47 окрема інженерна бригада Сил підтримки ЗСУ

13/05/2026

Золотий хрест від Головнокомандувача
Відзнака «За оборону України»
Медаль «За жертовність та любов до України»

Цими високими нагородами відзначений бойовий медик з Дубна на Рівненщині – Володимир Солоняк.
– Про те, що почалася війна, я дізнався від сестри, яка зателефонувала з Німеччини. 23 лютого якраз відсвяткував день народження, а вже 25-го стояв під військкоматом, – згадує Володимир.

Тричі він звертався до центру територіального комплектування після повномасштабного вторгнення. Але лише у 2023 році отримав повістку. Потрапив у 47 окрему інженерну бригаду, де спершу освоїв саперну справу, удосконалював знання навіть у Данії.

Позивний «Сольоний» придумувати не довелося – так охрестили побратими. Перші виїзди були на Херсонщину для гуманітарного розмінування, далі – Харківщина, вже бойові виходи на нульові позиції. Працювали й під Вовчанськом, де небезпека була щоденною реальністю.

Свою службу Володимир починав як кулеметник-сапер. Робота була важкою й ризикованою, адже сапери працюють безпосередньо з вибухонебезпечними предметами, встановлюють мінно-вибухові загородження та проводять розмінування. Згодом у роті з’явилася вільна посада медика, і він свідомо взявся за цю відповідальну справу. Володимир вивчив посилений курс бойового медика в одному з навчальних центрів ЗСУ. Постійно працює під тиском реальних бойових умов.

Вже рік він служить на посаді бойового медика.
– У медика, як і в сапера, немає права на помилку. Наші бійці отримують переважно мінно-вибухові травми. Моє завдання – максимально якісно надати першу допомогу, щоб врятувати кінцівки і життя, – каже він.

Робота бойового медика в інженерно-саперному батальйоні має особливу складність. Медик повинен бути поруч із саперами, діяти швидко і холоднокровно, щоб у критичні секунди врятувати побратима.
Побратими кажуть: Володимир стовідсотково обрав правильний шлях у війську. Його холоднокровність, рішучість і відданість рятують життя.

За час служби він постійно перебуває на виконанні, а додому повертається лише у відпустки. Його сьогодення – це робота поруч із саперами, де кожна дія має значення для безпеки всієї групи.

13/05/2026

47 окрема інженерна бригада розширює коло професіоналів. Ми не просто підрозділ — ми злагоджений механізм, де кожен фахівець є незамінною деталлю великої сили.
Кого ми шукаємо?

Медичний напрямок:
• Санітар
• Медична сестра
• Бойовий медик
Технології майбутнього:
• Оператор БпЛА та НРК (наземних роботизованих комплексів)
• Майстер з ремонту безпілотних систем
• Фахівець РЕБ (радіоелектронної боротьби)
Логістика та технічне забезпечення:
• Водій категорії C, D
• Водій-електрик
Зв’язок:
• Фахівець зі зв'язку

Чому варто обрати 47 ОІБР?
✅ Навчання: Ми готуємо фахівців відповідно до сучасних вимог ведення війни.
✅ Забезпечення: Сучасне озброєння та техніка.
✅ Колектив: Повага, підтримка та побратимство.
✅ Соціальні гарантії: Повний пакет відповідно до законодавства.

Не чекай на повістку — обирай свій шлях сам!

Як долучитися? Пиши нам у приватні повідомлення (Direct/Messenger) або телефонуй за номером: +380677036680.

12/05/2026

Адаптація важливий процес підготовки до умов військової служби в Збройних Силах України.
Центр Психосоціальної Підтримки були залучені до програми комплексної адаптації новоприбулих військовослужбовців.

Психологи Центр Психосоціальної Підтримки співпрацюючи з військовими підрозділами, зокрема з 47 окрема інженерна бригада Сил підтримки ЗСУ, пріоритетом у роботі вбачають турботу про Захисників і Захисниць у період їх адаптації при зміні середовища.

Сьогодні учасники зустрічі обговорювали причини та вплив стресових факторів на адаптаційний період військовослужбовців.
Розглядали практичні кейси їх подолання.

Спасибі Solidarity Fund PL in Ukraine та Дубно - влада - онлайн за можливість підтримувати наших Захисників та Захисниць.

11/05/2026

Законний механізм повернення із СЗЧ який працює.

