29/05/2026
Зелені свята — ті, що не потребують пояснень.
Колись Зелені свята упізнавали по аромату м’яти, по гіллю клена чи липи на воротах і по долівці, встеленій свіжою травою. В Україні ці дні називали Зеленими святами, Трійцею або Клечальною неділею. Вони приходили разом із переходом від весни до літа.
🛖Однією з найдавніших традицій було «клечання» — прикрашання оселі та подвір’я зеленими гілками й травами. На Київщині, як і в багатьох регіонах України, на підлогу часто стелили лепеху. Її терпкий свіжий запах і сьогодні для багатьох залишається одним із головних спогадів про Трійцю.
Зелені свята проживали не лише вдома. Люди ходили до церкви й на кладовища, поминали предків, обходили поля, освячували криниці. У різних регіонах України водили Куста, Тополю чи Березу — прикрашали людину зеленню, співали й ходили від хати до хати. У ці дні змінювався навіть спів. Завершувався час веснянок і починали звучати русальні та царинні пісні, пов’язані з літнім обрядовим циклом і польовими обходами.
🍃Мали Зелені свята і свій особливий смак. Готували зелений борщ, пироги із зеленою цибулею та яйцем, страви зі щавлю, кропиви й молодої городини. У різних куточках України існували й власні локальні страви із сезонної зелені.
Більше про традиції Зелених свят і народні звичаї Київщини можна дізнатися, завітавши до Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав"
