ТСК ВР України з цінової і тарифної політики в енергетиці

30/10/2025

📣29 жовтня 2025 року Комісія затвердила звіт про свою роботу.

За рік діяльності було підготовлено ґрунтовний документ обсягом у 320 сторінок, який охоплює 18 досліджених тем і містить 25 висновків за їх результатами.

💬 Голова Комісії Олексій Кучеренко відзначив, що Комісія провела якісну роботу, результати якої підсумовані у звіті, за який «точно не соромно». Він наголосив, що завданням Комісії не було когось звинуватити, покарати чи помилувати, а виключно фахово та професійно дослідити проблемні питання в енергетичній сфері, доповісти про них Верховній Раді України та передати матеріали для розгляду і реагування державним та правоохоронним органам.

Заступник голови Комісії В’ячеслав Медяник підтримав позицію голови та висловився на підтримку звіту, відзначивши високий рівень проведеної роботи.
За результатами голосування 12 членів Комісії з 14 проголосували за затвердження звіту, 1 утримався.

✔️ Після затвердження звіт було подано до Верховної Ради України разом із відповідним проєктом постанови.

У звіті викладені результати розслідування та дослідження таких тем:
1.1. Щодо визначення та виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії (стосовно державного регулювання цін на електричну енергію для побутових споживачів)

1.2. Щодо причин утворення та непогашення заборгованості суб’єктів ринку природного газу, врегулювання якої передбачено Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"

1.3. Щодо визначення та виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку природного газу (стосовно державного регулювання цін на природний газ для потреб населення)

1.4. Щодо визначення компенсації з державного бюджету НАК "Нафтогаз України" за виконання покладених урядом спеціальних обов'язків на ринку природного газу у 2022–2023 роках

1.5. Щодо реагування на можливі факти порушень Правил ринку електричної енергії "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, розслідування таких порушень

1.6. Щодо фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогаз України" (стосовно закупівлі імпортованого природного газу)

1.7. Щодо формування та дотримання прогнозного балансу природного газу в Україні на осінньо-зимовий період 2024/2025 років

1.8. Щодо обліку дебіторської заборгованості НАК "Нафтогаз України" та її впливу на фінансові результати компанії

1.9. Щодо розслідування можливих фактів порушень у застосуванні методологій встановлення тарифів КП «Київтеплоенерго», формування та узгодження територіальною комісією різниці в тарифах на теплову енергію

1.10. Щодо розслідування можливих фактів порушень при виконанні АТ «НАК «Нафтогаз України» визначених завдань збільшення видобутку природного газу на 2016–2020 роки

1.11. Щодо розслідування можливих фактів порушень при здійсненні корпоративного управління АТ «НАК «Нафтогаз України»

1.12. Щодо розслідування можливих фактів порушень фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України» стосовно формування непродуктивних витрат

1.13. Щодо управлінської ефективності НЕК "Укренерго" після корпоратизації

1.14. Щодо кредитного портфелю та поточних зобов'язань НЕК "Укренерго"

1.15. Щодо впровадження та експлуатації НЕК "Укренерго" Системи управління ринком (Market Management System)

1.16. Щодо ефективності будівництва захисних (фортифікаційних) споруд на об'єктах критичної інфраструктури енергетичного сектору

1.17. Щодо розслідування аварії (блекауту), яка сталася в енергосистемі України 23 листопада 2022 року

1.18. Щодо будівництва НАК "Нафтогаз України котельні на деревині в м. Охтирка Сумської області

21/10/2025

Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина».

Шановні колеги! Ми неодноразово з цієї трибуни звертали вашу увагу на те, що під час війни енергетика, яка стала об'єктом терору з боку Росії, не може функціонувати за законами мирного часу. Ми говорили про це протягом трьох років. І лише кілька днів тому було створено штаб, який координуватиме будівництво укриттів.

Ми бачимо, що сьогодні і Президент України приділяє енергетичній безпеці країни серйозну увагу. Але що у нас відбувається з укриттями?

Інформую вас: тиждень тому Рахункова палата на своєму засіданні затвердила два звіти: звіт щодо виконання програми будівництва укриттів (яка реалізовувалася Агентством регіонального розвитку під керівництвом пана Наєма) та звіт щодо фортифікаційних споруд.

