13/05/2026
Наш побратим «Олекса»
https://www.facebook.com/share/p/1B5YnpUDU5/?mibextid=wwXIfr
☝ Олег на псевдо «Олекса» - заступник командира батальйону з психологічної підтримки одного з підрозділів безпілотних систем 102 окремої бригади Сил ТрО ЗС України. Родом із Коломиї, дитинство провів у селі Слобода на Прикарпатті, де вперше почув історії про УПА - у її лавах воювали обидва його діди. Один із них загинув у боротьбі за Україну.
🔥 До бригади Олег долучився добровольцем у лютому 2022 року, повернувшись з Данії. Каже, ніколи не забуде дорогу додому.
💬 «На кордоні була нескінченна черга машин на Захід. За кермом переважно жінки, в салонах діти. А в бік України майже нікого. Польські прикордонники просто відкривали шлагбауми й пропускали мене вперед», - згадує він.
🩸 Одним із найважчих спогадів для «Олекси» стало планове переміщення з однієї позиції на іншу.
💬 «Ми виходили одними з останніх. Ар’єргард залишався до кінця, прикриваючи інших. Треба було пройти 14 кілометрів до того, як розсіється туман, бо далі FPV-дрони просто не дали б нам шансів», - пригадує він.
💥 Перед виходом бійці брали лише найважливіше - зброю і боєкомплект. Багато цінного довелося знищити. Посеред маршруту група попереду натрапила на ворожих штурмовиків. Зав’язався ближній бій.
💬 «Трьох окупантів знищили, але наш командир мінометного розрахунку отримав важке поранення в шию. Нош уже не було, пораненого понад сто кілограмів вагою тягнули у спальному мішку, який несли спеціально для евакуацій. Ми були виснажені, але сили звідкись з’явилися. Ніхто не відмовився нести побратима, хоча над містом уже висіли ворожі FPV», - розповідає «Олекса».
🛻 І тоді стався вчинок, який він пам’ятає досі - командир одного з батальйонів прорвався до них на пікапі і вивіз пораненого до медиків.
✌ Для нього ця історія не лише про війну, а про відповідальність і людей, які залишаються поруч до кінця.
102 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина
Регіональне управління Сил територіальної оборони "Захід"
