28/05/2026
📚 Всеукраїнський день краєзнавства — 28 травня
Вулиця з дитинства…
Коли тобі 3 роки, здається, що твоя вулиця — найбільша у світі. Найкраща, найзатишніша, найрідніша…
Вулиця Щорса — зелена, тиха, з дорогою із камінців. У дитинстві мені було дивно, що вулицю назвали «чужим містом», адже хто такий Щорс — я тоді й гадки не мала.
На перехресті стояв телефон-велетень під жовтим дахом. Дотягнутися до чорної важкої слухавки було справжнім квестом: треба було ставати навшпиньки на горбик біля телефону й ловити її кінчиками пальців.
Неподалік жила баба Дуня — найбагатша бабуся у світі. Не тому, що мала багато грошей, а тому, що мала багато “бубок” — соняшникового насіння, яке продавала на базарі. Я сиділа поруч із нею на лавці, а вона лущила насіння “в припол”. Коли “бубок” було багато, я набирала повні долоні — і це було найсмачніше щастя дитинства.
А ще пам’ятаю бабусю, яка жила біля самого телефону. Я мріяла жити поруч із ним теж. Її донька навчала дітей танцювати. Вона не ходила — вона летіла, мов метелик. І коли мені випадало її побачити — то був найкращий день.
Ми давно переїхали, але ці спогади живуть у серці й досі. Від них тепло й світло.
Сьогодні ця вулиця носить ім’я Андрія Жадченка — людини, яку знає майже все місто. Людини, яка тут жила, росла, любила свою вулицю так само сильно. І яка віддала за нас найдорожче — своє життя.
А ви знаєте історію вулиці, на якій живете чи колись жили? Можливо, вона теж береже особливі спогади, людей та маленькі історії дитинства. Пишіть нам у коментарях ✍️
#ВсеукраїнськийДеньКраєзнавства
#Краєзнавство
#ІсторіяРідногоКраю
#ВулицяДитинства
#СпогадиДитинства
#МояВулиця
#ІсторіяВулиці
#Городня
Городнянська міська рада
Відділ культури, сім'ї, молоді та спорту Городнянської міської ради
