Відділ взаємодії з суб'єктами державної реєстрації УДР ЗМУМЮ

21/12/2022

20/12/2022

19/12/2022

⚡️ Зміни, необхідні для ефективного функціонування систем нотаріату та держреєстрації в умовах воєнного стану – Уряд прийняв відповідну постанову ⤵️

Serhii Orlov: У зв'язку з тим, що Україна поступово продовжує звільнення окупованих територій внаслідок проведення контрнаступальної операції, є потреба в перегляді положень законодавства у сферах нотаріату та державної реєстрації. Необхідно забезпечити з одного боку – умови для відновлення діяльності вiдповiдних суб'єктів надання послуг, а з іншого – належний захист майнових прав громадян та юридичних осіб від потенційних зловживань.

Саме з метою удосконалення механізмів правового регулювання діяльності та контролю у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та нотаріату в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах нотаріату та державної реєстрації».

Зміни, передбачені Постановою, стосуються організаційних питань контролю за дiяльнiстю державних реєстраторів. Зокрема, з метою відновлення роботи суб'єктів державної реєстрації на звiльних від російської окупації територіях та забезпечення їх відповідним персоналом передбачається:
✔️ виключення спеціальної перевірки як форми контролю у сфері державної реєстрації;
✔️ скасування вимоги про обов'язкове перебування особи на посаді державного реєстратора чи іншій посаді, що передбачає виконання функцій державного реєстратора станом на 23 лютого 2022 року.

Натомість, надання або поновлення доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно/Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань пропонується здійснювати після перевірки Міністерством юстиції України відповідності такого державного реєстратора вимогам, установленим законодавством, зокрема в частині відсутності фактів притягнення його до відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Актуальним є також визначення одним із критеріїв проведення моніторингу реєстраційних дій в реєстрах – проведення реєстраційних дій щодо фізичних та юридичних осіб, до яких застосовані санкції відповідно до Закону України «Про санкції».

Крім того, Постановою передбачено перегляд повноважень посадових осіб органів юстиції в частині державної реєстрації органів державної влади, органів місцевого самоврядування, казенних підприємств, державних підприємств, комунальних підприємств, комунальних організацій (установ, закладів), державних організацій (установ, закладів) та державної реєстрації на підставі судових рішень про заборону вчинення реєстраційних дій.

Спрощення вимог для призначення на посаду державного реєстратора дозволить збільшити їх кількість, у тому числі на звiльнених від окупації територіях, що позитивно вплине на якість надання адмінпослуг у сфері державної реєстрації.

Крім того, прийнятими змінами Мін'юст відкриває доступ до ЄДР для пошуку та формування витягів з нього в електронній формі, а також відновлює можливість формувати в електронному вигляді витяги з ДРРП.

05/12/2022

🗂Однією з категорій скарг, що надходять до Міністерства юстиції стосовно реєстраційних дій, вчинених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), є скарги на державну реєстрацію ❌припинення юридичних осіб.

⚖️Непоодинокі такі справи й у судовій практиці.

📑 Один з таких кейсів про визнання протиправним рішення про ❌відмову в державній реєстрації припинення юридичної особи – товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство), його скасування та зобов’язання провести реєстраційну дію «державна реєстрація припинення юридичної особи Товариства» нещодавно був розглянутий Верховним Судом.

ℹ️У цій справі позовні вимоги були обґрунтовані, зокрема, тим, що:

📍позивач отримав рішення відповідача про відмову у державній реєстрації припинення юридичної особи. Відмова вмотивована абзацом другим пункту 11 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про державну реєстрацію) – документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду.

📍Товариство дійсно є засновником (учасником) іншого товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ). Однак, позивачем вжиті всі передбачені законодавством дії щодо виходу з ТОВ: він вручив нотаріально засвідчену заяву про свій вихід директору ТОВ, з вказаної дати минуло три місяці, вихід зі складу учасників ТОВ не може пов’язуватися ні з рішення загальних зборів учасників ТОВ, ні з внесенням змін до установчих документів вказаного товариства.

