Косівська районна організація Народного Руху України

14/10/2025

🇺🇦 Створення Української Повстанської Армії

Прийнято вважати, що УПА створена 14 жовтня 1942 року. Ця дата була закріплена постановою Української Головної Визвольної Ради і її прив'язка до свята Покрови, покровительки козацького війська, мала на меті показати тяглість історії українського війська від доби Гетьманщини. Проте основна прив'язка була до початку визвольної боротьби «УПА — Поліська Січ» на півночі.

В період Другої Світової війни формування українських партизанських з'єднань на Волині та Поліссі розпочали відразу три політичні сили. Перші загони народної самооборони "Українська Повстанська Армія — Поліська січ" напередодні німецького вторгнення створив Тарас Боровець (Бульба), який заручився підтримкою уряду УНР у вигнанні. Проте його спроба здобути для свого формування статус національного збройного відділу не знайшла підтримки у німецької окупаційної влади і у листопаді 1941 року "УПА-Поліська Січ" була офіційно розпущена.

Але вже весною 1942 року Боровець відродив УПА (без доповнення "Поліська січ") як партизанські загони для боротьби з німцями, згодом реорганізовані в Українську Національно-Революційну Армію (УНРА).

Через півроку свої збройні підрозділи створила ОУН Андрія Мельника під командуванням Миколи Недзвецького (псевдо Хрін) та бандерівці — Поліським загоном командував Сергій Качинський (Остап), волинським — Григорій Перегійняк (Довбешка-Коробка).

Саме діяльність останніх і дозволила ОУН (б) прив'язати дату створення УПА до 14 жовтня 1942 року, що мало на меті показати тяглість історії українського війська від доби Гетьманщини, коли покровителькою козацького війська була Покрова, свято якої припадало саме на 14 жовтня.

Уперше «Свято УПА» було встановлене Постановою УГВР від 30 травня 1947 року.

Цей документ зберігся до наших днів у збірнику «УГВР у світлі постанов Великого Збору та інших документів з діяльности 1944-1951 рр.», виданих ОУН у 1956 р. за кордоном.

У ньому йдеться:

«У жовтні 1942 р. на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанській Армії. 1. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14 жовтня 1942 р. днем постання УПА. 2. Для вшанування цього моменту день 14 жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА».

Організація Українських Націоналістів 30 липня 1947 року видала Повідомлення про відзначення Свята УПА. У документі підкреслюється, що «для ознаменування історичного моменту утворення УПА день 14 жовтня проголошений святом УПА», а також зазначено про великий шлях боротьби й росту УПА від невеликих відділів до армії, яка в численних боях проти нацистських і радянських окупантів вкрила себе славою і здобула заслужену любов і пошану українського народу.

У постанові також йдеться про збіг Свята УПА з «козацьким святом Покрови» і «непреривність збройної боротьби українського народу» за волю.

14 жовтня 1947 року Головний командир УПА Роман Шухевич оголосив «Святочний наказ». У ньому він підкреслив:

«Цілий 1943 рік та перша половина 1944 року ознаменовані боротьбою УПА на два фронти. На протинімецькому фронті УПА добилася повного припинення вивозу українського населення на роботи в Німеччину і унеможливила господарське пограбування народу. На протибольшевицькому фронті УПА не допустила до заливу українських теренів большевицькою партизанкою. Ніхто інший як саме УПА в цілому ряді переможних боїв розбила орди сталінських гунів, що нестримно просувалися з північного сходу на підбій Европи. В другій половині 1944 р. всі українські землі опинилися вже під большевицькою окупацією. Почався новий період боротьби УПА за "бути або не бути” українському народові…».

Головнокомандувач перелічив усі воєнно-політичні умови в яких довелося боротися до 1947 року включно, й наголосив, що УПА має «успіхи, яких в таких умовах не знало людство».

У 1952 році останній Головнокомандувач УПА Василь Кук на псевдо В. Коваль видав Наказ про відзначення 10-річчя УПА.

⭕️ РУХаймось разом – до Перемоги!

🔻 Більше інформації:
www.rukh.team
t.me/rukhteam
https://www.facebook.com/rukh.team
https://www.instagram.com/nru.ua/

11/10/2025

Про ХІ Всеукраїнську конференцію "Народний Рух України: місце в історії та політиці" в останньому номері "Слова Просвіти", яка нещодавно відбулася в Одесі!

05/10/2025

Дорогі вчителі!
Сердечно вітаємо вас із професійним святом — Днем учителя!

Ви — творці українського майбутнього, носії світла знань, моралі й національної гідності.
Навіть у найважчі часи — під звуки тривог, у тимчасових класах чи онлайн — ви продовжуєте виховувати покоління вільних, мислячих і сильних українців.

