29/09/2021
🏛 #дітигетьмана Григорій
Десята дитина гетьмана графа К.Г.Розумовського.
Григорій народився 10 листопада 1759 року у Санкт-Петербурзі та отримав ім’я на честь свого діда – Григорія Розума. Він з раннього дитинства вражав оточення своєю дивною вдачею - дуже нервовий, зосереджений, упертий, усіх сторонився, ріс хворобливою та слабкою дитиною. Був невродливим, незграбним та мав маленький зріст. З юних років він виявляв велике бажання до навчання і виховувався разом зі своїми братами.
Після закінчення навчання разом з братом Левом подорожував за кордоном. Після повернення батько забрав його до України, де вже зовсім опанувала старим гетьманом графиня С. Й. Апраксіна, з якою у молодого графа Григорія скоро сталися неприємності; батько, котрий і так любив цього сина менш за інших, тепер зовсім від нього відвернувся; Григорій майже увесь час перебував у своєї сестри Н. К. Загрязької та, за її відгуками у 1778 році, жив скромно, проявляючи схильність до навчання. У 1779 році, коли барон Строганов був відправлений до Стокгольму, щоб привітати з народженням сина короля Густава III, молодий Григорій Розумовський прохає батька відпустити його з бароном та робить довгу подорож по Лапландії, прямуючи до Стокгольму. Був у Лейдене, слухав філософію і природну історію y відомого Алламана, під його керівництвом вивчав мінералогію і геологію. Він настільки захопився цими науками, що забув і петербурзьке товариство, і свою родину. Батько був ним невдоволений, бо той мав великі борги, і наказав йому їхати до старого гувернера Мариніана у Швейцарію та знаходитися під його опікою. Це тривало недовго: похмура мізантропія молодого графа доводила Мариніана до відчаю, тому він вже у 1783 р. поїхав зі Швейцарії до Саксонії, не маючи змоги жити з образливим вихованцем. Граф Андрій Розумовський умовляв Мариніана не покидати брата, одночасно намагаючись примирити останнього з батьком, і писав старому захоплено про вчене заняття його сина. Старий гетьман погодився на це, призначив синові 5000 карбованців та написав: "Нехай він з себе робить вчену людину, а я в цьому йому перешкоджати не буду. Залишаю для нього дороги: військову, штатську і придворну, які йому не властиві; нехай він рухається шляхом, який сам обере. Може це йому допоможе, а може і доведе його з часом до приємного і спокійного життя, чого йому від серця бажаю". Після цього Григорій Кирилович оселяється у Лозанні, купуючи собі будинок, і засновує Товариство любителів фізичних наук. Він написав мінералогічну подорож з Брюселя до Лозанни, а також брошуру по геології Швейцарії. Обидва твори швидко розійшлися і були надруковані другим виданням під заголовком "Oeuvres de M. le comte Grégoire de Razoumowsky. Lausanne, chez Maures Cadet. 1784. 2 vol”. Цей твір був навіть перекладений німецькою мовою в Дрездені Гоппе, з примітками, у 1788 році. Пізніше Розумовський написав інше дослідження під заголовком: "Histoire naturelle de Jorat et de ses environs et celle des trois lacs de Neufchatel, Morat et Brienne, précédée d'un essai sur le climat, les productions, le commerce, les animaux de la partie du pays de Vaud ou de la Suisse Romanne, qui entre dans le plan de cet ouvrage, par le comte de Razoumowsky(Lausanne, chez Jean Maures. 1789. 2 vol). Крім того, він надрукував статтю про українські кінні заводи (Von der Ukrainischen Stutereien, — у книзі Цейхера "Lebrbegriff von den Krankheiten der Pferde und deren Heilung von I. C. Zeihers. Berlin. 8°).
