What are the opening hours?

Monday 08:00 - 17:00 Tuesday 08:00 - 17:00 Wednesday 08:00 - 17:00 Thursday 08:00 - 17:00 Friday 08:00 - 16:00

Чутівська районна державна адміністрація, смт. Чутове, вул Центральна, 4, Chutove (2026)

14/02/2021

- Что бы подарил любимому человеку, если бы был всемогущ?!
- Ещё одну жизнь...

(Владимир Высоцкий

09/02/2021

Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнському літературному конкурсі імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятися зміг»(Олена Теліга)

Жіноче товариство імені Ольги Басараб та Олени Теліги й Організація українських націоналістів оголошують про проведення щорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг» (Олена Теліга).

Головною метою конкурсу є утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості, формування та поширення духовних пріоритетів. Конкурс проводиться у п’яти номінаціях і охоплює як літературні, документально-публіцистичні твори, так і наукові дослідження національно-визвольної боротьби українського народу.

До участі у конкурсі запрошують студенти, аспіранти, науковці, краєзнавці, працівники архівів та бібліотек. Переможці конкурсу отримають звання лауреата та будуть нагороджені спеціальними дипломами. Інформація про переможців буде поширена у ЗМІ. Кращі конкурсні роботи будуть надруковані у збірнику конкурсу, частина накладу якого буде розповсюджено по бібліотеках України. Автори отримають подарункові 5 примірників книги.

До участі в конкурсі запрошується українська молодь віком до 25 років.

Конкурс проводиться в номінаціях:

І. Художні твори (прозові та поетичні твори про події та учасників національно-визвольного руху; про волонтерів, добровольців, військовослужбовців, капеланів, медпрацівників, журналістів, які брали або беруть участь у російсько-українській війні).

ІІ. Переклад поезії Олени Теліги і Олега Ольжича іноземними мовами.

ІІІ. Документально-публіцистичні твори (нариси та есеї про учасників національно-визвольних змагань, зокрема, членів УВО, ОУН, УПА; нариси про учасників російсько-української війни, інтерв’ю з ними, репортажі з місць воєнних дій).

ІV. Наукові праці (дослідження на основі архівних джерел, зокрема, відкриття невідомих історичних фактів про діяльність УВО, ОУН, УПА).

V. Буктрейлер (мультимедійна рецензія/анонс/відгук на/проукраїнську книгу патріотичного змісту).

Прийом конкурсних робіт триває з 1 квітня до 1 вересня.

Конкурсні роботи надсилаються за адресою : [email protected] з позначкою «Конкурс, оргкомітет».

Інформацію про результати Конкурсу буде розміщено у ЗМІ та на сайті Культурна реферантура ОУН http://kroun.info/

Контактна особа: Надія Бугай, тел.: (096) 377 94 45

01/02/2021

Державні гарантії для медичних працівників, що надають допомогу пацієнтам, хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19

Захист життя та здоров’я кожного медичного працівника в умовах пандемії є першочерговим завданням Фонду соціального страхування України, органів Держпраці, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики тощо. За активної та стійкої позиції зазначених органів напрацьовано пропозиції щодо спрощення процедури розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я, що надають екстрену медичну та стаціонарну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування цією хворобою.
За результатами спільної роботи було розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних працівників”, який 05.01.2021 (далі – Постанова № 1) схвалено на засіданні Уряду.
Постановою № 1 доповнено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, розділом такого змісту: “Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2”.
Зазначеним нормативно-правовим актом врегульовано процедуру розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну, екстрену, а також у стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з COVID-19. Така процедура може застосовуватися під час розслідування випадків смерті медичних працівників, що сталися протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, а також протягом трьох місяців із дати його завершення. Зокрема, визначено порядок створення та роботи комісії щодо розслідування таких випадків, термінів надання висновків тощо.
Врегулювання процедури розслідування випадків смерті медичних працівників, що надають допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, під час виконання професійних обов’язків, забезпечить дотримання державних гарантій, передбачених статтею 39 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” від 07.05.2020 № 588-ІХ.
Водночас слід зауважити, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, розслідування випадків смерті вищевказаної категорії медичних працівників, повідомлення про які надійшли до набуття чинності Постанови № 1, проводяться згідно з вимогами Порядку № 337, а випадки смерті, повідомлення про які надійшли після набуття чинності Постановою № 1, – розслідуються з урахуванням внесених змін.

