What are the opening hours?

Monday 08:00 - 17:00 Tuesday 08:00 - 17:00 Wednesday 08:00 - 17:00 Thursday 08:00 - 17:00 Friday 08:00 - 17:00

http://luganskriboohorona.com.ua/

Луганськрибоохорона, Луганська область, Луганська Область (2026)

Q: What is the address?

Луганська область

05/09/2016

Держрибагентство запускає безкоштовну гарячу лінію для населення

З 1 вересня розпочинає роботу безкоштовна «гаряча» лінія Держрибагентства, на яку громадяни можуть звертатися, помітивши порушення правил рибальства на водоймі, незаконний продаж риби в точках продажу, а також звертатися щодо роз’яснення Правил любительського та спортивного рибальства. Номер телефону «гарячої» лінії: 0-800-50-52-50, дзвінки з українських мобільних операторів та стаціонарних телефонів – безкоштовні.
У режимі консультування громадян та фіксації звернень щодо імовірних порушень «гаряча» лінія працюватиме з понеділка по четвер з 9:00 до 18.00 і до 16.45 у п’ятницю. Разом з тим у режимі фіксації звернень громадян «гаряча» лінія працюватиме цілодобово 7 днів на тиждень.
«Фактично «гаряча» лінія Держрибагентства, що існувала раніше, мала обмежені технічні можливості і не задовольняла всіх потреб громадян та галузі. Ми вирішили кардинально змінити підходи до роботи: по-перше, зробити номер телефону безкоштовним для дзвінків громадян і простим для запам’ятовування. По-друге, впровадити програмне забезпечення, яке дозволить опрацьовувати отриману від громадян інформацію і передавати її до територіальних управлінь в регіони в режимі реального часу», ̶ повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.
Він також розповів, що перші два тижні «гаряча» лінії буде працювати в тестовому режимі. Протягом цього часу буде опрацьовано нову модель ефективного реагування на звернення громадян. Інформація про імовірні правопорушення направлятиметься з «гарячої» лінії відповідальним підрозділам в областях, а у випадках особливо значних порушень законодавства та правил рибальства або імовірної участі у незаконних діях місцевих посадовців – новоствореному Відділу оперативного реагування «рибоохоронний патруль», в компетенцію якого входить проведення рибоохоронних заходів на території всієї України.

19/08/2016

Природоохоронні заходи
17.08.2016р. головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Луганськрибоохорони Є.Ніколенко та начальником відділу охорони водних біоресурсів Луганськрибоохорони А.Краснянським спільно з громадськими інспекторами були проведені природоохоронні заходи щодо виявлення та припинення правопорушень чинного законодавства в частині охорони водних біоресурсів по Сватівському району. В результаті проведених заходів на водоймі в районі с.Рудівка, Сватівського району, Луганської області було затримано 3 громадян, які здійснювали незаконний вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову – 3 «сітками» кустарного виробництва. Заборонені знаряддя лову, які були виявлені, вилучені і передані на склад Луганськрибоохорони до рішення суду.
За даними фактами складено адміністративні протоколи за ч.4 ст.85 КУпАП. Протоколи про адміністративне правопорушення направлено до Сватівського районного суду для вирішення питання про притягнення порушників до відповідальності в порядку чинного законодавства.

05/07/2016

З Днем Рибака кожного з любителів закинути вудку. Нехай не тільки в цей день, а і в будь-який,літній або зимовий, вас чекає удача і добрий кльов. Бажаємо великої риби і хороших попутників, надійної наживки і, звичайно, нехай рибалка приносить чисту насолоду.

