Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка"

Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" Села дитинства Кобзаря об’єднані у Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". Подробиці на сайті: batjkivshhyna-tarasa.com.ua

02/06/2026

Літо на Батьківщині Тараса Шевченка неквапливо розгортає свої барвисті полотна.
Стежки дитинства Кобзаря губляться серед розкішної соковитої зелені. Килими ромашок і маргариток проводжають відвідувачів до місць, де минали його дитячі роки. Білопінним цвітом милується калина, а у квітниках вже чекають свого часу чорнобривці, щоб незабаром додати Шевченковому краю ще більше сонячних барв.
Тут усе дихає спокоєм і красою. Легкий вітер колише трави, пташиний спів лунає над садами, а кожна стежина зберігає пам'ять про малого Тараса, який колись так само захоплено вдивлявся у красу рідної землі.
Запрошуємо вас завітати до Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», пройтися дорогами дитинства Кобзаря, помилуватися літнім розмаєм і відчути особливу атмосферу місця, де починалася доля великого українського поета.
Тут літо не просто квітує — тут воно розповідає свою тиху, красиву історію
#читачі

Учора у Національному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» стартував Тиждень дитячого малюнка на асфальті, присвяче...
02/06/2026

Учора у Національному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» стартував Тиждень дитячого малюнка на асфальті, присвячений Дню пам’яті дітей, які загинули внаслідок російської агресії проти України.

Перший день творчого марафону пройшов під світлою і теплою темою — «У передчутті канікул». Юні художники наповнили асфальт яскравими барвами літа, сонця, мрій про відпочинок, подорожі та безтурботні дитячі радощі. У кожному малюнку — щира віра в мирне майбутнє, у кожному кольорі — дитяча надія та любов до життя.

Особливо символічно, що ці роботи народжуються напередодні 4 червня — дня, коли Україна вшановує пам’ять дітей, чиї життя обірвала війна. Маленькі митці своїми малюнками нагадують нам про найцінніше — право кожної дитини на щасливе дитинство, мирне небо та здійснення мрій.

Хай дитячий сміх звучить голосніше за сирени, а кольори дитячих малюнків завжди залишаються кольорами радості, а не болю.
@читачі

2 червня 1946 року в Києві народився відомий журналіст, режисер-документаліст, телеведучий і сценарист Анатолій...
02/06/2026


2 червня 1946 року в Києві народився відомий журналіст, режисер-документаліст, телеведучий і сценарист Анатолій Борсюк. Після школи став студентом топографічного технікуму і, навіть, попрацював геодезистом. Та у 1974 р. кардинально змінив професію: закінчив кінофакультет Київського театрального інституту ім. І.Карпенко-Карого за спеціальністю "Режисура кіно та телебачення" і до 1989 р. працював режисером вищої категорії на кіностудії "Київнаукфільм". У 1989-1993 роках - художнім керівником та головою художньої ради кіновідеостудії "Четвер". За цей час зняв вісім повнометражних науково-популярних та документальних фільмів, понад 20 короткометражних фільмів та рекламних роликів. Майже кожен фільм має дипломи та нагороди кінофестивалів.
У 1993-1998 роках Анатолій Борсюк – художній керівник курсу кінорежисерів у Київському театральному інституті мистецтва.
А. Борсюк завжди поєднував творчість і громадську діяльність: 1985-1990 pp. - член центральної ревізійної комісії Спілки кінематографістів СРСР, у 1989-1992 pp. – секретар правління Спілки кінематографістів України. Очолював комісію з міжнародних зв'язків СК України. І до сьогодні бере участь у соціальних та благодійних проєктах.
З серпня 1996-го А. Борсюк стає автором та ведучим програм телеканалу 1+1 - "Кіноностальгія", "Нічна розмова з жінкою", "Монологи", "Перший мільйон", "Підвійний доказ", "Чорним по білому", "Смачна країна".
У 2010 р вийшла книга А. Борсюка "35 та один цікавий" - по телепрограмі "Монологи". До книги увійшли інтерв'ю з Миколою Амосовим, Павлом Загребельним, Андрієм Вознесенським, Олегом Басилашвілі та ін.
Не раз Україна аплодувала Анатолію Борсюку вітаючи з нагородами: Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 1987 року (удостоєний за фільм "Зірка Вавілова"), Заслужений митець України (2004), 1999 році отримав нагороду телевізійного конкурсу України "Золота Ера" за програму "Монологи", переможець Загальнонаціональної програми "Людина року – 2004" у номінації "Журналіст року в галузі електронних ЗМІ", у 2007 році – лауреат премії "Телетріумф" за програму "Чорним по білому".

