Бібліотека Колочавської ТГ

14/02/2026

✨📚

16/01/2026

🇺🇦16 січня День пам’яті Кіборгів або День вшанування захисників Донецького аеропорту.
🤝Пам’ятна дата запроваджена у 2018 р. з ініціативи українських бійців, що вижили у боротьбі за Донецький аеропорт (ДАП). Це неофіційний день вшанування героїв, яких за витривалість, стійкість та мужність нарекли кіборгами. Вони стали символом патріотизму та відданості незалежній Україні.
Пам’ять про ці події допомагає зрозуміти, якими зусиллями обороняється суверенітет і територіальна цілісність держави, як починались бойові дії на сході України та що на це вплинуло.
Крім того, збереження пам’яті про оборону ДАПу та її учасників є важливим для вшанування загиблих і підтримки ветеранів, які брали участь у цій операції. Це необхідно також для подальшого аналізу військових дій та вдосконалення обороноздатності України.
‼️«Кіборги» вистояли, не вистояв бетон», – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.
📅Офіційна дата - 20 січня День вшанування захисників Донецького аеропорту, встановлений Наказом Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 20 січня 2022 року № 21/24.
ℹ️Українські військові, які брали участь в обороні Донецького аеропорту, отримали прізвисько «кіборги» від окупантів. Саме проросійські бойовики почали називати їх так за витривалість.
Це визначення стало почесним званням для оборонців ДАП.
🙏Серед «кіборгів» були бійці різних підрозділів ЗСУ та добровольчих формувань:
🇺🇦79-а, 80-а, 81-а, 95-а окремі аеромобільні бригади;
🇺🇦93-я окрема механізована бригада;
🇺🇦57-а мотопіхотна бригада;
🇺🇦3-й полк спецпризначення;
🇺🇦90-й окремий аеромобільний батальйон;
🇺🇦Добровольчий український корпус (ДУК);
🇺🇦полк «Дніпро-1» та інші.
Бійці жили під постійним вогнем, у пилюці, холоді, без нормальних умов, часто — без повноцінного зв’язку та стабільного постачання. Вони тримали позиції в руїнах, у підвалах, коридорах і бетонних конструкціях.
❗Оборона летовища тривала 242 дні – з 26 травня 2014 р. до 23 січня 2015 р. Українських захисники – «кіборги» стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
ℹ️20 січня 2015 р. окупанти підірвали колони, які тримали перекриття аеропорту.
Саме 20-го січня зафіксовано найбільші втрати серед українських захисників під час оборони ДАП - загинув 51 військовослужбовець Збройних Сил України.
Власне, 20 січня 2015 р. вважається завершенням героїчної оборони аеропорту.
💥Бої за Донецький аеропорт тривали з вересня 2014 р. до 23 січня 2015 р. і стали одними з найзапекліших у війні на сході України.
⏳У березні 2014 р., на тлі окупації рф Кримського півострову та розгортання агресором сепаратизму у Донецькій і Луганській областях, військовослужбовці 3-го окремого полку спецпризначення та 95-ї окремої аеромобільної бригади взяли під охорону Донецький аеропорт.
17 квітня 2014 р. окупанти вперше безуспішно спробували захопити аеропорт, а 6 травня всі польоти через летовище припинилися.
Друга спроба противника взяти під контроль ДАП відбулась 26 травня. У новий термінал зайшли підрозділи російських військ і бойовиків. Завдяки скоординованим діям авіації та наземних сил ворога було витіснено із займаних позицій, а летовище перейшло під контроль сил АТО.
Після бою 26 травня протягом всього літа на летовищі не відбувалося значних вогневих сутичок, перестрілки мали короткочасний та епізодичний характер.
10 липня 2014 р. противник обстріляв із мінометів позицію зенітників 72-ї бригади. Один воїн загинув. За кілька днів ще один наш захисник помер від ран. Українська армія зазнала перших бойових втрат в Донецькому аеропорту.
❗З вересня 2014 р. розпочалися важкі бої.
Українські військовики утримували старий та новий термінали аеропорту, опорним пунктом українських сил було селище Піски - через нього захисникам аеропорту поставляли провізію та боєприпаси, через нього здійснювалася ротація бійців. У цьому ж селищі була розгорнута артилерія вогневої підтримки. Проросійські сили атакували аеропорт з прилеглого Київського району м. Донецьк, з території монастиря на півдні та с. Спартак на сході.
Проросійські сили здійснювали систематичні штурми терміналів, займаючи нові позиції, втрачаючи їх та знову готуючи штурми.
Внаслідок боїв руйнувалася інфраструктура аеропорту. У грудні 2014 р. значних руйнувань зазнав старий термінал, 13 січня 2015 р. остаточно впала диспетчерська вежа, яку утримували українські бійці. У новому терміналі бої точилися за різні його поверхи - на фінальних етапах битви українські вояки утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником.
20 січня 2015 р. проросійські сили підірвали новий термінал, бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася, ховаючи під собою українських захисників.
22 січня 2015 р. вцілілі захисники вийшли з термінала, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапила до полону.
Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. В обороні також брали участь волонтери і медики.
Багатьох з оборонців аеропорту відзначено державними нагородами, декого – посмертно.
Загалом оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні. Бої за Донецький аеропорт стали символом незламності та бойового духу українського війська, а захисники терміналів отримали прізвисько - «кіборги».
🎬Фільми про «кіборгів».
🎞Художня стрічка: «Кіборги. Герої не вмирають» (2017 р.). Режисер: Ахтем Сеітаблаєв.
🎥Документальне кіно:
🎞«Добровольці Божої чоти» (2015). Режисери: Леонід Кантер, Іван Ясній.
🎞«Луганський форпост» (2018). Режисер: Тарас Ткаченко
🎞«Аеропорт. Неповернення» (2019). Фільм поєднує архівні кадри, інтерв’ю та свідчення, показуючи, як оборонці відстоювали Донецький аеропрт ціною власного життя.
🙏Вічна пам'ять і слава захисникам України🇺🇦.

