Представниця Національної ради у Чернівецькій області

06/06/2026

Із початку повномасштабної війни професія журналіста в Україні стала синонімом ризику, витривалості та відповідальності. Це робота – бути першими не заради змагальності, а щоб світ бачив правду про війну та злочини росії.

❗За даними Комітету захисту журналістів, у 2025 році через професійну діяльність загинули 129 медійників – це найвищий показник із 1992 року. Водночас росія продовжує переслідувати й ув’язнювати українських журналістів. Нині близько 30 медійників перебувають у російських тюрмах і на тимчасово окупованих територіях, серед них – 17 кримських професійних і громадянських журналістів.

Саме тому професія журналіста нині стала ще й синонімом стійкості, особливо для тих, хто працює у прикордонних регіонах або зовсім близько до лінії фронту. Динаміка подій, постійний стрес, людські трагедії, необхідність балансувати між роботою та особистим життям – у таких умовах сьогодні працюють українські медійники. З огляду на це Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення спільно з ГО «Соціальна перспектива» за підтримки UNESCO реалізувала проєкт ReWell-UMedia, спрямований на підтримку ментального здоров’я, профілактику професійного вигорання та посилення психологічної стійкості працівників медіасфери.Саме тому підтримка професійної та психологічної стійкості медійників є надзвичайно важливою. З цією метою Національна рада спільно з ГО «Соціальна перспектива» за підтримки ЮНЕСКО реалізувала проєкт ReWell-UMedia.

🤝У День журналіста дякуємо всім, хто щодня працює заради правди, підтримує зв’язок із громадами та документує історію України. Бажаємо витримки, безпеки, професійного визнання і сил продовжувати свою важливу справу.

Із початку повномасштабної війни професія журналіста в Україні стала синонімом ризику, витривалості та відповідальності. Це робота – бути першими не заради змагальності, а щоб світ бачив правду про війну та злочини росії.

❗За даними Комітету захисту журналістів, у 2025 році через професійну діяльність загинули 129 медійників – це найвищий показник із 1992 року. Водночас росія продовжує переслідувати й ув’язнювати українських журналістів. Нині близько 30 медійників перебувають у російських тюрмах і на тимчасово окупованих територіях, серед них – 17 кримських професійних і громадянських журналістів.

Саме тому професія журналіста нині стала ще й синонімом стійкості, особливо для тих, хто працює у прикордонних регіонах або зовсім близько до лінії фронту. Динаміка подій, постійний стрес, людські трагедії, необхідність балансувати між роботою та особистим життям – у таких умовах сьогодні працюють українські медійники.

З огляду на це Національна рада спільно з ГО «Соціальна перспектива» за підтримки UNESCO реалізувала проєкт ReWell-UMedia, спрямований на підтримку ментального здоров’я, профілактику професійного вигорання та посилення психологічної стійкості працівників медіасфери.

🤝 У День журналіста дякуємо всім, хто щодня працює заради правди, підтримує зв’язок із громадами та документує історію України. Бажаємо витримки, безпеки, професійного визнання і сил продовжувати свою важливу справу.

04/06/2026

📺 Напередодні Дня журналіста представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук поспілкувалася з телеканалом «С4» С4 - медіа гарячих новин (м. Чернівці) про виклики, з якими нині стикаються медійники. Над сюжетом працювали журналістка Катерина Тарасюк Катя Тарасюк, журналіст Радислав Українець та оператор Максим Чернега.

🗞 Буковинські медіа нині працюють у складних умовах – війна, кадровий дефіцит, економічні виклики, необхідність швидко реагувати на події та протидіяти дезінформації.

💬 «Медійна галузь, як і багато інших сфер, відчуває наслідки війни. Частина журналістів і технічних працівників стала на захист України, тому медійники змушені працювати в умовах нестачі кадрів. Водночас медіа продовжують виконувати важливу місію – забезпечувати громадян достовірною інформацією та бути майданчиком для суспільного діалогу», – зазначила Любов Нечипорук.

👥 Також поговорили про зміну поколінь у журналістиці та появу молодих фахівців. Їхній прихід не послабив медіасферу, а радше оновив її – додав сучасних підходів, цифрових навичок і нових форматів роботи, які поєднуються з досвідом і професійними стандартами старших колег.

