20/03/2026
ЦКП шелтер Святої Ольги визначено як приклад ефективної роботи з постраждалими від домашнього насильства. Дякуємо за увагу до нашої діяльності та важливої теми захисту жінок, що постраждали!
Узимку опинилася на вулиці з немовлям на руках
У Чернівцях та області кількість звернень постраждалих від домашнього насильства постійно зростає
Кількість звернень щодо домашнього насильства зростає, і це свідчить не лише про масштаб проблеми, а й про те, що люди почали більше довіряти поліції та готові говорити про пережите. Суспільство поступово перестає мовчати.
- Узимку особисто виявила на вулиці міста жінку з малолітньою дитиною (9 місяців), яка постраждала від домашнього насильства. Мати з дитиною була мною доставлена до шелтера та розміщена у безпечних умовах. До кривдника скеровано екіпаж поліції для притягнення його до відповідальності. Ці врятовані життя - приклад того, як працює відпрацьована дорожня карта реагування: від негайного втручання поліції до перенаправлення постраждалих до психологів, соціальних служб і шелтерів, - розповідає «Погляду» представниця Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини НПУ Альона Тодоріко.
За її словами, коли бачиш матір із немовлям, яку вдалося вчасно врятувати, а кривдника притягнути до відповідальності - розумієш, що робота має реальний сенс. Такі моменти залишаються в пам’яті назавжди. Водночас для майора поліції А. Тодоріко принципово важливо, щоб кожне втручання відбувалося з дотриманням прав людини: і постраждалої особи, і навіть кривдника, мовляв, саме повага до закону та правових процедур робить систему захисту справді дієвою та справедливою.
Мешканка Дністровського району Алла К. (ім’я змінено на прохання жінки) одружена вдруге та її перший досвід досі не дає повною мірою зануритися в теперішні стосунки. Адже тоді, вже за два тижні після гучного весілля вона відчула всю важкість чоловічого кулака. З’ясовується, що не так на неї подивився сторонній чоловік в магазині. Після цього випадку побої повторювалися щоразу і дедалі з більшою ненавистю. Алла каже: «Дивно, але я мала до нього почуття, я його кохала. Після того як завагітніла, завжди погрожував, міг замахнутися рукою. Коли ж народилася донька, а мав бути син, як же інакше, усю злість вимістив в один раз. Я була залежна від нього, не мала куди піти. Та й молода була. А він міг бити до непритомності... І коли він поїхав у відрядження, вже до обіду моя заява про розлучення була в суді. Тимчасово прихистила мене тітка. І далі у моєму житті були такі зміни, про які навіть не мріяла».
У суспільстві не сприймають не собі подібних
Директорка БО «БФ «Позитивні жінки. Чернівці» Ганна Склярова зауважує, що ВІЛ-позитивні жінки досить часто страждають від домашнього, сексуального та економічного насильства. Непоодинокі випадки нетолерантного ставлення до таких жінок і в медичних закладах, і взагалі наше суспільство не готове сприймати таких людей, адже після слова ВІЛ вже ніхто нічого не чує.
- До нас є чимало звернень від жінок, які терплять і не знають, що робити, куди звертатися і як з цим жити. Нами було проведено багато супроводів, запустили параюридичний напрямок на випадок, якщо жінка потрапила в якусь скрутну обставину – сімейне насильство чи відмова від надання послуг в тій же лікарні, мати супровід параюриста. Це – людина, яка не має юридичної освіти, але дуже добре знає права, закони, допомагає жінкам написати заяву, звернутися до поліції і відстежити заяву, щоб вона не загубилася в паперах.
Часто-густо жінки не завжди розуміють, що не варто терпіти, що поліція – не ворог, що твій статус – це не вирок.
- Насильство – це не тільки, коли тебе б’ють, насильство – це коли тобі забороняють йти на роботу, обмежують в коштах, принижують словами, щипають, штовхають, закривають вдома... Ось восени було проведено шість лекцій з жінками, охопили майже 200 осіб і з них тільки 16 були обізнаними про різновиди насильства, а решта думали, що це не насильство, - пояснює пані Ганна. - Наразі у нас є безпечний простір для жінок, дітей та підлітків. І дуже цінно отримувати від них відгуки: «Ти врятувала мені життя», «Ти моя підтримка, опора», «Завдяки тобі я змогла…».
Позитивні приклади – серед нас
У Центрі колективного проживання «Шелтер Святої княгині Ольги» (м. Хотин) ГО «Елеос-Україна» надають прихисток і постраждалим від домашнього насильства, і ВПО, які рятуються від російської військової агресії. Директор Центру, отець Дмитро Шора, розповів «Погляду», що впродовж року до них приходить понад 100 людей, які потребують підтримки.
