Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна

01/06/2026

Завершилась друга цьогорічна експедиція до "Тарутинського степу" та проєктованого науково-дослідного полігону Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН на території Буджацької громади (Болградський район Одеської області).
Науковцями Віктор Шаповал, Anna Kuzemko, Taras Kazantsev, Василь Буджак досліджено початкові стадії відновлення степової рослинності на молодих перелогах, де наприкінці 2025 р. нашими партнерами Rewilding Ukraine здійснено розкидання сіна з насінням аборигенних степових рослин, а на початку 2026 р. – підсів кормових трав з метою прискореного заростання та зменшення забурʹянення колишньої ріллі. У поточному вегетаційному сезоні тут спостерігаються цілком самобутні рослинні угруповання: залишки минулорічної сільськогосподарської культури (пшениці) та сходи люцерни посівної поєднуються з поки поодинокими молодими дернинами ковили Лесінга, що уже формують насіння.
За стандартною методою "biodiversity plot" досліджено серію моніторингових ділянок у степових біотопах з різним режимом природокористування, зокрема виконано геоботанічні описи по цілинних схилах у долині річки Сака (околиці сіл Весела Долина та Буджак) і згаданих перелогах в урочищі "Зурум". До усталеного набору "знарядь" було долучено портативний електронний пенетрометр (щільномір) з метою визначення опору ґрунту та, відповідно, умов щодо проникності вологи і повітря, необхідних для нормального розвитку кореневих систем рослин.
На території колишнього Тарутинського військового полігону, де збереглись численні фортифікаційні споруди та вирви після навчань і стрільб, досліджено процеси багаторічної спонтанної демутації рослинності. Отримані результати значно розширюють аналітичну базу з оцінки впливу воєнних дій на степові біотопи і разом з матеріалами, зібраними нами по колишній лінії бойового зіткнення (деокупована частині Херсонської області, у басейні річки Інгулець), допоможуть глибше зрозуміти відтерміновані наслідки збройної агресії росії на природні екосистеми у степовій зоні України та забезпечать підґрунтя для прогнозу сукцесійних змін і обґрунтування заходів з ренатуралізації рослинності степу.

30/05/2026

🌾 30 травня - День степу в Україні. І сьогодні ми хочемо розповісти вам більше про те, якими бувають степи. У системі фізично-географічного районування України зона степів поділяється на три підзони: лучні, справжні та пустельні.
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" за цією класифікацією репрезентує справжній степ. Для нього характерне панування щільнодернинних злаків, насамперед типчаку та видів ковили (зокрема, ковили української, Лессінга та волосистої). Саме цей біом є визначальним для формування типових чорноземів.
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" охороняє найбільший і найстаріший у Європі заповідний масив справжнього типчаково-ковилового степу.
Через війну не тільки "Асканія-Нова", але й більшість репрезентативних ділянок справжнього степу в Україні тимчасово недоступні. Мова про філії Українського степового заповідника ("Хомутовський степ", "Кам'яні Могили", "Кальміуське") та Луганського заповідника ("Стрільцівський степ", "Провальський степ"). Через це збереження та заповідання вцілілих степових масивів на підконтрольній території України стає критично важливим.
Одним з осередків збереження справжнього степу на півдні Правобережжя є ландшафтний заказник місцевого значення "Тарутинський степ" в Одеській області. Це один із найбільших степових масивів в Україні та Європі, який уникнув суцільного розорювання. Сьогодні науковий відділ Біосферного заповідника "Асканія-Нова", попри релокацію та складні умови роботи, здійснює тут моніторингові дослідження та сприяє створенню національного природного парку "Буджацькі степи", що дозволить забезпечити кращий охоронний статус для вцілілих цілинних ділянок регіону, проводити програми з реінтродукції корінних видів степової фауни та створити резервну базу для збереження генофонду степової флори, поки інші степові заповідники Сходу та Півдня окуповані.
У сучасних реаліях охорона кожного недоторканого масиву чи природного урочища - це єдиний спосіб запобігти незворотній деградації степового біому України та зберегти наукову базу для майбутнього повоєнного відновлення.

29/05/2026

🌳 Унікальний, єдиний у своєму роді дендропарк посеред посушливого степу занепадає...
Більше про те, що відбувається в окупованому дендрологічному парку “Асканія-Нова” - у розповіді Наталі Корінець, заступниці директора з наукової роботи нашого заповідника 👉

Про долю зоопарку в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» говорять часто. Водночас менш висвітлюваною є ситуація з дендрологічним парком.

