Служба у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації

28/05/2026

Родини військовослужбовців, які зникли безвісти під час війни, часто стикаються не лише з емоційною невизначеністю, а й із юридичними питаннями, пов’язаними з дітьми. Одне з найпоширеніших — хто і як може представляти інтереси дитини, якщо батько зник безвісти, а фактичний догляд здійснює інша особа.

⚠️ Важливо розуміти: сам факт зникнення безвісти не означає автоматичної втрати батьківських прав. Людина юридично залишається батьком або матір’ю дитини, доки її не буде:
▪️ визнано безвісно відсутньою;
▪️ оголошено померлою;
▪️ позбавлено батьківських прав у судовому порядку.

Тобто навіть якщо батько військовослужбовець тривалий час не виходить на зв’язок і офіційно перебуває у статусі зниклого безвісти за особливих обставин, це не означає автоматичного припинення його прав та обов’язків щодо дитини.

📌 На які норми закону спираються органи опіки та суди
Основні положення містяться у:
▪️ Сімейному кодексі України;
▪️ Цивільному кодексі України;
▪️ Законі України «Про охорону дитинства»;
▪️ Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Стаття 243 Сімейного кодексу України передбачає можливість встановлення опіки (якщо дитина не досягла чотирнадцяти років) та піклування (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) над дітьми, які залишилися без батьківського піклування.

Відповідно до статті 43 Цивільного кодексу України, особу можна визнати безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце перебування.

📌 Але ключове питання для держави — не сам статус зникнення, а те, чи має дитина належний догляд і хто фактично здійснює її виховання та представництво.

Коли опіка або піклування взагалі потрібні

На практиці багато залежить від сімейної ситуації.
Якщо мати дитини жива, не позбавлена батьківських прав і фактично виховує дитину — окрема опіка найчастіше не потрібна.

У такій ситуації мати:
▪️ залишається законним представником дитини;
▪️ може оформлювати соціальні виплати;
▪️ звертатися до державних органів;
▪️ представляти інтереси дитини в школі, лікарні, суді;
▪️ оформлювати статуси та документи.
Тобто зникнення батька саме по собі не означає, що дитина автоматично визнається такою, що залишилася без батьківського піклування.

❗ Але інша ситуація виникає, якщо:
▪️ мати також відсутня;
▪️ померла;
▪️ тяжко хвора;
▪️ не займається дитиною;
▪️ позбавлена батьківських прав;
▪️ дитина фактично проживає з бабусею, дідусем, тіткою, старшими братами чи іншими особами.

Тоді може виникнути необхідність оформлення:
▪️ опіки;
▪️ піклування;
▪️ тимчасового представництва;
▪️ статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

🔎 Що саме перевіряють органи опіки

Служба у справах дітей та орган опіки оцінюють:
▪️ з ким фактично проживає дитина;
▪️ хто забезпечує догляд;
▪️ чи є належні умови проживання;
▪️ чи не порушуються права дитини;
▪️ чи справді батьки не можуть виконувати свої обов’язки;
▪️ чи є підтвердження статусу зниклого безвісти.

На практиці можуть враховуватися:
▪️ сповіщення про зникнення безвісти;
▪️ документи військової частини;
▪️ витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
▪️ довідки про склад сім’ї;
▪️ характеристики;
▪️ пояснення родичів;
▪️ рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою.

«Такі повноваження органів опіки та піклування передбачені Постановою КМУ №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»…

Крім указаної постанови також рекомендуємо ознайомитися з Постановою КМУ №1013. Вона внесла спеціальні зміни щодо дітей, які залишилися без батьківського піклування під час війни.

Ще корисне роз’яснення надано Офісом Омбудсмана. Більш детально тут

⚖️ Що показує судова практика

На практиці органи опіки та суди зазвичай виходять із принципу найкращих інтересів дитини.

Тобто ключове питання не в тому, чи формально зник батько, а:
▪️ хто реально доглядає за дитиною;
▪️ чи не залишилася дитина без належного представництва;
▪️ чи потрібно забезпечити можливість оформлення документів, виплат, медичних або освітніх питань.
При цьому суди обережно ставляться до незворотних рішень щодо дітей військовослужбовців, зниклих безвісти під час бойових дій.

Розглядаємо деякі практичні приклади

1. Кременецький районний суд Тернопільської області
Справа №601/ 2366/ 25

У справі бабуся просила призначити її опікуном дитини після того, як батько дитини — військовослужбовець — зник безвісти під час бойових дій. Суд врахував фактичне проживання дитини з бабусею, її участь у вихованні та утриманні дитини, а також документи про статус зниклого безвісти.

Посилання на рішення суду тут👇

https://reyestr.court.gov.ua/Review/132463825?utm_source=chatgpt.com

2. Тиврівський районний суд Вінницької області
Справа № 145/ 1408/ 25

Батько дитини зник безвісти під час виконання бойового завдання. Суд досліджував питання фактичного догляду за дитиною, висновки органу опіки та обставини проживання дитини. У результаті дитину було передано під опіку.