Начальник Полтавського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області
Василь Артамонов

29/01/2021

Як без зайвих клопотів змінити постачальника природного газу
Майже кожне домогосподарство в Україні використовує для забезпечення своїх побутових потреб природний газ. Більше того, без цього природного блага ми не уявляємо свого комфортного життя. Проте, в сучасних умовах все частіше громадяни переймаються питанням економії за оплату послуг газопостачання. З появою ринку газу в Україні така економія стала можливою завдяки наявності у споживачів права вільного вибору постачальника природного газу.
Так, відповідно до статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року (далі - Правила) кожен споживач (у тому числі побутовий споживач) має право на вільний вибір постачальника природного газу шляхом укладення з ним договору постачання природного газу.
При цьому сама процедура зміни не вимагає перекладання газових труб чи заміни лічильника.
Зміні постачальника у відповідному розрахунковому періоді має передувати укладання договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу, а також відсутність у споживача простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником.
Кожен споживач, який має намір змінити постачальника у відповідному розрахунковому періоді, повинен виконати свої зобов'язання по розрахунках за природний газ перед діючим постачальником (або укласти з ним графік реструктуризації заборгованості за природний газ).
Постачальникам забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв’язку зі зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів).
Перевірити наявність ліцензії на постачання природного газу у нового постачальника можна на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у галузі енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Подати заяву-приєднання до нового постачальника можна зробити на сайті нового постачальника, або ж надіслати йому скановану (сфотографовану) заяву на електронну скриньку. Якщо ж Ви хочете приєднатися до газопостачальної компанії «Нафтогаз», то таку заяву-приєднання можна подати через електронний додаток «Приват24».
Після подачі заяви необхідно очікувати повідомлення від нового постачальника про дату, з якої здійснюватиметься постачання природного газу. Нова компанія має для цього термін до 20 днів.
Нагадуємо, що за отриманням юридичних консультацій та роз’яснень, Ви можете звертатися до відділу «Чутівське бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт. Чутове, вул. Набережна, 15, контактний номер телефону (05357) 9-10-23 та за телефоном гарячої лінії системи БПД 0 800-23-103.

29/01/2021

Особливості вивільнення державних службовців під час змін в організації виробництва і праці

Питання, пов’язані із розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, вирішуються відповідно до положень Кодексу законів про працю України (надалі — КЗпП) з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про державну службу», у разі їх наявності.

Пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Реорганізація може бути однією із форм припинення юридичної особи. Водночас, звільнення працівників у разі реорганізації підприємства, допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власникові або уповноваженому ним органу.

Відповідно до ч. 6 ст. 49-2 КЗпП України вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;
у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої статті 49-2 КЗпП України. (Це означає, що у разі скорочення чисельності або штату держслужбовців у суб’єкта призначення не виникає обов’язку пропонувати працівнику іншу роботу, а також не підлягають врахуванню положення законодавства щодо переважного право на залишення на роботі певних категорій працівників);
не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Частина 3 статті 87 Закону України «Про державну службу», зі змінами, конкретизує наведені вище положення Кодексу законів про працю України, визначаючи, що держслужбовця попереджають про наступне звільнення у разі скорочення штату (чисельності, посади), реорганізації чи ліквідації держоргану у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно держслужбовцю можуть пропонувати будь-яку вакантну посаду держслужби у тому самому держоргані (за наявності). При цьому не застосовують положення законодавства про працю щодо отримання згоди профспілки на звільнення.

У разі звільнення з державної служби з вищезгаданих підстав державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Державний службовець, якого було звільнено, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб’єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

Нагадуємо, що за отриманням юридичних консультацій та роз’яснень, Ви можете звертатися до відділу «Чутівське бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт. Чутове, вул. Набережна, 15, контактний номер телефону (05357) 9-10-23 та за телефоном гарячої лінії системи БПД 0 800-23-103.

29/01/2021

Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством

В наш час погрози життю та здоров’ю людини все частіше зустрічаються у повсякденному житті і є актуальною темою. Деякі з цих погроз не варто ігнорувати, адже людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Особа, яка в усній чи письмовій формі висловила погрозу позбавити життя іншу людину може понести за це кримінальну відповідальність.

