Філія "Медична бібліотека" ЧОУНБ ім. Русових

01/06/2026

Час відмовитись від тютюну

До Всесвітнього дня без тютюну, який відзначається 31 травня, у Філія "Медична бібліотека" ЧОУНБ ім. Русових організовано книжкову виставку "Час відмовитись від тютюну".

Ця дата встановлена в 1987 році, щоб привернути увагу до смертельних ризиків куріння й закликати до відмови від нього. Це день акцій проти тютюнової епідемії, від якої у світі щороку гине більше п'яти мільйонів людей, а в Україні – понад 130 тисяч. Тому в нашій країні причина кожного п'ятого випадку смерті осіб віком понад 35 років – тютюнопаління.

Куріння перетворилося на соціальну проблему, якою змушені перейматися і влада, і медики, і міжнародні організації. Жителі багатьох країн світу відмовляються від тютюнопаління, а влада створює спеціальні закони щодо його обмеження. Також переважна кількість європейських держав підвищила ціни на продаж цигарок, передбачаючи, що це певною мірою може посприяти ефективній боротьбі з курінням.

Уже ні для кого не секрет, що в тютюнопалінні нема жодної користі для організму людини. У завзятих курців з віком розвиваються стійкі вегетативні неврози, що супроводжуються головним болем, шумом у вухах, запамороченням. Людина постійно перебуває у пригніченому настрої, втрачає сон і апетит. Тютюнова отрута (точніше – та суміш хімічних речовин, яка міститься в цигарках) руйнує організм, завдає йому непоправної шкоди.

Тютюновий дим подразнює дихальні шляхи, наслідком чого стає кашель, який посилюється вранці, з'являється мокротиння, а згодом розвивається хронічний бронхіт. Також куріння часто викликає розвиток виразкової хвороби, чому сприяють постійне підвищення кислотності шлункового соку й порушення кровопостачання стінок шлунка внаслідок звуження судин. Загалом, як свідчать відповідні дослідження ВООЗ, у людини зі стажем куріння понад 30 років наявні від п'яти до п'ятнадцяти хронічних захворювань багатьох органів і систем. А це яскраве свідчення того, що тютюнопаління – чи не головний чинник втрати працездатності.

Особливо негативно цигарки впливають на жіночий організм, тим паче – під час вагітності. Сумна статистика: серед 100 новонароджених малят, матері яких під час вагітності курили, четверо помирають протягом першої доби після народження.

На жаль, незважаючи на широку інформаційну роботу щодо небезпеки куріння, наразі воно залишається невід'ємною частиною нашого життя. І хоча, за твердженням лікарів, останніми роками кількість активних курців у світі зменшується, нині свого життя без сигарет не уявляє понад мільярд людей на планеті, і вони щосекунди викурюють 300 тисяч цигарок. Причому, за дослідженнями Американського онкологічного товариства, особливе занепокоєння викликає ранній доступ до тютюнових виробів молоді, що прихильна як до звичайних цигарок, так і до їх сучасних замінників – кальяну, айкосів, вейпів, електронних цигарок тощо.

Зважаючи на актуальність проблеми вживання тютюну, в календарі протягом року встановлено кілька дат, спрямованих на подолання залежності. Втім, саме Всесвітній день боротьби з курінням має особливу місію, бо для тих, хто хоче позбутися згубної звички, це дуже гарна нагода – почати саме якогось символічного дня. Адже курець, який бажає стати колишнім курцем, знатиме, що він не самотній у своєму прагненні почати нове життя, відчуватиме підтримку друзів та близьких, а також тисяч однодумців.

На виставці представлено книги та статті з фахової періодики, які допоможуть зробити правильний вибір на користь здоров'я.

Література

1. Бахур В. Т. Від першої цигарки до раку / В. Т. Бахур. – Київ : Здоров'я, 1988. – 92 с.
2. Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну : звіт / МОЗ України, World Htflth Organization. – Київ : [б. в.], 2017. – 240 с.
3. Грибан В. Г. Валеологія: навч. посіб. / В. Г. Грибан. – Київ : Центр навчальної літератури, 2005. – 256 с.
4. Дейкун М. П. Здоровий спосіб життя : навч. посіб. / М. П. Дейкун. – Київ : СПД Чалчинська Н. Б., 2016. – 212 с.
5. Довбах Г. В. Досвід профілактики куріння: заняття, конкурси, клуби / Г. В. Довбах, Т. О. Салюк. – Київ : ІЦПАН, 2003. – 56 с.
6. Методика надання допомоги пацієнтам у припиненні тютюнокуріння на основі сучасних профілактичних технологій в системі охорони здоров'я України : [метод. рек.] / МОЗ Укр., Укр. ін-т громадського здоров'я, Київський міськ. Центр здоров'я. – Київ : [б. в.], 2004. – 20 с.
7. Нові підходи до ведення хворих на саркоїдоз легень : [метод. посіб.] / МОЗ України, Нац. акад. мед. наук України, ДУ "Укр. центр наук. мед. інф. та патентно-ліцензій. роботи" ; [уклад.: В. К. Гаврисюк та ін.]. – Київ : [б. в.], 2024. – 73 с.
8. Соломенчук Т. М. Особливості фармакотерапії артеріальної гіпертензії в курців / Т. М. Соломенчук, І. Т. Бігун, В. Р. Николяк // Практикуючий лікар. – 2025. – № 2. – С. 14–19.

