02/06/2026
Історія «Котяри»
Свій позивний він отримав через надмірну любов до котів. Родом із Миколаївщини, але значну частину життя проживає на Житомирщині.
У травні 2022 року долучився до Збройних Сил України, попри те, що мав трьох дітей і офіційну відстрочку. «Коли почалась повномасштабна війна, я був на Київщині. Було складно навіть потрапити додому. Дехто казав, що ті, хто має дітей, ховаються за їхніми спинами. Мене це вразило. Але я знав: після війни мої діти зможуть з гордістю сказати, що їхній батько був частиною ЗСУ».
За освітою він — фельдшер. Хоча перед вторгненням займався іншою діяльністю, вирішив повернутися до справи рятування життя. Відразу потрапив до бригади, де служить і нині.
Його обов’язки — надання невідкладної медичної допомоги та евакуація хворих і поранених, участь у медичній підготовці молодого поповнення та багато іншого. Він працює на стабілізаційному пункті й ніколи не думав перевестись у більш безпечне місце:
«За що я люблю медицину — так це за можливість допомагати людям. Коли їм стає краще, у мене серце радіє. Так, у нас теж часто щось літає над головою чи прилітає поряд, але хлопцям на позиціях набагато складніше. І коли бачиш результат своєї роботи — врятовані життя — розумієш, що робиш щось правильне».
Попри можливість звільнитися, він продовжує службу. Був на запорізькому, донецькому, сумському напрямках, а також брав участь у Курській операції.
За свою роботу «Котяра» був нагороджений:
• відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя»;
• відзнакою командира 1-ї ОВМБр «За зразкову службу».
Його історія — про вибір залишатися там, де потрібен найбільше, і робити свою роботу заради життя побратимів.
📌 Підтримати бригаду: https://bit.ly/4qZvqXv
📌 Долучитись до бригади: https://1otbr.army/
Центр психологічної підтримки персоналу Збройних Сил України Сухопутні війська ЗС України Збройні Сили України / The Armed Forces of Ukraine Командування Медичних сил Збройних Сил України