🏛 Верховний Суд у постанові від 28.11.2022 у справі № 806/2386/18 дійшов висновку про правомірність рішення державного реєстратора, з огляду, зокрема, на таке:

1️⃣ Відповідно до статті 17 Закону про державну реєстрацію для державної реєстрації ❌припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються 📥такі документи: 1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

2️⃣ У той же час законодавством визначено виключний перелік підстави для ❌відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи.

Так, у статті 28 Закону про державну реєстрацію серед таких підстав передбачено 📍 подання документів для державної реєстрації припинення юридичної особи щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду.

3️⃣ Тобто, законодавцем визначено процедуру вчинення реєстраційних дій, необхідних для внесення до ЄДР змін про юридичну особу. Внесення відомостей до ЄДР здійснюється державним реєстратором на підставі поданих заявником документів або на підставі визначеного переліку судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР.

4️⃣ При цьому, державного реєстратора наділено повноваженнями щодо 🔎 перевірки документів, поданих для реєстрації, вивірення зазначених у них відомостей, перевірки повноважень заявника та відмови у здійсненні державної реєстрації.

5️⃣ Підставою для відмови в державні реєстрації стало те, що документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації та ⚠️є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду.

6️⃣ Зокрема відповідачем було зазначено, що Товариство є засновником ТОВ, 📍зміни складу учасників якого НЕ проведені, а тому дійшов висновку про наявність підстав для ❌ відмови у вчиненні реєстраційної дії «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації».

7️⃣ Положенням частини 5 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що учасник вважається таким, що вийшов з товариства, 📆з дня державної реєстрації його виходу.

8️⃣ Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що законодавець пов’язує ❗️факт виходу з товариства ✅ з державною реєстрацією.

9️⃣ Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що державний реєстратор НЕ вчиняв реєстраційні дії, пов’язані із зміною установчих документів ТОВ, та НЕ вносив відповідні записи до реєстру, а також державному реєстратору НЕ подавалися документи для вчинення реєстраційної дії щодо виходу зі складу учасників ТОВ відповідачем ❗️обґрунтовано відмовлено у проведенні реєстраційної дії.

1️⃣0️⃣ Законом про державну реєстрацію НЕ покладено обов’язку на державного реєстратора перевіряти та додатково збирати будь-які документи, в тому числі на підтвердження правомірності припинення юридичної особи відповідно до поданих документів.

📎З текстом постанови Верховного Суду у справі № 806/2386/18 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107571101 #

05/12/2022

Чи стали менше «захоплювати» бізнеси та майно після великого вторгнення?

29/11/2022

Повномасштабна військова агресія росії, що викликала численні людські жертви та масові руйнування, актуалізувала питання відшкодування збитків, виплати компенсацій і створення матеріальної бази для відновлення України.

🗂Одним з нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення компенсаційного механізму, стала постанова Уряду України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації» (далі – Постанова).

Постановою встановлено низку спеціальних тимчасових ⛔️обмежень та ❌заборон, зокрема, для громадян російської федерації в Україні, метою яких є забезпечення захисту національних інтересів і збереження майна в умовах воєнного стану.

📅Ці нормативні приписи діятиме до набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, але не більше 1️⃣ місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Зокрема, Постанова передбачає 📍мораторій (заборону) на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання:

❌ російською федерацією або особами, пов’язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна;

❌ на користь осіб, пов’язаних з державою-агресором, або на користь російської федерації.

ℹ️При цьому особами, пов’язаними з державою-агресором, визначаються:

✔️ громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;

✔️ юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;

✔️ юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

Важливо враховувати, що зазначений мораторій не містить виключень щодо способу набуття чи відчуження.

📑Зокрема, у Мін’юстом у листі № 82940/Б-18940/19.1.3 від 16.09.2022 висвітлено питання можливості набуття права власності на нерухоме майно громадянами російської федерації у воєнний час на підставі рішення суду, у порядку спадкування, за договорами інвестування тощо.