💬 «Нині ми бачимо природне оновлення галузі. Молоді журналісти приходять зі знанням сучасних технологій, нових форматів подання інформації, добре орієнтуються в цифровому середовищі. Водночас надзвичайно важливими залишаються досвід, професійна етика та розуміння стандартів, які мають старші колеги. Найбільш ефективні рішення формуються завдяки поєднанню енергії молоді та досвіду професіоналів», – наголосила представниця медіарегулятора.

📊 Під час моніторингів Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення фіксується активна участь молодих журналістів у створенні контенту в буковинських медіа. Вік автора не визначає якість матеріалу – вирішальними є професійна підготовка, дотримання стандартів, відповідальність і постійне навчання. На Буковині є багато прикладів якісних матеріалів, створених молодими медійниками.

🌍 Сучасна журналістика покликана відображати різноманітність суспільства. У медіа мають бути представлені різні соціальні групи – незалежно від віку, національності, віросповідання чи інших ознак. У центрі будь-якого матеріалу – людина, її історія, досвід і потреби. Саме це робить контент змістовним і суспільно важливим.

🤝 Представниця Національної ради висловила вдячність усім працівникам медіа, які щодня забезпечують суспільство перевіреною та актуальною інформацією.

04/06/2026

📺 МІСЦЕВІ ПУБЛІЧНІ АУДІОВІЗУАЛЬНІ МЕДІА: РЕДАКЦІЙНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА РОБОТА В ІНТЕРЕСАХ ГРОМАД

📚 Закон України «Про медіа» передбачає реформування комунальних телерадіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа. Йдеться про створення сучасної моделі місцевого мовлення, яка поєднує підтримку громади та редакційну незалежність медіа.

📍 У Чернівецькій області вимоги щодо такого реформування стосуються КП «ТРК «На своїй хвилі» Новодністровської міської ради Новодністровське радіо та КП «ТРО «Сокиряни» Сокирянської міської ради ТРО "Сокиряни"/ Сок-FM/104,7.

👥 Відповідно до Закону України «Про медіа», місцеві публічні аудіовізуальні медіа працюватимуть як неприбуткові організації та покликані забезпечувати інформаційні, соціальні й культурні потреби громад. Їхня програмна політика має бути зосереджена на висвітленні місцевих новин, обговоренні актуальних питань розвитку територій, культурному та освітньому контенті.

🔸 Однією з ключових засад реформи є редакційна незалежність. Органи місцевого самоврядування, які є засновниками таких медіа, не мають права втручатися в редакційну політику, проте зобов’язані забезпечити належні умови для їхньої діяльності та фінансування.

🗂️ Контроль за дотриманням місії місцевого публічного медіа здійснюватиме наглядова рада, до складу якої входитимуть представники депутатських фракцій, громадських об’єднань та журналістської спільноти. Такий підхід має на меті забезпечити баланс інтересів громади та незалежність редакційних рішень.

📑 Закон також встановлює вимоги щодо прозорості фінансування та публічної звітності місцевих публічних аудіовізуальних медіа.

❗ Відповідно до пункту 38 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про медіа», органи місцевого самоврядування мають ухвалити рішення про реорганізацію комунальних телерадіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа. Оскільки на день набрання чинності Законом в Україні діяв воєнний стан, встановлений для цього шестимісячний строк спливатиме через шість місяців після припинення воєнного стану або скасування.

🇺🇦 Перехід до моделі місцевих публічних аудіовізуальних медіа має сприяти розвитку незалежного місцевого мовлення, посиленню ролі громад в управлінні медіа та забезпеченню доступу жителів до суспільно важливої інформації.


Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

04/06/2026

📱 НА БУКОВИНІ РОЗПОЧАЛИ ПІДЛІТКОВИЙ МЕДІАПРОЄКТ ПРО БЕЗПЕКУ В ІНТЕРНЕТІ

👥 У Чернівцях стартував медіапроєкт «Злий чат: вижити онлайн», покликаний допомогти підліткам краще орієнтуватися в цифровому середовищі та безпечно взаємодіяти в мережі.