08/06/2016

В Україні з’явився перший Реєстр рибогосподарських об’єктів

7 червня Держрибагентство презентувало перший в історії України Реєстр рибогосподарських об’єктів та їх частин. По суті Реєстр є уніфікованою електронною базою з вичерпною інформацією про всі водойми України, придатні для рибогосподарської діяльності, аквакультури або рибного фермерства.
Йдеться про назву і розташування водного об’єкта, його реєстраційний номер, цільове використання водного об'єкта, найменування користувача (орендаря) водного об’єкта; основні об’єкти рибогосподарської діяльності (види риби) строк дії договору оренди водного об’єкта або земельної ділянки.
«За 20 років в Україні не було створено жодної інформаційної бази, де збиралася б інформація про водні об’єкти, що використовуються чи можуть бути використані для рибництва. Тому ми досі достеменно не знаємо, скільки водних об’єктів у нас задіяно, як наслідок - скільки риби вирощується. Статистика говорить, що близько 20 тис., а люди «з галузі», що близько 50 тисяч. Запуск реєстру по суті є першим кроком до того, щоб зробити єдину прозору інформаційну базу рибогосподарської галузі, просту і зрозумілу для інвесторів. Все дуже просто – ти заходиш на сайт, обираєш область, водний об’єкт і бачиш – ведеться на ньому господарська діяльність чи він вільний, відкритий для інвестицій», ̶ зазначив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.
Для зручності водні об’єкти мають різне маркування кольором. Вільні від оренди позначені синім кольором, а ті, де вже працюють підприємці – сірим. Наприклад, натискаючи на такий водний об’єкт, як Краснопавлівське в-ще користувач бачитиме, що воно знаходиться у с. Краснопавлівка, Лозівський р-н, Харківської області, використовується для рибогосподарської діяльності користувачем ПП «Східноукраїнський науково-сільськогосподарський центр «Аграрій», який розводить такі види риби, як короп, товстолобик, білий амур, лящ, судак, плітка, карась, окунь, плоскирка. А наприклад, ставок Сухий Бурлук в тій же області є вільним і може бути взятим у оренду.
Відповідно Постанови КМУ № 979 Держрибагентство є відповідальним за наповнення та ведення реєстру, а територіальні органи Держрибагентства, органи місцевої влади, облдержадміністрації та самі користувачі зобов’язані надавати йому інформацію про укладені правочини щодо оренди водойм, Реєстр містить для цього необхідну електронну форму.
«Наразі реєстр працює у тестовому режимі, у загальному доступі є лише частина водойм Харківської області, єдиної області України, що надала нам повну інформацію щодо водойм. Однак, Реєстр буде наповнюватись кожного дня, в процесі заповнення бази даних інформацією, яку отримуємо з регіонів. Користуючись нагодою, звертаємося до органів місцевої влади та облдержадміністрацій та самих користувачів із проханням надати необхідну нам інформацію у стислі строки. У випадку злагоджених дій всіх учасників процесу – маємо до кінця 2016 року повноцінно запустити ресурс у масштабі всієї країни», - додав Ковалів.
Він повідомив, що протягом червня ресурс працюватиме у тестовому режимі, тому користувачі зможуть надсилати свої пропозиції та побажання щодо оптимізації його роботи за формою зворотного зв’язку, що є на сайті.

02/06/2016

9 червня з 15.00 до 18.00 в рамках Міжнародної агропромислової виставки «АГРО-2016» в конференц-залі павільйону № 19 Національного комплексу «Експоцентр України» (м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1) відбудеться семінар на тему: «Науково-технічне забезпечення удосконалення шляхів та методів ведення рибного господарства в сучасних умовах».
На заході буде розглянуто питання сучасної аквакультурної технології вирощування креветки та тиляпії, стан та перспективи форелівництва, промисел чорноморських креветок тощо.
Держрибагентство запрошує всіх зацікавлених до участі в семінарі та до обговорення проблем, передбачених тематикою заходу. Із запланованими до обговорення темами можна ознайомитись в програмі за посиланням.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером телефону: 050-473-11-42.

