Institute for Nature Management Problems & Ecology

Institute for Nature Management Problems & Ecology Інститут створений за рішенням Президії НАН України 13.11.1991 р.

It is with deep sorrow we inform you that on July 24, 2021, at the age of 85, the well-known environmental scientist, th...
27/07/2021

It is with deep sorrow we inform you that on July 24, 2021, at the age of 85, the well-known environmental scientist, the outstanding scientist in the field of mining sciences, geoecology, geophysics, nature management, and sustainable development of regions, director and founder of the Institute of Nature Management Problems and Ecology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Correspondent-member of the National Academy of Sciences of Ukraine
SHAPAR Arkady Grigorievich.
Arkady Grigorievich was born on September 5, 1936, in the city of Ingulets, Dnepropetrovsk region, Ukraine. After graduating from the Novocherkassk Polytechnic Institute in 1959 with a degree in mine surveying, he worked for three years as a career foreman, chief mine surveyor of the office for the extraction of nonmetallic minerals of the Chechen-Ingush Autonomous Republic.
In one thousand nine hundred and sixty-two, Arkady Grigorievich entered the graduate school of the Institute of Geotechnical Mechanics of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. Since then, his life has become inseparable from the scientific institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine.
During 1962 - 1988. at the Institute of Geotechnical Mechanics of the National Academy of Sciences of Ukraine completed his postgraduate studies, worked as a junior researcher, head of the department. He defended his candidate (in 1966) and doctoral (1978) dissertations in the specialty "Open-pit mining of mineral deposits", received the academic title of "professor" (1982).
Arkady Grigorievich Shapar made a significant contribution to the development of many areas of mining and earth sciences. First of all, he was recognized as a specialist in mining, environmental management, sustainable development of regions, environmental monitoring, and man-made safety. He was the first to qualitatively and quantitatively substantiate the influence of modern mining on the dynamics of the state of the geological environment and the environment as a whole. With his scientific works, he made an outstanding contribution to the development of earth sciences, incl. geomechanics and geophysics of natural and technogenic rock massifs, which are complex geosystems with different physical and mechanical features changing in space. Based on the results of his fundamental scientific research, methods of gravitational separation of rocks of rock massifs and their movement in a given direction were proposed, which have no analogs in the world practice and have been widely implemented in the quarries of Ukraine and the CIS countries, provided not only a significant economic effect but also a REDUCTION of the scale of influence mining operations on the environment.
His name is associated with the use of effective environmentally-oriented technologies of open-pit mining of mineral deposits, as well as the elimination of the negative consequences of mining activities that meet the requirements of the strategy for sustainable development of territories.
Under his scientific guidance and with direct participation, for the first time in Ukraine, back in 1939, a methodology for choosing a strategy, criteria, and indicators of sustainable ecological, economic and social development of the technogenic load of the country's regions (on the example of the Dnieper region) was proposed and on its basis - the Concept of transition Of Ukraine towards sustainable development, approved by the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine and sent to State authorities (2007). A draft state program for ensuring sustainable development of the region for the extraction and primary processing of uranium raw materials has been prepared (APPROVED by the Cabinet of Ministers of Ukraine, 2004).
Arkady Grigorievich Shapar - Honored Worker of Science and Technology of Ukraine (2000), laureate of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology (1999) and the V. A.N. Dinnik (1989). He combined scientific activity with teaching and social activities. His lectures were attended by students of the National Technical University "Dneprovskaya Polytechnic", and two dozen of his students defended their candidate and doctoral dissertations.
He is a full member of the Public Academies: Ukrainian Ecological Academy of Sciences, Academy of Mining Sciences, European Academy of Sciences, Academy of Natural Sciences in Hanover. He is an associate member of the Council for Problems of Mining Sciences of the Russian Academy of Sciences, an Honorary Member of the Russian Mining Academy. He is certified by the International Academy of the Environment, the UN-UNDP International Program.
Until the last hour, A.G. SHAPAR successfully supervised scientific research at the Institute of Nature Management and Ecology of the National Academy of Sciences of Ukraine, was the editor-in-chief of the collection of scientific papers "Ecology and Nature Management", and his articles were published in the high-ranking world scientific journals. The scientific potential of A.G. Shapar was more than 400 scientific works of which 37 are monographs.
The scientific community, colleagues, friends, and students deeply grieve over the death of Arkady Grigorievich SHAPAR and express sympathy to his family and friends.

