Наукова бібліотека ХДАЕУ

Наукова бібліотека ХДАЕУ Новини, виставки, бібліографічні покажчики,рекомендації, онлайн-заходи, вебінари

НАУКОВУ БІБЛІОТЕКУ ХДАЕУ ВІДІБРАНО ДО ПРОГРАМИ ЮНЕСКО «БІБЛІОТЕКИ ЯК ПРОСТІР ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ»15 серпня команда...
20/08/2026

НАУКОВУ БІБЛІОТЕКУ ХДАЕУ ВІДІБРАНО ДО ПРОГРАМИ ЮНЕСКО «БІБЛІОТЕКИ ЯК ПРОСТІР ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ»

15 серпня команда ЮНЕСКО відібрала Наукову бібліотеку Херсонського державного аграрно-економічного університету для участі у важливій програмі, спрямованій на розвиток бібліотек як безпечних просторів підтримки для громад.

Проєкт став логічним продовженням роботи ВГО «Українська бібліотечна асоціація» у напрямі безбар’єрності та психосоціальної підтримки. Сучасні бібліотекарі мають володіти знаннями й навичками, які допомагають чуйно, делікатно та професійно взаємодіяти з людьми, що переживають складні життєві обставини.

Для нашої бібліотеки це не лише можливість навчатися й професійно зростати. Це ще один важливий крок до того, щоб залишатися місцем, де людину чують, розуміють і підтримують. Отримані знання, практичні інструменти та досвід допоможуть нам і надалі розвивати наукову бібліотеку як безпечний, турботливий простір, де кожен може відчути небайдужість, відновити внутрішні ресурси та отримати необхідну підтримку.

Ми вдячні партнерам за можливість навчатися, розвиватися, обмінюватися досвідом і разом робити бібліотеки ще більш людяними, чуйними та підтримувальними.

Наукова бібліотека ХДАЕУ продовжує працювати заради спільної мети - щоб наші здобувачі вищої освіти та педагоги знали: ми завжди готові їх почути, підтримати й зрозуміти. Бібліотека посилює свою роль як безпечний простір психосоціальної підтримки - — і ми рухаємося вперед разом з університетською спільнотою.

МРІЇ ЩО ЗМІНЮЮТЬ СВІТХерсонський державний аграрно-економічний університет та Наукова бібліотека ХДАЕУ вітає з Міжнародн...
12/08/2026

МРІЇ ЩО ЗМІНЮЮТЬ СВІТ

Херсонський державний аграрно-економічний університет та Наукова бібліотека ХДАЕУ вітає з Міжнародним днем молоді (International Youth Day) який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році за результатами Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді, що відбулася в Лісабоні у 1998 році.

Вперше його відзначили у 2000 році. В Україні також усвідомлюють значення юнаків та дівчат, тому для них встановлено особливе свято: раніше його відзначали в останню неділю червня, а з 2022 року, згідно з указом Президента України, День молоді України об’єднано з Міжнародним днем молоді.

Молодість – це неповторний період, коли людина сповнена енергії та внутрішньої сили. Саме в юні роки здається, що немає нічого недосяжного, а кожен новий день дарує надію, розвиток, сміливі мрії та радість буття. Від активності та світогляду молодого покоління залежить майбутнє держави, адже саме молодь традиційно виступає ентузіастами, ідеалістами та реформаторами – рушійною силою суспільного прогресу.

У часи війни це свято набуло особ
ливого змісту. Воно стало не лише днем радості та єдності, а й нагодою вшанувати мужність, героїзм і патріотизм молодих українців, які боронять країну на фронті та підтримують її в тилу.

До Дня Молоді в Україні Наукова бібліотека ХДАЕУ пропонує книжкову добірку літератури
https://www.ksau.kherson.ua/nnb/14986-2026-08-12-1-nb.html

9 серпня Міжнародний день корінних народів світу. Корінний народ – це не те саме, що національна меншина. В Україні прож...
09/08/2026

9 серпня Міжнародний день корінних народів світу.