25/05/2026

Експедиційні світлини "Тарутинського степу", травень 2026

22/05/2026

🇪🇺🌿 Дві дати — одна європейська мета: захистити природу, що не знає кордонів. Мова про сьогоднішній День біорізноманіття та вчорашній День мережі Natura 2000.
Доки ми не стали членами ЄС, де діє мережа Natura 2000, у нас є її “сестра” - Смарагдова мережа (Emerald Network). Обидві захищають унікальні оселища, без яких європейська природа просто згасне. Україна наразі охороняє 1/5 частину Смарагдової мережі Європи, і після нашого вступу до ЄС ці території автоматично отримають статус Natura 2000.
До згаданих дат звертаємо вашу увагу на книгу «Природоохоронні території європейського значення в Україні», над якою працювали понад 30 вітчизняних біологів, серед яких і наші співробітники. Видання охоплює 74 унікальні об’єкти й покликане захистити наше «смарагдове» багатство. Серед описаного в книзі — дві території, які сьогодні болять і надихають нас найбільше:

🛡️ 1. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» (Об’єкт Emerald UA0000016)
Найстаріший серед природоохоронних територій України. Серце європейських степів. Територія захищає 2 оселища, рідкісну цибулю Регеля та 43 види тварин (зокрема мишівку степову, полоза сарматського, дрохву та величезні міграційні скупчення журавлів).
* Сьогодення: З 2022 року заповідник перебуває в окупації. Асканія страждає від пожеж, вибухів та розграбування колекцій. Ми тимчасово позбавлені можливості управління, але чітко фіксуємо кожну рану, завдану окупантами нашій спільній спадщині.
🌱 2. Тарутинський степ (Об’єкт Emerald UA0000137)
Один із найбільших у Європі неораних масивів справжнього цілинного степу на Одещині, який зберігся завдяки колишньому статусу військового полігону. Це дім для реліктової комахи червиці трипс, ховраха крапчастого та десятків степових птахів.
* Сьогодення: Територія вільна від війни й демонструє шалений потенціал відновлення екосистем. Саме тут зараз активно працюють наші науковці, щоб створити новий Національний природний парк «Буджацькі степи».

Збереження біорізноманіття зараз — це наша боротьба за майбутнє. Ворог нищить українську землю, але наш досвід говорить: життя переможе. Ми продовжуємо наукову роботу, готуємося до відновлення “Асканії-Нова” після деокупації та розширюємо українські і європейські заповідні горизонти 🇺🇦🇪🇺

Ознайомитися з книгою можна за посиланням 👉 https://shorturl.at/CG8Xd

20/05/2026

🐝 Сьогодні, у Всесвітній день бджіл, згадуємо дивовижний світ рідкісних перетинчастокрилих нашого заповідника, який зараз перебуває в окупації. Ми пам'ятаємо, що там завжди мешкала і звичайна медоносна бджола, дикі родини якої знаходили собі прихисток у дуплах старих дерев, проте справжнім скарбом недоторканого заповідного ядра були унікальні бджоли-одинаки, джмелі та оси. Це такі червонокнижні види, як джміль пахучий, джміль глинистий, джміль лезус і джміль моховий, а також бджола вірменська (довговуса), антофора коренаста, андрена білоплямиста та бджола-тесляр. Не менш заворожував і місцевий світ ос: сколія гігантська, стиз двокрапковий, церцерис горбкуватий, сфекс рудуватий, сфекс жовтокрилий, стизоїд тризубий та криптохіл червонуватий.
Де саме вони жили, чим харчувалися та які дивовижні особливості мають ці крилаті володарі степу, пропонуємо дізнатись із розповіді Віктора Гавриленка, заслуженого природоохоронця України та завідувача лабораторії збереження різноманіття диких тварин нашого заповідника 👉 https://youtu.be/ZZsUGTOjsjM.
Чи зустрічали ви цих комах у степу або в своєму садочку? Напишіть в коментарях!

Фото Віктора Гавриленка, зроблені в Біосферному заповіднику "Асканія-Нова" до російської окупації

19/05/2026

До Дня науки та Дня захоплення рослинами Біосферний заповідник «Асканія-Нова» виступив організатором особливого заходу у Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна — унікальної зустрічі з ветеранами, які отримали важкі бойові травми сенсорних органів.
Ця ініціатива була реалізована у партнерстві з командою ботсаду, а також з комунальною реабілітаційною установою «Київський центр незрячих», Лігою громадських організацій «Сучасний погляд» та Українським міжнародним інститутом сліпих.
Перед початком прогулянки захисники ознайомились із рельєфно-графічним планом території, після чого вирушили затишними алеями саду за спеціальною методикою супроводу груп незрячих з горизонтальною тростиною. Під керівництвом наукової співробітниці ботсаду Ірини Іванової ветерани змогли не лише послухати розповіді про флору, а й відкрити її для себе через інші органи чуття. Вони вдихали аромати квітучих рододендронів, магнолій та дейцій, а також вчилися відрізняти на дотик різноманітні хвойні рослини — сосни, тиси, ялівці, туї, модрини та ялини. Цікавою зупинкою стала степова ділянка, де учасники тактильно ознайомилися з різними видами ковили, що саме зараз починає своє витончене квітування. Особливу емоційну реакцію викликала зустріч з найстарішим деревом ботсаду — дубом, що відновлюється після втрати великих гілок.
Додатково на маршруті тестували сучасні технології, зокрема програму на основі штучного інтелекту, яка вміє описувати простір навколо користувача.
Після завершення прогулянки ветерани зазначили, що подібний формат взаємодії з природою допомагає знову відчути зв'язок із навколишнім світом. Як підкреслив науковець нашого заповідника Юрій Войтюк, такі заходи є надзвичайно важливими, адже вони є тими самими реальними та практичними кроками до справжньої соціальної інтеграції та інклюзії, на яку заслуговують українські захисники.