1 червня Всесвітній день батьків.Є люди, до яких ми подумки повертаємося все життя. Навіть тоді, коли їх давно немає пор...
01/06/2026

1 червня Всесвітній день батьків.
Є люди, до яких ми подумки повертаємося все життя. Навіть тоді, коли їх давно немає поруч. Їхні голоси звучать у нашій пам'яті, їхні настанови допомагають знаходити правильний шлях, а любов зігріває серце через роки й відстані.
Для Тараса Шевченка такими людьми були його батько й мати.
Доля рано забрала їх у малого Тараса, але образ рідних назавжди залишився в його серці та творчості. З особливою теплотою поет згадував матір:
«Там матір добрую мою Ще молодую — у могилу Нужда та праця положила».
А про батька писав із болем і вдячністю, пам'ятаючи його мудрі слова та нелегку селянську долю.
У творах Шевченка родина — це не просто рідні люди. Це коріння, яке тримає людину на землі, це джерело сили, любові й пам'яті. Недаремно одні з найтепліших рядків «Кобзаря» присвячені сімейному щастю:
«І буде син, і буде мати, І будуть люде на землі».
У День батьків особливо гостро розумієш: час минає, діти дорослішають, змінюються міста й країни, але любов до батьків залишається незмінною.
Зателефонуйте батькам. Приїдьте. Обійміть їх. Подякуйте за життя, за підтримку, за віру у вас.
Бо батьки — це наша перша любов, наша опора і наша історія.

Сьогодні до нас з приватним візитом завітав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні Барлибаєв То...
31/05/2026

Сьогодні до нас з приватним візитом завітав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні Барлибаєв Толєжан Турсунович з родиною. Після приємного спілкування та екскурсії гості подарували заповіднику двомовне шевченкознавче видання "Щедрість серця. Казахстан у твочості Т.Г.Шевченка"(автори статті - Г.П.Паламарчук, В.О.Судак, автор передмови С.А.Гальченко). Щедро ілюстрована книга, яка нещодавно вийшла з друку, є сучасною інтерпретацією дослідження знаних науковиць, що вперше побачило світ 1982 року.

Завжди радо зустрічаємо усіх гостей нашого заповідника, і, не будемо приховувати, так само приємно отримувати від них подарунки. Дякуємо пану Толєжану та його родині за такий цінний здобуток, який займе належне місце серед колекції книг заповідника!

#фонди #книга

У кінці квітня або на початку травня 1846 року Тарас Шевченко оселився разом з товаришами Олександром та в будинку ...
31/05/2026



У кінці квітня або на початку травня 1846 року Тарас Шевченко оселився разом з товаришами Олександром та в будинку на в #Києві. Житло було зовсім невеличким: кімната та майстерня на мансардному поверсі. «Нічого не було приємнішого від наших вечорів, коли, повернувшись стомлені додому, ми розчиняли вікна, сідали до чаю і розповідали свої пригоди за день», — написав у своїх «Спогадах про Т.Шевченка» Олександр Афанасьєв-Чужбинський.

За завданням Київської археографічної комісії змальовував костьол, церкву Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі, Аскольдову могилу, Васильківський форт та Троїцьку церкву Китаївської пустині. Зараз на двох із цих робіт стоїть підпис Михайла Сажина. Імовірно, над київськими краєвидами вони працювали разом або ж Сажин, бажаючи врятувати малюнки Шевченка, підписав їх своїм іменем, чекаючи після арешту поета у квітні 1847 року обшуку в будиночку на Козиному болоті.