Корінний народ – це не те саме, що національна меншина. В Україні проживає доволі багато національних меншин і лише декілька корінних народів.

Щоб бути корінним народом, етнічна спільнота мала сформуватися як така саме на території України, бути носієм самобутньої мови та культури, і не мати власної держави за межами України.
Поряд з українцями корінними народами в Україні є кримські татари, караїми та кримчаки. Їхньою історичною батьківщиною є Крим. Міжнародне право та українське законодавство захищає корінні народи. Йдеться насамперед про збереження та розвиток власних мови, культури й традицій. А також про захист від утисків, примусової асиміляції чи геноциду.

Асиміляція корінних народів - це давня тактика російської імперії, яку продовжує сучасний російський режим, як у самій РФ (подивіться на становище так званих федеративних республік та їхніх народів), так і на окупованих територіях. Тих, хто протидіє асиміляції чи уникає співпраці з окупаційною владою, - переслідують.

Захист прав корінних народів - це ознака сталої демократії та розвиненої державності. Україна, яка захищає права своїх корінних народів, принципово відрізняється від росії, яка, маючи в своєму складі десятки корінних народів, спрямовує зусилля на їхню асиміляцію, планомірно знищуючи їхні ідентичності, мови та культури. Та навіть знищує фізично, використовуючи їх чоловіче населення як людський матеріал у власних воєнних авантюрах.

ДО 975-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИКиєво-Печерська лавра — одна з найдавніших і найвеличніших святинь нашої д...
29/07/2026

ДО 975-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ

Києво-Печерська лавра — одна з найдавніших і найвеличніших святинь нашої держави. Заснована у 1051 році ченцем Антонієм з Афону, вона стала осердком християнізації Київської Русі, місцем, де формувалася духовна традиція, освіта та літописання.

Архітектурний комплекс Лаври — це поєднання барокових соборів, дзвіниць, укріплень і понад 144 пам’яток, що охороняються державою. Перший храм збудовано у 1062 році, а кам’яний Успенський собор - між 1073–1078 рр. майстрами з Візантії. Успенський собор, зруйнований у 1941 році, був відновлений у 2000-х і сьогодні знову є символом духовної стійкості.

У печерах Лаври зберігаються нетлінні мощі понад 120 святих. Саме тут покояться Нестор Літописець та, за билинами, Ілля Муромець — дослідження підтверджують, що його мощі належать воїну XII століття. Антонієві печери простягаються на 383 м, Феодосієві — на 293 м, і кожен їхній поворот зберігає історію, легенди та молитви.

Лавра також була осередком освіти та літописання - саме тут створено «Києво-Печерський патерик», один із найдавніших у Русі (XV ст.), де описані житія подвижників XI–XIII ст.

Лавра сьогодні є державним заповідником та монастирем, який приваблює мільйони паломників і туристів щороку. Це місце, де поєднується духовність, історія та культура, а кожен куточок дихає легендами й молитвами. Попри нещодавні пошкодження від російського обстрілу, Лавра продовжує жити: відкриті Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, кілька храмів, працюють культурні виставки, щодня звершуються богослужіння.

Києво-Печерська лавра — це не лише архітектурна перлина. Це символ тяглості нашої культури, сили віри та незламності духу.
Для людей — місце молитви й внутрішнього миру.
Для України — духовна опора, простір єдності та національної гідності.

28 липня — День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, я...
28/07/2026

28 липня — День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у російському полоні.

Цей День встановлено Постановою Верховної Ради України від 22 липня 2025 року № 4558‑IX. Дату обрано невипадково: у ніч із 28 на 29 липня 2022 року в колишній Волноваській колонії № 120 в Оленівці російські війська здійснили масове вбивство українських військовополонених — переважно оборонців Маріуполя, які залишили «Азовсталь» під міжнародні гарантії збереження життя та подальшого обміну. Унаслідок цього теракту загинули десятки наших захисників, понад сотня отримала поранення.