На обох засіданнях були присутні наші представники. І, на жаль, я змушений констатувати: обидві програми, якщо називати речі своїми іменами, провалені. На жаль, це факт.

Щодо укриттів енергооб'єктів наведу вам кілька цитат зі звіту Рахункової палати:
«Середній рівень готовності захисних споруд від БПЛА становить менше трьох чвертей від запланованого.»
Це як «середня температура по лікарні», що, погодьтеся, нічого доброго не означає.

Більшість фортифікаційних споруд недобудовані. Агентство не мало необхідного досвіду в розробці спеціальних інженерних рішень. Крім того, спостерігається суттєве зниження рівня прозорості та конкуренції при реалізації проєктів.

Роботи із захисту об'єктів критичної інфраструктури залишилися незавершеними. І це лише офіційні висновки Рахункової палати.

18 мільярдів гривень бюджетних коштів було витрачено на реалізацію програми будівництва укриттів.
9 мільярдів на укриття третього рівня, що, якщо говорити прямо, виявилося авантюрою.
22 об’єкти залишилися незавершеними, їх не буде добудовано — вони заморожені. По суті, ці кошти «пішли в пісок».
Ще 9 мільярдів використано з вкрай низькою ефективністю.

Аналогічна ситуація і з коштами, які витрачала державна компанія «Укренерго» по суті, безконтрольно, на будівництво своїх об'єктів.

Я не маю на меті сіяти паніку, але наполегливо звертаюся до лідерів фракцій та керівництва Верховної Ради:
провести закрите засідання за участю керівництва Рахункової палати, ретельно з’ясувати, куди пішли ці гроші, і притягнути винних до відповідальності.

Бо без цього й надалі буде безлад, безкарність і безвідповідальність.

09/10/2025

⚡08 жовтня 2025 року робоча група Тимчасової слідчої комісії з питань ціноутворення в енергетиці здійснила візит на підстанцію в Чернігівську область та провела робочу нараду з членом правління НЕК «Укренерго» Олегом Павленком і фахівцями компанії, а також із заступником міністра енергетики України Олександром В’язовченком та представниками обласної військової адміністрації.

У візиті взяли участь голова Комісії Олексій Кучеренко, члени Комісії Андрій Жупанин, Сергій Нагорняк, Максим Хлапук, фахівці секретаріату Комісії та залучені експерти.

Учасникам було продемонстровано захисні споруди першого та другого рівнів, а також наслідки останніх обстрілів енергооб’єкта. Олег Павленко та інші представники надали запитувану членами Комісії інформацію щодо технічних рішень і проблем, пов’язаних із виконанням подібних проєктів, організаційних недоліків, залучення фінансування та планів з ліквідації наслідків пошкоджень.

💬 Голова Комісії Олексій Кучеренко наголосив, що розслідування можливих порушень під час організації захисту об’єктів енергетики та використання коштів на реалізацію відповідних заходів є одним із пріоритетних завдань Комісії. На його думку, є аномальною ситуація, коли за 2–3 роки будівництва об’єктів другого рівня захисту вони готові лише наполовину, тоді як було виділено понад 20 млрд грн на об’єкти третього рівня, реалізацію яких згодом було заморожено. Очевидними є значні технічні та організаційні прорахунки, рішення щодо яких, на жаль, ухвалювалися в умовах «колективної безвідповідальності» як державних органів, так і органів управління.

Члени Комісії на місці досліджували питання щодо стану й перспектив фінансування та будівництва захисних споруд, додаткових технічних рішень, що впроваджуються на об’єктах за ініціативи НЕК «Укренерго», а також планів із відновлення пошкоджень, які впливають на стабільність електропостачання всієї області.

Члени Комісії отримали значний обсяг інформації щодо реалізації заходів із захисту енергооб’єктів та пов’язаних проблемних питань. Отримані відомості буде враховано під час підготовки висновків і пропозицій Комісії.

03/10/2025

📣 02 жовтня 2025 року відбулося засідання робочої групи Комісії з розгляду ситуації на енергоринку.

У заході взяли участь члени Комісії, народні депутати України, представники державних органів: НКРЕКП, Міненерго, Мінекономіки, АМКУ, РНБО, основних суб’єктів ринку: НЕК «Укренерго», Оператора ринку, «Гарантованого покупця», Української енергетичної біржі, учасників ринку: «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Енергетична компанія України», «ДТЕК», а також представники галузевих організацій, фахівці та експерти.