Граф був членом декількох вчених товариств і бажав бути обраним до заснованої у 1783 р. Російської Академії. Старий гетьман писав про це бажання сина княгині К. Р. Дашковій. Поки йшло це листування, граф Григорій Кирилович вів у Лозанні тихе, відокремлене життя, займаючись написанням та виданням мінералогічних досліджень. У Лозанні з'явилися тоді емігранти з Франції, і в числі їх знаходилося сімейство Мальсен (Malsen, barons de Tilborch), голландського походження. Сім'я складалася з матері і дочки, до якої став їздити граф Григорій Кирилович і, як говорили, навіть сватався. Це дійшло до Петербурга, і гетьман вирішив викликати свого сина до Росії у кінці листопада 1788 року. Григорію Кириловичу довелося повернутися на батьківщину, де з дитинства він перебував на військовій службі, бо у 1783 р. він отримав звання капітана. Перед від'їздом до Росії він видав новий твір: "Essai d'un système de transition de la nature dans le règne minéral. Lausanne", який був перекладений німецькою мовою двічі.
Приїхав до Петербурга, Григорій Кирилович отримав у 1789 р.(вересня 17-го) звання бригадира, а потім, за наказом батька, подав у відставку, причому був звільнений бригадиром, з визначенням до статських справ.
Незабаром після цього, 7-го січня 1790 р., він був одноголосно обраний, за пропозицією кн. Дашкової, почесним членом Російської Академії, де набув собі почесної популярності своєю природною історією і декількома чудовими дослідженнями. Обрання це наробило багато шуму у Петербурзі, але Розумовський зовсім недовго користувався цим почесним титулом: у нього виникли непорозуміння з кн. Дашковою з приводу сплати за послані йому видання Академії. Запальний Розумовський повернув не лише видання, але й свій диплом зі званням почесного члена, написавши не цілком ввічливий лист княгині і секретареві Академії Ейлерові, внаслідок чого і відбувся, 18-го лютого 1790 р., протокол Академії про те, що забуває про необдуманий вчинок, що він може нашкодити тільки тому, хто вчинив його, і хто, без сумніву, більше жалкуватиме за своїм дипломом, ніж поважні збори за своїм співчленом. Під час сперечань з Академією Григорій Розумовський тільки і думав про те, щоб повернутися до своєї улюбленої Швейцарії. "Я вважаю, що не Швейцарія його з розуму зводить, а яка-небудь швейцарка", - писав старий гетьман своєму синові Андрію і вказував йому, яким чином відмовляти брата від вступу в нерівний шлюб: "Утримати його у вітчизні і важко, і не треба... якщо він одружиться, чого не хочу, то це буде з його жорстокою вдачею труна усім його планам, все йому огидне, все кине й сам явиться до своїх". Дійсно, граф Григорій повернувся до Швейцарії і незабаром (у 1790 році) написав батьку, що має намір купити маєток за тисяч сто або двісті франків і потім одружитися з дівицею Мальсен і вказав при цьому на приклад старшого брата, що тільки-но одружився на графині Тун з дозволу батька. Старий гетьман ще більше розгнівався на сина і не давав йому згоди на шлюб з Мальсен, проте розумна і освічена Генрієта Мальсен вступила в шлюб з графом Григорієм Кириловичем у Парижі, куди вони обоє навмисно поїхали. Щастя їхнє було нетривалим: граф Григорій у 1793 р. розійшовся з дружиною, покинув остаточно Швейцарію і з’явився вже у червні місяці у Петербурзі з наміром залишитися назавжди в Росії. Проте він нудьгував у Петербурзі. "Важку голову педанта проміняв на легку петиметра і з усіма елеганціями веде нудьгу в Петербурзі", - писав гетьман про свого сина. Проте, граф Григорій Кирилович до 1799 року пробув у Росії, де колишню пристрасть до дружини замінила сліпа до неї ненависть, а зі своєю сім'єю він розірвав будь-яке спілкування, так що невідомо, де він провів перші роки дев'ятнадцятого століття. Тільки у 1804 р., вже після смерті батька, граф Григорій Кирилович писав братові Андрію, що купив собі дачу в Бадені, біля Відня, а в Трієсті будує прекрасний палац.
