Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби якості освіти

30/05/2026

Мова – це не просто засіб передачі інформації. Це відображення нашого ставлення до людей, які нас оточують. Впровадження філософії безбар’єрності допоможе кожному почуватися включеним у життя суспільства. В основі цієї концепції лежить коректна комунікація та етична взаємодія.
Безбар’єрність починається з нашої щоденної мови та ставлення. Дотримуючись простих правил коректної комунікації та принципів етичної взаємодії, ми будуємо суспільство, вільне від дискримінації та упереджень.
Коректна комунікація – це прояв людяності. Правильні слова руйнують бар’єри, тоді як байдужість чи невдало підібрані вислови можуть їх посилювати. Це про повагу до гідності кожної людини та створення рівних можливостей для всіх.
Як зробити мовлення безбар’єрним? Про це та більше можна дізнатися переглянувши вебінар «Безбар’єрність: коректна комунікація та взаємодія з людьми», де обговорено принципи та практичні поради щодо формування мовної безбар’єрності:
https://www.youtube.com/watch?v=xZ5XTLLdarY

29/05/2026

Інформація, яку важко зрозуміти, теж може бути бар’єром. Адже безбар’єрність – це також про інформацію: чи може людина швидко зрозуміти повідомлення, знайти потрібне й скористатися ним.

Складні речення, перевантажені термінами тексти, дрібний шрифт або нечітка структура можуть ускладнювати доступ до важливої інформації. Особливо для людей старшого віку, людей з порушеннями зору, людей з когнітивними труднощами, батьків, які швидко шукають потрібне, або тих, хто читає текст у стресі.

Щоб інформація була доступнішою, варто дотримуватися простих правил:

👉 писати короткими реченнями;
👉 пояснювати складні терміни простими словами;
👉 розшифровувати абревіатури;
👉 уникати канцеляризмів і зайвих уточнень;
👉 структурувати текст за допомогою підзаголовків і списків;
👉 виділяти головне, але не перевантажувати текст жирним шрифтом;
👉 використовувати достатній розмір шрифту та контраст між текстом і фоном;
👉 додавати альтернативний опис до зображень.

Alt text – це короткий текстовий опис фото або картинки. Його можуть озвучувати скрінрідери, якими користуються незрячі люди. Важливо: якщо на інфографіці є текст, його потрібно продублювати в дописі для коректного розшифрування скрінрідером.

Проста мова – це не спрощення змісту. Це повага до людини, її часу і права зрозуміти.

Підготовлено в межах Національного тижня безбар’єрності, що проводиться в межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

#безбарєрність

29/05/2026

За результатами проведених інституційних аудитів у 2025 році відбувся професійний діалог щодо актуальних викликів та перспектив розвитку системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти.
Учасники заходу обговорили практичні аспекти проведення інституційних аудитів, типові порушення законодавства у сфері освіти, а також ефективні управлінські рішення, які допомагають закладам освіти вдосконалювати освітні та управлінські процеси.
У фокусі уваги:
- функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- формування культури самооцінювання;
- забезпечення прозорої та зрозумілої системи оцінювання результатів навчання;
- створення безпечного, інклюзивного та безбар’єрного освітнього середовища;
- організація освітнього процесу в умовах воєнного стану;
- роль керівника у прийнятті ефективних управлінських рішень.
Особливу увагу приділено тому, що інституційний аудит сьогодні - це не лише оцінювання діяльності закладу освіти, а насамперед інструмент підтримки, професійного діалогу та розвитку.
Під час обговорення учасники ділилися практичним досвідом, аналізували проблемні питання та напрацьовували рішення, спрямовані на підвищення якості освіти й формування сучасного освітнього середовища, орієнтованого на потреби дитини.
Якість освіти починається з готовності до змін, відкритості до самоаналізу та спільної відповідальності за результат.