🤝 Проєкт реалізовує ТОВ «МТРК «Чернівці» («С4») у співпраці з Чернівецьким обласним центром естетичного виховання «Юність Буковини» за підтримки Національної асоціації медіа.

💻 Учасники навчатимуться критично оцінювати інформацію, розпізнавати маніпуляції та дезінформацію, а також розуміти ризики, які можуть виникати під час онлайн-спілкування.

💬 Як зазначила директорка С4 - медіа гарячих новин (м. Чернівці) Вікторія Гатрич, проєкт має на меті підвищити рівень медіаграмотності підлітків і допомогти їм упевнено орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, зокрема розпізнавати маніпуляції, дезінформацію та спроби вербування в інтернеті.

⚙️ Проєкт передбачає також обговорення складних ситуацій, з якими молодь може стикатися в мережі. До таких розмов планують залучати не лише підлітків, а й батьків та педагогів.

📚 Розвиток медіаграмотності та критичного мислення є одним із важливих інструментів протидії дезінформації та інформаційним загрозам. Такі ініціативи сприяють формуванню навичок відповідального споживання інформації та безпечної поведінки в цифровому середовищі.

04/06/2026

🌐 ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАВИЛА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО МЕДІАПРОСТОРУ – ЩЕ ОДИН ПРІОРИТЕТ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ

🗂️ Продовжуємо знайомити з основними напрямами діяльності Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення у межах рубрики . Сьогодні – про стратегічну ціль, що стосується європейської інтеграції та розвитку сучасного медійного законодавства.

🇺🇦🇪🇺 Одним із пріоритетів Національної ради на 2024-2026 роки є синхронізація українського медійного законодавства з європейськими нормами та практиками з урахуванням особливостей національного медіаландшафту.

📱 Стрімкий розвиток цифрових технологій, онлайн-платформ та нових способів поширення інформації потребує сучасних підходів до регулювання медійної сфери. Саме тому Україна поступово адаптує своє законодавство до стандартів Європейського Союзу, створюючи умови для безпечного цифрового середовища, захисту прав користувачів та розвитку добросовісної конкуренції.

📝 У межах реалізації цієї стратегічної цілі Національна рада аналізує практику застосування законодавства у сфері медіа, бере участь у підготовці пропозицій щодо його вдосконалення, розробляє нормативно-правові акти в межах своїх повноважень та долучається до фахових обговорень майбутніх змін у медійному регулюванні.

🤝 Важливою складовою цієї роботи є діалог із медіаіндустрією, громадськістю, експертним середовищем та міжнародними партнерами. Саме така співпраця допомагає знаходити рішення, які одночасно відповідають європейським стандартам і враховують українські реалії.

🔎 Національна рада також відстежує нові тенденції та законодавчі ініціативи у сфері медіа в країнах Європи, щоб вчасно реагувати на виклики, які виникають у цифровому середовищі, та сприяти формуванню ефективної державної політики у сфері медіа.

04/06/2026

Злочини проти найбеззахисніших – Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули від російської агресії.

Маленькі українці сьогодні стикнулися з великими випробуваннями. Вони стали мішенню російської військової агресії, ціллю ворожих бомбардувань, зручним об’єктом викрадення й вербування. Пережили окупацію, полон, втрату близьких людей і рідного дому. Воєнний травматичний досвід став частиною дитячого світу. рф свідомо порушила абсолютно всі права українських дітей.

Масштаби цілеспрямованої російської геноцидної політики вражають: навмисне фізичне знищення й каліцтво, примусова депортація й русифікація, сексуальні злочини, насильницька зміна національної ідентичності, «полювання» ворожих спецслужб на дитячу довірливість й недосвідченість у соцмережах, залучення до армії агресора.

Російська державна пропаганда публічно закликає до вбивства українських дітей, вправно сповідуючи ідеологію ненависті й виправдовуючи нелюдські діяння окупантів. За даними офісу Генерального прокурора та заснованої Главою держави ініціативи Bring Kids Back UA, від початку повномасштабної війни в Україні загинуло понад 700 дітей і зазнали поранень 2532, депортовані або примусово переміщені 20 570 дітей. Ця жахлива статистика постійно зростає через щоденні ракетні обстріли й атаки безпілотників на житлові будинки, школи, дитячі садочки й лікарні. Невідомою залишається реальна кількість постраждалих дітей на територіях, де ведуться активні бойові дії, та тимчасово окупованих.

