08/06/2016
17 червня людством відзначається Всесвітній день боротьби з опустеленням та посухою.
Цей день покликаний звернути увагу людей на необхідність міжнародного співробітництва задля ефективної боротьби з опустеленням і засухою у природі. Даний процес змушує бити тривогу багатьох вчених, оскільки він загрожує навколишньому середовищу нашої планети.
Питання охорони земель в умовах загострення екологічної ситуації в Україні має стати одним з найважливіших напрямків державної політики, оскільки поліпшення стану землі відкриває значні резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та забезпечує суттєве оздоровлення екологічних умов життя людини.
Насьогодні опустеллення є однією з найбільш глобальних економічних проблем світу в цілому та України зокрема. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. Від неї тією чи іншою мірою страждає 70% засушливих територій в усьому світі.
До причин опустелення слід віднести:
Водний дефіцит. Відсутність потрібної кількості ґрунтових вод задля забезпечення норм водного балансу для різних видів рослинності і сільськогосподарських культур.
Тривала посуха. Вона спричинена змінами в кліматі.
Кліматична аридизация. Надмірне пониження вологості повітря через збільшення температури та низького рівня опадів.
Збільшення поголів’я худоби. Це призводить до надмірного прорідження рослинності пасовищ.
Вирубка лісів. При різкій вирубці лісу може початися ерозія ґрунту, особливо на схилах гір. Утворюються яри. Через зменшення лісових насаджень змінюється баланс вологи, тому не відбувається поступового танення снігу і збереження вологи у ґрунті.
Соленакопичення. Збільшення рівня солей у ґрунті може відбуватися у зв’язку з перенесенням солей з нижніх шарів ґрунту ґрунтовими водами, у верхні. Також воно може бути викликано техногенною діяльністю.
Вітряний клімат. Через вітер, що переносить породи, відкриваються більш глибокі шари ґрунту.
Низький рівень ґрунтових вод. Основною причиною якого є природне осушення водойм.
Помилки у веденні сільського господарства. Надмірне осушення дрібних водойм для зрошення угідь і для підтримки рибних господарств призводить до опустелювання. Порушується водний баланс регіону, що призводить або до осушення ґрунту, або до підвищення рівня солей у ньому. Вирощування надмірно вологолюбних культур, також, спричиняє висушенню ґрунту.
Наслідки опустелювання включають:
– скорочення обсягів виробництва продовольства, зниження родючості ґрунту та природної здатності землі до відновлення;
– посилення паводків в низинах річок, погіршення якості води, утворення осаду в річках та озерах, замулення водойм і судноплавних каналів;
– погіршення здоров’я людей через принесений вітром пил, включаючи очні, респіраторні, алергічні захворювання та психологічний стрес;
– порушення звичного способу життя постраждалого населення, вимушеного мігрувати в інші райони.
Однією з основних причин висушення ґрунту є соленакопичення та рух ґрунтів, якому запобігає меліорація пасовищ. У зоні з сухим кліматом при низькому рівні опадів висаджують трави та чагарники. Попередньо ґрунт обробляється добривами. У випадку більш пустельного клімату застосовується ще й оазисне зрошення. Боротьба з опустелюванням також ведеться після гірничовидобувних робіт, після закінчення яких проводиться рекультуризація.
Стосовно Житомирського району, то він розташований у центральній частині Східноєвропейської рівнини, на півночі Правобережної України, в південно-східній частині Житомирської області, навколо обласного центру м. Житомир. По економічному розвитку район є аграрно-промисловий з помірно-континентальним кліматом. Значну частину території району займають площі лісового фонду. На території району також наявні родовища корисних копалин.
В 2013 році прорекультивовано (відновлено рослинний покрив штучним шляхом) 7,6 га земель на території Новогуйвинської селищної ради за рахунок землекористувачів, а саме, висаджено лісових насаджень на місці піщаного кар’єру.
Отже, основними завданнями щодо охорони земель є забезпечення відтворення і збереження земельних ресурсів та екологічної цінності природних і набутих якостей земель. Природа не в змозі нескінченно пробачати помилки людства, тож необхідно зупинити процес зміни ґрунту в бік опустелювання. Це також можливо, якщо суспільство почне думати не тільки про сьогоднішній прибуток, а й про завтрашній день.
