03/06/2026
Публікація №5 із серії «Інтерчейндж: що відбувається насправді»
🇺🇦 0,2/0,3 — це рівень члена ЄС. Питання не в цифрі, а в даті
Чому проміжні 0,5% і повні кепи IFR — це два різні рішення, і чому момент важливіший за рівень
---
Озвучена траєкторія для України — проміжні 0,5% з середини 2027 року і повні кепи IFR (0,2/0,3) з початку 2028-го.
На перший погляд це виглядає як одне рішення у два кроки: спершу трохи знизили, потім знизили до кінця. Насправді це два **різні за природою** рішення. І найважливіше питання — не «наскільки низько», а «коли саме» вмикається другий крок.
---
# # 📊 Дві цифри — два різні статуси
0,5%** — це проміжний рівень. Внутрішнє регуляторне рішення, яке країна ухвалює сама, під стан свого ринку. Його можна тримати рік, два, п'ять.
0,2/0,3% — це не «жорсткіша версія тих самих 0,5%». Це рівень, закладений у Regulation (EU) 2015/751, який застосовують **члени ЄС** як частину єдиного ринку. Це елемент acquis — правового доробку, який країна бере на себе разом із членством, у пакеті з усіма супутніми нормами (зокрема прозорістю, яку ЄС окремо додає в PSD3/PSR).
Тобто 0,5% — це питання національної політики. 0,2/0,3 — це питання членства. І коли ці два рівні ставлять поруч на шкалі часу, виникає головне: на якому етапі європейської інтеграції вмикається саме «членський» рівень?
Подивімося, як це вирішили ті, хто вже проходив цей шлях.
---
🇲🇩 Молдова: як це робить країна-кандидат
Молдова — країна-кандидат на вступ до ЄС із 2022 року. Тобто рівно в нашому статусі.
У 2023 році Національний банк Молдови ухвалив рішення знижувати interchange **у три етапи протягом двох років** — з нинішніх 1,6% і 2,5% до **0,5–0,6%**. Прямо в тексті рішення зазначено: це крок гармонізації законодавства з вимогами ЄС у межах зобов'язань щодо вступу. Перед ухваленням НБМ консультувався з учасниками ринку.
Ключове тут — кінцева точка. Молдова, будучи кандидатом, зупиняється на **проміжному рівні 0,5–0,6%**, а не стрибає одразу на 0,2/0,3. Бо повні кепи IFR — це рівень члена, і для країни-кандидата вони логічно лишаються на етап реального вступу, не раніше.
---
🇵🇱 Польща: як це зробив член ЄС
Польща — інша частина тієї ж картини, але з іншого боку.
Польща мала **одні з найвищих ставок interchange у Європі** (близько 1,5–1,6%). І знижувала їх швидко: законом — до 0,5% з 1 січня 2014 року, а вже з 29 січня 2015-го — до повних **0,2% / 0,3%** для внутрішніх транзакцій.
Чому Польща могла собі дозволити такий темп? Тому що вона робила це **як повноправний член ЄС** (з 2004 року), на високо конкурентному ринку, паралельно розвиваючи власну систему миттєвих платежів BLIK як альтернативу карткам. За дослідженнями польського ринку (Polasik), результат був радше позитивним: мережа POS-терміналів прискорено зростала, безготівка зростала швидше, помітного зростання плат для клієнтів не зафіксували.
Це чесний контраргумент, і ми його не ховаємо. Але саме він підсвічує суть: повні кепи 0,2/0,3 — це **те, що роблять члени ЄС**, і Польща зробила їх членом, з найвищої бази, маючи конкуренцію і власну A2A-альтернативу. Жодна з цих умов не описує доакцесійну Україну у стані війни.
---
🇦🇺 Австралія: навіть після 22 років це не «зробив і забув»
Австралія регулює interchange найдовше у світі — з 2003 року. І її досвід руйнує уявлення, що кеп — це одноразова перемога.
За 22 роки Австралія прийшла не до простого «обмежили відсоток», а до системи зважених середніх бенчмарків і категорійних кепів, що спирається на конкуренцію: механізм Least Cost Routing дозволяє бізнесу спрямовувати платіж через найдешевшу мережу. І навіть після двох десятиліть, у 2025–2026 роках, регулятор знову переглядає правила — бо саме лише обмеження ставки бажаного результату так і не дало.
Висновок простий: кеп — це не фініш, а постійний процес налаштування з купою супутніх механізмів.
---
🔍 А що сам ЄС каже про результат
Це ми детально розбирали в попередніх публікаціях, тож коротко. Два незалежних органи ЄС — Єврокомісія (Hausemer et al., 2024) і Рахункова Палата (ECA, Special Report 01/2025) — після 10 років дії IFR зафіксували: ціни для споживачів не знизились, загальна вартість прийому карток для торговців не впала, а економію поглинули нерегульовані компоненти.
Тобто навіть самі по собі повні кепи не дали обіцяного ефекту. А отже, вмикати «членський» рівень 0,2/0,3 завчасно, **без супутнього пакета acquis** (тієї ж прозорості, яку ЄС додає окремо), — це взяти на себе мінуси, не отримавши плюсів.
Варто додати: гнучкість закладена в самій нормі. IFR для внутрішніх дебетових транзакцій прямо передбачає розумний перехідний період і метод середньозваженої ставки.
---
🇺🇦 Україна: момент важливіший за рівень
Складемо все докупи.
▪️ 0,2/0,3 — це рівень члена ЄС.
▪️ Молдова, така сама країна-кандидат, тримає проміжні 0,5–0,6% і не йде на повні кепи завчасно.
▪️ Польща пішла на 0,2/0,3 — але вже будучи членом, з найвищої бази й з власною A2A-альтернативою.
▪️ За оцінками самого керівництва ЄС, повноправне членство України — питання, найраніше, кінця десятиліття.
А озвучена НБУ для України траєкторія ставить **членський** рівень 0,2/0,3 на початок 2028 року — тобто за роки до самого членства, лишаючи проміжному етапу 0,5% лише близько пів року.
Це і є справжнє питання до дискусії — не «знижувати чи ні» (адаптація до acquis є зобов'язанням), а:
чи прив'язати фінальні кепи 0,2/0,3 до реального вступу до ЄС — як це зробила Молдова — чи ввімкнути їх на роки раніше, без супутнього пакета, який ЄС визнав необхідним сам?
І ставити це питання треба зараз — поки рішення ще формується, а не після.
---
📅 *Наступна публікація — що саме написано в самому IFR про терміни й механізми впровадження.*
🔗 *Попередні публікації серії та повний аналітичний документ ЄМА — у коментарях.*
---
**Джерела:** Regulation (EU) 2015/751 (IFR), EUR-Lex; National Bank of Moldova, рішення про зниження interchange (2023); EEAS, Moldova country fiche (2025); Polasik & Maciejewski, дослідження реформи interchange у Польщі; CMS / Lexology, огляди польського законодавства про interchange (2013–2015); Reserve Bank of Australia, огляди регулювання карткових платежів; European Court of Auditors, Special Report 01/2025; European Commission (Hausemer et al., 2024).