Полон — один із найжорстокіших проявів війни.
Там українці стикаються з катуваннями, голодом, побоями, електрошоком, імітацією страти та примусовими «зізнаннями». За даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, понад 95 % військовополонених зазнають систематичних тортур.

Жертвами російського полону стали не лише військові та добровольці. У неволі опинилися журналісти, волонтери, представники місцевого самоврядування, активісти та мешканці окупованих територій, які підтримували Україну. Багато з них були страчені, закатовані або загинули від нелюдського поводження, а чимало й досі вважаються зниклими безвісти. Точна кількість загиблих у полоні залишається невідомою — розслідування тривають, частину тіл ще не повернуто на Батьківщину.

Запровадження цього Дня — це наш спільний обов’язок пам’яті. Ми вшановуємо всіх, хто загинув у полоні внаслідок російської агресії, і схиляємо голови перед їхнім героїзмом, громадянською відвагою, незламністю та силою духу.
Це нагадування суспільству про ціну свободи й незалежності України та заклик берегти пам’ять про кожного, хто віддав життя за нашу державу.

15 ЛИПНЯ - ДЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ МИРОТВОРЦІВЩороку цього дня Україна вшановує військовослужбовців, які брали участь у міжнаро...
15/07/2026

15 ЛИПНЯ - ДЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ МИРОТВОРЦІВ

Щороку цього дня Україна вшановує військовослужбовців, які брали участь у міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки, а також пам’ять тих, хто віддав життя, виконуючи миротворчу місію.

Історія української миротворчості розпочалася 15 липня 1992 року, коли перші літаки з військовими Збройних Сил України вирушили до Боснії на прохання Генерального секретаря ООН. Відтоді понад 40 тисяч українських військовослужбовців служили у гарячих точках світу - на Балканах, в Африці, Іраку, Косово, Грузії, Афганістані та інших країнах. Наші сапери, пілоти, вертолітники та батальйони здобули високу репутацію професіоналів: вони патрулювали зони розмежування, супроводжували гуманітарні конвої, проводили розмінування, евакуацію мирного населення, доставку допомоги. Миротворчість завжди має високу ціну. Десятки українських військових загинули під час виконання завдань у Югославії, Африці, Іраку. Їхні імена занесені до Книги пам’яті, а їхня мужність - приклад для наступних поколінь.

У 2014 році, коли Росія розпочала агресію проти України, багато колишніх миротворців стали до лав захисників Батьківщини. Вони вже знали, що таке війна, і принесли свій досвід на рідну землю. Сьогодні, у час повномасштабної війни, миротворча спадщина набуває нового значення: Україна бореться не лише за власну свободу, а й за принципи міжнародного права, які відстоювала у світі.

Сьогодні день вдячності тим, хто носить блакитні каски і український прапор на чужині. День пам’яті тих, хто не повернувся додому.
Слава українським миротворцям!

🇺🇦ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ🇺🇦Сьогодні ми відзначаємо День Української Державності — свято, що нагадує про тисячолітню...
15/07/2026

🇺🇦ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ🇺🇦

Сьогодні ми відзначаємо День Української Державності — свято, що нагадує про тисячолітню історію нашої держави та незламність українського народу. Від Київської Русі до сучасної України тяглість державності проходить крізь століття, формуючи нашу ідентичність, силу та прагнення до свободи.

Це день, коли ми вшановуємо нашу мову, культуру, традиції та героїв, які боролися й продовжують боротися за право України бути самостійною, сильною та вільною. Державність — це не лише історичний факт, а жива традиція, що об’єднує покоління й надихає нас працювати заради справедливості та миру.

Херсонський державний аграрно-економічний університет пишається тим, що є частиною цієї великої історії. Ми виховуємо молодь у дусі патріотизму, відповідальності та любові до рідної землі — цінностей, які формують майбутнє України.