16/01/2026

🇺🇦15 січня День затвердження музичної редакції Державного Гімну України «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля».
📑15 січня 1992 р. Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію Державного Гімну України «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля».
Гімн або славень держави - один із головних її символів. Гімн - гасло держави, квінтесенція її прагнень, уособлення героїчного шляху народу, того надбання, яке необхідно передати нащадкам.
⏳Перша музична символіка нашого народу сягає часів Київської Русі. Тоді роль державного гімну виконували бойові заклики та пісні, які створювали патріотичні настрої перед битвами.
⚔️Ближчими до жанру гімну були козацькі пісні. Вони звучали як присяга перед Богом і Землею, честю і сумлінням.
🎼Загальноукраїнського характеру набула пісня на слова Тараса Шевченка «Заповіт», яку у 1868 р. Микола Лисенко поклав на музику. З того часу поширюється традиція слухати спів «Заповіту» стоячи.
Крім Заповіту часто виконувався також “Боже великий, єдиний, нам Україну храни (муз. М. Лисенка, сл. О. Кониського).
Своєрідними військовими гімнами стали й пісні «Ой, у лузі червона калина», «За рідний край», марш «За Україну, за її волю» та інші.
🔱Український національний та державний гімн (славень) - пісня «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля» був створений у 60-х роках ХІХ ст.
📄Слова національного славня (гімну) «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля» написав на початку 60-х рр. ХІХ ст. відомий український поет, етнограф, фольклорист, член Російського географічного товариства (1873), лауреат золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875) та Уварівської премії Петербурзької Академії наук (1879) Павло Платонович Чубинський (27.01.1839-29.01.1884).
Уперше слова гімну були опубліковані у львівському журналі «Мета» (1863).
Оригінальний текст вірша П. Чубинського.
Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І - покажем, що ми, браття, козацького роду!
Гей-гей, браття милі,
Нумо братися за діло,
Гей, гей, пора встати,
Пора волю добувати!
Ой, Богдане, Богдане, славний наш гетьмане,
Нащо оддав Україну ворогам поганим?!
Щоб вернути її честь, ляжем головами,
Наречемось України славними синами.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І - покажем, що ми, браття, козацького роду!
Спогадаймо тяжкий час, лихую годину,
тих, що вміли умирати за нашу Вкраїну,
Спогадаймо славну смерть лицарства-козацтва!
Щоб не стратить марно нам свого юнацтва!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І - покажем, що ми, браття, козацького роду!
Вірш дуже швидко став популярними серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час слова вірша навіть приписували Тарасові Шевченку.
🎼Автор музики славня - греко-католицький священик, композитор і диригент Михайло Михайлович Вербицький (04.03.1815-07.12.1870).
🎭В 1864 p. Львівський український центр показав спектакль письменника К. Гейнча «Запорожці». Тут уперше було виконано пісню «Ще не вмерло Запорожжя», яку із захопленням зустріла публіка. Це була музика М. Вербицького – мелодія майбутнього Гімну України.
📑Упродовж багатьох років пісня «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля» виконувала функцію національного гімну, але тільки 15 січня 1992 р. вийшов історичний Указ Президії Верховної Ради України «Про державний Гімн України», в якому автором музики затвердили М. Вербицького, а 6 березня 2003 р. Верховна Рада України схвалила текст Гімну, в основу якого покладено вірш Павла Чубинського «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля».
Згідно ст. 1 Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:
🇺🇦«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
Як відомо, гімн кожної держави є одним із головних її символів.
Своїм творенням і словами гімн засвідчує соборність українського народу, єдність його східних і західних земель, сподівання на щиру працю і завзяття, на славне утвердження вільної України поміж іншими народами.
#СимволікаУкраїни #ГімнУкраїни

09/10/2025

Із Наукова бібліотека Ужгородського національного університету – Мене щойно визнали одним із топових прихильників! 🎉

02/10/2025

✨ Сьогодні народився Іван Багряний ✨

2 жовтня 1906 року з’явився на світ Іван Багряний (справжнє ім’я – Іван Лозов’яга) — видатний український письменник, поет, публіцист та політичний діяч. Його життя було сповнене випробувань: арешти, заслання, табори, еміграція. Але попри все він зумів залишити по собі потужний літературний спадок, який і сьогодні вражає силою слова й духу.