Голова Комісії Олексій Кучеренко, відкриваючи засідання, повідомив, що Тимчасова слідча комісія, згідно із законом, напрацьовує остаточний звіт, адже незабаром мине рік її роботи. Наразі ж поточна ситуація на енергетичному ринку об’єктивно стала потребувати детального аналізу. Події останніх місяців змусили провести це обговорення, щоб оцінити останні тенденції, обговорити значні коливання цін, дослідити процеси на ринку та прийняти обґрунтовані рішення, які забезпечать прозорість, стабільність і довіру до функціонування енергетичного сектора в Україні.

❗За результатами моніторингу українського ринку електроенергії, у серпні та вересні 2025 року зафіксовано рекордні показники експорту та тимчасовий профіцит енергоресурсів. Так, за 14 днів останнього серпня експорт склав 289 тисяч мегават-годин, а в першій половині вересня – 307 тисяч мегават-годин. Імпорт за другу половину серпня складав 52 тисячі мегават-годин.

За оцінками аналітиків, вересень став місяцем рекордного експорту: обсяг експорту збільшився на 40% порівняно з попереднім періодом. Сезонний профіцит електроенергії природно тиснув на ринкові ціни, що стало несподіванкою для трейдерів. Попри те, що профіцит мав сезонний характер, трейдери не спрогнозували, що показало високий рівень невизначеності на ринку.

Також станом на сьогодні, велика частина контрактів в Україні прив’язується до ринку доби наперед (РДН), чого немає у більшості європейських країн. Ця особливість впливає на стабільність ціни та конкурентоспроможність.

Дискусія учасників робочої групи показала, що прогнозування цін залишається складним завданням через поєднання природного профіциту та регуляторних обмежень.

Було відзначено і проблему, що деякі нові учасники ринку швидко стають трейдерами та отримують можливість торгівлі значними обсягами електроенергії, що дозволило маніпулювати цінами та ситуацією. Водночас ринок практично не зазнає втрат у разі їх відсутності.

Учасники наради дійшли до висновку, що у вересні під час сезонного профіциту на ринку електроенергії, зловживань та маніпуляцій не виявлено. Натомість зафіксовано лише помилки в торгових стратегіях окремих учасників ще молодого ринку та вплив зовнішніх факторів на формування ціни – таких як тепла погода, кількість працюючих блоків атомної та газової генерації.

Учасники обговорення також наголосили, що державні органи повинні забезпечувати належний контроль і моніторинг ринку, а незалежність Регулятора має йти разом із високою відповідальністю, «Ми утримуємо Регулятор своїми платежами і вправі вимагати від нього професійної роботи», – зазначив голова Комісії.

У свою чергу НКРЕКП проінформувала про початок дослідження ринкової ситуації з точки зору можливих порушень законодавства. Антимонопольний комітет також повідомив що здійснює моніторинг енергоринку. Головою Комісії було запропоноване Міністерству економіки брати активнішу активну участь у підготовці регуляторних актів, що стосуються енергоринку, у першу чергу Регулятора.

Одним з учасників обговорення для прикладу було наведено французьку модель ринку електроенергії. За структурою ринку українська система дещо схожа на французьку: близько 54% енергобалансу складають зелена генерація та гідро-енергія. Проте система ПСО у Франції має інше регулювання, що дозволяє компенсувати витрати компаній при продажу дешевої електроенергії населенню.
Фахівці також відзначили, що українська енергосистема є технічно та фінансово розбалансованою. 90% проблем виникли через відсутність ефективного управління та регулювання протягом останніх двох десятиліть. Це призвело до гіпертрофованої структури потужностей, високої частки стохастичної генерації та нерівномірного розподілу ресурсів.

«Ми взяли австрійську модель для дефіцитної країни і «натягнули її» на профіцитну до війни Україну, додавши численні виключення. Ринок був неналежно організований ще до свого запуску», – вважає один з експертів.
Окрім цього перші два роки функціонування нового ринку відбувалося без належної інфраструктури та належно працюючої платформи ММС, що дозволяло частково маніпулювати результатами.