☝️Міністерством юстиції заважено, що оскільки на підставі рішення суду або внаслідок спадкування відбувається перехід права власності від однієї особи до іншої, то ці випадки також охоплюються нормою про мораторій.

📎З листом Мін’юсту № 82940/Б-18940/19.1.3 від 16.09.2022 можна ознайомитися за посиланням:https://minjust.gov.ua/files/general/2022/09/26/20220926124600-94.pdf

Крім того, Постановою встановлено:

❌ заборону нотаріального посвідчення правочинів, що порушують мораторій, визначений Постановою;

❌ нікчемність правочинів (у тому числі довіреності), укладених з порушенням мораторію, визначеного Постановою, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому.

ℹ️Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Уряду від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» у разі звернення такої особи за вчиненням нотаріальної дії нотаріус відмовляє у її вчиненні;

❌ заборону державної реєстрації або іншого визнання державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, особами, які надають публічні (адміністративні) послуги, правочинів, укладених з порушенням мораторію, визначеного Постановою.

ℹ️Слід враховувати, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», далі – Закон).

До загальних засад державної реєстрації прав, зокрема, належать:

✔️ гарантування державою об’єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

✔️ внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом (пункти 1, 4 частини першої статті 3 Закону).

При цьому державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості та їх обтяження, ☝️ЗА УМОВИ їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (частина 8 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У разі проведення державної реєстрації з порушенням зазначених у Постанові мораторіїв, така реєстрація буде суперечити законодавству у сфері державної реєстрації прав та підлягатиме скасуванню у разі оскарження.

17/11/2022

Доволі часто серед землекористувачів виникають спірні ситуації щодо речових прав на земельні ділянки (права оренди, постійного користування, сервітуту, емфітевзису, суперфіцію).

⚖️Непоодинокими є випадки скасування судом рішень органів влади, що були підставою для виникнення таких прав, скасування рішень про їх державну реєстрацію, у тому числі і з огляду на недотримання норм законодавства у сфері розмежування земель державної та комунальної власності.

Ситуація ускладняється, якщо агровиробник – суб’єкт відповідного речового права вже почав користуватися земельною ділянкою, отже, у зазначених вище випадках аграрій зазнає збитків, а сама ситуація створює певну соціальну напругу та негативний резонанс.

⁉Тож постають питання щодо запобігання таким негативним ситуаціям, особливо, коли мова йде про використання значних масивів сільськогосподарських земель державної чи комунальної власності, та запобігання «неприємностей» під час оформлення добросовісними користувачами речових прав, похідних від права державної та комунальної власності на земельну ділянку.

На які важливі нормативні вимоги в таких випадках слід звернути увагу розповідає начальник відділу інформаційно-технічного забезпечення діяльності Колегії Управління забезпечення діяльності Колегії Міністерство юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції Офісу протидії рейдерству, секретар Колегії В’ячеслав Черниш.

💬В’ячеслав Черниш: «Суб’єктам господарювання, які є користувачами земель державної та комунальної власності, під час оформлення прав на такі землі слід враховувати підстави виникнення таких речових прав та особливості процедури їх державної реєстрації.

Так, рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування можуть прийматися ❗️за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

🏛При цьому, доволі усталеною у практиці Верховного Суду є правова по-зиція про те, що відсутність державної реєстрації речового права на спірну зе-мельну ділянку після 01.01.2013 (з часу розмежування земель державної та ко-мунальної власності) не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної/державної власності на відповідну земельну ділянку (📎постанови від 05.08.2022 у cправі № 922/2060/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/105612020, від 31.08.2022 у справі № 520/8119/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106190902, від 06.09.2022 у cправі №904/4393/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106102141, від 20.09.2022 у cправі № 922/3684/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106380247, у справі № 925/1082/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106506735, 28.09.2022 у cправі № 925/1370/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106506740, у cправі № 911/541/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106658290, від 10.10.2022 у справі № 922/1336/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106774350).

⚠️Важливо пам’ятати, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійного користування, оренди, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), сервітуту) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор ❗️одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також ❗️державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) передають земельні ділянки у власність або у користування.