Так, розділ ІІ Особливої частини Кримінального кодексу України передбачає погрозу вбивством як злочин проти життя і здоров’я особи. На переконання автора статті, погрожуючи посягнути на життя, винний викликає у людини почуття тривоги і неспокою, заважає її нормальній роботі та відпочинку, завдаючи шкоди.

Кримінально каранним діянням є не будь-яка погроза, а лише та, здійснення якої були реальні підстави побоюватися.

Погроза має бути реальною, тобто сприйматися потерпілим як така, що може здійснитися. Ця ознака встановлюється у кожному окремому випадку, виходячи з обставин справи. При визначенні реальності погрози значення має форма, характер, місце, час, обстановка її висловлення, характер попередніх відносин між винним і потерпілим та інші подібні обставини, які можуть викликати у потерпілого почуття страху. Важливе значення при вирішенні питання щодо наявності складу цього злочину має сприйняття погрози самим потерпілим, а також присутніми при цьому іншими особами, яка має сприйматися як така, що цілком і безперешкодно може бути втілена в життя.

Суспільно – небезпечні наслідки цього злочину, проявляються у вигляді шкоди на рівні порушень психічних і психологічних процесів адресата погрози, викликаючи відчуття неспокою, тривоги, стрес, депресію і т. п. Наявність цих станів є підтвердженням того, що погроза сприйнята такою, яка могла бути здійснена.

Відповідно до ч 1 ст. 129 Кримінального кодексу України погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

Відбування покарання у виді арешту полягає у перебуванні засудженого в установі виконання покарань та в умовах ізоляції від суспільства. Це покарання може бути призначено судом на строк від одного до шести місяців (ч. 1 ст. 60 Кримінального кодексу України).

Покарання у виді обмеження волі полягає у перебуванні особи в установах виконання покарань відкритого типу, тобто без ізоляції від суспільства, проте із здійсненням нагляду за засудженими щодо дотримання ними розпорядку такої установи та обов'язковим залученням засудженого до праці (ч.1 ст. 61 Кримінального кодексу України).

Нагадуємо, що за отриманням юридичних консультацій та роз’яснень, Ви можете звертатися до відділу «Чутівське бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт. Чутове, вул. Набережна, 15, контактний номер телефону (05357) 9-10-23 та за телефоном гарячої лінії системи БПД 0 800-23-103.

29/01/2021

Економити на платіжках до 50% можна завдяки енергоефективності

Енергоефективність дає змогу оптимізувати енергоспоживання в оселях, в громадських будівлях, на підприємствах. Як результат, зменшуються витрати на енергоресурси.

Так, завдяки встановлення приладів обліку та реалізації енергоефективних заходів за результатами енергоаудитів можна:
- зупинити високі енерговтрати і налагодити раціональне енергоспоживання;
- економити на платіжках до 50% витрат і більше;
- отримати бажаний комфорт і тепло в оселях, в приміщеннях.

Про це повідомив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, аналізуючи дані учасників програми «теплих кредитів», а також реалізовані проєкти за ЕСКО-механізмом на різних об’єктах.

«Теплі кредити» стали реальною допомогою держави для родин при утепленні осель та переходу на твердопаливні котли. Із жовтня 2014 р. і по 2020 рік понад 850 тис. родин залучили близько 8,5 млрд грн кредитів в енергоефективність та отримали 3,3 млрд грн відшкодування від держави. Досвід учасників показує, що після комплексу заходів з енергоефективності економія на платіжках становить від 20% до 50%. Дані проведених щорічних оцінок свідчать про те, що середня економія газу домогосподарствами становить 25%, економія тепла в ОСББ – 20%», - повідомив К.Гура.

До прикладу, приватне домогосподарство на Полтавщині залучило ≈ 26 тис. грн. на утеплення будинку, а держава повернула 9 тис. гривень.

Споживання газу склало:
• до утеплення - 840 м3/міс. (в середньому за опалювальний сезон 2018-2019 рр.);
• після модернізації - 430 м3/міс. (в середньому за опалювальний сезон 2019-2020 рр.).

У результаті термомодернізації будинку платіжка за газ для родини зменшилася на 48 %.