Підсумовуючи обговорення, учасники дійшли згоди, що в короткостроковій перспективі можливо навести відносний порядок на ринку за рахунок правил та законодавчих змін, усунути зловживання та підвищити ефективність. Серед можливих напрямків досягнення цього можуть виступати:
- максимізація експорту та імпорту електроенергії, орієнтація на суміжні країни, посилення контролю за ринковими процесами.
- активізація роботи над законопроектом про інтеграцію енергосистем (market coupling).
- зміни до закону про національного Регулятора для підвищення його відповідальність, інституційної спроможності та незалежності.

⚠ Обговорення на засіданні робочої групи підтвердило: український ринок електроенергії потребує системних змін, активної участі держави та вдосконалення регуляторних механізмів. Стратегічна мета – стабілізувати ринок, забезпечити прозорість, підвищити ефективність та інтеграцію з європейським енергетичним простором.

Учасники засідання відзначили важливість продовження моніторингу та дискусій щодо законодавчих змін і практичних рішень для підтримки балансу між державним регулюванням та ринковою конкуренцією. Адже ключове завдання єдине – забезпечити стійкість та прозорість енергоринку.

Міністерство енергетики України Н К Р Е К П Енергоатом Антимонопольний комітет України Кабінет Міністрів України

02/10/2025

Долучайтеся до прямого ефіру 👇

Засідання робочої групи ТСК по ситуації в енергетиці

02/10/2025

📣 Сьогодні о 15:00 відбудеться засідання робочої групи Комісії з розгляду ситуації на енергоринку.

Долучайтеся до трансляції на ютубі Комісії 👇
https://www.youtube.com/

25/09/2025

25 вересня 2025 року відбулося чергове засідання Комісії.

На засіданні були розглянуті такі питання:
1️⃣ Затверджено попередні результати та висновки розслідування можливих фактів порушень у застосуванні методологій встановлення тарифів КПВОК «Київтеплоенерго», формування та узгодження територіальною комісією різниці в тарифах на теплову енергію.
(посилання: https://drive.google.com/file/d/1vynIcteqqBkWZzeKinYg0xjRILuSnfM4/view?usp=drivesdk)

2️⃣ Затверджено попередні результати та висновки розслідування можливих фактів порушень при виконанні НАК «Нафтогаз України» визначених завдань збільшення видобутку природного газу на 2016–2020 роки.
(посилання: https://drive.google.com/file/d/1VMPIczuwMaHQgYnc9Nl42vzJnv0Ko99E/view?usp=drivesdk)

Відповідні матеріали будуть направлені до уповноважених органів для їх розгляду за належністю та відповідного реагування.

25/09/2025

Долучайтеся до засідання ТСК 👇

Nyd de videoer og den musik, du holder af, upload originalt indhold, og del det hele med venner, familie og verden på YouTube.

01/09/2025

📣 #ТСК на прикладі #Київтеплоенерго розглянула проблеми тарифоутворення і компенсації різниці в тарифах у сфері теплопостачання

28 серпня 2025 на засіданні робочої групи Комісії відбулася широка дискусія, присвячена ситуації із проблемами тарифоутворення та компенсації різниці в тарифах у сфері теплопостачання. Питання було розглянуто на прикладі здійснених аналітичних досліджень щодо тарифів КП «Київтеплоенерго».

Участь у зустрічі взяли представники Мінрозвитку, Мінфіну, НКРЕКП, Державної аудиторської служби, Київської міської ради, КМВА, НАК «Нафтогаз України», КП «Київтеплоенерго» та інші запрошені.

📣 «Наш комітет є одним з ключових стейкхолдерів процесу врегулювання рызниці в тарифах. Мені особисто, як депутату, як члену комітету, дуже важливо бути впевненим у своїй власній депутатській позиції, коли мова заходить про цю дуже болючу проблему. Ми хочемо бути переконані, що цей процес абсолютно прозорий, абсолютно справедливий, що це дійсно проблема дуже об’єктивна і її треба вирішувати, незважаючи ні на що», — розпочав засідання голова Комісії Олексій Кучеренко.

Він підкреслив, що участь Мінфіну є ключовою, адже саме міністерство відповідає за бюджетну політику, тоді як боргова яма, яка утворилася внаслідок неврегульованої різниці в тарифах, вже перевищує 65 млрд грн.

Фахівці Комісії презентували результати аналітичного дослідження щодо КП «Київтеплоенерго». Зокрема, було розглянуто формування тарифів та різниці між закладеними і фактичними цінами на енергоносії у 2022–2024 роках.

