17/11/2025
🔎 Огляд ключових подій у сфері економічної безпеки станом на ранок 17 листопада 2025 року
Аналіз глобальних і національних тенденцій економічної безпеки
1️⃣ Масовані удари рф по Україні та відповідь дронами по російським НПЗ і логістиці
«За тиждень росія випустила по Україні близько 1000 ударних дронів, майже 980 керованих авіаційних бомб і 36 ракет різних типів», – повідомив Володимир Зеленський. Основні удари прийшлися по Харкову та області, Одещині, Дніпропетровщині, а також по Сумській та Чернігівській областях, зараз там тривають відновлювальні роботи, працюють енергетики та рятувальники. Президент наголосив, що кожна ніч фактично перетворилася на окрему повітряну операцію росії проти української енергосистеми та міст, тому Україні потрібен «багатокомпонентний» захист неба: сучасні системи ППО, бойова авіація, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі. За його словами, вже підготовлені нові домовленості з європейськими партнерами для посилення протиповітряної оборони та стійкості енергетики.
Паралельно Україна активно завдає ударів по військово-промисловій та паливній інфраструктурі рф. Реактивні дрони «Барс» вразили Новокуйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області, де зафіксовано вибухи та пожежу, а також базу БпЛА підрозділу «рубікон» і перекачувальну станцію пального на окупованій території Донеччини. У Рязанському НПЗ пошкоджено установки переробки нафти, резервуар із нафтопродуктами та естакаду трубопроводів. На тлі цього Зеленський повідомив, що росія знову провалила черговий «дедлайн» путіна щодо захоплення Покровська та Купʼянська, а терміни операцій вкотре пересунули.
• Системні удари по українській енергетиці й містах мають чітку мету: виснажити ППО, зламати стійкість тилу та змусити Україну витрачати значну частину ресурсів на відновлення, а не розвиток та посилення.
• Удари по НПЗ і логістичним вузлам рф – це вже не символічні акції, а елемент економічного тиску: пошкодження переробки нафти та баз пального підриває здатність росії фінансувати війну й підтримувати темп наступальних дій.
2️⃣ Газовий коридор Олександруполіс–Одеса: новий енергетичний маршрут для України
Володимир Зеленський прибув з офіційним візитом до Афін, де його зустрів віцепрем’єр-міністр Греції Костіс Хадзідакіс. Ключовою темою став запуск нового газового маршруту, який з’єднає грецький порт Олександруполіс з Одесою через Болгарію, Румунію та Молдову. Президент заявив, що поставки газу з Греції мають розпочатися вже в січні, а сам енергетичний коридор стане додатковою «артерією» для Центральної та Східної Європи. Греція фактично позиціонує себе як регіональний вузол постачання СПГ, а Україна отримує ще один канал імпорту газу на фоні цілеспрямованих ударів рф по ТЕС, газовидобутку та тепловій генерації. Зеленський також повідомив, що втрати українського видобутку газу через ракетні та дронові удари планують компенсувати за рахунок імпорту і вже домовлено фінансування імпорту газу майже на 2 млрд євро. Раніше Румунія та Молдова знизили тариф на транзит газу для України на 50%, що робить новий маршрут економічно привабливішим. Окремо президент анонсував майбутню «історичну угоду» з Францією, а також повідомив, що вона має посилити українську бойову авіацію, системи ППО та інші оборонні спроможності. Таким чином, візит до Афін вписується в ширшу стратегію: одночасно забезпечити енергетичну безпеку на зиму й розширити військове партнерство з ключовими країнами ЄС.
• Новий маршрут через Олександруполіс зменшує залежність від окремих транзитних напрямків та створює для України «подушку безпеки» на випадок подальших ударів по газовидобутку і газосховищах.
• Для Греції, Болгарії, Румунії та Молдови це також економічна можливість: вони зміцнюють роль регіональних енергетичних хабів, а для ЄС це ще один крок до відмови від російського газу.
3️⃣ Єврокомісія: підтримка України вигідна інвестиція, а заморожені активи рф ключове джерело
Віцепрезидент Єврокомісії Кая Каллас заявила, що підтримка України залишається для ЄС «вигідною інвестицією», якщо порівнювати її з ціною можливої перемоги росії. За її словами, кожна нова ракетна атака рф демонструє: кремль не зацікавлений у реальних мирних домовленостях і продовжує війну як інструмент тиску на Захід. Вона наголосила, що Україні у 2026 році знадобиться ще більше фінансування, а найпростіший і найсправедливіший спосіб забезпечити його – це використання заморожених російських активів. Такі рішення, за словами Каллас, показують москві, що «час не на її боці»: війни програє той, у кого швидше закінчуються або гроші, або люди. Паралельно в ЄС триває робота над 20-м пакетом санкцій. Каллас зазначила, що обмеження стають відчутно ефективнішими, коли їх синхронізують із партнерами, насамперед США, Великою Британією та країнами G7. Мова йде не тільки про блокування доступу до технологій, а й про ускладнення обходу санкцій через треті країни. Таким чином, санкційний тиск та використання прибутків від заморожених активів розглядаються Брюсселем як дві частини однієї стратегії економічного виснаження рф.