Виставка працюватиме з 29 травня до 25 червня. Приємного ознайомлення!
Докладніше за посиланням: https://libkor.com.ua/news/7534-chas-vidmovitis-vid-tyutyunu
#Чернігів #бібліотека #бібліотекаРусових #медичнабібліотека #книжковавиставка #Всесвітнійденьбезтютюну

27/05/2026

Цей день в історії медицини: Олександр Ісаханов

27 травня минає 85 років від дня народження, завідувача 1-го кардіологічного (інфарктного) відділення Чернігівської міської лікарні № 1 (1976–2015), лікаря-кардіолога вищої категорії, заслуженого лікаря України Олександра Ісаханова (27.05.1941 – 15.01.2015).

Народився він у Новосибірську в сім'ї військового медика Георгія Ісаханова. Мати – Валерія Костянтинівна – лікар-терапевт.

Для родини Ісаханових Україна стала справжньою батьківщиною. Коли хлопчику виповнилося шість років, сім'я переїхала до Львова. Тут Олександр закінчив середню школу, а фах лікаря здобув у Львівському медичному інституті.

Служив військовим медиком у лавах радянської армії. Згодом працював лікарем станції швидкої допомоги в Чернігові. Як лікар-кардіолог проходив становлення у Кривому Розі у складі кардіологічної бригади, згодом став завідувачем спеціалізованої кардіологічної служби швидкої медичної допомоги. До Чернігова повернувся вже з достатнім досвідом роботи. 1975 року почав працювати лікарем-кардіологом у Чернігівській обласній лікарні. У 1976-му очолив перше кардіологічне відділення міської лікарні, де надавали необхідну допомогу при гострих серцево-судинних захворюваннях (інфаркти, гіпертонічні кризи, ішемія серця тощо).

На жаль, серцево-судинні захворювання лідирують серед інших недуг. З кожним роком вони набувають загрозливого характеру. Якщо раніше хвороби серця чатували на людей похилого або середнього віку, то з роками вони значно помолодшали. Інфаркт або гіпертонічний криз у 18-річних чи 25-річних – уже непоодинокі випадки. Вчасно, миттєво прийняти рішення – неймовірне навантаження на лікаря-кардіолога. Олександр Георгійович завжди знаходив моральні сили підтримувати навіть дуже важких хворих та їхніх рідних.

За професіоналізм, досвід і високі результати в роботі клініцисту і кардіологу Олександрові Ісаханову в 1994 році присвоєно почесне звання "Заслужений лікар України".

Протягом усього життя Олександр Георгійович брав активну участь у громадському житті міста. Двічі був обраний депутатом Чернігівської міської ради.

Олександр Ісаханов пішов із життя 15 січня 2015 року. Похований у Чернігові.

Література

1. Відомі лікарі Чернігівщини: (До 80-річчя Чернігівської обл. наук. мед. б-ки) / Упр. охорони здоров'я Черніг. облдержадмін., Черніг. обл. наук. мед. б-ка; уклад. Н. Д. Яременко – Чернігів – Лозовий В. М., 2014. – 302 с.
С. 89–90: Інформація про Ісаханова О. Г.

2. Груша А. М. З історії медицини Чернігівщини / А. М. Груша, М. М. Дуля. – Чернігів – [б. в.], 1999. – 266, [25] с.
С. 185: Згадується Ісаханов О. Г.

3. Учені, громадські діячі медицини Чернігівщини (1000–2005) / О. І. Петрик [та ін.] ; [Упр. охорони здоров'я Черніг. облдержадмін.] – Чернігів : Десна, 2014 – 507 с.
С. 194: Згадується Ісаханов О. Г.
Докладніше за посиланням: https://libkor.com.ua/news/7529-cei-den-v-istoriyi-medicini-oleksandr-isahanov
#Чернігів #бібліотека #бібліотекаРусових #медичнабібліотека #Цейденьвісторіїмедицини

25/05/2026

Сьогодні день, сповнений щирих слів вдячності та найкращих побажань - День народження Василя Васильовича Лазоришинця - людини, чия справа життя пов’язана з найціннішим - людським серцем. 🫀

Ми щиро цінуємо все, що Ви робите для людей, для медицини та для нашого колективу. Ваш професіоналізм, мудрість і відданість справі поєднуються з людяністю, щирістю та добротою.

Ви не лише людина, яка щодня робить неймовірне - рятує дитячі серця та допомагає нашим військовим, а й чудова людина, яка надихає, підтримує та веде за собою.

Ваш приклад навчає нас відповідальності, наполегливості та вірі у те, що навіть найскладніші виклики можна подолати.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, сил, невичерпної енергії, натхнення, нових звершень та щасливих моментів у колі рідних і близьких. Нехай добро, яке Ви щодня даруєте людям, повертається до Вас сторицею ❤️

25/05/2026

24/05/2026

З сайту "Україна переможе"

Один із найвідоміших українських учених ХХ століття народився не в лікарні й не вдома — а у тюремній камері.

Сьогодні, 24 травня, — 145-та річниця з дня народження Олександра Богомольця (1881–1946), українського вченого-медика, одного з найпомітніших дослідників людського організму у ХХ столітті.

Він народився у Києві, в Лук’янівській в’язниці.

Його мати, Софія Богомолець, була учасницею революційного руху. За це її заарештували. Вона перебувала за ґратами саме тоді, коли мала народитися її дитина.

Так Олександр з’явився на світ не вдома, не поруч із родиною й теплом дому, а за ґратами Лук’янівської в’язниці.

Через два тижні після народження сина Софію Богомолець засудили до найтяжчого вироку. Згодом його замінили каторгою. Потім строк ще збільшили — за спробу втечі.

Там, на каторзі, вона померла від сухот.

А її син ріс без матері.

Свою маму Олександр уперше побачив лише у десять років. Можна тільки уявити цю зустріч: хлопчик, який усе дитинство жив без її голосу, без її рук, без її щоденної присутності — і жінка, яку вже виснажили тюрма, каторга й хвороба.

Як організм тримається після удару?
Як відновлюються тканини?
Як працює кров?
Чому тіло старіє?
Що допомагає людині вистояти?

Саме ці питання згодом стануть справою його життя.

Олександр Богомолець став лікарем не випадково.

Після гімназії він навчався на медичному факультеті Новоросійського університету в Одесі. Уже в 1909 році, у 28 років, став доктором медицини.

На той час це був винятковий випадок: Богомолець став одним із наймолодших докторів медицини в імперії.

Його дисертацію високо оцінив Іван Павлов. Він писав, що ідеї молодого вченого відкривають «нові, набагато ширші перспективи в медичній науці».

І це справді було так.

Богомолець не просто лікував симптоми.

Він хотів зрозуміти саму логіку хвороби: що відбувається з організмом, коли людина слабне, як реагують кров, тканини, судини, імунітет і як наука може допомогти тілу боротися.

Він став одним із творців української школи патофізіології — науки про те, як хвороба змінює організм.

У Саратові Олександр Богомолець створив одну з найкращих на той час лабораторій загальної патології. І не просто очолив готову кафедру — сам добирав працівників, купував обладнання, частину приладів привіз із Франції, частину сконструював сам.

Фактично він збирав науковий центр власними руками.

Пізніше Богомолець досліджував переливання крові та можливість зберігання донорської крові.

Сьогодні це звучить звично.

А тоді це був напрям, який відкривав медицині нові можливості.

За його участі створювалася мережа інститутів і станцій переливання крові. У роки Другої світової війни така система врятувала величезну кількість людей, бо лікарні отримували консервовану донорську кров саме тоді, коли вона була потрібна негайно.

У 1929 році Богомолець став академіком Академії наук України. Згодом — президентом Академії наук УРСР.

У Києві він створив Інститут експериментальної біології та клінічної фізіології. Там вивчали кровообіг, імунітет, алергії, ендокринологію, онкологію, старіння, шок і порушення обміну речовин.

Саме Олександр Богомолець багато зробив для того, щоб Київ став одним із важливих наукових центрів. Він не лише писав праці, а будував інститути, запрошував молодих учених, створював лабораторії й фактично формував цілу систему української науки.

Він написав понад 150 наукових праць.

Його тритомний посібник із патологічної фізіології став фундаментальною роботою для медиків.

А ще Олександр Богомолець одним із перших серйозно досліджував гіпертонічну хворобу та процеси старіння організму.

Окремо він звернув увагу на сполучну тканину — те, що раніше часто сприймали майже як “другорядний матеріал” організму.

Богомолець показував: вона має величезне значення для загоєння ран, зрощення переломів, захисту організму і навіть опору хворобам.

Найвідомішим його ім’я стало завдяки “сироватці Богомольця” — антиретикулярній цитотоксичній сироватці.

Її застосовували для стимулювання відновлення тканин, швидшого загоєння ран, зрощення переломів і підтримки організму після важких станів.

У цьому є сильна внутрішня логіка його біографії.