Ознайомитись з офіційним алгоритмом від
Міністерства оборони можна за посиланням на інформаційний ресурс МОУ: https://mod.gov.ua/news/yak-vijskovosluzhbovczyu-povernutis-iz-sz-ch-1

10/05/2026

12 років — це тисячі врятованих життів, сотні реалізованих проєктів і незмінна підтримка українського війська там, де вона потрібна найбільше.

Сьогодні свій день народження відзначає Повернись живим — фонд, який став надійним плечем для Сил оборони України.

Від імені 47 окремої інженерної бригади Сил підтримки дякуємо за довіру, системну допомогу та спільну роботу задля нашої перемоги.

Ваша підтримка — це не лише техніка чи обладнання. Це впевненість, що українське військо має сильний тил і людей, які щодня працюють разом із нами заради України.

З днем народження!
Разом — сильні. Разом — переможемо 🇺🇦

10/05/2026

Історія Галини Кошіль

«– Там переважно були молоді хлопці, і я думала, що вони скажуть: що ця бабця серед них робить? Мені ж уже під п’ятдесят…» – усміхається Галина Василівна.
Але саме ця жінка стала тією, хто завжди поряд. У телефонах військових вона записана як «Василівна рішає все». І це не випадково. Бо якщо треба підтримати – вона підтримає. Якщо треба насварити – насварить. До неї звертаються з будь-якими питаннями. Вона - заступник командира з ППП інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону.

У 2022 році Галина отримала повістку. Двадцять два роки працювала фармацевтом, але замість медичної служби потрапила до Академії сухопутних військ, а звідти – у 47 окрему інженерну бригаду. Там вона сама обрала собі позивний «Тамада». Бо в умовах війни потрібен позитив, і вона вирішила дарувати його своїм побратимам.

«Вони думали, що я залишуся на ППД, а я хотіла їхати з ними. Виконувати свою роботу, бути поруч. І таки через деякий час мене відрядили разом з моїми саперами», – згадує вона.

Галині Василівні нині 51. Чоловік – священик, благочинний Нетішинсько-Славутського благочиння. Поки він служить Богу та людям, дружина служить Україні. У подружжя двоє дорослих дітей – син та донька.

Вона мало розповідає про себе. Зате про досягнення, захоплення і вміння кожного військовослужбовця може говорити годинами – з гордістю, бо пишається ними так, як пишається власними дітьми. Радіє їхнім весіллям, народженню дітей. Болісно переживає втрати. «Ми повинні показувати хлопцям, що ми їх цінуємо», – каже Галина.

Галина Василівна докладає усіх зусиль, щоб моральний стан особового складу залишався стабільним і міцним. Її турбота – це прояв материнської любові, яка огортає кожного воїна теплом і вірою. Вона вміє знайти слова підтримки, подарувати усмішку чи розрядити напружену атмосферу, щоб кожен відчував себе потрібним і захищеним.

💙💛 У цей День матері хочеться сказати всім мамам: не хвилюйтеся. Бо поруч із вашими синами й доньками є Галина Василівна. Вона пригляне за кожним. За кожного її болить серце. І саме тому її присутність – це спокій для багатьох родин.

10/05/2026

Від імені 47 окремої інженерної бригади хочу подякувати всім матерям — тим, хто служить у строю, медикам, психологам, бухгалтерам, кухарям. Ви робите неймовірно багато для нашої спільної справи, і ваша турбота відчувається щодня.

Особлива вдячність матерям, які виростили справжніх патріотів — синів і дочок, що нині боронять Україну. Саме завдяки вашій любові й вихованню вони стали сильними та відданими нашій державі.

🙏 Ми схиляємо голови перед матерями, які втратили своїх дітей на війні. Ваш біль — наш спільний біль. Ми пам’ятаємо подвиг ваших дітей і завжди будемо берегти їхню світлу пам’ять. Ви не самі, ми поруч із вами.

💙💛 З Днем матері! Нехай у ваших серцях завжди буде тепло, гордість і віра в перемогу.

З повагою,
Командир 47 окремої інженерної бригади
Олександр Томашевський

08/05/2026

Сьогодні, 8 травня, ми разом з усім світом вшановуємо пам’ять мільйонів людей, які віддали життя у боротьбі з нацизмом у Другій світовій війні.

