Приватний нотаріус Мацола Ігор Володимирович

10/03/2026

Як українцям оформити спадщину або довіреність у ЄС

🗣️ «У міжнародних справах завжди три етапи – правильний документ, апостиль або легалізація і переклад. Лише після цього його можна використовувати», — пояснює нотаріус.

🔹 Базові правила для документів між Україною та ЄС

▪️Апостиль — обов’язковий у більшості випадків
Це спеціальний штамп, який підтверджує чинність документа за кордоном.

▪️ Де ставлять апостиль
На нотаріальні та судові документи — компетентне Міністерство юстиції країни видачі.
В Україні це робить Мін'юст.

▪️ Переклад має значення
Потрібен присяжний або нотаріально засвідчений переклад. Робити його краще після того, як відомо, в якій країні подаватиметься документ.

▪️ Як оформити довіреність за кордоном
Є два рівноправні варіанти:

➖ У нотаріуса країни ЄС (апостиль + переклад)
➖ У консульстві України (одразу чинна в Україні)

▪️ Електронні підписи
Поширені в ЄС, але не завжди приймаються для нотаріальних документів — залежить від законодавства.

🔹 Спадщина: що важливо знати

➖ Якщо спадкодавець — громадянин України, а майно в Україні, спадкова справа відкривається українським нотаріусом
➖ Іноземні документи подаються з апостилем і перекладом
➖ Європейський сертифікат спадкування може спростити процедури в ЄС, але в Україні проходить додаткову перевірку

🔹 Як правильно оформити довіреність

➖ Визначити мету (продаж чи управління майном, суди, подання заяв)
➖ Обрати місце оформлення (нотаріус ЄС або консульство)
➖ Підготувати текст (дані сторін, повноваження, строк, передоручення)
➖ Поставити апостиль (для документів нотаріуса ЄС)
➖ Зробити переклад
➖ Подати документ в Україні

🗣️ «Найчастіша помилка — забути про апостиль. Його можна поставити лише в країні видачі документа», — наголошує нотаріус.

🔹 Типові ситуації, з якими стикаються українці

➖ Живете в Німеччині, продаєте квартиру в Україні

Німецький нотаріус – апостиль – переклад – нотаріус в Україні.

Або консульська довіреність — одразу валідна.

➖ Отримуєте спадщину в Україні, а документи з Іспанії

Перевіряєте вимоги щодо апостиля – переклад – подання українському нотаріусу.

➖ Користуєтесь українським документом у Польщі

Український апостиль – переклад польською – подання польським органам.

🔹 Поради нотаріуса

➖ Заздалегідь уточнюйте вимоги країни, де будете подавати документ
➖ Дізнайтеся, який орган ставить апостил на ваш документ
➖ Обирайте між нотаріусом ЄС і консульством України залежно від строків
➖ Робіть переклад після визначення місця подання
➖ З’ясуйте, чи приймають електронні підписи у конкретній процедурі

🌐 t.ly/diaspora_eu

#тимчасовийзахист #українцівєвропі #українськібіженці #українськадіаспора #діаспора

02/02/2026

22/07/2025

Хто визначає резидентський статус ФО з метою визначення ставки податку на доходи фізичних осіб?

Податківці інформують, хто визначає резидентський статус ФО з метою визначення ставки податку на доходи фізичних осіб при оподаткуванні доходів, отриманих від продажу рухомого / нерухомого майна або у вигляді спадщини (подарунку).

Визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів фізичних осіб згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нерезиденти – фізичні особи, які не є резидентами України.

Поняття «резидент» встановлено п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Місцем проживання фізичної особи, згідно зі ст. 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. При цьому фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-1V «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями місце проживання – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об’єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.

При цьому постійним місцем проживання згідно зі ст. 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року, громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Водночас, якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Якщо за жодним з критеріїв, визначених абзацами першим – четвертим п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа не може бути визнана резидентом України, то така особа вважається нерезидентом.

Враховуючи вищезазначене, резидентський статус фізичної особи з метою визначення ставки податку на доходи фізичних осіб при оподаткуванні доходів, отриманих від продажу рухомого / нерухомого майна або у вигляді спадщини (подарунку) визначається самостійно такою фізичною особою відповідно критеріїв зазначених у абзацах першому – четвертому п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

22/07/2025

🌍 ВАЖЛИВА НОВИНА ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ЗА КОРДОНОМ!
✅ Вже у 80 закордонних дипломатичних установах України запрацювала можливість автоматизованої подачі документів для вчинення нотаріальних дій!
Починаючи з 21 липня 2025 року в цих посольствах та консульствах ви можете скористатися цією послугою:
📌Посольства України в: Австралії, Алжирі, Анголі, Аргентині, Австрії, Азербайджані, Ботсвані, Болгарії, Бразилії, Бельгії, В'єтнамі, Великій Британії, Вірменії, Гані, Греції, Грузії, Данії, Ефіопії, Естонії, Єгипті, Індії, Індонезії, Ізраїлі, Іраку, Ірландії, Йорданії, Катарі, Кенії, КНР, Конго, Кореї, Кот-д'Івуарі, Кубі, Кувейті, Казахстані, Кіпрі, Киргизстані, Латвії, Литві, Лівані, Малайзії, Марокко, Мексиці, Мозамбіку, Мавританії, Молдові, Північній Македонії, Нігерії, ОАЕ, Омані, ПАР, Перу, Пакистані, Португалії, Польщі, Руанді, Румунії, Саудівській Аравії, Сенегалі, Сінгапурі, Сербії, Таїланді, Тунісі, Таджикистані, Угорщині, Узбекистані, Чилі, Японії
📌Генеральні консульства у: Вроцлаві, Гамбурзі, Гуанчжоу, Мілані, Любліні, Шанхаї
📌Консульства в: м. Бельці, Гданську, Салоніках, Ніредьгазі
У кінці серпня цього року плануємо підключити до проєкту всі посольства та консульства України за кордоном.

