17/11/2022
Доволі часто серед землекористувачів виникають спірні ситуації щодо речових прав на земельні ділянки (права оренди, постійного користування, сервітуту, емфітевзису, суперфіцію).
⚖️Непоодинокими є випадки скасування судом рішень органів влади, що були підставою для виникнення таких прав, скасування рішень про їх державну реєстрацію, у тому числі і з огляду на недотримання норм законодавства у сфері розмежування земель державної та комунальної власності.
Ситуація ускладняється, якщо агровиробник – суб’єкт відповідного речового права вже почав користуватися земельною ділянкою, отже, у зазначених вище випадках аграрій зазнає збитків, а сама ситуація створює певну соціальну напругу та негативний резонанс.
⁉Тож постають питання щодо запобігання таким негативним ситуаціям, особливо, коли мова йде про використання значних масивів сільськогосподарських земель державної чи комунальної власності, та запобігання «неприємностей» під час оформлення добросовісними користувачами речових прав, похідних від права державної та комунальної власності на земельну ділянку.
На які важливі нормативні вимоги в таких випадках слід звернути увагу розповідає начальник відділу інформаційно-технічного забезпечення діяльності Колегії Управління забезпечення діяльності Колегії Міністерство юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції Офісу протидії рейдерству, секретар Колегії В’ячеслав Черниш.
💬В’ячеслав Черниш: «Суб’єктам господарювання, які є користувачами земель державної та комунальної власності, під час оформлення прав на такі землі слід враховувати підстави виникнення таких речових прав та особливості процедури їх державної реєстрації.
Так, рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування можуть прийматися ❗️за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).
🏛При цьому, доволі усталеною у практиці Верховного Суду є правова по-зиція про те, що відсутність державної реєстрації речового права на спірну зе-мельну ділянку після 01.01.2013 (з часу розмежування земель державної та ко-мунальної власності) не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної/державної власності на відповідну земельну ділянку (📎постанови від 05.08.2022 у cправі № 922/2060/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/105612020, від 31.08.2022 у справі № 520/8119/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106190902, від 06.09.2022 у cправі №904/4393/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106102141, від 20.09.2022 у cправі № 922/3684/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106380247, у справі № 925/1082/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106506735, 28.09.2022 у cправі № 925/1370/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106506740, у cправі № 911/541/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106658290, від 10.10.2022 у справі № 922/1336/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106774350).
⚠️Важливо пам’ятати, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійного користування, оренди, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), сервітуту) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор ❗️одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також ❗️державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) передають земельні ділянки у власність або у користування.
📍Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов’язковим урахуванням приписів пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
Статтею 122 ЗК України визначено⚠️ повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок, зокрема, у користування.
Враховувати ці норми важливо, адже у державній реєстрації прав має бути відмовлено, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.
☝️При цьому, необхідно обов’язково враховувати, що з 01.01.2013 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI (далі — Закон №5245-VI).
⚠️Відтак, з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Так, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
✔️ земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
✔️ всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок в межах населених пунктів: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом російської федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У державній власності залишаються:
✔️ розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;
✔️ земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом російської федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
✔️ землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
✔️ усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.
Таким чином, на стадії оформлення речових прав визначення належного суб’єкта права державної або комунальної власності щодо земельних ділянок, з урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №5245-VI, а також аналіз прийнятого таким суб’єктом рішення щодо передачі земельних ділянок в користування або на іншому речовому праві, з обов’язковим дотриманням визначених статтею 122 ЗК України повноважень, є визначальною гарантією дотримання прав власників і користувачів земельних ділянок державної і комунальної власності».