Для нас цей день — не лише сторінка історії, а й нагадування про ціну свободи та мирного неба.
47 окрема інженерна бригада Збройних Сил України продовжує справу наших минулих поколінь — боронить рідну землю від агресора, будує укріплення, розміновує території та забезпечує захист наших воїнів.

Ми пам’ятаємо подвиг тих, хто переміг нацизм, і стоїмо на сторожі, щоб нове зло не зруйнувало наші домівки.

Вічна пам’ять загиблим.
Слава героям минулого і сучасності.
Слава Україні!

07/05/2026

📣 У Тараканівському ліцеї відбулося урочисте відкриття І етапу (територіального) Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») серед молодшої вікової категорії.

Заступник командира з психологічної підтримки персоналу інженерно-саперного батальйону Денис Костін зазначив:
"Для нас велика честь бути сьогодні поруч із юними джуристами. Наші сапери провели лекцію з мінної безпеки, показали екіпіровку та розповіли про різні види вибухівки. Ми продемонстрували, як працюють міношукачі, і пояснили дітям, як діяти у випадку виявлення підозрілих предметів та куди звертатися. Це знання може врятувати життя, і важливо, щоб молодь розуміла небезпеку та правила поведінки."

Денис Костін також підкреслив значення роботи кінолога Андрія Татарінцева та його собаки-сапера Ніки:
"Ніка вже неодноразово виконувала завдання з пошуку вибухівки й довела свою ефективність. Діти мали змогу побачити, як працює справжня команда людини й собаки, і це справило на них велике враження."

✨ Юні учасники гри отримали не лише нові знання, а й натхнення від спілкування з професіоналами.
Залучення наших фахівців допомагає виховувати відповідальність, дисципліну та формувати практичні навички безпеки. Ми бачимо, що діти з цікавістю слухають і активно беруть участь - це означає, що «Джура» справді виховує майбутніх захисників України.

🇺🇦 Гра «Джура» вкотре довела, що патріотичне виховання й практичні знання йдуть поруч із розвитком молодого покоління!

06/05/2026

Молодість, що веде Україну до перемоги

Дмитро Янчак — військовослужбовець 47 окремої інженерної бригади, якому лише 21 рік. Родом із Дубенщини на Рівненщині, він ще у 18 років вирішив: буде військовим. «Хто, як не ми», — сказав тоді Дмитро. І ці слова стали його життєвим дороговказом.

Попри несхвалення батьків, він обрав шлях воїна. Хотів бути саме у бойовому підрозділі. У «Десні» отримав позивний Партос і став сапером. Згодом опанував роботу з БПЛА, серед яких і «Баба Яга», та став командиром групи.

47 діб на «нулі» у Куп’янську — це випробування, яке він пройшов із побратимами. Без сну, без нормальних умов, але з незламною вірою. Їжа скидалася з дронів, а єдині бажання були простими: захистити землю, виспатися та потрапити в лазню.
Дмитро згадує побратимів, перераховує усіх тих, з ким ділили скибку хліба і жменю води посеред руїн Куп’янська. Разом вони літали, евакуйовували поранених, виконували завдання, де кожна секунда вирішувала долю. Злагодженість військовослужбовців на завданнях - запорука успіху.

Дмитро потрапив під дію програми контракт 18–24 та отримав виплати. Він не лише воює, а й навчає новачків, передає свій досвід. Нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За сумлінну службу».

Саме молодь сьогодні є головною рушійною силою у боротьбі за свободу. Це покоління бере на себе відповідальність за майбутнє України.

Якщо ти молодий, амбітний і хочеш бути корисним — приєднуйся до екіпажів БПЛА. Це сучасна зброя, яка рятує життя наших воїнів і нищить ворога. Ти можеш стати частиною команди, яка змінює хід війни.

Дмитро Янчак — приклад того, що молодість не боїться викликів. Вона творить історію.

06/05/2026

Тих, хто тримає землю не словами, а руками, нервами й життям.
Піхота — це не про гучні слова. Це про витримку, характер і ціну кожного метра української землі.

Саме піхота першою зустрічає ворога і найважче виборює наше завтра.
Ми дякуємо кожному воїну-піхотинцю за силу, мужність і незламність.

Вічна пам’ять полеглим.
Честь і шана тим, хто продовжує бій.

Бо скільки б не було планів, техніки чи гучних заяв —
остаточне слово завжди за тими, хто стоїть на землі.

Крапку ставить піхота.