Посилання на рішення суду тут👇

https://reyestr.court.gov.ua/Review/134051842?utm_source=chatgpt.com

3. Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
Справа № 396/ 2141/ 25

Суд розглядав питання щодо військовослужбовця, який зник безвісти під час бойових дій, у контексті подальшого захисту прав дитини. Суд досліджував документи військової частини, обставини зникнення та питання реалізації прав малолітньої дитини, інтереси якої представляв опікун.

Посилання на рішення суду тут 👇

https://reyestr.court.gov.ua/Review/135806600?utm_source=chatgpt.com

Судова практика показує, що у таких справах суди оцінюють не лише сам факт зникнення батька, а всю ситуацію навколо дитини: з ким вона проживає, хто реально її утримує, хто займається навчанням, лікуванням, побутом і чи підтримує орган опіки кандидатуру майбутнього опікуна.

📄 Які документи можуть знадобитися

Залежно від ситуації можуть подаватися:
▪️ свідоцтво про народження дитини;
▪️ паспорт заявника;
▪️ документи про місце проживання;
▪️ сповіщення про зникнення безвісти;
▪️ документи військової частини;
▪️ витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
▪️ медичні документи;
▪️ довідки про склад сім’ї;
▪️ характеристики;
▪️ документи про доходи;
▪️ акти обстеження житлових умов.

❗ Важливий нюанс
Опіка та усиновлення — це різні юридичні механізми.

✅ Опіка:
▪️ не припиняє юридичний зв’язок дитини з батьком;
▪️ може бути тимчасовою;
▪️ дозволяє представляти інтереси дитини;
▪️ не позбавляє батька його статусу.

❌ Усиновлення:
▪️ повністю змінює юридичний статус дитини;
▪️ припиняє попередній правовий зв’язок із біологічним батьком;
▪️ потребує окремих правових підстав.

Саме тому у справах щодо дітей зниклих безвісти військовослужбовців найчастіше спочатку розглядається саме питання опіки або представництва, а не усиновлення.

📝 Що важливо для родин

Якщо дитина фактично виховується іншими родичами, бажано:
▪️ не затягувати зі зверненням до служби у справах дітей;
▪️ офіційно фіксувати обставини;
▪️ збирати документи щодо статусу зникнення;
▪️ оформлювати правовий механізм представництва дитини.

Це може бути важливо для:
▪️ оформлення соціальних виплат;
▪️ навчання;
▪️ медичного супроводу;
▪️ виїзду за кордон;
▪️ спадкових питань;
▪️ захисту прав дитини в майбутньому.

✅ Підсумок

Зникнення батька безвісти під час війни саме по собі не означає автоматичної втрати ним батьківських прав. Але якщо дитина фактично залишилася без належного піклування або виховується іншими особами, закон дозволяє оформити опіку, піклування чи інші форми представництва для захисту її прав та інтересів.

У кожній ситуації держава та суди насамперед оцінюють:
▪️ інтереси дитини;
▪️ фактичні обставини;
▪️ наявність належного догляду;
▪️ можливість законного представництва.

🔎 P.S. У наступному матеріалі плануємо окремо розглянути питання усиновлення дитини зниклого безвісти: коли це можливо, які юридичні механізми застосовуються та що показує практика.

❤️ Підписатися|Facebook

28/05/2026

28/05/2026

Понад 3 200 дітей загинули або були поранені з початку повномасштабного вторгнення. Ця цифра зростає.

І щоразу за нею — рішення дорослих. Евакуювати чи залишити. Розлучити з сім'єю чи зберегти. Повернути чи зачекати.

🇺🇳Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини вимагає, щоб в основі кожного такого рішення лежав один критерій — найкращі інтереси дитини. Не адміністративна зручність. Не ресурсні обмеження. Не політична доцільність.

Збройний конфлікт порушує всі права дитини одночасно — право на життя, право бути з сім'єю, право на здоров'я, розвиток і захист. Це не абстракція.

Лише за 2025 рік підтверджено пошкодження або руйнування майже 200 медичних закладів. Сотні тисяч дітей навчаються дистанційно або не навчаються взагалі. Майже 2,6 мільйона українських дітей є вимушено переміщеними — 791 тисяча всередині країни, майже 1,8 мільйона за кордоном.

Депортація та примусове переміщення дітей — окрема категорія злочинів, що підпадає під Римський статут Міжнародного кримінального суду.

‼️При цьому фізична безпека — лише частина проблеми. Вторинна травматизація після переміщення підвищує ризик ПТСР і депресії, а чутливість дітей до повторних травм зростає впродовж 6–12 місяців після первинної. Дитина, яку вивезли в безпечне місце, але відірвали від рідних — не захищена повністю.