• Використання заморожених російських активів як основи для «репараційних» механізмів означає перехід до довгострокової фінансової архітектури підтримки України.
• Для України важливо не лише отримати ресурси, а й закріпити принцип: агресор платить за завдану шкоду, а не перекладає її на платників податків партнерських держав.
4️⃣ Перезапуск енергетичних держкомпаній, АРМА, цифрові антикорупційні сервіси та позитивна оцінка від G7
Президент Володимир Зеленський оголосив про початок перезавантаження ключових державних підприємств в енергетиці. У «Енергоатомі» протягом тижня мають створити умови для формування нової професійної наглядової ради, після чого повністю оновити правління компанії. В «Укргідроенерго» заплановане термінове проведення конкурсу на нового керівника і доформування наглядової ради. Для Оператора ГТС та «Нафтогазу України» також передбачено оновлення наглядових рад і конкурс на посаду генерального директора (у випадку ОГТСУ). В інших великих енергетичних держкомпаніях має відбутися оновлення представників держави в наглядових радах та посилення взаємодії з правоохоронними органами. Завданням є забезпечити прозорість закупівель, виключити «схеми» й зменшити ризики політичного впливу на операційну діяльність. Окремо Зеленський анонсував перезапуск АРМА: до кінця року мають завершити відбір нового керівника, провести повне оновлення агентства та підготувати до продажу активи, що належали російським компаніям і колаборантам.
Паралельно Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров представив перелік нових е-сервісів на 2026 рік: е-Акциз, е-Нотаріат, е-Суд, цифрові рішення для грального бізнесу. Йдеться про проєкти, які дозволять «зашити» контроль і прозорість у саму систему адміністрування податків, судових дій та ліцензування. Посли G7 привітали те, що керівництво України підтримало розслідування НАБУ та САП у справі про корупцію в енергетичній сфері («операція Мідас») і наголосили, що реальна боротьба з корупцією – це одна з ключових умов євроатлантичної інтеграції України.
• Масове оновлення наглядових рад і керівництва в енергетичних держкомпаніях – це шанс перейти від «ручного управління» до більш прозорої моделі корпоративного управління, яку очікують інвестори та партнери по ЄС і G7.
• Цифрові сервіси на кшталт е-Акцизу, е-Нотаріату та е-Суду можуть стати практичним інструментом зменшення корупційних ризиків.
5️⃣ Просування росіян у Новопавлівці та загроза КАБів на 400 км
Аналітичний проєкт DeepState повідомляє, що російські війська під прикриттям туману навели понтонну переправу між Ялтою та Дачним і зайшли в Новопавлівку на Дніпропетровщині. За наявною інформацією, окупанти перекинули щонайменше 10 одиниць техніки: частину знищено (підтверджено ураження танка та БМП), але решта розосередилась у центральній і південній частині села, а десант розбігся по укриттях. Ситуація залишається напруженою, ЗСУ проводять пошук і ураження ворожих груп. Аналітики вказують, що росіянам, ймовірно, вдалося ще раз підкинути підкріплення, тож реальна кількість живої сили більша за перші оцінки.
Паралельно заступник голови ГУР Вадим Скібіцький попереджає: росія нарощує виробництво керованих авіабомб, здатних вражати цілі на відстані до 400 км. Це означає, що під ударом можуть опинитися значно більше українських міст і об’єктів інфраструктури далеко в тилу. На цьому фоні українські військові спростовують заяви рф про «успіхи» під Куп’янськом: за даними Об’єднаних сил, окупанти намагаються створити картинку «захоплення», розмахуючи прапорами в районах, де діють малі групи, а інколи навіть скидають прапори дронами. Речник об’єднаних сил наголошує: більша частина Куп’янська залишається під контролем Сил оборони, а російські групи на півночі міста поступово втрачають позиції й відрізаються від наземного постачання.
• Просування у Новопавлівці й поява КАБів з радіусом до 400 км демонструють, що фронт стає не «лінією окопів», а глибокою зоною ураження, де під загрозою одночасно і прифронтові райони, і великі міста в тилу. Це підвищує ціну затримки будь-яких рішень щодо ППО та далекобійних засобів.