Інший приклад – підвищення енергоефективості у дитячому садочку № 250 в м. Києві за ЕСКО-договором. У закладі встановлено індивідуальний електро-теплопункт з онлайн-управлінням та енергомоніторингом. Із жовтня 2017 року надаються послуги з енергосервісу.

У рамках реалізованих заходів за опалювальний сезон 2019/2020 рр. вдалось досягти в середньому 30% економії теплової енергії. Більше того, зазначене технічне рішення дозволило підняти температурний режим на 3-4 градуси до 19-20 °С.

У 2021 році заплановано продовження «теплих кредитів» для індивідуальних домогосподарств, а також розгляд вже підготовлених законопроєктів для відновлення і розширення енергосервісу на об’єкти комунальної сфери, енергетики.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

29/01/2021

Вже близько 30 тис. родин в Україні перейшли на сонячні електростанції та заощаджують витрати на комунальні послуги

Станом на кінець 2020 року в Україні налічується більше 29900 сімей, які встановили сонячні панелі. Їхня загальна потужність сягає 780 МВт.

Обсяг вкладених інвестицій в домашні СЕС становить 600 млн євро.

Оприлюднена Агентством статистика свідчить про зацікавленість українців до відновлюваних джерел енергії. Так, на кінець 2019 р. нараховувалося близько 22 тис. родин, які перейшли на СЕС. Два року тому, на кінець 2018 р., таких родин було у 4 рази менше – лише 7450 сімей.

«Ми спостерігаємо, як починає змінюватися ставлення людей до енергоспоживання на користь «чистої» енергії. Адже встановлюючи сонячні електростанції у своїх домогосподарствах, родини вкладають кошти у власну енергонезалежність. Завдяки СЕС вони самостійно генерують потрібну їм електроенергію та заощаджують витрати на оплату комунальних платежів», - прокоментував Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

У свою чергу, Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності, акцентував увагу на тому, що СЕС у домогосподарствах є малою енергогенерацією, яку необхідно активніше розвивати в Україні. Така генерація є ефективною, оскільки виробництво електроенергії відбувається у точці споживання.

«Крім того, важливо зазначити, що в Україні вже побудовані потужності, що виробляють обладнання, зокрема для сонячних електростанцій. Так, завод «KNESS» у Вінниці має потужність випуску сонячних панелей на 400 МВт у рік. Тобто кошти, сплачені за обладнання, залишаються в Україні, створюючи нові робочі місця, збільшуючи надходження податків до бюджетів», - наголосив Юрій Шафаренко.

До трійки регіонів-лідерів за кількістю встановлених домогосподарствами СЕС входять:
• Дніпропетровська область – 4184;
• Тернопільська – 2512;
• Київська – 2350.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

29/01/2021

Енергоефективність та «зелена» енергетика – ключ до конкурентоздатної економіки та енергонезалежності громад
Про це йшлося на публічному звіті Держенергоефективності про підсумки роботи у 2020 році. На заході в ІА «Укрінформ» виступили т.в.о. Голови Агентства Костянтин Гура та заступник Голови Юрій Шафаренко.
«Енергоефективність та «зелена» енергетика – це ті напрями, які необхідно розвивати навіть у непрості часи. Адже це ключ до підвищення конкурентоспроможності економіки та зменшення витрат споживачів на оплату енергоносіїв», - повідомив Костянтин Гура та нагадав, що українська економіка досі є однією з найбільш енергоємних у світі.
Водночас Україна слідує світовим трендам, обрала курс на сталий розвиток і підтримує амбітну програму Європейського зеленого курсу.
Зважаючи на високу енергоємність вітчизняної економіки та міжнародні зобов’язання, Держенергоефективності разом із Міненерго та партнерами запровадило крос-секторальний підхід до розвитку сфери енергоефективності, активізувало роботу над законодавчою базою та розробкою інструментів фінансової підтримки.