Що має лежати в основі рішень:
🔹Розлучення дитини з сім'єю допустиме лише як крайній захід. Плани повернення кожної дитини мають враховувати її вік, стан здоров'я та особливості розвитку — аби забезпечити повернення до безпечного середовища.
🔹Евакуація, опіка, тимчасове розміщення — кожне з цих рішень має оцінюватися крізь призму збереження сімейного зв'язку.
🔹Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана. Рішення може бути ухвалено всупереч їй — але лише якщо цього об'єктивно вимагають її інтереси. Це правова гарантія, а не побажання.
🔹Стратегія захисту має передбачати не лише реагування на безпосередні загрози, але й довгострокову психосоціальну підтримку та реінтеграцію. Одноразова допомога тут не працює — потрібен супровід, який триває після повернення додому.

Війна не скасовує права дитини. Вона лише загострює відповідальність тих, хто ухвалює рішення. І єдиним критерієм цих рішень має бути одне питання: що насправді найкраще для цієї конкретної дитини?

Допис створено ГС Українська мережа за права дитини у рамках проєкту «Розвиток адвокаційної спроможності Громадської спілки “Українська мережа за права дитини”» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

27/05/2026

26/05/2026

Запрошуємо спеціалістів служб у справах дітей взяти участь у дводенному тренінгу, присвяченому організації пошуку, інформування та відбору кандидатів для сімейних форм виховання дітей.

📅 Дата: 03–04 червня 2026 року та 29-30 червня 2026 року
📍 Місце проведення: м. Київ
(детальну інформацію буде повідомлено відібраним учасникам)

Пріоритет надаватиметься представникам громад, у яких:
▫️ не створено патронат;
▫️ недостатня кількість сімейних форм виховання.
Під час тренінгу буде розглянуто:
▫️Сім’я як ключове середовище для розвитку дитини, формування особистості та підготовки до самостійного життя.
▫️Сімейний альтернативний догляд та виховання: зміст, особливості та роль.
▫️Основні етапи в процесі роботи з кандидатами, їх зміст, принципи, інструменти, відповідальні суб’єкти, критерії/вимоги до кандидатів

📝 Реєстрація 03-04 червня 2026 року:
⏰ Реєстрація триває до 18:00 28 травня 2026 року.

📝 Реєстрація 29-30 червня 2026 року:
Реєстрація доступна до 18.00 год 22 червня 2026 року.

✔️Форму для реєстрації ви можете знайти за посиланням на офіційному вебпорталі Державної служби України у справах дітей
https://children.gov.ua/news/treninh-dlya-sluzhb-u-spravakh-ditey-poshuk-ta-vidbir-osib-yaki-vyyavyly-bazhannya-pryynyaty
❗️Максимальна кількість учасників — 30 осіб.

За результатами реєстрації буде запрошено одну особу від однієї територіальної громади. Також враховуватиметься попередня участь у заходах цієї тематики.

Витрати на проживання, харчування та проїзд учасників (за наявності підтверджуючих документів) забезпечуються за рахунок Проєкту.
Проєкт «Зміцнення системи сімейного альтернативного догляду для дітей в Україні» реалізується спільно UNICEF Ukraine, Partnership for Every Child / Кожній дитині, Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України, Міністерство охорони здоров'я України, Державною службою України у справах дітей та Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей за фінансової підтримки уряду Польщі.

26/05/2026

Шановні краяни, просимо долучитися до ритуалу вшанування (чину прощання) із сімома невпізнаними військовослужбовцями України.

Це семеро відважних українських воїнів, які загинули внаслідок збройної агресії проти нашої держави. Їхні імена, на жаль, не вдалося встановити. Тому для кожного із них наша Тернопільська громада має стати родиною – яка з гідністю, честю та глибокою шаною проведе полеглих в останню дорогу.

Церемонія прощання відбудеться: у середу, 27 травня, о 13:00 год.
місце: Тернопіль, Майдан Волі (біля пам’ятника Данилу Галицькому).

По завершенні ритуалу скорботний кортеж «На Щиті» рухатиметься за маршрутом: Майдан Волі – вул.Руська – вул. С.Бандери – вул. 15-го Квітня – кільце виїзду на м.Збараж.

Просимо мешканців міста вийти на вулиці та створити коридор вдячності та пошани для наших Героїв.

*Поховають невпізнаних захисників у м. Києві, на Національному військовому меморіальному кладовищі.

25/05/2026

25 травня — Міжнародний день зниклих безвісти дітей.

Для України ця дата має особливе значення. Через війну тисячі родин досі не знають, де перебувають їхні діти, чи вони в безпеці, чи мають поруч дорослих, які можуть подбати про них.

Пошук зниклих дітей триває щодня. До нього залучені державні органи, міжнародні партнери та громадські організації. Головна мета незмінна — встановити місцезнаходження кожної дитини й повернути її в безпечне середовище.

Символ цього дня — синя незабудка. Вона нагадує про дітей, яких досі шукають, і про родини, які чекають на відповідь.

Якщо вам відома будь-яка інформація про місцеперебування зниклої дитини, повідомте на 102 або 112.