29/05/2026

29/05/2026

Як правильно спілкуватися з людьми, уникати дискримінаційної лексики та формувати доступне середовище для всіх – відповіді на ці питання у практичному посібнику «Довідник безбар’єрності».
Особливість Довідника полягає у простій та зрозумілій формі подачі інформації. У ньому зібрані рекомендації щодо коректної комунікації з людьми з інвалідністю, людьми старшого віку, ветеранами, батьками з маленькими дітьми та іншими групами населення, які можуть стикатися з бар’єрами у повсякденному житті.
Безбар’єрність охоплює не лише фізичний простір – пандуси чи ліфти, вона включає інформаційну, цифрову, освітню, економічну та соціальну доступність, що дає можливість піклуватися про себе та тих, хто поруч, коли здається, що звичні орієнтири втрачено.
В умовах війни значно зросла кількість людей, які потребують доступного середовища та підтримки, тому «Довідник безбар’єрності» – це не просто збірка правил, це крок до суспільства, в якому кожна людина відчуває себе важливою, почутою та рівноправною. Формування безбар’єрного середовища починається з поваги, свідомості та готовності змінювати світ навколо себе.
Більше про безбар’єрну взаємодію з іншими людьми в Довіднику: https://bf.in.ua/

28/05/2026

Захід, присвячений обговоренню результатів інституційних аудитів, проведених у закладах загальної середньої освіти у 2025 році зібрав керівників закладів загальної середньої освіти, педагогів, представників органів місцевого самоврядування, органів управління освіти, Центрів професійного розвитку педагогічних працівників, закладів вищої освіти, інших заінтересованих осіб Дніпропетровської та Запорізької областей.
Під час зустрічі було презентовано основні висновки аналітичного звіту «Якість освітньої діяльності в Україні. Результати інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти. 2025»https://sqe.gov.ua/wp-content/uploads/2026/05/zvit_ia_2025.pdf та результати інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти Дніпропетровської області, які було проведено у 2025 році, визначено типові порушення законодавства та недоліки, виявлені під час проведення інституційних аудитів, а також окреслено напрями подальшої роботи для підвищення якості освітніх і управлінських процесів у закладах загальної серепдньої освіти.
Особливу увагу акцентовано на необхідності:
-посилення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
-розвитку культури самооцінювання;
-удосконалення системи оцінюванн результатів навчання учнів;
-забезпечення безпечного та безбар’єрного освітнього середовища;
-дотримання вимог законодавства у сфері освіти.
Під час зустрічі учасники проаналізували основні висновки аналітичного звіту, обговорили типові порушення законодавства та недоліки, виявлені під час проведення інституційних аудитів, а також напрацювали подальші кроки для вдосконалення освітніх і управлінських процесів.
Такі заходи сприяють формуванню спільного бачення розвитку освіти в громадах та посиленню культури якості в закладах загальної середньої освіти.

28/05/2026

Приміщення 93% закладів фахової передвищої освіти відповідають будівельним, санітарним та пожежним нормам, вимогам для осіб з особливими потребами. У 63% закладів враховують результати опитування здобувачів освіти щодо їхніх потреб та інтересів, плануючи розвиток навчально-матеріальної бази та віртуального освітнього середовища.

Такі індикатори застосували під час оцінювання близько 800 освітньо-професійних програм в межах акредитаційної експертизи за критерієм «Освітнє середовище є безпечним для життя і здоров’я учасників освітнього процесу та дає можливість задовольнити їхні потреби, інтереси».

Колективи коледжів та фахових училищ відповідально ставляться до формування інклюзивного освітнього середовища.

