01/06/2026
🏗️ Самочинне будівництво та ризики для останнього власника: нові орієнтири судової практики
Судова практика свідчить, що придбання нерухомості не завжди означає отримання юридично безпечного активу. Навіть якщо право власності зареєстроване належним чином або підтверджене судовим рішенням, новий власник може зіткнутися з наслідками порушень, допущених під час будівництва об’єкта.
📌 Особливу увагу цьому питанню приділила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21, сформувавши важливі правові висновки щодо відповідальності власників нерухомого майна та захисту прав власників земельних ділянок.
🔎 Ризики можуть приховуватися за зовні бездоганною угодою
На практиці досить часто трапляються випадки, коли особа купує будинок, магазин, склад або інший об’єкт нерухомості, а питання оформлення земельної ділянки залишається невирішеним.
Сам факт відчуження такого майна не суперечить законодавству. Якщо об’єкт розташований на землях державної чи комунальної власності, новий власник повинен звернутися до компетентного органу для оформлення прав на земельну ділянку відповідно до вимог частини 11 статті 120 Земельного кодексу України.
Однак найбільша небезпека нерідко полягає не в землі, а в можливих порушеннях під час будівництва. Саме тому перед придбанням нерухомості доцільно проводити комплексну юридичну перевірку, яка охоплює не лише документи на об’єкт, а й законність його створення.
⚖️ Коли будівництво визнається самочинним
Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України самочинним може вважатися будівництво, якщо об’єкт:
🔹 споруджено на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети;
🔹 зводився без належних дозвільних документів;
🔹 створений із суттєвими відхиленнями від затвердженого проєкту;
🔹 побудований з істотним порушенням будівельних норм та правил.
Наявність хоча б однієї із зазначених обставин може стати підставою для судового спору та застосування передбачених законом способів захисту.
⚖️ Хто нестиме відповідальність
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 підтвердила право власника земельної ділянки вимагати усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об’єкта або визнання права власності на нього.
Подальший розвиток цієї позиції відображено у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 495/4395/19. Суд визнав ефективним способом захисту знесення частини готельного комплексу та скасування відповідного рішення державного реєстратора.
Водночас у справі № 908/2388/21 Велика Палата Верховного Суду окремо роз’яснила, що відповідачем у спорах про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва має бути саме особа, яка фактично створює такі перешкоди. Тобто відповідальність може бути покладена на останнього набувача майна, навіть якщо він не був забудовником.
🏛️ Судове рішення не замінює введення в експлуатацію
Поширеним є переконання, що рішення суду про визнання права власності автоматично усуває всі юридичні ризики щодо об’єкта нерухомості. Проте така позиція не завжди відповідає вимогам законодавства.
Навіть після отримання судового рішення та проведення державної реєстрації власник зобов’язаний забезпечити прийняття завершеного будівництвом об’єкта в експлуатацію. Цей обов’язок випливає як із частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, так і з положень законодавства, що діяло раніше.
Для таких ситуацій передбачений спеціальний порядок. Зокрема, пункт 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, регулює процедуру введення в експлуатацію об’єктів, право власності на які підтверджене судовим рішенням.
🚨 Наслідки ігнорування вимог законодавства
У разі невиконання обов’язку щодо введення об’єкта в експлуатацію власник може зіткнутися з низкою негативних наслідків.
Серед можливих заходів впливу:
🔸 винесення припису про припинення експлуатації об’єкта;
🔸 накладення штрафних санкцій у розмірі від 36 до 900 прожиткових мінімумів;
🔸 відключення від інженерних та комунальних мереж;
🔸 подання позову про знесення будівлі;
🔸 скасування державної реєстрації права власності.
Верховний Суд у постанові від 17.02.2021 у справі № 640/21784/19 наголосив, що заборона експлуатації об’єкта, який не введено в експлуатацію, поширюється на всіх осіб, які фактично ним користуються, незалежно від їхньої участі у будівництві.
📍 Окрему увагу привертає справа № 904/5330/25, яка наразі перебуває на розгляді апеляційної інстанції. Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність знесення об’єкта, який був зареєстрований на підставі судового рішення, але так і не був прийнятий в експлуатацію у встановленому законом порядку.
🌍 Оформлена земля не гарантує відсутності проблем
Навіть наявність оформленого права користування земельною ділянкою та отриманих дозвільних документів не виключає ризику визнання будівництва самочинним.
У постанові від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що самочинним може бути визнано й той об’єкт, будівництво якого не відповідало умовам договору оренди земельної ділянки.
Не менш важливим є й питання законності отримання дозвільної документації. Наявність документа про введення об’єкта в експлуатацію сама по собі не виключає можливості виникнення спору, якщо під час його отримання були допущені порушення.
📖 Порушення минулих років можуть створити проблеми сьогодні
Судова практика демонструє, що навіть давні порушення містобудівного законодавства можуть мати наслідки для нинішнього власника нерухомості.
У постанові від 19.08.2021 у справі № 127/11110/19 Верховний Суд звернув увагу на можливість оскарження дозвільних документів у разі встановлення порушень під час їх видачі.
Разом із тим Велика Палата Верховного Суду у справі № 908/2388/21 вказала, що факт самочинного будівництва може бути встановлений судом навіть без окремого скасування відповідних дозвільних документів.
Наявність судового спору вже сама по собі здатна створити для власника додаткові ризики, пов’язані з накладенням забезпечувальних заходів, обмеженням права розпорядження майном або подальшим оскарженням прав на нього.
✅ Що варто зробити власникам та покупцям
Перед придбанням нерухомості доцільно ретельно перевіряти історію переходу права власності, аналізувати документи попередніх власників та досліджувати правові підстави створення самого об’єкта.
Особливу увагу необхідно приділяти нерухомості, збудованій багато років тому, оскільки саме щодо таких об’єктів найчастіше виникають труднощі з отриманням повного комплекту дозвільної документації.
Власникам проблемних об’єктів також варто провести комплексний юридичний аудит майна. Такий підхід дозволить своєчасно виявити ризики, оцінити перспективи можливих спорів та мінімізувати ймовірність втрати нерухомості в майбутньому.
Інформацію підготовлено за матеріалами protocol.ua
#закон #адвокат #законукраїни #юристонлайн #дніпро #містомогосерця #україна #адвокатднепр #юристднепр #юристи #юридичнадопомога #адвокатдніпро #бізнес #підприємство #бізнесукраїна #бізнесдніпро