ознайомитися з умовами конкурсу (рішення Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення № 1243 від 14.05.2026) та своєчасно подати документи.

03/06/2026

ℹ️ Інформація щодо зареєстрованих медіа в Івано-Франківській області

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

02/06/2026

Чи є ейджизм в українських медіа? Запрошуємо до дискусії. Реєструйтесь, лінк в тесті інформації.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

9 червня за партнерської підтримки Національної ради відбудеться круглий стіл «Чи є ейджизм в українських медіа?».

Український інститут медіа та комунікації запрошує до розмови про те, як у медіа представлені люди віком 60+, які стереотипи впливають на їхню видимість в інформаційному просторі та як журналістика може уважніше працювати з цією темою.

Під час зустрічі представлять результати дослідження, яке охоплювало моніторинг медіа на наявність ейджистських практик, а також фокус-групові обговорення за участі людей старшого віку.

💬 Говоритимуть про те:
▪️ чи готові українські медіа системно говорити про людей старшого віку та прояви ейджизму;
▪️ як уникати стереотипних рамок і упереджень у матеріалах про вікову групу 60+;
▪️ чи стикаються журналісти з дискримінацією за віком під час працевлаштування та роботи в редакціях.

До участі запрошені журналісти, представники громадського і державного сектору, а також донорської спільноти.

Захід відбудеться у гібридному форматі. Для участі потрібно зареєструватися і зазначити формат присутності - офлайн або онлайн.

✍️ Реєстраційна форма: https://forms.gle/iTFt2txvqRh8yxMT7

Адресу проведення та посилання на Zoom-зустріч отримають зареєстровані учасники.

Круглий стіл організовує Український інститут медіа та комунікації у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Norwegian Helsinki Committee за підтримки уряду Норвегії.

Center for Civil Liberties / Центр громадянських свобод
Norwegian Helsinki Committee
Комісія з журналістської етики.

02/06/2026

🎓 На початку кожного місяця обираю для себе корисний курс на платформі Дія.Освіта, проходжу навчання, тестування і отримую сертифікат.

Цього разу - освітній серіал «Кризові комунікації».

Для медійників ця тема особливо актуальна. Адже вміння правильно комунікувати у складних ситуаціях - це не лише про швидкість реакції, а й про довіру, відповідальність і якість повідомлень.

Курс цікавий, практичний і корисний.
Рекомендую 👍

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

01/06/2026

📰 У рамках кампанії «Журналісти мають значення» Рада Європи започаткувала ініціативу «Молодь перед викликом дезінформації – чому журналісти мають значення». Її мета – підтримати якісну журналістику та активну участь молоді у протидії дезінформації.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

📰 У рамках кампанії «Журналісти мають значення» Council of Europe започаткувала ініціативу «Молодь перед викликом дезінформації – чому журналісти мають значення». Її мета – підтримати якісну журналістику та активну участь молоді у протидії дезінформації.

Ініціатива покликана залучити молодь до захисту свободи слова, цілісності інформаційного простору та демократичної стійкості.

У Раді Європи наголошують: журналісти відіграють головну роль у перевірці фактів і забезпеченні доступу до достовірної інформації. Водночас вони дедалі частіше стикаються з погрозами, переслідуваннями та залякуванням. Там, де журналісти не почуваються у безпеці, дезінформація поширюється швидше, знижується довіра суспільства та послаблюється демократична участь громадян.

🔹 Молодих журналістів, медіафахівців, представників молодіжних організацій та інших заявників запрошують подавати проєкти у сферах:
▪️ протидії дезінформації;
▪️ медіаграмотності;
▪️ безпеки журналістів;
▪️ свободи слова.

Відібрані ініціативи отримають грантову підтримку для реалізації. Подати заявку можна до 1 липня 2026 року.

📍 Авторів найкращих проєктів запросять до Страсбурга на захід 9–10 листопада, який поєднає конференцію високого рівня та тематичні семінари з медіаграмотності, безпеки журналістів, дезінформації та залучення молоді.

Також із 6 липня відкриється окремий прийом заявок на участь у конференції та інтерактивних семінарах у Страсбурзі. До участі запрошують молодих представників із держав-членів Ради Європи. Передбачено близько 30 місць. Подати заявку можна до 1 вересня 2026 року.

ℹ️ Детальніша інформація про ініціативу на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/rada-yevropy-zapuskaye-initsiatyvu-dlya-molodi-z-protydiyi-dezinformatsiyi/

01/06/2026

📊 Медіапростір Прикарпаття: актуальна структура станом на 1 червня 2026 року.

Інформаційне поле Івано-Франківської області продовжує розвиватися та змінюватися. Станом на 01.06.2026 в області представлені різні типи медіа:

🔹 106 друкованих медіа;
🔹 40 аудіальних медіа;
🔹 20 аудіовізуальних медіа;
🔹 29 онлайн-медіа;
🔹 8 провайдерів аудіовізуальних сервісів;
🔹 6 нелінійних медіа. ▶️ Саме тут у травні відбулися помітні зміни: кількість нелінійних медіа зросла з 3 до 6.

🤷‍♂️ Що це означає?
Медіапростір Прикарпаття стає більш різноманітним. Поряд із традиційними форматами активніше розвиваються сучасні цифрові сервіси, зокрема нелінійні медіа, де користувач сам обирає, що і коли переглядати.

✅ Такі зміни свідчать про поступову трансформацію регіонального медійного середовища та адаптацію медіа до нових способів споживання інформації.

📌 Медіапростір області - це не лише цифри. Це система, яка щодня впливає на доступ людей до інформації, новин, культури та суспільно важливого контенту.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення