29/05/2026
Щороку через 50 днів після Великодня християни святкують Трійцю – день, присвячений трьом іпостасям Господа.
Трійця була одним з улюблених народних свят, що припадали на літо. Вона має церковну назву П’ятидесятниця, оскільки це п’ятдесятий день після Великодня. За церковними канонами, це свято вшановує Бога Отця, Бога Сина та Святого Духа. В народі ж воно здавна було святом розквіту природи, символізувало початок літа. Тиждень перед Трійцею називали зеленим, клечальним або русальним, а три останні дні та три дні наступного Троїцького тижня звалися Зеленими святами.
Святкування починали в Зелену неділю. Увечері в суботу йшли до лісу, щоб набрати побільше зелених гілочок, прикрашали ними все (не тільки хату), а й тини та ворота, навіть хлів не забували прикрасити. Уся хата була в зелені, а на покуті стояли запашні трави. У цей день хресним ходом ходили із священником до криниць, кропили їх свяченою водою, часто святили оселі – для того, щоб протистояти русалкам.
У понеділок (на Бога Сина) на Трійцю в багатьох районах було поширене поминання родичів. Але то було своєрідне поминання – єдиний день у році, коли можна було поминати самогубців.
День Святого Духа теж відзначався своїми обрядами. Так, на Слобожанщині в цей день «водили Тополю». Отримати роль Тополі для дівчат було дуже почесним: адже вся молодь обирала серед своїх найліпшу в селі красуню. З Тополею молодь намагалася обійти всі хати у своєму селі. У хаті, до якої заходила юрба молоді з Тополею, усіх обдаровували. Закінчивши «обхід», гурт ішов у поле, щоб розібрати Тополю.
Трійця знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу.
