Інститут франкознавства Львівського університету імені Івана Франка

03/12/2021

У день народження Григорія Сковороди даємо вітальне слово Іванові Франкові.
Сковорода – писатель схоластичний тільки по формі, але наскрізь новочасний по ідеям.
(План викладів історії літератури руської. Спеціальні курси. Мотиви, 1895)
Зовсім новим явищем в нашій літературі з точки зору освіти, широти поглядів і глибини думок є містик і мораліст Сковорода, людина з європейською освітою, аскет, а разом з тим життєрадісний оптиміст, що потребував від життя якнайменше і давав йому натомість усе.
Сковорода – перший оповісник глибокого гуманізму.
(Южнорусская литература, 1904)
Сковорода усно і письмово проповідував високі моральні принципи, звичайну людяність та, хоча і відвернуту від буденного світу, але все-таки свою життєрадісну мудрість.
(Українці, 1911)

01/12/2021

30 листопада 2021 року відбулося чергове засідання науковго франкознавчого семінару «Перехресні стежки», який спільно проводять Інститут франкознавства Львівського національного унівнесритету імені Івана Франка та Інститут Івана Франка НАН України. Із доповіддю на тему «Іван Франко – митець української державності та націоґенези» виступила очільниця Центру вивчення творчої спадщини Івана Франка у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Майя Мозер. Прелегентка концептуально висвітлила внесок Івана Франка у складний процес українського державотворення, з’ясувала погляди ученого на питання націоґенези. На основі докладного аналізу знакових Франкових праць «Що таке поступ», «Поза межами можливого», «З кінцем року» та ін. Майя Мозер засвідчила беззаперечну актуальність основних положень націософської стратегії українського мислителя. Доповідь викликала жваву дискусію, до якої долучилися заступник директора Інституту Івана Франка Алла Швець, директор Інституту франкознавства Святослав Пилипчук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка Микола Легкий, завідувач кафедри української літератури імені акад. М. Возняка Володимир Микитюк та професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер та інші учасники семінару.

25/11/2021

07/09/2021

Запрошуємо!

16/01/2021

«…Дивне диво тая філологія! – писав молодий Агатангел Кримський до зрілого і вже видатного Івана Франка 3 жовтня 1895 р. – Ніколи ніяка наука не могла заволодіти цілою моєю і с т о т о ю так сильно, як вона: вона, філологія тая, має якусь таку силу, що може поглинути геть усю натуру людини і не покинути місця нічому іншому…».

15 січня 2021 року минуло 150 років від дня народження всесвітньо відомого українського поліглота, «універсального філолога» (О. Пріцак), одного з найбільш знакових орієнталістів, славістів, критиків, письменників, перекладачів, українознавців та культурно-громадських діячів кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., співзасновника Всеукраїнської академії наук (понад десять років був її неодмінним секретарем) Аґатанґела Юхимовича (Євтимовича) Кримського (3 (15). 01. 1871 – 25. 01. 1942) (фото з Вікіпедії)

26/10/2020

У п’ятницю, 23 жовтня 2020 року, відбулася ХХХIV щорічна наукова франківська конференція «Серця твою почують давню силу…»: Франкові виміри національної ідентичности».

У програмі конференції було заявлено 49 виступів, які оргкомітет погрупував у двох секціях – «Проблема національної ідентичности у творчій спадщині Івана Франка» та «Іван Франко: тексти і контексти». На жаль, позаяк у зв’язку із коронавірусною пандемією та карантинними обмеженнями організатори змушені були перевести проведення конференції в онлайн-режим, то не всім охочим поталанило виступити. Щоправда, незважаючи на незвичний формат конференції, учасники навряд чи відчули якийсь дискомфорт під час безпосереднього виступу чи активної співучасті в обговоренні доповідей.

Як і годиться, оргкомітет конференції заздалегідь розіслав програмки, а також адресні покликання для учасників, щоб ті безперешкодно могли приєднатися до участі в конференційних дебатах. Отож-бо конференція розпочалася вчасно і без надмірної метушняви, яку можна спостерігати під час традиційного проведення наукових форумів (у процесі прийняття й реєстрування учасників тощо).

Чергова щорічна франкознавча конференція, на якій стрижневою була вкрай актуальна в Україні проблема національної ідентичности, всупереч численним викликам сучасності (тотальна трудова міграція, війна, пандемія), без сумніву, стала справжнім святом української філологічної науки, однією з важливих подій на шляху поступу сучасного франкознавства. Тому від імені оргкомітету висловлюємо щиру вдячність і безпосереднім учасникам конференції, і всім, хто сприяв успішному проведенню цього наукового форуму.

Проте в контексті магістральної теми франкознавчої конференції про ідентичність чомусь настирливо й безцеремонно відлунювали в голові слова Вагмана, одного з головних протагоністів (персонажів) Франкового роману «Перехресні стежки»: «Поки у вас, русинів, нема своїх дідичів і міліонерів, поти ви не є жаден народ, а тільки купа жебраків та невільників». Може, для наc, українців, настала саме та пора, коли потрібно й життєво важливо дослухатися до цієї промовистої підказки й узяти в актив власних задумів, думок і починів…

Юрій Горблянський

27/08/2020

«Я син народа,
Що вгору йде…»

Є постаті, які здатні змінити плин історії. Люди, без яких збідніла б епоха. Цікаво, чи вони самі усвідомлювали свою масштабність?
Як би не було, головне, щоб про цей вклад пам’ятали їхні нащадки.
З Днем народження, Іване Яковичу!
#іванфранко #франко164

31/05/2020

28.05.2020 0 0 Академічна спільнота Львівського університету вшанувала пам’ять Івана Франка28 травня 2020 року минає 104 роки від часу смерті визначного Українця, унікальн....

28/05/2020

Лиш борися, не мирися,
Радше впадь, а сил не трать,
Гордо стій і не корися,
Хоч пропадь, але не зрадь!
Кожний думай, що на тобі
Мілійонів стан стоїть,
Що за долю мілійонів
Мусиш дати ти одвіт...

104 роки тому відійшов у вічність Іван Франко