Встановлено, що головною причиною накопичення боргів є невідповідність тарифів вартості газу: для населення різниця була незначною (закладено 6270 грн, фактично — близько 6500 грн), однак для бюджетних установ і комерційних споживачів вона виявилася критичною: при закладеній ціні 8 тис. грн, газ постачався по 14–26 тис. грн. Така невідповідність, помножена на дію мораторію на підвищення тарифів (Закон № 2479), і сформувала боргову різницю у понад 8 млрд грн лише для Києва.

Водночас було наголошено, що подібна ситуація є типовою для всіх теплокомуненерго в Україні. Єдиним реальним джерелом покриття різниці експерти вважають розформування резерву сумнівних боргів, сформованого НАК «Нафтогаз України». Підприємство, реалізовуючи газ за завищеними цінами, показувало доходи «на папері», однак у зв’язку з неможливістю отримати розрахунки від тепловиків було змушене переводити їх у збитки, нараховуючи резерв сумнівних боргів. Тому пропонується провести умовну «прогонку» — за рахунок розформування резерву сумнівної заборгованості, нарахованої «Нафтогазом» за минулі роки, з одночасним нарахуванням та сплатою дивідендів до бюджету, спрямувавши ці кошти на погашення різниці в тарифах.

Учасники засідання домовилися спершу завершити обговорення моделі врегулювання різниці в тарифах, а потім перейти до порівняльного аналізу ситуації в різних регіонах. Було відзначено, що в одних областях рівень заборгованості теплокомуненерго у 5–10 разів перевищує середні показники в інших. Це безумовно є ненормальним явищем, адже по суті одні регіони «обтяжують» усю країну.

Окремо обговорювалося питання резерву сумнівних боргів у розмірі понад 170 млрд грн, сформованого НАК «Нафтогаз». Представники Комісії наголосили, що його розформування дасть змогу відобразити прибуток і забезпечити ресурс для погашення різниці в тарифах. На їхню думку, облікова політика «Нафтогазу» не може бути перешкодою — за потреби мають бути ухвалені відповідні законодавчі зміни. Мінфін погодився, що головне — аби модель була збалансованою та підтвердженою конкретними цифрами.

У зв’язку із цим учасники запропонували провести у робочому порядку повторну звірку даних між Мінфіном і Нафтогазом, а після узгодження цифр провести нове засідання з презентацією результатів для можливого напрацювання проєкту закону.

Голова Комісії наголосив, що уряд уже три роки фактично не виконує закон № 2479, який зобов’язує компенсувати різницю в тарифах. Це створює передумови для колапсу системи, особливо напередодні опалювального сезону. Ситуація ускладнюється арештами рахунків теплокомуненерго, що становить загрозу енергетичній і національній безпеці. Саме тому Комісія ініціює цей процес і готова стимулювати Мінфін, Мінрегіон та інші органи виконавчої влади до ухвалення рішень.

Було також розглянуто аналітичні дані, які щодо Києва засвідчили: за 2022–2024 роки «Київтеплоенерго» спожило 3,2 млрд куб. м газу на суму 27 млрд грн. У тарифах же було закладено компенсацію лише на 5 млрд грн, тобто решту — 22 млрд грн — підприємство мало оплачувати грошовими коштами. Насправді ж було сплачено лише 13 млрд грн, тоді як борг перед «Нафтогазом» перевищив 9 млрд грн.

Під час обговорення було звернено увагу і на закладені у тарифи нормативи втрат у теплових мережах. У той час, як за методологією Кабміну допускається до 13% втрат, а середнім по країні є показник у 11%, «Київтеплоенерго» офіційно закладає у своїх тарифах 23% втрат. Таким чином, вартість на 10% більше від нормативу перекладається на плечі киян, а згодом — і на державний бюджет, оскільки ця різниця враховується у компенсаціях.

Також учасники засідання розкритикували передачу права регулювання тарифів на місцевий рівень, адже це дозволило містам самостійно і безконтрольно затверджувати завищені показники, які згодом перекладаються на центральний бюджет у вигляді компенсації різниці в тарифах. Така практика вже призвела до колосальних боргів: понад 130 млрд грн за газ і близько 65 млрд грн різниці у тарифах.

