23/04/2026
Російські спецслужби все активніше вербують українських підлітків: як цьому протидіяти?
Впродовж останнього місяця в українському інформаційному просторі все частіше з'являються повідомлення про спроби ворожих спецслужб вербувати українських підлітків для виконання диверсійних завдань.
Дітям обіцяють легкі гроші, маніпулюють і навіть вдаються до погроз чи шантажу.
Хто з дітей у зоні ризику?
Психологи та експерти зауважують, що російські спецслужби першочергово націлюються на підлітків, які:
• шукають додаткового заробітку й хапаються за будь-які оголошення про роботу;
• активні й ініціативні, але не вміють спрогнозувати наслідків своїх дій;
• не обізнані про юридичну відповідальність, зокрема щодо неповнолітніх;
• мають низьку самооцінку, почуваються самотніми або ізольованими, не відчувають підтримки в сім’ї.
Як росіяни шукають підлітків?
Російські куратори знаходять Telegram-канали й групи в соцмережах, які пишуть про пошук роботи чи "рейди ТЦК", або публікують розважальний контент (знайомства, відеоігри).
На таких платформах розміщують оголошення на кшталт "віддалена зайнятість – висока оплата".
Підліткам, які відгукнулися, спершу дають прості завдання, щоб перевірити їхню готовність (як-от поширення листівок). Із часом завдання ускладнюють (наприклад, сфотографувати об’єкт), заманюючи маніпуляціями й обманом.
Якщо підліток сумнівається, його переконують, що відповідальності за це не буде, або ж залякують.
Крім того, росіяни можуть грати роль друга, втираючись у довіру, або ж представлятися поліцією і просити особисті дані.
Як діяти батькам у разі підозри щодо вербування дитини?
"Червоними прапорцями" є такі ознаки:
• дитина стає замкнутою й агресивною, уникає розмов із рідними;
• втрачає інтерес до попередніх захоплень;
• різко змінює коло спілкування, друзів;
• усе втаємничує та приховує.
Через свої вікові особливості підлітки інформаційно вразливі. Але навіть у важких умовах вони можуть знайти внутрішню опору через значимі постаті (наприклад, родичів чи вчителів).
Якщо у батьків є підозри, що їхню дитину намагаються завербувати, потрібно щиро поговорити та дізнайтися подробиці (як, де, що саме відбулось і хто ще залучений).
"Дайте підлітку контроль над розмовою. Не тисніть, щоб він відкрився сам.
Почніть м’яко: "Можемо поговорити? Я помітив, що ти дивишся дещо, мене це трошки лякає. Можеш поділитися чому? Ні? Окей, коли будеш готовий, я вислухаю та підтримаю. Я тебе люблю й прислухаюся", – радять експерти.
Можна звернутися за консультацією до системи безоплатної правничної допомоги за номером 0 800 213 103.
Також обов’язково потрібно зберегти скриншоти й посилання на акаунт зловмисника, а тоді звернутися до кіберполіції або СБУ з повідомленням про спробу вербування (0 800 501 482, або написати через чатбот "Спали ФСБшника").
"У жодному разі не варто відповідати на провокаційні запити, надсилати комусь свої дані чи переходити за підозрілими лінками.
Варто заблокувати ймовірних зловмисників та поскаржитися на їхній акаунт, за потреби перевірити пристрої на злам та змінити паролі", – йдеться у матеріалі.
Як убезпечити підлітка?
Перш за все, батькам потрібно цікавитися інтересами дитини: з ким вона спілкується й що дивиться. Без контролю й допитів, через щиру зацікавленість.
Ще один варіант – допомогти знайти цікаве захоплення: спорт, творчість, волонтерство. Так дитина буде менш вразливою.
Що варто зробити вже зараз:
• розкажіть дитині про випадки вербування підлітків службами РФ і можливі наслідки такої діяльності, запитайте, чи були в неї підозрілі контакти з незнайомцями;
• запевніть дитину, що вона може довіряти вам, бо ви завжди на її боці;
• учіть, що будь-яка пропозиція анонімного заробітку чи завдання від дорослого дитині – це привід насторожитися;
• розвивайте навички відмови – проговоріть із дитиною фрази, які допоможуть їй вийти з ризикованої ситуації ("Ні, це незаконно", "Я розповім батькам", "Дайте мені спокій").
Яка відповідальність за скоєні підлітками злочини?
Відповідальність за злочини на користь росіі для неповнолітніх може коливатися від пробації (контроль та ресоціалізація без позбавлення волі) до реального строку (3-15 років за ґратами залежно від тяжкості злочину).
Також передбачене відшкодування збитків, яке може лягти як на підлітка, так і на батьків.