27/05/2016

Держрибагентство нагадує: підприємці мають можливість провести безкоштовний аналіз риби, яку вирощують

До Держрибагентства часто звертаються підприємці із запитанням чи існує державна лабораторія, що здійснює дослідження водних біоресурсів та водойм, де вони розводяться для виявлення хвороб риб та їх профілактики. Інформуємо, що це є завданнями Іхтіопатологічної лабораторії, яка підпорядкована Держрибагентству і проводить такі дослідження безкоштовно.

Лабораторія допомагає підтримувати водойми у належному стані для росту та розмноження риби: проводить діагностику хвороб, санітарні та лікувальні заходи, надає консультативну допомогу державним рибницьким підприємствам, організаціям об’єднання «Укррибгосп» та іншим рибницьким господарствам. Для їх проведення потрібно звернутись до установи за номером телефону +38 (044) 486-02-46 або написати на електронну скриньку [email protected] Ваше питання.

«Ключовою послугою лабораторії є проведення гідробіологічних, гідрохімічних, паразитологічних, епізоотологічних, клінічних та інших діагностичних досліджень з метою встановлення діагнозу риби і розробки відповідних лікувально-оздоровчих заходів», - коментує директор Іхтіопатологічної лабораторії Олена Олійник.

Протягом 1-2 днів після звернення спеціалісти лабораторії виїжджають на місце, де склалась проблемна ситуація, здійснюють комплексне епізоотичне обстеження, проводять дослідження хворої риби. Залежно від складності проблеми, результати досліджень можуть бути готові у період від 1 до 10 днів. За результатами проведеної роботи складається відповідний акт, що містить опис виявленої хвороби або проблеми у господарстві, чіткі рекомендації, спрямовані на виліковування хворої риби та вирішення наявних на водоймі проблем. Якщо виявлена проблема або хвороба є задавненою або складною, спеціалістами лабораторії розробляється комплексний план проведення ветеринарно-санітарних та рибоводно-технологічних заходів, розрахований на тривалу перспективу.

Також експертами Іхтіопатологічної лабораторії здійснюється контроль основних гідрохімічних показників води. Якщо отримані значення не відповідають нормативним вимогам, розробляється комплекс заходів, спрямованих на їх корегування.

Часто у підприємців в процесі вирощування та розведення риби виникають питання з огляду на особливу сферу діяльності. Наголошуємо, що однією із задач лабораторії є розробка відповідей на такого роду питання у вигляді методичних вказівок. Також на прохання замовника спеціалістами лабораторії виконується індивідуальна розробка рекомендацій, з урахуванням особливостей саме його водойми.

Так, за останні кілька років лабораторією було підготовлено: Рекомендації по вирощуванню каліфорнійських черв’яків та черв’яка «Старатель», Ветеринарно-санітарні правила для рибницьких господарств, Рекомендації по застосуванню аміачної води та аміакату міді у рибництві тощо.

20/05/2016

Рейд працівників Луганськрибоохорони.
19.05.2016 року головними державними інспекторами відділу охорони водних біоресурсів Луганськрибоохорони М.Лунякіним та Є.Ніколенко було проведено рейди на ринках м.Сєвєродонецьк Луганської області з питань дотримання чинного законодавства, відповідно до повноважень, щодо збуту та придбання об’єктів тваринного і рослинного світу в частині водних біоресурсів. В результаті проведених оперативних дій було затримано особу, яка здійснювала збут водних біоресурсів-риби, без документів підтверджуючих законність придбання (накладна і сертифікат якості).
Відносно вищезазначеної особи було складено протокол за ст.88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку придбання та збуту об’єктів тваринного і рослинного світу).
Протокол про адміністративне правопорушення буде направлено до суду для вирішення питання про притягнення порушників до відповідальності в порядку чинного законодавства.