Олексій Кучеренко наголосив, що ця ситуація є наслідком непродуманих реформ, які почалися ще у 2018 році, а нові уряди протягом останніх шести років так і не виправили помилок. Він підкреслив, що і надалі озвучуватиме ці аргументи на засіданнях комітетів, урядових штабів та у Верховній Раді, щоб продемонструвати реальні масштаби проблеми.

Член Комісії Вікторія Гриб нагадала, що під час підписання меморандуму між Кабінетом Міністрів та органами місцевого самоврядування було обіцяно спрямувати 4% ПДФО на компенсацію різниці в тарифах. Однак, за її словами, сьогодні ці кошти не доходять до цільового призначення, що створює додаткове навантаження на державний бюджет.

Розглядаючи пропозиції, народні депутати наголосили на необхідності визначити чіткий державний орган, який виступатиме арбітром у таких спорах та матиме право остаточного рішення. Учасники погодилися, що проблема компенсації різниці в тарифах виходить за межі окремих підприємств чи міст і є загальнонаціональною. Нинішня система, коли держава компенсує борги без належного контролю та впливу на формування тарифів, є неспроможною.

❗ «Ми не шукаємо конфлікту з Києвом чи будь-яким іншим містом. Наше завдання — знайти системне рішення, яке дозволить забезпечити прозорість, справедливість та фінансову стабільність у сфері теплопостачання», — підсумував засідання Олексій Кучеренко.

Міністерство енергетики України Міністерство розвитку громад та територій України Вікторія Гриб Віталій Кличко Київська міська державна адміністрація - КМДА

29/08/2025

📣 27 серпня відбулося засідання робочої групи Комісії, присвячене ситуації із корпоративним управлінням та фінансово-господарською діяльністю НЕК «Укренерго», у якому взяли участь члени Комісії, народні депутати, голова правління і члени наглядової ради Компанії, представники Міністерства енергетики, Міністерства економіки, НКРЕКП, НКЦПФР, ДАСУ, ДП «Гарантований покупець» та правоохоронних органів.

Голова Комісії Олексій Кучеренко, відкриваючи засідання, повідомив, що буквально 5 днів тому Тимчасова слідча комісія Верховної Ради отримала результати аудиту Державної аудиторської служби за 2022 рік. Акти цього аудиту надані членам Комісії для ознайомлення, але вони носять характер «для службового користування». На його думку, саме аудит є ключовим елементом зворотного зв’язку у будь-якій системі управління, а особливо — в управлінні державною власністю, коли йдеться про компанії, що на 100% належать державі.

Олексій Кучеренко звернув увагу на складний фінансовий стан компанії. «Укренерго» перебуває у технічному дефолті ще з листопада 2024 року, а за останні п’ять років обслуговування залучених кредитних ресурсів зросло з 350 мільйонів гривень до майже 10 мільярдів гривень на рік.

👉 Комісія розпочала засідання із розгляду можливих порушень у корпоративному управлінні. З’ясувалося, що член наглядової ради НЕК «Укренерго» Олексій Нікітін звернувся до Міненерго щодо порушень під час голосування з питань формування правління на засіданні наглядової ради. Міністерство, як акціонер, передало це звернення до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). НКЦПФР почала розслідування і попередньо підтвердила факти порушення закону «Про акціонерні товариства» та статуту компанії, зокрема відсутність попереднього розгляду кандидатур на Комітеті з призначень і винагород.

У своєму виступі пан Нікітін наголосив, що несвоєчасне надання матеріалів до засідань Наглядової ради, з боку корпоративного секретаря, є системною проблемою, що призводить до нехтування встановлених процедур. Кульмінацією стали згадані порушення при призначенні членів правління, коли окремі кандидатури виносилися «з голосу», без комітетського розгляду та без подання голови правління.

Представник Міненерго Наталія Коваль підтвердила, що такі дії можуть мати серйозні наслідки, адже рішення правління, прийняті з порушеннями, можуть бути визнані незаконними, що поставить під ризик керованість стратегічно важливої компанії.

❗ Народні депутати наголосили, що акціонер зобов’язаний максимально захищати інтереси держави, а парламент — здійснювати контроль за цим процесом.

Стосовно конкретної ситуації навколо НЕК «Укренерго», представник НКЦПФР зазначив, що остаточне рішення Нацкомісії з цінних паперів ще не ухвалене, оскільки відповідь на претензії має надати наглядова рада Компанії, адже саме до неї висунуті зауваження.