Не меншу небезпеку для дітей становить інформаційна агресія росії. Через соціальні мережі, цифрові платформи та пропагандистські медіа російські спецслужби намагаються маніпулювати свідомістю неповнолітніх, поширювати дезінформацію, вербувати українських підлітків та втягувати їх у протиправну діяльність. У таких умовах особливого значення набувають медіаграмотність, захист дітей у цифровому середовищі, відповідальна робота медіа та консолідація зусиль держави, суспільства і міжнародних партнерів задля безпеки найменших українців.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення й надалі приділятиме особливу увагу питанням захисту дітей в інформаційному просторі, протидії мові ненависті, російській пропаганді та інформаційним загрозам, спрямованим проти молоді.

Війна спричинила багато тяжких обставин, учасниками яких стали діти. Обов’язок дорослих - повернути юним українцям довіру до світу й людей, допомогти впоратися з усім тим, що сталося в їхньому житті.

Сьогоднішня скорботна дата є нагадуванням цивілізованому світу про трагедію, яку можна було зупинити і яка й досі триває. Воєнним злочинам окупантів проти найбеззахисніших немає ані прощення, ані строку давності.

Злочини проти найбеззахисніших – Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули від російської агресії.

Маленькі українці сьогодні стикнулися з великими випробуваннями. Вони стали мішенню російської військової агресії, ціллю ворожих бомбардувань, зручним об’єктом викрадення й вербування. Пережили окупацію, полон, втрату близьких людей і рідного дому. Воєнний травматичний досвід став частиною дитячого світу. рф свідомо порушила абсолютно всі права українських дітей.

Масштаби цілеспрямованої російської геноцидної політики вражають: навмисне фізичне знищення й каліцтво, примусова депортація й русифікація, сексуальні злочини, насильницька зміна національної ідентичності, «полювання» ворожих спецслужб на дитячу довірливість й недосвідченість у соцмережах, залучення до армії агресора.

Російська державна пропаганда публічно закликає до вбивства українських дітей, вправно сповідуючи ідеологію ненависті й виправдовуючи нелюдські діяння окупантів. За даними офісу Генерального прокурора та заснованої Главою держави ініціативи Bring Kids Back UA, від початку повномасштабної війни в Україні загинуло понад 700 дітей і зазнали поранень 2532, депортовані або примусово переміщені 20 570 дітей. Ця жахлива статистика постійно зростає через щоденні ракетні обстріли й атаки безпілотників на житлові будинки, школи, дитячі садочки й лікарні. Невідомою залишається реальна кількість постраждалих дітей на територіях, де ведуться активні бойові дії, та тимчасово окупованих.

Не меншу небезпеку для дітей становить інформаційна агресія росії. Через соціальні мережі, цифрові платформи та пропагандистські медіа російські спецслужби намагаються маніпулювати свідомістю неповнолітніх, поширювати дезінформацію, вербувати українських підлітків та втягувати їх у протиправну діяльність. У таких умовах особливого значення набувають медіаграмотність, захист дітей у цифровому середовищі, відповідальна робота медіа та консолідація зусиль держави, суспільства і міжнародних партнерів задля безпеки найменших українців.

Національна рада й надалі приділятиме особливу увагу питанням захисту дітей в інформаційному просторі, протидії мові ненависті, російській пропаганді та інформаційним загрозам, спрямованим проти молоді.

Війна спричинила багато тяжких обставин, учасниками яких стали діти. Обов’язок дорослих - повернути юним українцям довіру до світу й людей, допомогти впоратися з усім тим, що сталося в їхньому житті.

Сьогоднішня скорботна дата є нагадуванням цивілізованому світу про трагедію, яку можна було зупинити і яка й досі триває. Воєнним злочинам окупантів проти найбеззахисніших немає ані прощення, ані строку давності.