📍Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов’язковим урахуванням приписів пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Статтею 122 ЗК України визначено⚠️ повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок, зокрема, у користування.
Враховувати ці норми важливо, адже у державній реєстрації прав має бути відмовлено, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

☝️При цьому, необхідно обов’язково враховувати, що з 01.01.2013 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI (далі — Закон №5245-VI).

⚠️Відтак, з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Так, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

✔️ земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

✔️ всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок в межах населених пунктів: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом російської федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У державній власності залишаються:

✔️ розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;

✔️ земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом російської федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

✔️ землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

✔️ усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

Таким чином, на стадії оформлення речових прав визначення належного суб’єкта права державної або комунальної власності щодо земельних ділянок, з урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №5245-VI, а також аналіз прийнятого таким суб’єктом рішення щодо передачі земельних ділянок в користування або на іншому речовому праві, з обов’язковим дотриманням визначених статтею 122 ЗК України повноважень, є визначальною гарантією дотримання прав власників і користувачів земельних ділянок державної і комунальної власності».

14/11/2022

Однією з підстав звернення до державного реєстратора з метою державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) припинення права оренди є одностороння відмова від договору оренди.

🏛У цьому контексті викликає інтерес правова позиція, сформована Верховний Судом у постанові від 02.11.2022 у справі № 146/1094/21 про визнання договору оренди землі недійсним і зобов’язання державного реєстратора провести реєстраційні дії.

🗂За обставинами справи фермерське господарство звернулося з позовом до власника земельної ділянки (орендодавця) і нового орендаря цієї ділянки.

Позивач зазначав, що між ним і орендодавцем укладено договір оренди землі № 128 строком на 10 років, а відповідне право зареєстроване 27.06.2014.

Позивачу стало відомо, що договір оренди припинений, а на земельну ділянку, яка була в користуванні позивача, зареєстроване право оренди за іншою юридичною особою. Однак, сторони претензій одна одній не висували та повідомлень-листів щодо одностороннього розірвання договору оренди землі не направляли.

Суди встановили, у договорі оренди землі № 128 сторони домовилися, зокрема, про те, що по завершенні перших 5 років оренди орендодавець набуває права одностороннього розірвання даного договору (пункт 47 договору).

04.03.2020 орендодавець звернулася із заявою до державного реєстратора із заявою про припинення дії договору оренди земельної ділянки № 128 на підставі пункту 47 договору.

Згідно з інформацією з Державного реєстру прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна щодо земельної ділянки укладено договір оренди між орендодавцем і новим орендарем, право за новим орендарем зареєстровано державним реєстратором 11.03.2020.

⁉️Розглядаючи касаційну скаргу на рішення судів першої і апеляційної інстанції, Верховний Суд зауважив, що ключовими питаннями на яке мали надати відповідь суди, з урахуванням встановлених обставин та аргументів учасників справи, є те:

✔чи має право на односторонню відмову від договору оренди орендодавець на підставі пункту 47 договору оренди землі № 128 від 20 січня 2014 року;

✔чи може орендодавець вчинити односторонню відмову від договору на підставі пункту 47 договору оренди землі № 128 не орендарю, а державному реєстратору.

📍Щодо права на односторонню відмову від договору оренди підставі пункту 47 договору оренди землі № 128 Верховний Суд зазначив, зокрема, таке.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

У цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору:

❌за згодою (домовленістю) сторін;

❌за рішенням суду;

❌внаслідок односторонньої відмови від договору.

⚠️Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов’язків.

📍Щодо можливості орендодавця вчинити односторонню відмову від договору на підставі пункту 47 договору оренди землі № 128 не орендарю, а державному реєстратору, Верховний Суд зауважив таке.

При вчиненні одностороннього правочину воля виражається (виходить) однією стороною. Разом з тим така сторона може бути представлена декількома особами, прикладом чого може бути видання довіреності двома і більше особами, спільний заповіт подружжя тощо.