Дитина, яка народилася у в’язниці.
Хлопчик, який рано втратив матір.
Учений, який усе життя досліджував, як тіло відновлюється після травми.

Наче сама його доля поставила перед ним одне питання:

що допомагає людині вижити?

Але Богомолець був не лише людиною лабораторії.

Його син згадував, що після науки батько найбільше любив музику і живу природу. Коли рідні засинали, Олександр сідав працювати до ночі. У його кабінеті тихо звучала класична музика.

Цей образ багато про нього говорить.

Не холодний академік із портрета, а людина, яка вночі працює над рукописами, дослідами, записами про кров, тканини, хвороби й старіння — і намагається зрозуміти, як тримається людське життя.

Навіть перед смертю він думав не лише про себе.

За спогадами дружини, за два дні до смерті Олександр Богомолець диктував останні розпорядження. Вони стосувалися наукових установ, академічних справ, ботанічного саду, обсерваторії та допомоги родинам співробітників.

Тобто навіть тоді, коли сили вже залишали його, він усе ще думав про людей, про науку і про справу, яку будував десятиліттями.

Є в його історії й гірка іронія.

Сталін, який боявся старості й смерті, дуже цікавився дослідженнями Богомольця про продовження життя. Від ученого чекали майже неможливого.

Але наука не дає безсмертя за наказом.

Коли Олександр Богомолець помер у 1946 році, Сталін, за переказами, роздратовано сказав:

«Цей шахрай усіх обдурив».

Та Богомолець нікого не обдурив.

Він просто був ученим, а не чарівником.

Перед смертю він просив поховати себе у парку, який посадив разом зі своїми учнями. І сказав дружині майже з усмішкою:

«Не буду ж я жити вічно. А звідси я зможу непомітно приходити на засідання вченої ради інституту».

У цій фразі — весь Олександр Богомолець.

Із тихою іронією людини, яка знала ціну життю, праці й часу.

Бо за сухим словом “академік” стоїть людина з дуже непростою долею.

Народжений у в’язниці.
Позбавлений матері.
Занурений у науку.
Виснажений працею.
І все одно — він став людиною, яка все життя намагалася допомогти іншим жити довше.

21/05/2026

З Днем вишиванки!

21/05/2026

21 травня філію " Медична бібліотека" Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відвідав давній читач, прихильник медичної книги Петро Павлович Савченко, академік, професор УАН, який з вдячністю згадує Чернігівська обласну наукову медичну бібліотеку, де він починав наукові свої дослідження з профілактики і діагностики туберкульозу й раку.
Приємно було почути слова вдячності від Петра Павловича працівникам бібліотеки.

05/05/2026

Цікава інформація про підтримку людей з інвалідністю від наших колег

❗Сьогодні в Україні та світі відзначають Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю — день, що нагадує про важливість безбар'єрності та право кожної людини бути активною частиною суспільства.
❗Метою цього дня є сприяння більш глибокому розумінню проблем, підтримки прав, гідності і благополуччя осіб з інвалідністю. Люди з обмеженими можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту і інфраструктуру, як і інші категорії громадян.
❗Завдяки величезній силі духу й волі, ці люди досягають успіхів у найрізноманітніших сферах.
❗Особливо актуально у час війни наголошувати на важливості безбар'єрності, медичної та соціальної реабілітації, а також підтримки людей, які отримали інвалідність.
❗До Дня боротьби за права осіб з інвалідністю у виставковій залі Національної наукової медичної бібліотеки України експонується виставка - "ВЗАЄМОДІЯ БЕЗ БАР'ЄРІВ: ПІДТРИМКА ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ".

23/04/2026

Щиро вітаємо всіх причетних!

📚ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ ТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА
📖Шановні автори, видавці, бібліотекарі, читачі і всі, хто причетний до дійства книговидання! Сердечно вітаємо вас із Всесвітнім днем книги та авторського права!
📖Зважаючи на війну і шалений розвиток цифрових інформаційних носіїв, книга не тільки не втратила свого авторитету, але й набула особливого значення.
📖Ми вітаємо всіх видавців, які в цей випробувальний час, коли руйнуються бібліотеки, книгарні і видавництва надзвичайно багато працюють.
📖Ми спостерігаємо великий інтерес до книжкових форумів, презентацій і зустрічей з авторами, і це є підтвердженням важливості книги та її незамінності в інформаційному суспільстві.
📖Одним із основних напрямів роботи Національної наукової медичної бібліотеки України є створення науково-інформаційних видань. Зокрема, це – видання про бібліотеку, біобібліографічні покажчики про видатних лікарів та біографічні й біобібліографічні словники, що представлені в серіях. Видання бібліотеки доступні в Цифровому архіві: https://emed.library.gov.ua/vydannia-nnmbu/
#книголюб #видавництво #деньавторськогоправа #ннмбу