13/05/2016

Держава, підприємці, наука та громадськість спільно обговорили перспективи розвитку аквакультури в Україні

29 квітня в Держрибагентстві відбувся круглий стіл на тему «Проблеми розвитку аквакультури в Україні». В заході взяли участь Голова Держрибагентства Ярема Ковалів, Голова Громадської ради при Держрибагентстві Віктор Скарлат, начальник Управління аквакультури, використання та відтворення водних біоресурсів Держрибагентства Андрій Чуклін, директор бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» Юрій Шарило, директор Іхтіопатологічної лабораторії Олена Олейник, голова «Професійної спілки працівників рибного господарства України» Михайло Петров, близько 30 користувачів у сфері аквакультури та інші.

В рамках круглого столу учасники обговорили низку актуальних для галузі питань, зокрема, відсутність механізму реалізації майнових прав на гідротехнічні споруди; оподаткування землі, що знаходиться під водним об'єктом; котрі можуть виступати об'єктами аквакультури; занепад селекційної роботи та значне скорочення рибних племрепродукторів; забруднення води пестицидами та гербіцидами.

Ярема Ковалів зазначив, що ці проблеми відомі державі і над вирішенням кожної з них уже працюють фахівці Держрибагентства та Мінагрполітики. Він підкреслив, що законопроект щодо зниження орендної плати за землі водного фонду до 3% від нормативної оцінки землі з 3-12% ( як це було раніше) Держрибагентство найближчим часом планує винести на розгляд ВР. «Ми знаємо, про те що у зв’язку із ростом орендної плати з рибництва зникла «економіка». Працюємо над тим, щоб її повернути, створити умови, в яких підприємець зможе працювати, розвиватися, насичувати внутрішній ринок нашою українською рибою».

Окремим питання розглядалася відсутність державного реєстру рибогосподарських водойм, що давав би вичерпну інформацію про рибогосподарський потенціал та можливості підприємницької діяльності для кожного регіону України. На це Андрій Чуклін зазначив, що Держрибагентством ведеться робота із створення Реєстру рибогосподарських водних об’єктів (їх частин). В пілотному режимі він розпочне роботу у травні 2016 року.

Учасники заходу також обговорили проблеми аквакультури в рециркуляційних або проточних системах. На їх думку, гальмуючим фактором у розвитку цього напряму є відсутність вичерпних знань у підприємців-початківців та програм підвищення кваліфікації для спеціалістів існуючих господарств, відсутність стимулювання селекційної та відтворювальної діяльності, а також дотації на кілограм вирощеної продукції при експорті, як, наприклад, в Туреччині.

За підсумками круглого столу учасники вирішили провести маркетингове дослідження щодо місткості ринку продукції аквакультури, дослідити економічні показники підприємств вітчизняної аквакультури, опрацювати питання освіти рибоводів-фермерів, розробити рекомендації для стратегії розвитку аквакультури в Україні. Отримані дані буде обговорено під час наступного круглого столу із розвитку аквакультури в Україні. Як зазначив один з підприємців-учасників круглого столу Любомир Гайдамака (Vismar Aqua): «Саме зараз у нас є унікальна можливість об'єднатися заради спільного вирішення нагальних проблем аквакультури. Впевнений, що ми зможемо разом досягти значних успіхів у рибництві та нагодувати не тільки український народ, а як мінімум половину Європи».

12/05/2016

Деякі факти з життя товстолоба

Мало хто з рибалок може похвалитись уловом товстолобика в дикій природі. Частіше за все масовий вилов можна очікувати на водоймах, де професійно займаються рибогосподарською діяльністю, оскільки досвідчені рибоводи знають, що товстолоб являється прекрасним об’єктом вирощування риби в ставках. Також, якщо водойма потребує очищення, крім фільтраційної системи, необхідно запустити товстолоба, так як він харчується водоростями і його можна вважати прекрасним меліоратором, який профільтровує зацвілу, зелену і каламутну воду.