Серед важливих напрацювань у 2020 році варто виокремити наступні:
• Продовжено програму «теплих кредитів» на 2021 рік для індивідуальних домогосподарств;
Окрім цього, розширено заходи програми на придбання розумних лічильників електроенергії, електрозарядок для електромобілів та систем накопичення енергії.
• Розроблено законопроєкти щодо зняття бар’єрів для подальших ЕСКО-закупівель і розширення цього механізму на об’єкти комунальної сфери та енергетики;

• Проведено верифікацію ефективності енергосервісу. За результатами аналізу 36 міст, реалізуючи 242 ЕСКО-договори, зекономили 4,3 млн м3 газу або 60 млн грн на оплаті енергоносіїв протягом опалювального періоду 2019/2020 років. Середня річна економія склала 35%, що в 1,5 рази більше передбаченої ЕСКО-договорами (23%);

• Розроблено ініціативу щодо створення Фонду декарбонізації - механізму залучення внесків від сплати податку на викиди СО2 для цільового використання коштів саме на заходи, які дозволять зменшити ці викиди;
Фонд має стати джерелом фінансування у розмірі 1 млрд грн у рік на енергоефективні цілі. При цьому робота Фонду дозволить поповнити загальний фонд державного бюджету надходженнями на суму майже 2 млрд грн щорічно.
• Розроблено концепцію нової державної цільової програми з енергоефективності на 2022-2026 роки;
Передбачається державна підтримка енергоефективності у різних секторах економіки (населення, підприємств, енергосервісу, санації будівель органів державної влади, підтримки біоенергетики тощо). Прогнозний обсяг фінансування заходів програми за 5 років становить майже 10 млрд гривень.

• Спільно з Мінрегіоном ініційовано розробку вимог до будівель зі близьким до нульового рівнем енергоспоживання;

• Прийнято закон для запровадження ринку зелених облігацій. Наразі Агентство здійснює пошук партнерів для пілотних проєктів з випуску зелених облігацій;

• Розроблено цілий пакет законопроєктів для активізації розвитку біоенергетики, а саме:
1) Законопроєкт щодо розвитку прозорого та конкурентного ринку твердих біопалив шляхом впровадження системи електронної торгівлі таким біопаливом.
2) Законопроєкт щодо обов'язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту.
3) Законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин
4) Законопроєкт щодо звільнення біопалива від податку на викиди СО₂
5) Законопроєкт щодо запровадження механізму торгівлі біометаном та введення гарантій походження біометану.

«Прийняття законодавчих ініціатив дозволить нам замістити власним біопаливом дорогий газ, імпорт якого у 2019 році склав 14 млрд м3. Враховуючи максимальні можливості використання біопалива в Україні (відходи агросектору, енергетичні рослини, біогаз, біометан), то потенціал заміщення імпортного газу становить понад 35 млрд м3 газу в рік», - повідомив Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності.

• Розроблено пропозиції щодо стимулювання виробництва енергії з відновлюваних джерел для власних потреб;
• Розпочато роботу над створенням системи гарантії походження енергії з відновлюваних джерел енергії;
• Ведеться розробка дорожньої карти розвитку водневої енергетики в Україні;
• Підготовлено та внесено на розгляд Уряду проєкт Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних кінцевих та проміжних цілей;
• Забезпечено надання адміністративних послуг (підтвердження належності палива до альтернативного, кваліфікація когенераційної установки, проведення державної експертизи з енергозбереження).

У цілому навіть попри складні часи «зелена» енергетика залучили в економіку України близько 1,3 млрд євро інвестицій у 2020 році. Це кошти, які вкладено у встановлення 1673 МВт потужностей відновлюваної енергетики.

Важливим є також той факт, що все більше українських родин цікавляться відновлюваними джерелами енергії. На кінець 2020 р. в Україні вже майже 30 тис. сімей встановили сонячні панелі, інвестувавши у це 600 млн євро. До п’ятірки регіонів-лідерів увійшли Дніпропетровська, Тернопільська, Київська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

«Ми продовжимо нашу роботу. Енергоефективність та «зелена» енергетика – ті напрями, які потрібно розвивати для побудови сильної економіки та підвищення добробуту українців. Це нове дихання для економіки, робочі місця, менші платіжки, чистіше довкілля, конкурентна та заможна країна», - повідомив К.Гура.
Презентацію «Публічний звіт Держенергоефективності: підсумки 2020 року» можна завантажити на сайті Агентства:https://saee.gov.ua/sites/default/files/ZVIT_SAEE_2020_0.pdf
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

27/01/2021

Закон № 1072: списання сум недоїмки, штрафів і пені з єдиного

внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Законом України від 04.12.2020 № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни до пункту 9 (прим. 15) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ. Цими змінами фактично продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені на виконання вимог Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон № 592) зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців».

