Держкомтелерадіо

21/08/2026

У Києві оголошено День жалоби за загиблими внаслідок російського удару

У Києві оголошено День жалоби за загиблими внаслідок російського удару
На будівлі Верховної Ради приспущено Державний Прапор України. Унаслідок російської атаки на Київ 20 серпня загинули 16 людей, ще 42 постраждали.

Про це Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив на своїй офіційній фейсбук-сторінці.

Сьогодні, у Міжнародний день пам’яті і поминання жертв тероризму, на будівлі Верховної Ради приспущено Державний Прапор України. У столиці оголошено День жалоби за загиблими внаслідок чергової російської атаки.

Голова Верховної Ради наголосив, що росія перетворила терор та атаки проти мирного населення України на один із головних інструментів своєї агресивної війни.

«Усі, хто причетний до злочинів проти Українського народу, мають понести невідворотну відповідальність», – зазначив Руслан Стефанчук.
Вічна пам’ять жертвам російської агресії.

Офіційна фейсбук-сторінка Голови Верховної Ради України.

21/08/2026

35 років разом — історії «Ровесників Незалежності» від місцевих команд Суспільного.
22 історії українців і українок про те, що означає дорослішати в країні, яка виборює право бути вільною — дивіться у проєкті «Ровесники Незалежності» від місцевих команд Суспільного: в ефірі «Суспільне Студія» на Першому каналі Суспільного, або у зручний вам час — на ютуб-каналах філій.Їм 35 — стільки ж, скільки незалежній Україні. Народилися у 1991-му, пішли у дерусифіковані школи, були свідками й учасниками кількох революцій, дорослішали разом із країною, вчилися робити власний вибір і відповідати за нього. На роки їхнього двадцятиліття випав початок російсько-української війни. І цей виклик покоління незалежних зустріло свідомо: боронять своїх, сіють і жнуть, рятують людей після влучань російських ракет, лікують, вчать, популяризують рідну культуру.

«Ми вирішили показати дорослішання країни через історії людей, які переживали історичні події разом з країною. Чого можна встигнути досягнути за 35 років, що втратити, як трансформуватися? Це багато чи мало? І що далі? Ми зосередилися на пошуку героїв, які розкривають різні аспекти життя в Україні й охоплюють всю географію. В цих історіях дуже легко впізнати себе», — каже Алла Скорик, директорка департаменту регіонального контенту Суспільного.

20/08/2026

Київ. 20 серпня 2026 року. 14 загиблих, понад 40 постраждалих...

20/08/2026

19/08/2026

Рівень інтересу до новин в Україні залишається високим: 78% українців регулярно споживають принаймні найважливіші новини. Про це свідчать дані чергової хвилі дослідження «Барометр довіри до новин».
Показники знання та споживання новин Суспільного залишаються майже без змін із 2023 року: 42% українців знають Суспільне як джерело новин, а 33% споживали його новини протягом останнього тижня. Водночас рівень довіри до новин Суспільного серед їх споживачів зріс із 79% до 84%.
Телеграм залишається ключовим джерелом новин. Серед більшості вікових груп його охоплення як новинної платформи вдвічі перевищує охоплення будь-якої іншої платформи. Виняток — аудиторія віком 55–70 років: серед неї телеграм за охопленням як джерело новин перебуває приблизно на одному рівні з телебаченням.
Українська мова є основною мовою споживання новин. Водночас дослідження показує регіональні відмінності: на півдні, сході України, а також у Києві споживання новин російською мовою суттєво вище (18–23%) ніж серед населення в цілому (14%).
З повним звітом соціологічного дослідження «Барометр довіри до новин Суспільного» можна ознайомитися за посиланням.
Інформаційно. «Барометр довіри до новин» — дослідження споживання та довіри до новин, яке проводиться з 2022 року. Останнє опитування на замовлення Суспільного провела компанія Kantar 11–26 червня методом CAWI серед населення 18–70 років, яке наразі перебуває в Україні, крім тимчасово окупованих територій та територій ведення бойових дій.

19/08/2026

Наклади, склади, обладнання, книгарні. Російські удари б’ють по всьому ланцюгу — від друкарні до полиці.

Міністерство культури України провело спільну нараду з Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, народними депутатами, Український інститут книги, Держкомтелерадіо, видавцями, друкарнями і книгарнями, які зазнали втрат. Це вже друга внутрішньоурядова нарада, на якій ми чесно поговорили про те, як розвивається ситуація.

Коли Росія системно нищить українську книжку, держава повинна відповідати системними інструментами.

Що готує Міністерство культури
📚 Компенсацію частини вартості оренди для книгарень — за дорученням Прем’єр-міністра України
📚 Відновлення програми поповнення бібліотечних фондів
📚 Розширення «єКниги» на батьків новонароджених. Тим самим законопроєктом планують внести правку, яка дозволить запустити субвенцію на оренду приміщень для книгарень з урахуванням сучасних систем РРО
📚 Поширення державної ініціативи «Тисячовесна» на книжкову сферу наступного року

Мінекономіки представило інструменти політики «Зроблено в Україні»: гранти на відновлення виробництва, доступні кредити 5–7–9%, компенсацію воєнних ризиків і страхових премій. Ці механізми охоплюють будівлі, приміщення й обладнання, тоді як для видавництв і книгарень основним активом є книжки. Мінекономіки опрацює поширення страхування і компенсації воєнних ризиків на товари в обороті та готову продукцію. Окреме питання — пільгове кредитування для видавців.