Наявність товстолоба у водоймі підвищує рибопродуктивність рибоводних господарств практично у 2 рази. Оскільки, товарного вигляду він набуває уже через два роки. При цьому даний вид риби не примхливий, швидко набирає вагу, не має «ворогів» серед інших риб та досить мирно співіснує з коропом та білим амуром.

Для життя товстолоб вибирає ділянки з мулистим дном та м’якою рослинністю. Глибина на таких місцях не повинна перевищувати 3-3,5 м. Особливістю існування є те, що на світанку та в період заходу сонця товстолоби підходять до берега, а вдень йдуть подалі від нього. У місцях відкритої води вони тримаються на піщаних мілинах і плесах зі слабкою течією та при різких голосних звуках — сильних сплесках, гуркоті мотора, пострілах — товстолобики разом високо вистрибують з води.

І ніби все так добре, але є одна проблема – природній нерест. Хоча статева зрілість товстолоба і настає у віці 3-4 роки, але, нажаль, процес його нересту в природніх умовах України не можливий, оскільки нерест проходить при досягненні температури води 18-200С. При цьому, ікра викидається на течії в місцях з вирами. У воді ікра набухає, збільшується в розмірах і розвивається, пливучи вниз за течією. Хоч плодючість товстолоба і висока – (у великих ставкових риб масою до 8 кг – до 1 мільйона ікринок), та як тільки ікра попадає в стоячу воду, одразу ж тоне і гине. Для виживання ікри товстолоба необхідно понад 100 км русла річки з сильною течією, яких на території нашої країни, на жаль, немає.

Проте, «наука не стоїть на місці». І для отримання потомства товстолоба ефективно почали використовувати метод гіпофізарних ін’єкцій. Тобто, товстолобу вводять гіпофіз, частіше всього взятий у сазана. І вже після 10-14 годин зрілу ікру можна відціджувати і запліднювати молоками. Через 5 хвилин ікру омивають і переносять в інкубатор на 28-34 години (температура 22-260С), де вона набухає та збільшується в розмірах. Вилуплені ембріони мають довжину 5-5,5 мм, вони малорухливі і періодично піднімають на поверхню води. Через 3-4 доби вони переходять на змішане харчування, а на 6-8 добу їх можна пересаджувати у вирощувальні стави. У віці 40-45 діб малькова стадія розвитку закінчується і вони переходять на їжу, яку споживають дорослі особини.

Хоч такий спосіб запліднення досить клопіткий, але воно того варте. Адже, товстолоб нерідко досягає 1 метра в довжину, масою – 40 кг, та має неперевершені смакові якості. М'ясо товстолоба жирне, ніжне і смачне, та, як не дивно, може бути цінним при дієтичному харчуванні. Також, великим плюсом, є те, що товстолоба можна приготувати в багатьох варіаціях: уха, заливне, соління, в’ялення, коптіння… в любому випадку страва буде неперевершеною.

25/04/2016

Особливості нересту коропа
Короп істотно більш залежний від температури, у порівнянні з карасем та іншими прісноводними рибами. Провівши всю зиму в ямах, коропи вибираються у верхні горизонти глибини тільки коли вода повністю відтає, та й то вигулює неохоче і якщо клює, то знехотя.
Відповідно, і нерест коропа відбувається пізніше. Для початку нересту необхідно, щоб температура води досягла 25°С. У більш холодній воді розвиток мальків сповільнюється, при різкому зниженні температури потомство може загинути.
Період нересту у коропа починається в кінці квітня – початку травня, але в переважній більшості випадків виведення потомства відбувається вже в червні, що визначається температурою та особливостями кожного конкретного водоймища. Вважається, що річковий короп (сазан) обходить непроточні водойми, у той час як озерний короп може опуститися до заростей, затоплених стоячою водою, аби було куди приліпити ікру. За коропами була помічена цікава особливість – проводити розвідку перед нерестом. За день до ікрометання на передбачуване місце прибувають одна-дві рибини, а на завтра по їх сліду прибуває основна маса молодих.
Коропи – сильні риби, на шляху до місця нересту вони здатні долати перешкоди, перестрибувати невеликі греблі і загати. Відомі випадки, коли риба вистрибувала з води на висоту до двох метрів.
Процедура нересту у коропа підпорядкована віковій ієрархії – спершу «відстрілюється» молодь, потім більші особини. Загальна тривалість нересту може досягати місяця. Примітно, що коропи здатні сповільнювати розвиток ікринок, чекаючи сприятливих умов. Нерест коропа проходить у декілька етапів, але перший – наймасовіший (до половини всього запасу ікри). Самки набагато більші за самців, що не дивно, оскільки сумарна вага ікри може становити до половини ваги риби. Нащадкам річкових коропів виживання дається істотно складніше.
Молодь має велику кількість природних хижаків, так що вижити зможе лише десята частина мальків, та й то зрілості досягнуть не всі.

