25/05/2026
«Хочеться працювати ще більше. Люблю, коли воно горить».
Роман на псевдо «Тихий» говорить це спокійно. Без емоцій. Ніби мова йде про щось звичне.
Сьогодні він - пілот розвідувальних БПЛА дивізіону артилерійської розвідки 148-ї окремої артилерійської бригади.
Каже, коли почалась повномасштабна війна, одразу розумів - рано чи пізно все одно опиниться у війську.
«Я ще задовго до мобілізації говорив, що відчуваю - це питання часу».
Так і сталося. Мобілізувався в жовтні 2024 року.
Після ВЛК та оформлення документів Роман потрапив до 148-ї бригади. Каже, тоді ще не знав, ким саме буде служити й чим займатиметься.
«Мені казали, що піду на звукометрію. Але потім запропонували піти до операторів розвідувальних БПЛА».
Ще у Житомирі йому написав знайомий, який уже служив у дивізіоні артилерійської розвідки.
«Каже: “Бачив тебе у списках, підеш до нас”. Я тоді взагалі не знав, куди їду. А потім виявилось - дійсно до нього і потрапив»..
Після БЗВП вирушив у район виконання бойових завдань.
Спочатку був зв’язківцем екіпажу. Разом із хлопцями їздив на позиції, дивився, як працює артилерійська розвідка, як екіпажі ведуть коригування та працюють по цілях.
Каже, тоді просто втягувався у процес.
«Їздили, дивився, як усе працює, допомагав чим міг. Потім уже поїхав на навчання на пілота».
Перший виїзд пам’ятає до деталей.
«Перший раз почув, як прилітають КАБи. Як працюють гармати. Як трясеться бліндаж. Спочатку взагалі не знав, що робити».
Каже, найбільше врізався саме звук.
Постійна робота артилерії. Прильоти КАБів. Земля, яка здригається після ударів. І люди навколо, для яких це вже давно стало звичайною роботою.
«Потім хлопці мені все розповіли й дали настанови».
Десь за тиждень-два вже повністю влився у новий ритм. Почав «сидіти» на стрімах, допомагати виводити координати та працювати по цілях.
Найбільше подобається момент, коли бачиш результат роботи.
Коли після коригування починається детонація. Коли горить склад БК. Коли розлітається на залізні шматки російська гармата, яка ще кілька хвилин тому працювала по українських позиціях.
«Коли влучаємо по цілі, коли горить склад БК або знищується гармата - тоді хочеться працювати ще більше».
Після короткої паузи Воїн додає:
«Люблю, коли воно горить».
Удома на нього чекають дружина Ірина та батьки.
Каже, спочатку їм було важко це прийняти. Але з часом зрозуміли - він на своєму місці.
Найбільше зараз мотивує результат.
«Перше - дружина. Друге - результати нашої роботи. І третє - помста за те, що вони зробили на нашій землі».
Каже, що про життя після війни поки особливо не думає.
Чи залишиться у війську - теж поки не знає.
«Побачимо, як буде далі».
Ще недавно він взагалі не знав, куди потрапить у війську.
Сьогодні - працює у дивізіоні артилерійської розвідки й просто каже:
«Люблю, коли воно горить, палає».
Відділення комунікацій 148 окрема артилерійська Житомирська бригада Десантно-штурмових військ