Дякуємо вам за відданість, терпіння та віру в кожну дитину.
Ваша праця — це теж фронт. І саме завдяки вам Україна має майбутнє.

Зі святом, українські вчителі!
Слава Україні! 🇺🇦

01/10/2025

Рухівці Косівщини відзначили День захисників України біля меморіалу воїнам УПА в с. Люча-Рушір.

17/09/2025

Напевно, найвизначніший уродженець Косівщини.

🇺🇦 Михайло ПАВЛИК (17 вересня 1853, с.Монастирське (колишнє село, нині мікрорайон у місті Косові) — 26 січня 1915, Львів) — український письменник, публіцист, громадський і політичний діяч, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Разом з Іваном Франком у 1890 році заснував Русько-українську радикальну партію (РУРП) — першу українську політичну партію.

Народився у родині землеробів і ткачів у селі Монастирське (тепер околиця м. Косів, Івано-Франківська область). Великий вплив на формування світогляду мала мати — Марія. Навчався у Косові, Снятині, Коломиї, згодом — у Львівській академічній гімназії. У 1874 році вступив до філософського факультету Львівського університету.

Громадська та літературна діяльність

Ще під час навчання у Львові приєднався до українофільських гуртків. Разом з Іваном Франком редагував журнал «Друг», який став органом демократичної молоді. Завдяки Павликові там утвердилася жива народна мова й утвердилися ідеї літератури для народу.

Після закриття «Друга» видавав із Франком часописи «Громадський друг», «Дзвін» і «Молот», за що неодноразово зазнавав переслідувань і ув’язнень. У 1877 році поліція конфіскувала літературу з його помешкання, а самого Павлика засудили до шести місяців тюрми.

У 1879–1881 роках перебував у Швейцарії та Франції, де разом з Михайлом Драгомановим і Сергієм Подолинським видавав журнал «Громада». Павлик був близьким учнем і послідовником Драгоманова, поширював його ідеї все життя.

Павлик активно перекладав твори класиків російської та європейської літератури (Тургенєва, Чехова, Лєскова, Лермонтова, Успенського, Короленка та ін.), прагнучи донести їх до українського читача.

Довгі роки працював у Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ), де займався публікацією перекладів і наукових досліджень. Підготував і видав чотиритомне зібрання праць Михайла Драгоманова, збірки його листів, а також низку монографій, присвячених учителю.

Значну увагу приділяв проблемі становища жінок у суспільстві. У працях «Неволя женщин», «Про жоночу долю», «В справі робітних людей і женщин у Галичині» та інших Павлик відстоював рівноправність, освіту та суспільну активність жінок.

Він підтримував багатьох молодих письменників і публіцистів — Лесю Українку, Павла Грабовського, Ольгу Кобилянську, Василя Стефаника, Марка Черемшину, Лесю Мартовича.

Михайло Павлик був одним із перших українських редакторів, видавців і літературних критиків. Він відіграв важливу роль у поширенні народної мови в літературі, розвитку радикальної суспільної думки, збиранні та збереженні епістолярної спадщини видатних діячів.

Відійшов у вічність 26 січня 1915 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі поруч із сестрою Анною.

⭕️ РУХаймось разом – до Перемоги!

🔻 Більше інформації:
www.rukh.team
t.me/rukhteam
https://www.facebook.com/rukh.team
https://www.instagram.com/nru.ua/

17/09/2025

🇺🇦 17 вересня — День рятівника
Сьогодні вся країна вшановує тих, хто щодня стоїть на сторожі життя та безпеки людей.
Щиро вітаємо рятувальників, працівників цивільного захисту та пожежної охорони з професійним святом!
Ви працюєте у найгарячіших точках під артилерійськими, ракетними й авіаційними ударами, ризикуючи власним життям заради порятунку інших. Ви мужньо берете участь у відбудові зруйнованих міст, підтримуєте воїнів, які боронять свободу та незалежність України.
Ви — на передовій боротьби за життя та здоров’я українців.
Втомлені, але нескорені, ви тримаєте стрій.
Дякуємо вам за відданість, мужність і вірність обов’язку!
Нехай Господь береже вас, а у ваших родинах панують мир і добробут.
Зі святом, герої!
Все буде Україна!
⭕️ РУХаймось разом – до Перемоги!

🔻 Більше інформації:
www.rukh.team
t.me/rukhteam
https://www.facebook.com/rukh.team
https://www.instagram.com/nru.ua/

01/09/2025

ШАНОВНІ УКРАЇНЦІ!

Народний Рух України вітає добрих людей з Днем знань. Вітаємо батьків, учнів, учителів, вихователів, викладачів. Думка великого педагога Яна Амоса Коменського «А найкращі серед людей хай будуть вчителями» якнайкраще характеризує людей, які серце віддають дітям. Кожен з нас у час війни боронить український блокпост. За шкільними партами виховуєте нове покоління людей, які будуть брати участь у відбудові держави, не допустять роззброєння, нових воєн, досягнуть рівня омріяної країни за яку віддали життя мільйони.