Детальну інформацію про послугу шукайте на офіційних сторінках наших закордонних установ та у соціальних мережах.
#ЦифровізаціяКонсульськихПослуг

16/07/2024

Інформація, яку повинні знати власники державних актів на землю старого зразка?

📃Державний акт в період 1992-2001 р.

З 1992-2001 рр. в Україні діяв державний акт на земельну ділянку рожевого або ж червоного кольору, який не містив кадастрового номеру земельної ділянки.
Крім відсутності інформації щодо кадастрового номеру, рожеві акти могли містити дані щодо декількох земельних ділянок з різними цільовими призначеннями. Наприклад, для ведення особистого селянського господарства, а також для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд Це спричиняло певні незручності у випадку, коли власник мав намір передати одну з ділянок іншій особі.

Якщо Ваш державний акт на земельну ділянку рожевого кольору без кадастрового номеру, то для переоформлення земельної ділянки на іншу особу має бути виконана кадастрова зйомка та розроблена технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. На підставі розробленої технічної документації державний кадастровий реєстратор вносить земельну ділянку до державного земельного кадастру та здійснює присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Виконання вказаних вище дій підтверджує виданий реєстратором витяг з Державного земельного кадастру.

📃Державний акт в період 2002-2008 р.

Прийняття нового Земельного кодексу України в 2001 році зумовило необхідність прийняття нових законів, що були логічним продовженням положень Земельного кодексу, а також приведення підзаконних актів у відповідність до положень останнього. У зв’язку з цим в 2002 році було затверджено нову форму держакту зеленого кольору.
В новому держакті вже не можна було зазначати більше однієї земельної ділянки. Введення в дію бази державного земельного кадастру дозволило присвоїти кожній, внесеній до кадастру, земельній ділянці окремий унікальний кадастровий номер. Кожний кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапками та містить інформацію про код регіону, кадастрової зони, кварталу та номер конкретної земельної ділянки.

Особливістю було те, що зелений держакт дозволяв визначення часток співвласників земельної ділянки безпосередньо у формі самого держакту.
Державний акт зеленого кольору, як і рожевий, залишається чинним і по теперішній час. Проте, для укладення угод щодо земельної ділянки, в будь-якому випадку необхідно отримати витяг з Державного земельного кадастру.

📃Державний акт в період 2009-2012 р.

Необхідність удосконалення форми держакту, затвердженої в 2002 році, наприкінці 2008 року зумовила внесення змін до Постанови КМУ № 449 від 02.04.2002. Оновлена форма держакту друкувалась на бланках синього кольору. Основні зміни до форми полягали в доповненні держакту окремим полем для зазначення ідентифікаційного номеру (коду) власника земельної ділянки.
Справа в тому, що до цього часу власник земельної ділянки ідентифікувався за прізвищем, ім'ям, по-батькові якщо юридична особа, то за найменуванням. Коли ім’я чи найменування зазначалось з помилками, то виникали проблеми, пов'язані з розпорядженням правами щодо такої земельної ділянки. Держакт з помилками не давав можливості укласти будь-які договори, а вирішувалась така проблема, зокрема шляхом видачі дублікату держакту через втрату держакту з помилкою. Оновлена форма держакту зразка 2008 року вирішила такі проблеми.

Державний акт синього кольору також залишається чинним і на сьогодні, але для розпорядження правами щодо земельного ділянки необхідно отримати витяг з Державного земельного кадастру.

Кадастровий номер потрібний, аби вільно розпоряджатися власністю: дарувати, продавати, здавати в оренду, використовувати як заставу в банку. Без кадастрового номера власник ділянки фактично не має права розпоряджатися нею.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державний земельний кадастр” земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
При цьому, пунктом 10 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Державний земельний кадастр” визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набуття чинності цим Законом (що відбулося 01.01.2013 року), є дійсними.

16/07/2024

📚Оформлення спадщини, з чого розпочати?!

📍Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
📍Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За загальним правилом, строк для прийняття та відмови від прийняття спадщини становить 6 місяців з дня відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Спадкоємці, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, та особи, цивільна дієздатність яких обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо в 6-місячний строк з дня відкриття спадщини вони не заявили про відмову від спадщини.
📍Усім іншим спадкоємцям для прийняття спадщини необхідно в 6-місячний строк звернутися особисто з відповідною заявою у письмовій формі до приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори. Якщо заява про прийняття спадщини буде надсилатися поштою, справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідчено.
📍У випадку пропуску зазначеного строку, Вам, як спадкоємцю, необхідно буде звертатися до суду для поновлення строку для прийняття спадщини, що затягне у часі оформлення Ваших спадкових прав.
📍Для відмови від прийняття спадщини, також, важливо своєчасно подати заяву про відмову до органів нотаріату, оскільки законодавством не передбачено можливості звернення до суду для поновлення строку для відмови від прийняття спадщини.
‼️Після спливу строку для прийняття спадщини та надання нотаріусу усіх необхідних для оформлення спадщини документів, спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину, а якщо у складі спадщини є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, - зобов’язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.