• Інформаційні операції рф під Куп’янськом показують, що росія намагається компенсувати військову втому й нестачу реальних проривів «картинкою для телебачення». Для України це сигнал: потрібно одночасно працювати і на полі бою, і в інформаційному полі та оперативно спростовувати фейки, пояснювати реальний стан справ і зменшувати емоційні гойдалки в суспільстві.
6️⃣ Стубб, Папа Римський і Туреччина: різні голоси про війну й мир для України
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що не очікує ні перемир’я, ні початку реальних мирних переговорів принаймні цього року й вважає малоймовірним навіть стійке припинення вогню до весни. На його думку, для будь-якого реального мирного процесу необхідний сильніший і спільний тиск США та європейських лідерів на росію. Він підкреслив контраст: за чотири роки Другої світової війни Сталін дійшов до Берліна, а за майже чотири роки повномасштабної війни росія так і не наблизилася до Києва та не досягне своїх цілей.
Паралельно Папа Лев XIV публічно висловив підтримку Україні, засудив нові удари по мирних містах і закликав молитися за «справедливий і тривалий мир». Він особливо наголосив на долі цивільних, які залишаються без житла й базових умов у холодний сезон.
На цьому тлі міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан зробив заяву, що «війна росії проти України зараз найближча до завершення», пояснивши це змінами настроїв на Заході й більшим інтересом до політичного врегулювання. Він описав ситуацію на фронті як патову: мінімальні просування, удари по інфраструктурі з обох боків, наростання ролі дронів.
• Позиція Стубба набагато ближча до українського бачення: без тиску на росію (санкційного, військового, політичного) «мир» перетвориться на паузу перед новим наступом. Заяви про «близький кінець війни» без зміни поведінки кремля – це небезпечна ілюзія для частини західних еліт.
• Голос Папи та «мирна риторика» Туреччини формують суспільний фон, але реальну безпеку Україні дають не заклики, а системні рішення щодо зброї, ППО, фінансування й санкцій. Важливо, щоб заклик до миру не перетворився на тиск на Київ погодитися на несправедливі умови, які лише відкладуть новий виток агресії.
7️⃣ The Economist про 2026 рік: світ між ШІ, війнами і «Оземпіком»
Журнал The Economist презентував традиційний прогноз «The World Ahead 2026», де сформував ключові теми наступного року: від геополітики до технологій і медицини. Серед основних акцентів:
• «Світ Дональда Трампа», тобто політика США й надалі буде джерелом турбулентності: торговельні війни, тиск на союзників, нестандартні рішення щодо безпеки та клімату. Навіть за умов можливої більшості демократів у Палаті представників стиль правління Трампа залишиться таким самим конфліктним.
• Геополітичний дрейф, коли замість чітких блоків формується мозаїка ситуативних союзів у сфері оборони, торгівлі й технологій. Старі правила міжнародного порядку слабшають, а конкуренція поширюється на нові простори: Арктику, космос, морське дно та кіберпростір.
• Війна чи мир: війна в Україні, конфлікти в Судані, М’янмі та інших регіонах, ймовірно, залишаться затяжними, тоді як у Газі можливий хиткий, але не гарантований мир. США, росія й Китай тестуватимуть одне одного через «сірі» зони та непрямі провокації.
• Європа між обороною і «зеленим курсом», адже країнам ЄС доведеться одночасно нарощувати оборонні бюджети, підтримувати енергоперехід і стримувати зростання радикальних сил, що виступають проти санкцій, міграційної політики й кліматичних реформ.
• Китай і Глобальний Південь. Попри економічні проблеми й дефляційні ризики, Китай намагатиметься посилити вплив через активну роботу з країнами Глобального Півдня та точкові компроміси із США там, де це вигідно.
• ШІ та «економіка Оземпіку»: інвестиції в інфраструктуру штучного інтелекту можуть виявитися надмірними в окремих сегментах, створюючи ризик локальних «бульбашок». Паралельно препарати GLP-1 (на кшталт Ozempic) стають масовим феноменом: у 2026 році очікується поява більш доступних таблетованих форм, що змінюватиме ринки охорони здоров’я, харчування й спорту та загострюватиме дискусії про «медичний допінг».
Будемо спостерігати, яким виявиться наступний 2026 рік.
• Прогноз The Economist підкреслює головну рису 2026 року: світ одночасно воює, інвестує в «розумні» технології та шукає нові ліки від хвороб, але все це відбувається без єдиних правил і стабільного порядку. Для України це означає, що надіятися на «повернення до нормальності» не варто, а навпаки треба інтегруватися в нову архітектуру безпеки, технологій і ринків, яка лише формується.