Зі спогадів Афанасьєва-Чужбинського також відомо, що у цей же період Тарас малював руїни , які були недалеко від квартири, проте досьогодні цей малюнок не знайдений. Можливо, він був серед робіт, що зберігалися у Івана Фундуклея(київського цивільного губернатора, якому Тарас передав частину своїх малюнків під час арешту) і були втрачені.

Дослідження історії рідного краю – це та маленька ниточка, що вплітається в полотно історії держави. Сьогодні 28 травня ...
28/05/2026

Дослідження історії рідного краю – це та маленька ниточка, що вплітається в полотно історії держави.
Сьогодні 28 травня ми відзначаємо Всеукраїнський день краєзнавства. День людей, які своє життя присвятили дослідженню та популяризації історії рідного краю.
Краєзнавці – це справжні хранителі народної пам’яті. Їхня праця допомагає глибше зрозуміти історію свого села, міста, регіону, усвідомити цінність культурної спадщини та зміцнює нашу національну ідентичність.
Особливе місце серед дослідників української старовини належить Тарасу Шевченку. Подорожуючи Україною, він не лише творив безсмертні поетичні й художні твори, а й досліджував історичні пам’ятки, народний побут, звичаї та архітектуру. Працюючи в Археографічній комісії, Шевченко змальовував старовинні церкви, монастирі, козацькі могили та історичні місця, розуміючи важливість їх збереження для нащадків.
Його творчість і дослідницька діяльність стали важливою частиною українського краєзнавства, адже саме через любов до рідної землі народжується справжня національна свідомість.
Щира вдячність усім, хто досліджує, зберігає та популяризує історію нашого краю. Нехай ваша праця й надалі відкриває нові сторінки минулого та надихає берегти українську спадщину.

Травень насичений на події у музейному середовищі. Одна з таких подій Міжнародна науково-практична конференція, що відбу...
25/05/2026

Травень насичений на події у музейному середовищі. Одна з таких подій Міжнародна науково-практична конференція, що відбулась 20 травня у Шевченківському національному заповіднику у Каневі. Конференція була присвячена кільком вагомим подіям в культурному та історичному значенні для України. 165-річчю повернення праху Тараса Шевченка до України та поховання його на Чернечій горі, 65-річчю заснування Національної премії імені Тараса Шевченка та 35-річчю Незалежності України. Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" виступив співорганізатором конференції, а науковці заповідника долучились до участі із науковими напрацюваннями. Виконувач обов'язків головного зберігача фондів Тамара Молокова з темою "Історія викупу з кріпацтва родичів Тараса Шевченка" та завідувач відділом музеїв Наталія Коломацька з темою "Творчість Тараса Шевченка мовами світу. На основі фондової колекції заповідника".

Щороку у травні в Україні відзначають дві дати тісно пов'язані між собою: 24 та 25 травня. 24 травня ми вшановуємо пам'я...
25/05/2026

Щороку у травні в Україні відзначають дві дати тісно пов'язані між собою: 24 та 25 травня. 24 травня ми вшановуємо пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності, просвітителів і духовних наставників слов’янських народів. А 25 травня відзначаємо День філолога. Ці дві дати є нерозривними, адже саме слово, мова та книга є основою національної культури, духовності й історичної пам’яті.
Святі Кирило і Мефодій увійшли в історію як великі просвітителі, які у IX столітті створили слов’янську абетку та переклали богослужбові книги зрозумілою для слов’ян мовою. Їхня праця стала визначальною для розвитку освіти, літератури, писемності та духовного життя багатьох народів. Саме завдяки їхній діяльності слово стало доступним людям, а мова перетворилася не лише на засіб спілкування, а й на носій культури та віри.
День філолога — свято тих, хто присвятив своє життя слову, мові, літературі та культурі. Це день людей, які не лише вивчають мовні явища чи аналізують художні тексти, а й зберігають духовну пам’ять народу, його історію, традиції та національну ідентичність.
Українські філологи впродовж століть були не лише науковцями чи педагогами, а й захисниками рідного слова. У часи заборон та русифікації саме вони берегли українську мову, досліджували народну творчість, збирали фольклор, видавали словники та книги. Завдяки їхній праці українське слово вистояло й зберегло свою самобутність.
Особливе місце у формуванні української мовної та літературної традиції належить Тарасу Шевченку. Його творчість стала основою духовного відродження українського народу. Шевченкове слово об’єднало покоління українців, пробудило національну свідомість і довело світові красу та силу української мови. Саме тому для філологів творчість Кобзаря й сьогодні залишається невичерпним джерелом досліджень, натхнення та осмислення української культури.
Особливу місію виконують філологи в час війни. Вони утверджують українську мову як символ свободи й незалежності, популяризують українську літературу у світі, перекладають твори українських авторів іншими мовами, доносячи правду про Україну міжнародній спільноті. Через слово сьогодні також ведеться боротьба — за пам’ять, культуру та право бути собою
День філолога — це нагода подякувати всім, хто працює зі словом: учителям, викладачам, науковцям, працівникам музеїв та бібліотек, письменникам, журналістам і перекладачам. Їхня щоденна праця часто залишається непомітною, проте саме вона формує культурний простір держави та виховує нові покоління українців.
Мова — це більше, ніж засіб спілкування. Це коріння народу, його історична пам’ять і духовна опора. А філологи — ті, хто допомагає цю пам’ять берегти, досліджувати й передавати далі.