З глибоким сумом сповіщаємо, що 24 липня 2021 року на 85-му році пішов із життя відомий вчений-еколог, видатний вченому ...
27/07/2021

З глибоким сумом сповіщаємо, що 24 липня 2021 року на 85-му році пішов із життя відомий вчений-еколог, видатний вченому в галузі гірничих наук, геоекології, геофізики, природокористування та сталого розвитку регіонів, директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України член-кореспондент НАН України ШАПАР Аркадій Григорович.
Аркадій Григорович народився 5 вересня 1936 р. в місті Інгулець Дніпропетровської області. Після закінчення у 1959 р. Новочеркаського політехнічного інституту за фахом «маркшейдерська справа» працював три роки майстром кар’єру, головним маркшейдером Управління по видобутку нерудних корисних копалин Чечено-Інгушської автономної республіки.
У 1962 р. Аркадій Григорович втупив до аспірантури Інституту геотехнічної механіки АН УРСР. Відтоді його життя стало невіддільним від наукових установ Національної академії наук України.
На протязі 1962 - 1988 р. при Інституті геотехнічної механіки НАН України закінчив аспірантуру, працював молодшим, старшим науковим співробітником, завідувачем відділу. Захистив кандидатську (1966 р.) і докторську (1978 р.) дисертації за спеціальністю «відкрита розробка родовищ корисних копалин», отримав вчене звання «професор» (1982 р.).
Аркадій Григорович Шапар зробив вагомий внесок у розвиток багатьох напрямів гірничих наук та наук про Землю. Перед усім він був визнаним фахівцем гірничої справи, раціонального природокористування, сталого розвитку регіонів, екомоніторингу, техногенної безпеки. Він вперше якісно і кількісно обґрунтував вплив сучасного гірничого виробництва на динаміку стану геологічного середовища й довкілля в цілому. Своїми науковими працями зробив видатний внесок у розвиток наук про Землю, у т.ч. геомеханіку і геофізику природних і техногенних масивів гірничих порід, які являють собою складні геосистеми зі змінюваними у просторі різними фізико-механічними властивостями. За результатами його фундаментальних наукових досліджень запропоновані способи гравітаційного відділення порід гірничих масивів і їх переміщення у заданому напрямі, які не мають аналогів у світовій практиці та отримали широке впровадження на кар’єрах України і країн СНД, забезпечивши не тільки суттєвий економічний ефект, але й скорочення масштабів впливу гірничих робіт на навколишнє середовище.
З його ім’ям пов’язане використання ефективних еколого-орієнтованих технологій відкритої розробки родовищ корисних копалин, а також ліквідації негативних наслідків гірничодобувної діяльності, які відповідають вимогам стратегії сталого розвитку територій.
Під його науковим керівництвом і за безпосередньою участю вперше в Україні ще у 1996 р. запропоновано методологію вибору стратегії, критеріїв і показників сталого еколого-економічного і соціального розвитку техногенно навантажених регіонів країни (на прикладі Придніпров’я) і на її основі – Концепцію переходу України до сталого розвитку, яка схвалена Президією НАН України і направлена державним органам влади (2007). Підготовлено проект Державної програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування і первинної переробки уранової сировини (затверджена Кабінетом Міністрів України, 2004).
Аркадій Григорович Шапар – Заслужений діяч науки і техніки України (2000), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999) та премії ім. О.М. Динника (1989). Він поєднував наукову діяльність з викладацькою та громадською. Його лекції мали змогу слухати студенти Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», а два десятки його учні захистили кандидатський та докторські дисертації.
Він є дійсним членом громадських академій: Української екологічної академії наук, Академії гірничих наук, Європейської академії наук, Академії природознавства у Ганновері. Він асоційований член Ради з проблем гірничих наук Російської академії наук, почесний член російської Гірничої академії. Має сертифікати Міжнародної академії навколишнього середовища, Міжнародної програми ООН-UNDP.
До останнього часу А.Г. Шапар успішно керував науковими дослідженнями Інституту проблем природокористування та екології НАН України, був головним редактором збірника наукових праць «Екологія і природокористування», а його статті публікувалися у високорейтингових світових наукових виданнях. Науковий доробок А.Г. Шапара становить понад 400 наукових праць, серед яких 37 монографій.
Наукова громадськість, колеги, друзі та учні глибоко сумують з приводу смерті Аркадія Григоровича та висловлюють співчуття його рідним і близьким.