У Бадені він познайомився з німкою, баронесою Терезією Єлизаветою Шенк де Кастель і, попри те, що був на 30 років старшим за свою дружину, у 1806 р. одружився на ній в Трієсті. Одруження було здійснене православним грецьким ієромонахом Вікентієм, тому сам граф вважав другий шлюб єдиним законним. Коли почалася справа про його двошлюбність, Генрієта Мальсен поспішила до Петербургу відстоювати свої права і доводити незаконність другого шлюбу графа Григорія Розумовського. Заручившись листами до графа Йосипа де Местру, вона скоро з ним зблизилася, а потім, за його сприяння, і з тією частиною вищого петербурзького суспільства, яка схилялася до католицтва. Крім того, своїм розумом і тактом вона встигла полонити й іншу частину петербурзького суспільства і навіть Наталію Кирилівну Загрязьку, так що коли граф Григорій Кирилович прибув до Петербурга у 1815 році, то усе Петербурзьке товариство було налаштованим проти нього.
Справа про двошлюбність графа затягнулася. У Святійшому Синоді вирішено було розгляд питання про законність шлюбу, здійсненого тільки за чином римської церкви, передати на розгляд римсько-католицького митрополита Сестренцевича Богуша. За його рішенням перший шлюб графа був визнаний цілком правильним, досконалим за усіма канонічними правилами римсько-католицької церкви. На цій підставі Святійший Синод визнав другий шлюб графа Розумовського незаконним, і другій його дружині заборонено носити титул і прізвище Розумовських, а на самого графа накладена церковна епітимія. Після цього рішення витончена аристократка баронеса Шенк де Кастель впала у відчай. Сподіваючись на заступництво Государя, вона звернулася до нього з проханням про перегляд її справи, і Імператор Олександр І наказав 26-го березня 1876 року Трощинскому, міністрові юстиції, знову розглянути справу. Генрієта Мальсен, упевнена в успішному результаті процесу, поїхала з Петербурга, отримавши від графа Григорія Розумовського грошові зобов'язання, які забезпечували її існування.
Сам граф Григорій Кирилович в цей час продовжував займатися мінералогією. Він був обраний в члени комісії, призначеної Імператорським петербурзьким мінералогічним товариством для розробки різних питань народної освіти, і видав у 1816 р. новий твір "Coup d'oeuil géognostique sur le Nord de l'Europe en général et en Russie en particulier", St.-Petersbourg. Він жив у Петербурзі в Коломні, у невеликому будинку Готовцевої, а влітку переїжджав на p. Карповку, писав листи братові своєму Леву і висловлював побоювання за результат своєї справи. Після розгляду рішення Трощинським, воно залишилося у своїй силі. Тоді Розумовський звернувся прямо до Государя з проханням про заступництво, про дозвіл йому їхати за кордон і про дарування його дружині закордонного паспорта, як графині Розумовській. На це ім'ям Государя була дана відповідь, що Його Величність не визнав можливим розглядати цю справу, оскільки вона була вирішена митрополитами православним і католицьким та затверджена Синодом, що рішення Синоду має бути виконане, що на від'їзд графа за кордон ускладнень немає, але що баронесу Шенк де Кастель у паспорті повинно прописати тільки під цим ім'ям, оскільки вона на ім'я графа Розумовського прав не має.
Нещасна друга дружина померла від відчаю на початку вересня 1818 року. Сам же граф Григорій небезпечно занедужав і трохи не втратив розум. Втім, він видужав, переїхав на нову квартиру (біля Казанського собору), а тому виконання синодного указу було покладене на протоієрея собору Петра Мисловського. Розумовський мав намір оселитися у Відні на своїй дачі у Бадені, духівником собі обрав священика, що записаний при віденському посольстві, але зобов'язувався виконувати тільки те, що йому буде велено.