- Від початку великої війни понад 300 осіб скористалися нашою допомогою. Люди прибували з різних куточків України, навіть з-за кордону поверталися українці, які 2022 року вимушено виїхали з країни. Здебільшого це жінки і діти, постраждалі від домашнього насилля, в тому числі внутрішньо-переміщені особи.
У нас жінки отримують всебічну допомогу: дітей прилаштовують у садочки, школи, гуртки, а жінки через Центр зайнятості знаходять роботу за своєю кваліфікацією, або опановують іншу діяльність, яка їм більше подобається. Кожен себе десь знаходить в тій чи іншій галузі. Шелтер розрахований на 25 осіб і практично завжди завантажений.
Разом підтримуємо і зупиняємо насильство
За словами Альони Тодоріко, звернення постраждалих від домашнього насильства надходять постійно. Тож уже давно відпрацьована дорожня карта реагування: виїзд поліції, складання протоколу, винесення термінового заборонного припису. Далі - перенаправлення постраждалої особи до соціальних служб, психологів чи юристів. За потреби забезпечують можливість тимчасового перебування у шелтері або кризовій кімнаті. Такий комплексний підхід дозволяє не лише зупинити насильство, а й надати людині реальну підтримку.
Алгоритм дій для постраждалих та свідків такий:
1. Негайно викликати поліцію (102) у випадку загрози життю чи здоров’ю.
2. Звернутися до лікаря для фіксації тілесних ушкоджень. Це важливий доказ.
3. Подати заяву до поліції.
4. Звернутися до центрів соціальних служб чи громадських організацій, які мають кризові кімнати та гарячі лінії.
5. Зберігати докази: повідомлення, записи, фото ушкоджень, свідчення сусідів.
6. Повідомити довірену особу (родича, друга, сусіда), щоб мати підтримку та свідків.
7. Не залишатися наодинці - навіть короткочасне перебування у безпечному місці (кризова кімната, притулок) може врятувати життя.
Важливо діяти системно й без зволікань: що швидше зафіксовано порушення, то ефективніше захист.
Важлива поради
Як дати раду домашньому насильству в громадах
Наталія Батракова виконавча директорка ГО «Центр громадської активності «Синергія»:
Насамперед потрібно навчати самі громади, вони мають бути готовими прийняти людей, які повертаються із зони бойових дій. Проводити роботу в сім’ях та родинах військовослужбовців, задля розуміння, що ці люди мають посттравматичний синдром.
Про домашнє насильство дуже неохоче говорять. Але по відношенню до кого б не чинилося насильство, до жінки чи чоловіка, люди мають усвідомлювати, що вони завжди можуть отримати сторонню допомогу.
Це колись так було: «Б’є, значить любить», а зараз – «Б’є, значить сяде». Тому що відповідно до Стамбульської конвенції є кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства. Є обмежувальні приписи, є заборонні приписи, є навіть право виселення кривдника з його власного помешкання.
Сьогодні маємо досить жорсткі вимоги законодавства. Якщо, наприклад, жінка вагітна або подружжя разом перший рік, то не розглядаються варіанти медіації, коли намагаються сторони примирити. Там, де чиниться насильство, люди мають бути розведені в різні боки.
Не треба мовчати. Нині працюють і притулки-прихистки, і кризові кімнати. Їм надають допомогу з працевлаштування, з матеріального забезпечення, дітей розміщують в садочках.
Наталія Кучумова,
психологиня та доцентка кафедри педагогіки та соціальної роботи ЧНУ ім. Ю. Федьковича:
Толерування домашнього насильства сприяє поширенню агресії та жорстокості в громадах, збільшує рівень злочинності, і спричиняє погіршення загального стану здоров’я населення.
Для зменшення домашнього насильства в громадах дуже важливо здійснювати просвітницьку та профілактичну роботу. Для цього необхідно налагодити взаємодію спеціалізованих служб, які займаються цією проблемою, об’єднати зусилля державних та громадських організацій, центрів соціальних служб, мобільних бригад, кризових кімнат, центрів соціально-психологічної допомоги, а також залучати до цієї роботи благодійні організації, залучати до цієї роботи організації із надання безоплатної правової допомоги постраждалим, медичні заклади, освітні установи та інші................................................................................................................
Важливо діяти системно й без зволікань: що швидше зафіксовано порушення, то ефективніше захист................................................................................................................
Цей проєкт впроваджується за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні.
Ольга ШУПЕНЯ
#ПОГЛЯД
Чернівці Новини - Погляд
ЦКП Шелтер Святої Ольги Хотин
Департамент головної інспекції та дотримання прав людини
