Село Жеведь

12/04/2026

"Великдень".💙💛 Народна художниця України Олена Кульчицька (1877, Бережани - 1967, Львів).🎨

12/04/2026

Наші класики...🇺🇦 Академік живопису Костянтин Трутовський (1826-1893). "Великдень в Україні"💙💛

12/04/2026

Вітаємо з Великоднем!💙💛
Скарби українського мистецтва: Микола Пимоненко. "Великодня утреня в Україні (Ранок Христового Воскресіння)" (1891 р.)🎨

12/04/2026

Наші класики...🇺🇦 Знаний харківський митець-імпресіоніст Петро Левченко (1856-1917). "Святковий стіл"🎨

12/04/2026

05/04/2026

Художник Денис Городничий (Полтава).🎨"Квітень. Лісова річка". Олія на дошці, 20x33 см. 2025💙💛

05/04/2026

05/04/2026

Митці України...🇺🇦 Народний художник України Сергій Шишко (1911-1997). "Нова вулиця". 1966.☀️🎨

14/03/2026

Чернігівський митець Володимир Наталушко🎨 "Весна в Чернігові"🌞

14/03/2026

Наші класики...💙💛"Весняний день". Майстер пейзажу Іван Похитонов (1850, Мотронівка на Херсонщині -1923, Льєж, Бельгія).🎨

Іван Павлович ПОХИТОНОВ — український художник, майстер пейзажу, живописець та графік. Феномен Похитонова полягає у тому, що не маючи художньої освіти, він досяг вершин майстерності, перевершивши у володінні ремеслом багатьох живописців із академічним досвідом. Із 1876 р. художник регулярно експонував свої роботи у паризьких салонах, де вони мали великий попит.
Основну частину творчого спадку художника складають мініатюрні пейзажі, виконані тоненькою щіточкою на дощечках червоного чи лимонного дерева, які він ґрунтував рибною кісткою для ідеальної гладкості. Інколи для написання картин він навіть використовував лупу. Працював Іван Павлович в основному на пленері. У творах Похитонова відчутний вплив барбізонців та імпресіоністів у ретельно прописаних деталях картин та майже непомітних переходах кольору.

14/03/2026

Третя субота Великого посту є поминальною. Тож ми будемо поминати у своїх молитвах тих, хто вже завершив свій земний шлях: спочилих рідних, близьких, друзів, знайомих і тих, кого ми особисто не знали, але хто відомий Богові. Піднесімо молитви за всіх наших братів і сестер у Христі, за всіх полеглих воїнів та безвинно вбитих – не лише в далекі часи, а й у теперішні.

Смерть не є природною для людини, вона – наслідок дії зла, яке увійшло в нашу природу через гріхопадіння. Тому смерть завдає нам стільки страждань, приносить стільки горя. Але горе наше, нашу скорботу через те, що розлучилися з нашими рідними і близькими, ми долаємо усвідомленням того, що смерть є тимчасовою, що вона не означає зникнення з буття і не може навічно віддалити нас від тих, кого ми любимо.

Біль і горе, які є супутниками смерті, ми перемагаємо вірою у воскресіння і життя майбутнього віку, де вже немає ані скорботи, ані зітхання. Тому в цей особливий поминальний день ми просимо у Господа подати усім спочилим прощення провин вільних і невільних та блаженне вічне життя у Царстві Небесному.

Упокой, Господи, душі рабів Твоїх (імена), прости їм усі гріхи їх, вільні і невільні, даруй їм Царство Твоє Небесне і сотвори їм вічну пам’ять. Амінь.