03/06/2026

⚙️ ПРОВАЙДЕРАМ: НЕ МЕНШЕ 60% ТЕЛЕКАНАЛІВ У ПАКЕТАХ МАЮТЬ БУТИ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ
Нагадуємо, що відповідно до частини 14 статті 40 Закону України «Про медіа» провайдери аудіовізуальних сервісів зобов’язані забезпечувати в кожному з пакетів телеканалів, доступ до яких надається користувачам, частку телеканалів, що розповсюджуються державною мовою, в обсязі не менше ніж 60% від загальної кількості телеканалів у такому пакеті.

📌 Ця норма діє з 31 березня 2026 року.

Водночас вимога не поширюється на пакети телеканалів еротичного спрямування та пакети телеканалів без текстового супроводу.

📈 Законодавством було передбачено поетапне збільшення частки телеканалів, що розповсюджуються державною мовою:

✅ з 31.03.2024 – не менше 30%;
✅ з 31.03.2025 – не менше 35%;
✅ з 31.03.2026 – не менше 60%.

Для цілей цієї норми телеканалами, що розповсюджуються 100 відсотків державною мовою, вважаються телеканали, які отримали ліцензію або зареєстровані відповідно до статей 50 та 63 Закону України «Про медіа».

📺 Для прикладу: якщо пакет містить 100 телеканалів, щонайменше 60 із них мають відповідати вимогам частини 14 статті 40 Закону України «Про медіа».

🇺🇦 Метою цієї норми є підтримка функціонування державної мови в медіапросторі та забезпечення користувачам ширшого доступу до українськомовного телевізійного контенту.

Рубрика #ЗрозумілоПроМедіа

02/06/2026

9 червня за партнерської підтримки Національної ради відбудеться круглий стіл «Чи є ейджизм в українських медіа?».

Український інститут медіа та комунікації запрошує до розмови про те, як у медіа представлені люди віком 60+, які стереотипи впливають на їхню видимість в інформаційному просторі та як журналістика може уважніше працювати з цією темою.

Під час зустрічі представлять результати дослідження, яке охоплювало моніторинг медіа на наявність ейджистських практик, а також фокус-групові обговорення за участі людей старшого віку.

💬 Говоритимуть про те:
▪️ чи готові українські медіа системно говорити про людей старшого віку та прояви ейджизму;
▪️ як уникати стереотипних рамок і упереджень у матеріалах про вікову групу 60+;
▪️ чи стикаються журналісти з дискримінацією за віком під час працевлаштування та роботи в редакціях.

До участі запрошені журналісти, представники громадського і державного сектору, а також донорської спільноти.

Захід відбудеться у гібридному форматі. Для участі потрібно зареєструватися і зазначити формат присутності - офлайн або онлайн.

✍️ Реєстраційна форма: https://forms.gle/iTFt2txvqRh8yxMT7

Адресу проведення та посилання на Zoom-зустріч отримають зареєстровані учасники.

Круглий стіл організовує Український інститут медіа та комунікації у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Norwegian Helsinki Committee за підтримки уряду Норвегії.

Center for Civil Liberties / Центр громадянських свобод
Norwegian Helsinki Committee
Комісія з журналістської етики.

01/06/2026

📰 У рамках кампанії «Журналісти мають значення» Council of Europe започаткувала ініціативу «Молодь перед викликом дезінформації – чому журналісти мають значення». Її мета – підтримати якісну журналістику та активну участь молоді у протидії дезінформації.

Ініціатива покликана залучити молодь до захисту свободи слова, цілісності інформаційного простору та демократичної стійкості.

У Раді Європи наголошують: журналісти відіграють головну роль у перевірці фактів і забезпеченні доступу до достовірної інформації. Водночас вони дедалі частіше стикаються з погрозами, переслідуваннями та залякуванням. Там, де журналісти не почуваються у безпеці, дезінформація поширюється швидше, знижується довіра суспільства та послаблюється демократична участь громадян.

🔹 Молодих журналістів, медіафахівців, представників молодіжних організацій та інших заявників запрошують подавати проєкти у сферах:
▪️ протидії дезінформації;
▪️ медіаграмотності;
▪️ безпеки журналістів;
▪️ свободи слова.

Відібрані ініціативи отримають грантову підтримку для реалізації. Подати заявку можна до 1 липня 2026 року.