📚 Найвідоміші твори Багряного — романи «Тигролови» та «Сад Гетсиманський». У них він правдиво й безстрашно описав трагедії, що переживав український народ під радянською владою. Його герої — це люди сильної волі, готові боротися за свободу та гідність навіть у найтемніші часи.

🌍 Після війни Іван Багряний жив в еміграції у Німеччині, де заснував Українську революційно-демократичну партію та редагував газету. Він прагнув донести світові правду про Україну та зберегти національний голос у часи, коли на батьківщині панувала цензура.

🕊 Пам’ятаючи його слова і творчість, ми вшановуємо людину, яка, незважаючи на всі страждання, ніколи не втратила віри в Україну.

30/09/2025

29 вересня - 180 років тому народився Іван Карпенко-Карий (1845-1907).
"Батько української драми" - ювілейний портрет.

30/09/2025

Бібліотеки живуть завдяки вам, шановні бібліотекарі — ви творите цей центр опору для громад, який пульсує ідеями, надихає та підтримує.

Війна змінює роль бібліотек — ви, бібліотекарі, взяли на себе нові функції: перетворюєте бібліотеки на укриття, хаби допомоги й пункти обігріву; організовуєте волонтерські ініціативи, плетете сітки та збираєте допомогу для військових; надаєте психо-соціальну підтримку, залучаєте психологів для роботи з жителями громади, просуваєте бібліотерапію — читання як зцілення, допомагаєте вимушеним переселенцям адаптуватися у нових громадах.

Ми вдячні тим з вас, хто активно розвиває «зелені» та «здорові» бібліотеки, де є доступ до спорядження для відновлення і літератури про здоров’я, щоб подбати про себе і знайти підтримку у непростий час.

Саме це змушує міжнародну спільноту надихатися досвідом українських бібліотек і їхніх лідерів, цінувати стійкість і креативність, ставати бібліотеками-посестрами, щоб підтримати, поділитися і впроваджувати ці практики у своїх громадах.

Ми прагнемо підтримувати вас — бібліотекарів — лідерів, тих, хто знаходить сили, ресурси та тепло в часи війни, щоб читати та закохувати в книги, підтримувати жителів, розвивати спільноти, підтримувати здоров'я та плекати національну ідентичність. І вже з наступного року започатковуємо власну відзнаку, щоб відзначати внесок найкращих з вас, у розвиток ваших бібліотек та громад.

За кожним проєктом і кожним новим задумом стоїть лідер, який не просто керує бібліотекою, а пульсує разом із нею, перетворює ідеї на дії і вчить інших робити те саме.

Разом ми пишемо нову історію бібліотек – історію сили та стійкості у роки війни.

🎁 І трохи свята для вас!
Ми підготували розіграш книжкових подарунків.

Умови прості:
1️⃣ Відповідайте в коментарях на запитання:
Яка книга стала для вас найкращою «терапією» у найважчі часи?
Назвіть улюбленого українського автора\авторки, якого\яку ви відкрили під час війни.
Який захід чи подія Бібліотечної країни вам найбільше сподобалася серед тих, де ви брали участь?

2️⃣ Поширте цей пост.
Ми рандомно оберемо переможців і подаруємо книги з нашої добірки — серед них «Забуття» Тані Малярчук, «Остання бібліотека» Фреї Семпсон, «Книга на війні. Бібліотеки й читачі воєнного часу» Єндрю Петтігрі, «Кіт, що рятував книжки Сосуке Нацукава, «Маленька паризька книгарня» Ніни Георге, «Жити з зеленим серцем» Геї Браун та інші.

#БібліотечніЛідери #ВсеукраїнськийДеньБібліотек

30/09/2025

30 вересня — Всеукраїнський день бібліотек, що вшановує їхню роль у суспільному та культурному житті країни.

📚 Бібліотека — це безмежне джерело знань, підтримки та простір для формування особистості. Війна Росії проти України особливо підкреслила цінність бібліотеки як культурної інституції, адже саме тут зберігаються розмаїті зібрання української літератури, необхідної нам як суспільству.

У цей день Український інститут книги вітає всіх, хто творить бібліотечний простір України. Ваша праця — шанована й неоціненна.

Вітаємо та закликаємо обов’язково привітати місцеву бібліотеку особисто: теплим словом, книжкою чи власною участю в її житті! 🤍

26/07/2025