• Теми ШІ та GLP-1-препаратів не лише про технологію чи медицину, а й про перерозподіл капіталу й уваги. Інвестиції, які сьогодні йдуть у хмарні дати-центри та фарму, завтра визначатимуть, хто контролює дані, здоров’я, логістику й оборонні системи. Країни, що зможуть поєднати оборонні інновації, «чисту» енергетику й здорову демографію, отримають довгострокову перевагу.
8️⃣ Китай тихо нарощує золоті резерви: реальні обсяги можуть у 10 разів перевищувати офіційні
Financial Times повідомляє, що реальні закупівлі золота Китаєм можуть бути гігантськими: до 250 тонн на рік замість офіційно заявлених 25 тонн. Пекін системно відходить від долара і працює над формуванням паралельної фінансової архітектури. До закупівель залучені не лише Народний банк Китаю, а й військові структури та суверенний фонд, які не зобов’язані звітувати. За оцінками аналітиків, фактичні запаси Китаю можуть становити понад 5000 тонн золота, тобто бути більш ніж удвічі більшими за офіційний показник. МВФ бачить лише третину реальних операцій, а тому масштаби накопичення залишаються непрозорими. На ринку золота черговий стрибок: ціна пробила $4300 за унцію, причому невідомо, скільки металу в «тіньових сейфах» інших центральних банків.
Паралельно Deutsche Bank попереджає про ризик нової глобальної фінансової кризи. Головний сигнал у різкій розбіжності між ринком акцій і ринком облігацій. Акції демонструють оптимізм, тоді як кредитний ринок уже закладає серйозні ризики.
До середини 2026 року рівень дефолтів у США, за прогнозом банку, може зрости до 4,7–4,8%, а сегмент високодохідних облігацій суттєво просісти. Інвестори, ймовірно, переоцінюють шанси на швидке зниження ставок ФРС та темпи відновлення економіки.
• Якщо Китай і далі приховано конвертуватиме долар у золото, це пришвидшить формування альтернативних фінансових центрів і підвищить волатильність на міжнародних ринках.
• Сигнали Deutsche Bank свідчать: економіка США входить у період підвищених ризиків, а глобальні ринки можуть зіткнутися з корекцією після тривалої фази надмірного оптимізму. Для країн, що розвиваються, це означає подорожчання кредитів і необхідність збільшувати «подушку» ліквідності.
9️⃣ Німеччина поглиблює залежність від Китаю, попри попередження про ризики
Німецькі компанії продовжують масово інвестувати в Китай, незважаючи на попередження уряду про стратегічні ризики. Основні драйвери: автомобільні концерни BMW, Mercedes-Benz та Volkswagen, які отримують величезні прибутки від китайського ринку і не планують скорочувати свою присутність. Також BASF, Bosch та інші хімічні й інженерні гіганти розширюють виробництво в Китаї. Уряд ФРН декларує необхідність диверсифікації, але фактично не може і не хоче обмежувати приватні інвестиції, побоюючись удару по німецькій економіці. На цьому фоні невеликі підприємства вже починають шукати альтернативи, насамперед, Індію та країни Південно-Східної Азії. Проте загальний тренд очевидний: поки Китай забезпечує швидкі прибутки, корпорації готові ризикувати стратегічною автономією.
• Поглиблення економічної залежності Німеччини від Китаю означає, що ЄС у найближчі роки буде вразливішим до політичного тиску Пекіна.
• Для України це створює як ризики (конкуренція за інвестиції), так і можливості: не дивлячись на військові ризики, Київ може пропонувати європейському бізнесу безпечніші виробничі майданчики у стратегічних секторах: логістика, оборонка, машинобудування, ІТ.
🔟 Трамп скасовує мита на понад 200 продовольчих товарів, зокрема каву та банани
Адміністрація США оголосила про повне скасування мит на більш ніж 200 видів харчових продуктів та товари повсякденного попиту. Трамп пояснив рішення необхідністю зменшити фінансовий тиск на споживачів, які останні роки скаржаться на зростання цін. Білий дім уже узгодив нові торговельні угоди з Аргентиною, Еквадором, Гватемалою та Сальвадором, які після фіналізації даватимуть повне обнулення тарифів. Цікаво, що Трамп визнав: у певних випадках попередні мита могли підвищувати ціни всередині країни. Попри це, він продовжує наполягати на твердженні, що в США «практично немає інфляції», попри протилежні оцінки більшості економістів.