Також було розглянуте питання щодо ухвалення наглядовою радою рішень, які фактично обмежили повноваження новообраного голови правління НЕК «Укренерго» у порівнянні з тим, які права мали попередні керівники Компанії – пан Брехт чи пан Кудрицький. Прийняття наглядовою радою таких обмежень суперечить вимогам Статуту Компанії, та можуть також стати предметом розгляду НКЦПФР у разі не приведення наглядовою радою своїх рішень у відповідність до затвердженого кодексу корпоративного управління.

Представники Міністерства енергетики наголосили, що очікують на рішення Нацкомісії з цінних паперів, за наслідками якого акціонер має реагувати на виявлені порушення з боку членів наглядової ради — представників держави.
Саме тому у серпні цього року було затверджено Кодекс корпоративного управління, що зобов’язує привести всі внутрішні політики у відповідність до закону та статуту, що має усунути попередні суперечності.

❗ Разом із тим, народні депутати та члени Комісії дійшли згоди, що ситуація з корпоративним управлінням потребує негайного реагування: компанія перебуває у дефолті, відповідальних немає, а окремі представники наглядової ради демонструють «надзвичайну ефективність» лише на словах.

Зокрема, за результатами 2024 року збитки компанії склали мінус 38 мільярдів гривень. При цьому правління виписало собі значні премії, що викликало суспільний резонанс. Попередні ж роки «реформ» корпоративного управління не забезпечили належного контролю, що призвело до серйозних наслідків.

На думку представників компанії, фінансові витрати на обслуговування боргу відбуваються через тарифну політику. «Укренерго» залучило кошти під державні гарантії через випуск «зелених бондів». Виплата купонів регулювалася законодавством про реструктуризацію державного боргу. Але, відповідно до наказу Міністерства енергетики, компанія не мала права здійснювати певні платежі, що також сприяло дефолту.

Комісія розглянула також питання погашення боргу перед зеленою генерацією. Як відомо, завдяки спеціальному закону, частина ресурсів була перекинута з нерозподіленого залишку від тарифу на диспетчеризацію. Водночас, викликає питання порядок встановлення тарифу на диспетчеризацію, що останні роки формує мільярдні нерозподілені залишки.

Учасники зазначили, що проблема «зеленого тарифу» виникла через видачу керівництвом «Укренерго» у 2015–2016 роках технічних умов, які в декілька разів перевищували допустимі норми.

Зазначене спричинило різке зростання навантаження на компанію та її переведення на роль розрахункового центру. Компанія і Регулятор не забезпечили прийняття відповідних рішень. Як наслідок, «Укренерго» була змушена залучати зовнішні кошти для обслуговування зобов’язань, у тому числі і під державні гарантії.

Комісія приділила частину розгляду питань кредитних зобов’язань НЕК «Укренерго», адже за останні п’ять років лише обслуговування залучених кредитних ресурсів зросло з 350 мільйонів гривень до майже 10 мільярдів гривень на рік. Виручка компанії сьогодні складає 101 мільярд гривень, але всі боргові зобов’язання перевищують річну виручку.

На думку учасників обговорення, частина проблем виникла через регуляторні рішення минулих років — включення «зеленої» генерації у тариф на передачу без визначення джерела для повноцінної оплати для такої генерації.

Учасники також обговорили акт і звіт Держауадитслужби за результатами проведеної ревізії і аудиту НЕК «Укренерго» у 2022 році. Аудит виявив низку серйозних фінансових порушень, по яких зараз ведеться розслідування правоохоронними органами. Комісія отримала від правоохоронців дозвіл на роботу із актом ДАСУ і наразі аналізує обставини, які встановила Держаудитслужба. Дослідження результатів аудиту сприятиме встановленню ряду обставин, що є предметом діяльності Комісії, дій і бездіяльності окремих посадових осіб, та попередженню подібних порушень у майбутньому.

👉 Підсумовуючи проведене засідання, голова Комісії наголосив, що метою заходів є не пошук винних, а вироблення рішень для стабілізації Компанії та забезпечення прозорого фінансового контролю, щоб уникнути повторення подібних кризових ситуацій у майбутньому.

Держпідприємство «Гарантований покупець» Міністерство енергетики України НЕК "Укренерго" - NPC Ukrenergo @подписчики