Коло суб’єктів, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особи - підприємці (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Однак встановлюється новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням - це можна зробити до 1 березня 2021 року.

Таким чином, усі, хто з будь-яких причин не зміг звернутися до контролюючих органів за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений Законом № 786 (який сплив 31 серпня 2020 року), зможуть це зробити.

Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №1072-ІХ від 04.12.2020, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, суми недоїмки, нараховані фізичним особам - підприємцям на загальній системі оподаткування та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки.

Умовами для проведення списання є:

- відсутність у зазначених платників єдиного внеску отриманого доходу (прибутку) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020року;

- подання до 1 березня 2021 року :

1. державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність - - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску);

2. до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платниками (особами) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

3. до податкового органу заяви про списання заборгованості.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону про ЄСВ, за наведених умов не застосовуються.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

Закон № 1072: прощення фінансових санкцій

Законом України від 04.12.2020 № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» доповнено підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу новими пунктами, через які законодавець передбачив одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків - боржників, зокрема, прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій (пункт 2 (прим. 3) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Для прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем обліку його податкового боргу із заявою в довільній формі про намір скористатись зазначеною нормою Закону № 1072 та забезпечити протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 погашення грошовими коштами основної суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/ відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та своєчасну і у повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань.

Штрафні санкції та пеня будуть списані, якщо:

- основна частина податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням) погашена платником податків грошовими коштами;

- погашення здійснене протягом шести місяців з дня набрання чинності законом №1072 (тобто з 10 грудня 2020 року по 10 червня 2021 року);

- платник податків забезпечує своєчасну і у повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань із загальнодержавних та місцевих податків.

Норма розповсюджується на платників податків, що станом на 1 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Кодексу;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Платнику податків, який бажає скористатись зазначеним, необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем обліку його податкового боргу із заявою в довільній формі про такий намір.

При цьому застосовується черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу.

Таким чином, платник податків має бути зацікавлений в найшвидшому погашенні основної суми податкового боргу, щоб якомога більша сума штрафних санкцій та пені була списана.

У разі, якщо всі умови виконано, розрахунки проведено у термін до 10 червня 2021 року - штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

У 2021 році РРО не застосовують платники єдиного податку другої - четвертої груп, але за певних умов

Законом України від 01.12.2020 № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» внесені зміни до ст. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Відповідно до них суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема фізичні особи - підприємці, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

- перша група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року 9 (у 2021 році – 1 002 000 грн.);

- друга група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 834 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році – 5 004 000 грн.);

- третя група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році - 7 002 000 грн.).

Також з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності (у 2021 році – 1 320 000 грн.), крім тих, які здійснюють :

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ: ОНОВЛЕНО НАВЧАЛЬНІ МОДУЛІ З РОЗ’ЯСНЕННЯМИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ РРО (ПРРО)
Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що Державною податковою службою оновлено навчальні модулі з роз’ясненнями для суб’єктів господарювання та громадян чинних норм законодавства щодо застосування РРО (ПРРО).

Вони дозволяють користувачам уникнути помилок при застосуванні РРО (ПРРО) та невірного тлумачення законодавчих норм.

У модулях висвітлені відповіді на питання:

- Хто застосовує РРО?

- Хто НЕ застосовує РРО?

- Хто застосовує РРО у ФОП?

- Коли застосовується РРО у ФОП?

- Як проводяться розрахунки?

- Особливості торгівлі через Інтернет.

- Яка відповідальність за порушення при застосуванні РРО?

- Які переваги застосування РРО?

Ознайомитися з оновленими навчальними модулями можна за посиланням:https://tax.gov.ua/data/files/253983.pdf

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чутівська районна державна адміністрація

14/02/2021

09/02/2021

01/02/2021

29/01/2021

29/01/2021

29/01/2021

29/01/2021

29/01/2021

29/01/2021

27/01/2021

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Monday	08:00 - 17:00
Tuesday	08:00 - 17:00
Wednesday	08:00 - 17:00
Thursday	08:00 - 17:00
Friday	08:00 - 16:00