🇺🇦Слава Україні! Героям слава!🇺🇦

ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ — СВЯТО СВОБОДИ І ГІДНОСТІ28 червня Україна відзначає День Конституції — одне з найважливіших д...
28/06/2026

ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ — СВЯТО СВОБОДИ І ГІДНОСТІ

28 червня Україна відзначає День Конституції — одне з найважливіших державних свят, що символізує утвердження прав людини, демократії та незалежності нашої країни. Конституція — це не просто документ. Це основа нашого життя, закон, який визначає, що Україна є суверенною, правовою і демократичною державою, а людина, її права і свободи — найвища цінність.

Свято Конституції — це нагадування про те, що кожен із нас є творцем держави, її майбутнього та законності. Тож нехай цей день стане нагодою замислитися над цінністю свободи, відповідальності та єдності українського народу.

ВЕБІНАР «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ УЖЕ В АУДИТОРІЇ: ДОБРОЧЕСНІСТЬ, КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ТА НОВІ ОСВІТНІ ПРАКТИКИ»16 червня 2026 року Н...
19/06/2026

ВЕБІНАР «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ УЖЕ В АУДИТОРІЇ: ДОБРОЧЕСНІСТЬ, КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ТА НОВІ ОСВІТНІ ПРАКТИКИ»

16 червня 2026 року Наукова бібліотека ХДАЕУ прийняла участь у вебінарі «Штучний інтелект уже в аудиторії: доброчесність, контроль якості та нові освітні практики», який ініціювала Державна науково-технічна бібліотека України спільно з Strikeplagiarism. На заході була присутня завідувачка відділом Наукової бібліотеки ХДАЕУ Світлана Трибух.

Під час заходу учасники ознайомилися з сучасними підходами до забезпечення академічної доброчесності в умовах поширення технологій штучного інтелекту. Особливу увагу було приділено можливостям системи StrikePlagiarism.com, аналізу текстів, створених або модифікованих за допомогою ШІ, виявленню прихованих маніпуляцій у текстах, а також законодавчим новаціям у сфері академічної доброчесності. Також розглядалися питання прозорого оцінювання студентських робіт та міжнародний досвід відповідального використання штучного інтелекту в освітньому процесі.

Смак Херсонщини та тепла зустріч в Одесі12 червня 2026 року співробітниця Наукової бібліотеки Херсонського державного аг...
17/06/2026

Смак Херсонщини та тепла зустріч в Одесі

12 червня 2026 року співробітниця Наукової бібліотеки Херсонського державного аграрно-економічного університету Оксана Токовило відвідала фестиваль «Херсонський пузанок», організований командою інтернет-видання «МОСТ» в Одесі.

Цей інтеграційний захід став місцем зустрічі херсонців, де панували щирі обійми, теплі розмови, музика та смачна їжа. Гості мали змогу долучитися до збору на «Бузький гарт» для підрозділу БПЛА, що боронить Херсонщину, а також більше дізнатися про діяльність команди «МОСТ» та їхні проєкти.

Особливу атмосферу створили традиційні частування – уха з толстолоба та смажений пузанок, які нагадали про рибальські традиції Херсонщини. Назва фестивалю має символічне значення: як пояснив організатор Сергій Нікітенко, пузанок – це невеличка рибка, яка щороку проходила Дніпром через Херсон, і місцеві рибалки з нетерпінням чекали цього часу.

Спеціальною гостею заходу стала Маруся Чуприненко, амбасадорка українських степів, яка у своїх документальних піснях оспівує красу Херсонщини та проводить благодійні концерти для підтримки військових.

На згадку про фестиваль учасники отримали символічні подарунки – браслети та шопери від команди «МОСТ», а головне – теплі спогади й відчуття єдності.

Address

вУлица Стрітенська, 23
Kherson
73006

Opening Hours

Monday 09:00 - 16:00
Tuesday 09:00 - 16:00
Wednesday 09:00 - 16:00
Thursday 09:00 - 16:00
Friday 09:00 - 16:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Наукова бібліотека ХДАЕУ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category