11/11/2020

У Запоріжжі власник італійського кафе Trattoria Fabrizio італієць Фабріціо Кошче поставив умову персоналу свого закладу обслуговувати гостей українською. Заклад Фабріці....

10/11/2020
28/03/2020
Сьогодні 28 березня 2020, в останню суботу березня, відбудеться Всесвітня акція Година Землі. ЇЇ початок о 20 годині 30 ...
28/03/2020

Сьогодні 28 березня 2020, в останню суботу березня, відбудеться Всесвітня акція Година Землі. ЇЇ початок о 20 годині 30 хвилин.
Наприкінці березня 2007-го року «Всесвітній фонд природи» (World Wide Fund for Nature) спільно з австралійським виданням «The Sydney Morning Herald» провели цікаву і показову екологічну акцію: близько 2100 фірм і компаній австралійського міста Сідней, а також понад 2,2 млн. його жителів вимкнули освітлення на одну годину. За цей час енергоспоживання міста було скорочено більше ніж на 10%, що в свою чергу сприяло і скороченню викидів вуглекислого газу в атмосферу. За підрахунками фахівців, ефект від акції був такий, що на той час нібито в місті на дорогах на 48 тисяч автомобілів стало менше. Цю акцію назвали «Година Землі». Дія прийняла щорічний характер і стала популярна в багатьох країнах світу.
Якщо вам не байдужа доля навколишнього світу - візьмемо участь в акції - вимкнемо світло на 1 годину!

Today, March 28, 2020, on the last Saturday of March, the World Earth Hour action will take place. It is beginning at 20 hours 30 minutes.
At the end of March 2007, the World Wide Fund for Nature, together with the Australian edition The Sydney Morning Herald, conducted an interesting and illustrative environmental campaign: about 2100 firms and companies in the Australian city of Sydney, as well as more than 2.2 million. Its inhabitants turned off the lighting for one hour. During this time, the city’s energy consumption was reduced by more than 10%, which in turn contributed to the reduction of carbon dioxide emissions into the atmosphere. According to experts, the effect of the action was as if in the city there were less by 48,000 cars on the roads. This action was called Earth Hour. The action has taken an annual character and has become popular in many countries of the world.
If you are not indifferent to the fate of the world around us - we will take part in the action - turn off the light for 1 hour!

14 березня Інститут спільно з передовою громадськістю   відзначає «Міжнародний день дій проти гребель» («День дій на зах...
15/03/2020

14 березня Інститут спільно з передовою громадськістю відзначає «Міжнародний день дій проти гребель» («День дій на захист річок, води і життя»).
Співробітники інституту на протязі не одного десятиліття активно займаються проблемами гідрологічного та екологічного стану річки Дніпро і малих річок Дніпропетровської області. Остання монографія якраз про це.

Рис.1. Днепр: прошлое, настоящее, будущее. Монографія / За загальною редакцією А.Г. Шапара – Дніпро: ІППЕ НАН України, 2019. - 200 с.

Про Дніпро і проблеми цього унікального дару природи автори звертаються до читачів через призму часу: минуле, сучасне, майбутнє.
Минуле - впізнаване і прекрасне у всіх проявах народної творчості та окремих особистостей і тому ми маємо багатий матеріал в картинах, віршах і інших художніх творах. І дійсно можна погодитися зі строками Великого Кобзаря Т.Г. Шевченка:
«…Здається— кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро …»

Так було в минулому!

Рис. 2. Весняний ранок над Дніпром. Художник А.М. Васнецов. 1916 р.

Сьогодні - починається з моменту будівництва ДніпроГЕС і характеризується інтенсивної і навіть хижацької експлуатацією ресурсів Дніпра. Це призвело до того, що річка стійко деградує і перетворилася в систему озер, де іноді навіть течія спостерігається в зворотну сторону. Досвід показує, що це крім шкоди для суспільства і природи нічого не дало. Посилення негативного впливу і інтенсивна деградація річки почалися з моменту спорудження каскаду водосховищ.

Рис.3. Залишки Дніпровських порогів біля греблі ДніпроГЕС

Автори наводять втрати від будівництва шести водосховищ на річці Дніпро: затоплено понад 600 тис. га родючих земель, втрачено загального стоку води в Чорне море - 24,9 км3, зникло 12 видів риб, в т.ч. цінних видів (осетер, білуга, стерлядь). Крім того, як транспортна артерія Дніпро практично не використовується, економічно не вигідно отримання електроенергії (на площі затоплених водосховищами земель можна отримати в 300 разів більше електроенергії, ніж від гідростанції). Також каскад водосховищ таїть небезпеку виникнення екологічних катастроф при руйнуванні гребель.