У березні-квітні цього року виставкову залу Моринського музейного комплексу заповідника прикрашали картини переможців мі...
24/05/2026

У березні-квітні цього року виставкову залу Моринського музейного комплексу заповідника прикрашали картини переможців міжнародного онлайн-конкурсу «Дерево життя», написаних петриківським, самчиківським, слобожанським та таврійським народними розписами. А вже у травні ми отримали у подарунок картини аж трьох художниць, учасниць виставки.
Хочемо похвалитися новими надходженнями і щиро подякувати майстриням за поповнення нашої колекції прекрасними роботами! Бажаємо вам щоденного творчого натхнення і успіху у вашій праці!

Отож, представляємо красу:

1. «Дерево Життя – квітни, моя Батьківщино!». Петриківський розпис. Полотно, акрил. 2025. Авторка роботи Нечипоренко Тетяна (ArtKvitka), українська та канадська художниця, яка створює яскраві орнаментальні та флористичні твори, натхненні петриківкою. Вона поєднує традиційний стиль із сучасними техніками, застосовуючи олію, акварель та акрил. У картині втілено цінності України (коріння у вигляді віночка), опору народу (щасливу родину), життя у різних проявах (бутони, квіти, плоди), незалежність та гідність(квітка-Герб України).

2. «Прадавній український рід – від Дажбога і Трипілля». Самчиківський розпис. Папір, акрил. 2025. Авторка роботи Обуховська Любава Lyubava Obukhovska, художниця з Київщини, декораторка, дизайнерка, членкиня Спілки дизайнерів України. Викладачка, залюблена в українську етніку, українські мистецтва та народні ремесла. Працює в техніках олівець, пастель, акварель, гуаш, акрил, декупаж, розпис по дереву, склу, витинанка, різьблення, мозаїка. Крім основного символу – Дерева Життя, – внесено прадавні українські символи, пов’язані з українською міфологією та трипільськими орнаментами.

3. «Сила роду». Самчиківський розпис. Папір, гуаш. 2025. Авторка роботи Романчук Олена, мисткиня зі Львова. Як розповідає Олена, вона лише у дорослому віці дозволила собі серйозно розвивати дар малювання. Пробувала різні напрямки та техніки. Постійно вдосконалює свої вміння, проходить навчання у різних мистецьких школах. Мальовка розкриває ідею сили роду – жінок у чотирьох поколіннях, три з яких символізують пам’ять та духовну присутність предків, єдність та неперервність роду.

#фонди

Address

вУлица Бондарівська, 33 с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області
Cherkas'ka Oblast'
20214

Opening Hours

Monday 09:00 - 17:00
Tuesday 09:00 - 17:00
Wednesday 09:00 - 17:00
Thursday 09:00 - 17:00
Friday 09:00 - 17:00
Saturday 09:00 - 17:00
Sunday 09:00 - 17:00

Telephone

+380978198461

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка":

Shortcuts

Share