Його дочку від шлюбу з Шенк де Кастель, Єлизавету, узяла на виховання дружина графа Лева Григоровича, Марія Григорівна. З двома ж синами граф Григорій Кирилович поїхав у Відень, покинувши назавжди батьківщину. Він перейшов з дітьми у протестантство, прийняв австрійське підданство і жив то у Відні, то у Бадені, то у своєму маєтку Рудолець в Моравії.
Діти його були визнані в Росії дворянами і Розумовськими, але не графами, у Австрії ж і Німеччині вони постійно титулувалися графами. Один з них, старший, Максиміліан був одружений на графині Мариспані і помер бездітним під час походу Радецького до Італії у 1849 р. Другий, улюбленець батька, Лев, був ад'ютантом при герцогу Саксен-Кобургськом і помер у Ніцці в 1868 р.. Він був одружений на дівиці Левенштейн і мав декілька дітей. Потрібно відмітити, що Григорій Кирилович хоч у листах і виражав ніжні почуття та турботу про дітей, але ніколи не переставав бути егоїстом, був готовий заволодіти усім, що належало його дітям, за словами графині Марії Григорівни, щоб тільки придбати собі яку-небудь мінералогічну колекцію.
Живучи у Австрії, він продовжував займатися наукою і залишив після себе багато невиданих творів. Він відкрив у Сілезії новий мінерал, відомий досі ученому світу під назвою "Razoumowskin". Граф був членом королівських академій: Стокгольмської, Турінської і Мюнхенської, а також членом мінералогічних товариств: Петербурзького і Єнського, Імператорського Московського товариства дослідників природи, Цюріхського фізичного товариства, Базельського фізико-медицинського й Турінського агрономічного.
Він помер 3 червня 1837 року у своєму маєтку Рудолець.
Його перша дружина Генрієта Мальсен, розумна і чудова серцем жінка, дізнавшись про його хворобу, приїхала у Відень, бажаючи з ним бачитися, але хворий її не прийняв і уявив, що вона явилася з метою обібрати його дітей. Вона оселилася у Парижі, оточила себе найприкметнішими й кращими людьми і вела діяльне й дружнє листування з петербурзькими і турінськими друзями. Її салон у Парижі був відомий усьому Парижу. Його відвідували Гізо, Ремюза, Кузен, Вільям, Августин Тьєррі, Ройе-Коллар, Брольйі, Дежерандо ... Вона дружила з Каподістрією й була, як сестра для Тургенєвых (Миколи, Олександра і Сергія). На її руках і помер Сергій Тургенєв. Вона також дружила з В.Жуковським. Уся рідня Розумовських, що відвідувала Париж, бувала у графині Генрієти. У кінці 1827 р. графиня дуже захворіла. Микола Тургенєв, Гізо і дівиця Діллон не відходили від неї. 14-го грудня 1827 р. вона померла і була похована у Парижі поряд із Сергієм Тургенєвим.
Озираючись сьогодні на дітей Кирила Григоровича Розумоського, ми повинні підкреслити той факт, що Григорій - це іронічна посмішка долі над гетьманом Розумовським. Гетьман не дуже жалував своєю любов'ю та увагою Григорія, роблячи усі ставки на улюбленого сина Андрія, але доля розпорядилася інакше. Саме Григорій став найважливішим та необхідним для усієї родини Розумовських, адже завдяки саме йому це прізвище, цей рід існує і в наш з вами час.
Граф Грегор Розумовський, що мешкає сьогодні у Відні, - прямий нащадок Григорія Кириловича. З усіх дітей гетьмана тільки негарний, проблемний, дуже дивний та з неабияким важким характером Григорій зумів забезпечити продовження роду по чоловічій лінії зі збереженням усіх титулів.
Неофіційна сторінка офіційної перлини архітектури🏛
📌Купити квитки онлайн baturin.event.net.ua/cart/event?id=5212
📌Організація екскурсій 0671904985
📌Отримати консультацію
🗄0463548651
🗄[email protected]
#палацрозумовського #палац #Батурин #історія #Україна #легендиукраїни