У цей святковий день дякуємо воїнам і волонтерам. На початку дев’яностих років звучали примітивні голоси, що самостійність дарована без крові. Сьогодні українці розраховуються за неї кров'ю найкращих синів і дочок. Діти чекають Вас з перемогою.
Народний Рух України в День знань не вітає чиновників, які переклали відповідальність на місцеве самоврядування, закривають сотні сільських шкіл, знищують жебрацькими зарплатами систему народної освіти від дитячих садків, шкіл, професійних закладів до університетів. Прийде час і будете відповідати за реформування й «деформування» освіти.
Вітаємо українських дітей, які навчаються в інших країнах. Збагачуйте розум знаннями, душу молитвою, серце любов’ю до рідної землі, пам’ятайте слова Тараса Шевченка: І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.

СЛАВА УКРАЇНІ!

Голова
Народного Руху України АНДРІЙ КОРНАТ

31/08/2025

Рухівці Косова взяли участь в щорічній акції " Шаную воїнів, біжу за Героїв України"

30/08/2025

ЗАЯВА
Народного Руху України
щодо політичного убивства Андрія Парубія у Львові

30 серпня 2025 року у Львові було скоєно жорстоке політичне убивство українського державного і політичного діяча, колишнього Голови Верховної Ради України (14.04.2016 – 29.08.2019), секретаря Ради національної безпеки і оборони України з 27 лютого по 7 серпня 2014 року, народного депутата України 6-го, 7-го, 8-го та 9-го скликань, члена СНПУ (1994—2004), «Наша Україна» (2004—2012), «Фронт Змін» (2012), ВО «Батьківщина» (2012—2014), «Народний фронт» (2014—2019) та «Європейська Солідарність» (з 2019), коменданта Самооборони Майдану під час Євромайдану, одного з співзасновників Львівської крайової організації та активіста Народного Руху України (1989 – 1992) — Андрія Парубія.

Народний Рух України рішуче засуджує цей цинічний злочин, який є не лише замахом на життя одного з провідних діячів українського державотворення, але й відвертим ударом по незалежності, демократії та конституційному ладу нашої держави.

Убивство Андрія Парубія має всі ознаки спецоперації країни-агресора — Російської Федерації, яка діє руками своїх спецслужб і агентури. Москва вкотре застосувала метод політичного терору, спрямованого на знищення провідних українських національних діячів та дестабілізацію внутрішньої ситуації. Це — підступна і показова ворожа політична атака, що стала продовженням довгої низки убивств і терористичних актів, здійснюваних Росією проти України та українців.

Андрій Парубій був одним із представників українського національно-демократичного руху, незмінним поборником свободи, європейського вибору та відданим борцем за незалежність України. Його діяльність була невіддільною від боротьби за утвердження української державності, а його ім’я стояло поруч із іменами тих, хто ніколи не відступав перед загрозами імперського зла.
Як у комуністично-радянські часи Москва вбивала за кордоном українських політичних національних діячів (Євген Коновалець, Августин Волошин, Степан Бандера, Лев Ребет), як у сучасній Україні загинули від рук ворога Юрій Вербицький, Володимир Рибак, Павло Шеремет, так і нині російські спецслужби цілеспрямовано знищили Андрія Парубія. Це — логіка безперервного терору Кремля проти української нації.

У цей трагічний час Народний Рух України:
• Висловлює щирі співчуття родині, друзям і соратникам Андрія Парубія.
• Вимагає від органів державної влади України негайного, повного та прозорого розслідування цього злочину, офіційного визнання його політичним убивством і кваліфікації як теракту, організованого спецслужбами країни-агресора — Російської Федерації.
• Закликає міжнародну спільноту, зокрема ООН, ЄС, НАТО і США, визнати убивство Андрія Парубія актом державного тероризму Росії проти України та посилити міжнародний тиск на Кремль.
Наголошуємо, що політичне убивство Андрія Парубія — це підступна спроба ворога залякати українських патріотів та весь український народ. Проте цей злочин має стати не джерелом страху, а поштовхом до ще більшої єдності українського суспільства й мобілізації всіх сил у боротьбі проти московського агресора.

Народний Рух України заявляє: політичне убивство Андрія Парубія не зламає волю й дух української нації. Його ім’я назавжди залишиться у славній історії визвольної боротьби за свободу України, а багатовікова справа відстоювання нашої незалежності буде гідно продовжена новими поколіннями борців.
Слава Україні! Героям Слава!

За дорученням Політичної Ради Народного Руху України

Андрій Корнат,
голова Народного Руху України
м. Київ, 30 серпня 2025 р.