У межах Національного тижня безбар’єрності, що проводиться в рамках реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

#безбарєрність

28/05/2026

Національна комісія зі стандартів державної мови схвалила ІІ редакцію стандарту «Термінологія безбар’єрності».
Стандарт уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів, які стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з різними упередженнями.
Документ став результатом роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), а також залучення експертів Ради Європи і ЮНЕСКО, та є важливим термінологічним джерелом під час роботи з різними категоріями населення, у тому числі осіб з особливими освітніми потребами.
Документ доступний на офіційному вебсайті Національної комісії зі стандартів державної мови:
https://mova.gov.ua/news/bezbariernist-tse-filosofiia-suspilstva

27/05/2026

Триває навчання кандидатів у експерти інституційного аудиту в межах проєкту «Багатовимірне бачення професійності вчителя (від експерта до експерта)».
Майбутні експерти поглиблюють знання щодо проведення інституційного аудиту, аналізу освітніх і управлінських процесів, роботи з критеріями оцінювання якості освіти та особливостей експертної діяльності.
Особливу увагу приділено практичним кейсам, професійній етиці, об’єктивності оцінювання та формуванню рекомендацій для розвитку закладів освіти.
Інституційний аудит - це не лише про оцінювання, а насамперед про підтримку, розвиток і партнерство задля підвищення якості освіти.
Дякуємо учасникам за активність, відкритість до нового досвіду та готовність долучатися до формування культури якості освіти!

27/05/2026

Безбар’єрність – це не лише про доступність приміщень. Це також про щоденну комунікацію, у якій кожну людину бачать і поважають.

Освітнє середовище має бути простором, у якому кожна людина відчуває повагу, прийняття та можливість повноцінно брати участь в освітньому процесі. Адже якість освітнього середовища визначається не лише безпечними й доступними приміщеннями, а й тим, як у закладі освіти спілкуються, підтримують і взаємодіють.

Безбар’єрна мова – це не набір складних правил і не про страх помилитися. Це про простий принцип: у центрі завжди має бути людина, її гідність і право бути собою. Тому важливо дотримуватися головного правила: спочатку бачимо людину, а не її ознаку, стан здоров’я чи життєву обставину.

Наприклад, коректно говорити:
📌 людина з інвалідністю;
📌 людина, яка користується кріслом колісним;
📌 дитина з особливими освітніми потребами;
📌 ветеран / ветеранка;
📌 старша людина.

Варто уникати слів, які можуть звучати зневажливо або неточно: «інвалід», «колясочник», «особлива дитина», «людина з обмеженими можливостями», «люди похилого віку». Такий людиноцентричний підхід пропонує стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності».

Якщо не знаєте, як сказати правильно, можна запитати саму людину, як їй комфортно, щоб до неї зверталися. Це не незручно – це уважність і повага.

Детальніше про правила безбар’єрної мови – у довіднику «Без бар’єрів»: https://bf.in.ua/rules/

Підготовлено в межах Національного тижня безбар’єрності, що проводиться в межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

#безбарєрність

27/05/2026

#РусланГУРАК: Державна служба якості освіти в межах своєї діяльності намагається гуртувати й бути спільною платформою для всіх зацікавлених сторін, які вирішують завдання для успіху учнівства. Тобто це громада, заклади освіти, учительство, інституції післядипломної освіти, кожне управління освіти. Наша головна мета — показати на рівні держави, що відбувається в системі освіти, дати зворотний зв’язок про успіх чи неуспіх кожного кроку, кожної реформи або процесу, який на державному рівні вважається хорошим.

Ми всі маємо об’єднатися навколо ідеї майбутнього наших дітей і впровадження нової освіти. Маємо робити це не на словах, а реально змінюючи освітню політику, створюючи нові сенси та нове бачення нашої системи освіти.

Ми повинні готувати дітей до усвідомлення, що від них багато чого залежить. Свобода волі, свобода вибору — це мегаважливо для нашої системи освіти як зараз, так і в майбутньому.

Голова Державної служби якості освіти України висловив свої ідеї та пропозиції у спецпроєкті «Переуявлення школи», що започаткували редакція «УП.Життя» та громадська організація «EdCamp Ukraine».

#ЯкістьОсвіти #ЯкіснаШкола