📍 Авторів найкращих проєктів запросять до Страсбурга на захід 9–10 листопада, який поєднає конференцію високого рівня та тематичні семінари з медіаграмотності, безпеки журналістів, дезінформації та залучення молоді.

Також із 6 липня відкриється окремий прийом заявок на участь у конференції та інтерактивних семінарах у Страсбурзі. До участі запрошують молодих представників із держав-членів Ради Європи. Передбачено близько 30 місць. Подати заявку можна до 1 вересня 2026 року.

ℹ️ Детальніша інформація про ініціативу на сайті Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення: https://webportal.nrada.gov.ua/rada-yevropy-zapuskaye-initsiatyvu-dlya-molodi-z-protydiyi-dezinformatsiyi/

📰 У рамках кампанії «Журналісти мають значення» Council of Europe започаткувала ініціативу «Молодь перед викликом дезінформації – чому журналісти мають значення». Її мета – підтримати якісну журналістику та активну участь молоді у протидії дезінформації.

Ініціатива покликана залучити молодь до захисту свободи слова, цілісності інформаційного простору та демократичної стійкості.

У Раді Європи наголошують: журналісти відіграють головну роль у перевірці фактів і забезпеченні доступу до достовірної інформації. Водночас вони дедалі частіше стикаються з погрозами, переслідуваннями та залякуванням. Там, де журналісти не почуваються у безпеці, дезінформація поширюється швидше, знижується довіра суспільства та послаблюється демократична участь громадян.

🔹 Молодих журналістів, медіафахівців, представників молодіжних організацій та інших заявників запрошують подавати проєкти у сферах:
▪️ протидії дезінформації;
▪️ медіаграмотності;
▪️ безпеки журналістів;
▪️ свободи слова.

Відібрані ініціативи отримають грантову підтримку для реалізації. Подати заявку можна до 1 липня 2026 року.

📍 Авторів найкращих проєктів запросять до Страсбурга на захід 9–10 листопада, який поєднає конференцію високого рівня та тематичні семінари з медіаграмотності, безпеки журналістів, дезінформації та залучення молоді.

Також із 6 липня відкриється окремий прийом заявок на участь у конференції та інтерактивних семінарах у Страсбурзі. До участі запрошують молодих представників із держав-членів Ради Європи. Передбачено близько 30 місць. Подати заявку можна до 1 вересня 2026 року.

ℹ️ Детальніша інформація про ініціативу на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/rada-yevropy-zapuskaye-initsiatyvu-dlya-molodi-z-protydiyi-dezinformatsiyi/

01/06/2026

📺🎤 БУКОВИНСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ ПРЕЗЕНТУЄ ДИТЯЧИЙ ПРОЄКТ «КРАЙ ХІТІВ ДІТИ»

👩‍👦 Телеканал « #НАШЕ music», який зареєстрований у Чернівецькій області та має загальнонаціональну територію покриття, підготував спеціальний творчий проєкт «Край хітів ДІТИ», покликаний підтримати юні таланти з усіх куточків України та надати їм можливість заявити про себе широкій аудиторії.

🎵У межах проєкту діти представляють власну творчість – музичні виступи, авторські пісні, вокальні номери, демонструючи свій талант та креативність.

💬 Режисер проєкту Андрій Снімщиков зазначає: «Сьогодні надзвичайно важливо створювати для дітей простір, де вони можуть вільно проявляти свої здібності, мріяти та бути почутими».

👥 ️Олександра Рибнікова Aleksandra Rybnikova – керівник групи телеканалів ТОВ «Наші телеканали», до складу якої входить телеканал « #НАШЕ music», підкреслює важливість соціальної місії проєкту: «У час, коли українські діти переживають складні випробування, особливо важливо підтримувати їхній творчий розвиток та віру у власні можливості».

🎶 Цього року музичному телеканалу « #НАШЕ music» виповнюється 10 років від початку мовлення. Канал входить до групи телеканалів « #НАШІ ТВ», транслюючи виключно україномовний музичний контент та популяризуючи українську пісню.

🖋 (Інформація та фото надані ТОВ «Наші телеканали» в рамках рубрики рубрики #РозповідаємоПроНашіМедіа)