• Скасування тарифів знизить ціни на окремі продукти в США, але може вдарити по місцевих виробниках та загострити конкуренцію на ринку «дешевих імпортів».
• Для глобальних ринків це означає можливе збільшення американського попиту на продукти з Латинської Америки, що зміцнить політичні й торговельні зв’язки Вашингтона з регіоном, особливо на тлі наростаючої конкуренції з Китаєм.
1️⃣1️⃣ Україна планує радикально спростити процедуру працевлаштування іноземців
Уряд розробив законопроєкт, який передбачає суттєве спрощення правил роботи іноземців в Україні. Замість двох окремих документів, дозволу на працевлаштування та посвідки на тимчасове проживання, пропонується запровадити єдиний інтегрований дозвіл. Він одночасно даватиме право і працювати, і проживати в Україні. Йдеться про фактичний перехід до більш конкурентної моделі залучення кадрів, наближеної до систем ЄС. Такий дозвіл може стати ключовим інструментом для: залучення висококваліфікованих спеціалістів (ІТ, інженери, науковці); залучення іноземних інвесторів, які хочуть відправляти до України свої команди; підтримки відбудови, де гостро бракує робочої сили у будівництві, енергетиці, логістиці та промисловості.
• Спрощення доступу іноземців на ринок праці необхідний і вимушений крок України в регіоні, особливо на тлі трудового дефіциту, але який може стати і конкурентною перевагою.
• Однак важливо створити прозору систему перевірки та контролю, щоб уникнути зловживань і водночас не перетворити новий механізм на бюрократичну пастку, яка лише змінить форму старих бар’єрів.
👉 Висновок
Події минулих днів (вихідні) демонструють, що економічна безпека України входить у фазу ще більшої напруги й водночас глибшої перебудови. росія продовжує війну на виснаження: масовані нічні удари дронами, ракетами та КАБами по енергетиці й містах мають на меті зламати стійкість тилу та змусити Україну витрачати колосальні ресурси на подолання наслідків. Відповідь України стає асиметричною: удари по НПЗ, логістичних вузлах і базах БпЛА в рф переносять війну в економічну площину і б’ють по здатності кремля фінансувати затяжне протистояння. У такій логіці ключовим ресурсом стає не лише техніка, а й здатність швидко відновлювати енергосистему, тримати оборону ППО та постійно посилювати оборонну промисловість.
На цьому фоні зовнішні енергетичні та фінансові «страхові пояси» набувають принципового значення. Газовий коридор Олександруполіс–Одеса, знижені тарифи на транзит через Румунію та Молдову, домовленості про фінансування імпорту газу – це вже не просто диверсифікація, а елемент воєнної стійкості. Паралельно ЄС переходить від риторики підтримки до вибудовування довгострокової фінансової архітектури: використання заморожених російських активів як «репараційного» ресурсу та нові санкційні пакети мають перетворити економіку рф на джерело фінансування української оборони й відбудови. Для партнерів питання звучить уже не «чи підтримувати Україну», а «як зробити цю підтримку системною і такою, що б’є по можливостях агресора».
Окремим важливим напрямом є спроба нарешті перезавантажити найбільш токсичні ділянки державного сектора. Оновлення наглядових рад і менеджменту в енергетичних держкомпаніях, перезапуск АРМА, підготовка до продажу активів рф і колаборантів, запуск е-Акцизу, е-Нотаріату, е-Суду – це спроба прибрати ручне управління й «схеми» там, де обертаються мільярди. Паралельно уряд готується до дефіциту робочої сили, роблячи ставку на спрощення доступу іноземних фахівців. Якщо ці рішення дійдуть до реального виконання, Україна отримає не лише кращу переговорну позицію з донорами, а й шанс закріпити репутацію країни, яка вміє проводити непопулярні, але потрібні реформи навіть під час війни.
Глобальне тло додає нестабільності. Китай нарощує золоті резерви й будівництво альтернативної фінансової системи, Німеччина дедалі глибше заходить у китайський ринок, США одночасно грають митами й антимитами, а провідні видання прогнозують на 2026 рік поєднання затяжних війн, перегрітого ШІ-сектору та «економіки Оземпіку». Це означає, що світ не повернеться до передвоєнної «норми»: конкуренція за капітал, технології, енергоресурси й безпеку тільки посилюватиметься. У таких умовах Україна має діяти не як пасивний отримувач допомоги, а як активний гравець: закріплювати роль фронтової держави Європи, пропонувати партнерам нові формати енергетичної, військової та інвестиційної кооперації й максимально монетизувати свою оборонну, логістичну та технологічну вагу.