Рис.4. Підірвана гребля Запорізької ГЕС у 1941 році.

За прогнозами вчених існуюча зараз «система озер» найближчим часом перетворитися на «систему боліт». Вже навіть зараз до 15% обсягу водосховищ заповнене илами, а мілководдя є головною причиною появи синьо-зелених водоростей, яких в 1 млн разів стало більше після будівництва гребель. Якщо нічого не робити, то за песимістичним сценарієм майбутнє - зникнення річки Дніпро і втрата основного джерела питного водопостачання.

Рис.5. Заростання мілководних ділянок

Автори прагнули на цьому тлі показати надію на оптимістичний варіант, який буде включати покроково: мораторій на подальше гідробудівництво на Дніпрі, поступовий спуск водосховищ Дніпра з надзвичайно перевантаженою промисловістю зони перетворитися в рекреаційну з величезним потенціалом для екстремальних видів спорту і туризму. І ми знову побачимо знамениті пороги і відроджену річку.

Рис.6. Реве та стогне поріг «Ненаситець»

Автори покладають надію, що суспільство прислухається до заклику генія - Т.Г. Шевченка «... Любіть Україну ... і Дніпро, и кручі ...»
Нехай так буде вічно!

31/01/2020

Прошу (вимагаю) не розглядати законопроект "Про працю" #2708 оскільки він порушує мої конституційні права та позбавляє соціальних гарантій і захисту.

Довгі роки творчої дружби пов'язують наш Інститут і Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратю...
13/12/2019

Довгі роки творчої дружби пов'язують наш Інститут і Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
В 2019 Університету виповнилося 90 років з дня його заснування.
6 грудня о Полтаві відбулася ХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Академічна і Університетська наука - результати і перспективи», присвячена цьому славному ювілею.
https://nupp.edu.ua/event/xii-mnpk-akademichna-ta-universitetska-nauka-rezultati-ta-perspektivi.html #
З цієї нагоди директор інституту член -кор. НАН України А.Г. Шапар разом з іншими колегами відвідали Полтаву.
У своїй промові від імені колективу Інституту Аркадій Шапар висловив подяку за співпрацю та побажання нових сміливих рішень у плідній багатогранній діяльності на розвиток науки та освіти, на благо народу України.
Історія університету є невід'ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної спадщини України. Вже 90 років університет веде активну просвітницьку роботу, здійснює наукові відкриття, удосконалює освітню складову, реалізує широку програму міжнародного співробітництва, а разом з ним розвивається вища школа Полтавщини та України загалом.
А ще наші просвітницькі установи об'єднує спільне минуле: в обох будівлях були освітні установи для шляхетних дівчат

ХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Академічна та університетська наука – результати та перспективи»

13/12/2019
12/11/2019

07 листопада 2019 відбулося засідання з реалізації проекту «Нове будівництво комплексу з перероблення, знешкодження та складування твердих побутових відходів у металургійному р-ні м. Кривого Рогу Дніпропетровської області» під головуванням Криворізького міського голови. Серед запрошених виступив Аркадій Шапар директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України про екологічну важливість проекту для міста.
І з цього питання інститут має неабиякий багаторічний досвід.
У 2005-2006 рр. була розроблена комплексна система «Поводження з ТПВ на основі довгострокової стратегії переходу від полігонного захоронення ТПВ до їх промислової переробки» та створена програма «Вибору комплексу технологій знешкодження та переробки твердих побутових відходів» у рамках науково дослідної роботи «Створення комплексної системи поводження з твердими побутовими відходами» за грантом загального академічного конкурсу проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України.
У 2007-2008 рр. виконувалась науково дослідна робота «Створення системи збору та утилізації харчових відходів підприємств громадського харчування» за грантом міського голови І.І.Куліченка на конкурс «Молодь Дніпропетровську – рідному місту». У той же самий час Облдержадміністрація нагородила молодих вчених Інституту за виконання науково-дослідної роботи «Розробка науково-обґрунтованого підходу до виробництва та застосування органічного добрива з харчових відходів міської агломерації».

Address

6, Moskovskaya Street
Dnipro
49600

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 16:00
Saturday 09:00 - 17:00
Sunday 09:00 - 18:00

Telephone

+380567453043

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Institute for Nature Management Problems & Ecology posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Institute for Nature Management Problems & Ecology:

Share