Ми збираємо інформацію від постраждалих включно з тим, як вони оцінюють свої перспективи в розрізі найближчого року. Особливої уваги потребують малі видавці й ми готуємо окреме рішення щодо них.

Міністерство культури створює постійно діючу робочу групу з підтримки книжкової сфери за участю учасників ринку.

18/08/2026

Благодійна акція «Українським дітям – українську книгу», започаткована Держкомтелерадіо спільно з Офісом Президента України, триває понад 1500 днів та продовжує свою благородну місію — поширення української літератури серед дітей та молоді як в Україні, так і за її межами.
Серед ключових досягнень:
• Забезпечення бібліотек та освітніх центрів сучасними українськими книгами в багатьох європейських країнах та в Україні;
• Дарування книг шрифтом Брайля для людей із порушенням зору;
• Створення понад 300 українських книжкових поличок в бібліотеках за межами України;
• Реалізація додаткових програм: «Українським захисникам – українську книгу», «Українській молоді – європейську книгу»;
• ⁠Проведення популяризації української книги та читання, зокрема проведення понад 11 тематичних пресконференцій та понад 300 заходів в Україні та закордоном.
Акція увійшла в Книгу рекордів України за кількістю подарованих книг – понад 1 мільйон примірників під час повномасштабної війни у 32 країни світу.

18/08/2026

На Національному військовому меморіальному кладовищі за участю Президента Володимира Зеленського, представників інших гілок влади та військових відбулася церемонія перепоховання полковника Армії Української Народної Республіки, першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.
«Сьогодні всі ми є учасниками події загальнонаціонального масштабу, коли Україна знову відновлює найвищу історичну справедливість, справедливість для себе. Ми повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України, полковник Євген Коновалець», - зазначив Володимир Зеленський.
Він зауважив, що доля полковника Коновальця була героїчною і водночас трагічною, немов символ всього того періоду української історії.
«На превеликий жаль, тоді Україна не змогла утвердитися - забракло єдності, забракло мудрості тогочасним політичним лідерам, забракло вміння будувати справжні зв'язки зі світом. Але час України настав, незалежність була відновлена, ми захистили право України бути собою», - сказав глава держави.
Президент висловив вдячність усім, хто протягом довгого часу дбав про пам’ять українських героїв, зокрема Українській стрілецькій громаді Канади, Українському національному об'єднанню та всім українським патріотам, які десятиліттями берегли пам'ять про Коновальця і місце його поховання. Він також заявив, що Україна поверне на рідну землю усіх героїв, які поховані поза Україною.
«Сьогодні є ще чимало імен тих, хто боровся за Україну, хто надихав і творив заради України і, на жаль, спочиває не в Україні. Ми зробимо все, аби крок за кроком повернути на рідну землю кожного і кожну зі справжніх українських героїв. Це благородна, справді благородна мета і наш обов'язок перед ними і перед усіма, з ким вони билися пліч-о-пліч заради того, щоб Україна була собою», - зауважив Зеленський.
У церемонії перепоховання Євгена Коновальця взяв участь перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак.
Інформаційно. Євген Коновалець — полковник армії Української Народної Республіки, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командувач Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів, перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму.
Коновалець був убитий 23 травня 1938 року радянським диверсантом Павлом Судоплатовим і був похований на цвинтарі Кросвейк у місті Роттердам (Нідерланди). Могила Коновальця мала статус тимчасової, оскільки вважалося, що в майбутньому він має бути похований у межах України.
Фото Укінформу

18/08/2026

Велика українська енциклопедія (е-ВУЕ) збирає і поширює інформацію про Героїв російсько-української війни.

Мо́мот, І́гор Фе́дорович (18.08.1965, м. Тирасполь, тепер Молдова — 11.07.2014, поблизу с. Зеленопілля, тепер Довжанського району Луганської області, Україна; похований 14.07....

18/08/2026

27 серпня 2026 року о 12.00 у приміщенні Національного музею літератури України в Києві (вул. Богдана Хмельницького, 11) відбудеться церемонія вручення дипломів лауреатів Премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності.
Участь у заході візьмуть Голова Комітету з присудження премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності, Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, лауреати Премії 2026 року, представники громадськості та медіа.
Визначення лауреатів премії імені Івана Франка відбувається щороку у чотирьох номінаціях. Цього року на здобуття премії подано 15 творів: 5 робіт у номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації», 9 у номінації «За кращий твір у телевізійній сфері», 1 у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» і 2 роботи в номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері».
Комітет з премії Івана Франка ухвалив рішення присудити Премію 2026 року:
у номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» - Галині Дацюк, за книгу «Світло повертається»;
у номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» - Юрію Макарову, Володимиру Ладижцю Олесі Моргунець-Ісаєнко, Роману Синчуку, авторам фільму «Будапешт. Бомба під незалежність»;
у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» - Юлії Чаплінській, Марині Лютій, Анастасії Алєксєєнко (Ані Море), за документальний проєкт «Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили»;
у номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» - Степану Костю за роботу «Антиукраїнський Голодомор 1932-1933 років: причини і наслідки, уроки і медійний дискурс».у у