Результат аналізу розуміння як правочину, так і одностороннього правочину свідчить, що односторонні правочини: є вольовими діями суб’єкта; вчиняються суб’єктами для здійснення своїх цивільних прав і виконання обов’язків; спрямовані на настання правових наслідків (набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків).

Залежно від сприйняття волі сторони одностороннього правочину такі правочини поділяються на:

▶️ суто односторонні - не адресовані нікому та без потреби в прийнятті їх іншою (іншими) особою. До них, зокрема, належить відмова від права власності, відмова від спадщини, прийняття спадщини;

▶️ такі, що розраховані на їх сприйняття іншими особами, до яких можливо віднести, зокрема, оголошення конкурсу, публічну обіцянку винагороди, відмову від спадщини на користь іншої особи, видачу довіреності, видачу векселя, розміщення цінних паперів, односторонню відмову від договору .

Вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з’ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов’язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом).

Це обумовлено тим, що одностороння відмова від договору як вид одностороннього правочину розрахована на сприйняття іншими особами.

У разі, якщо встановлена відсутність підстав для односторонньої відмови від договору, то такий односторонній правочин не зумовлює розірвання договору.

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов’язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (частина третя статті 202 ЦК України).

На підставі тлумачення зазначеної норми, з урахуванням принципу розумності, Верховний Суд дійшов таких висновків:

✔️ за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема, вчинення між сторонами односторонніх правочинів, підстави для односторонньої відмови або відсутність таких, чи коли одна із сторін набуває право на односторонню відмову;

✔️ одностороння відмова від договору оренди, як вид одностороннього правочину, розрахована на сприйняття саме іншою стороною договору оренди.

Це зумовлено тим, що якщо існують підстави для односторонньої відмови або вона не залежить від певних підстав, то для орендаря вчинення такої відмови породжує істотні правові наслідки у вигляді розірвання договору.

Тому в разі якщо орендодавець має право на односторонню відмову від договору оренди землі і вчиняє такий односторонній правочин, оскільки відмова від договору 📍має бути адресована та сприйнята орендарем, то про нього слід повідомити саме орендаря, ⚠️а не державного реєстратора;

✔️ державний реєстратор не є учасником приватних відносин і 📍повідомлення державного реєстратора про вчинення орендодавцем односторонньої відмови від договору оренди ⚠️НЕ може породжувати для орендаря правові наслідки у вигляді розірвання договору оренди.

Таким чином:

✔️ відмова від договору 📍має бути адресована та сприйнята орендарем, то про нього слід повідомити ▶️саме орендаря, а ❌не державного реєстратора;

✔️ державний реєстратор не є учасником приватних відносин і повідомлення державного реєстратора про вчинення орендодавцем односторонньої відмови від договору оренди ❌не може породжувати для орендаря правові наслідки у вигляді розірвання договору оренди.

✔️ орендодавець, з урахуванням принципу свободи правочину, ❌не вчинив такий односторонній правочин як відмова договору, адресований орендарю.

📎З текстом постанови Верховного Суд від 02.11.2022 у справі № 146/1094/21 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/107251467

27/10/2022

⚙️Сервісне обслуговування обладнання ДП «НАІС» ⚙️
(у вихідні дні 29-30.10.2022 року)

🔧У зв’язку з воєнними діями російського агресора та задля обмеження навантаження на енергосистему, в країні запровадженні стабілізаційні віялові від’єднання споживачів від електромережі. Для мінімізації впливу під час таких відключень ДП «НАІС» буде проводити роботи з сервісного обслуговування обладнання у вихідні дні 29 та 30 жовтня 2022 року.

▶️У зв’язку з цим, у вказаний період буде обмежений доступ до більшості сервісів, у тому числі кол-центру ДП «НАІС».
Разом з тим зазначаємо, що сервісні роботи стосуються виключно внутрішніх сервісів підприємства та не впливають на роботу Єдиних та Державних реєстрів, адміністратором яких є ДП «НАІС» .

Приносимо вибачення за тимчасові незручності та дякуємо за розуміння.