21/04/2016

В 20-х числах травня 47 інспекторів першого в Україні «пілотного» рибного патруля м. Києва та області вийдуть у свої перші рейди. 12 квітня вони приступили до навчання, за 30 днів рибні патрульні опанують основи іхтіології, гідрології, профільного законодавства, пройдуть курс спортивної підготовки, керування технічним оснащенням та плавзасобами. Вогневій підготовці навчатимуть ті ж тренери, що готували патрульну службу поліції. У червні на рибний патруль чекає стажування у спеціалістів з Норвегії, Литви та Естонії, його фінансування обіцяв забезпечити Євросоюз.
Фінансування у розмірі 15 мільйонів гривень на придбання для «пілотного» рибного патруля сучасних човнів, дронів, приладів нічного бачення тощо галузь очікує отримати з державного бюджету на агросектор. Проект Закону №4464 про внесення змін до Закону Проект Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо фінансового забезпечення реформування рибної галузі України було зареєстровано у ВР 18.04.2016.
Голова Держрибагентства Ярема Ковалів зазначив: «Реформу органів рибоохорони вже реалізовано на 75%. Через відкриті кадрові конкурси підібрано нових людей у патруль Київщини, а також на посади керівників територіальних управлінь, розпочалося їх навчання. Запущено прозорі тендери на закупівлю обладнання, човнів, форми. Єдиний стримуючий фактор для початку роботи «пілотного» Київського патруля і для запуску проекту по всій Україні – це фінансування. Для Київщини нам потрібно 15 мільйонів гривень. Ми знайшли ці кошти у бюджеті агрокомплексу на 2016 р., проте потрібно прийняти зміни до бюджету. Декілька місяців пішло на погодження з Мінфіном, Мін’юстом, Мінекономіки, лишилося тільки голосування у ВР. Фактично, успіх реформи, яка сьогодні реалізована на 75%, якої чекає 11 мільйонів українських рибалок, якої чекає Європа – зараз повністю залежить від голосування ВР про зміни до бюджету».
Оптимальний бюджет для запуску рибного патруля в масштабах всіх областей України складає 200 мільйонів грн. На думку очільника Держрибагентства, в масштабах держави – ця сума невелика, особливо у порівнянні із збитками, які завдає державі відсутність ефективної системи контролю за рибою – за оцінками експертів обсяг тіньового ринку риби в 2015 р. склав 4 млрд грн. В рази дорожчою є і реформа правоохоронних органів – в рамках створення патрульної служби поліції тільки нова форма коштувала 900 млн грн.
З початку 2016 р. Держрибагентство веде активні переговори із міжнародними партнерами щодо залучення фінансування для всеукраїнського проекту. «Ми бачимо готовність допомогти і від Євросоюзу, і від донорських організацій, - заявив Ярема Ковалів. На прикладі «пілотного» Київського патруля ми повинні продемонструвати, як працюватиме нова система контролю і довести серйозність намірів України».
Додатковим джерелом фінансування запуску патруля у регіонах може бути підтримка з місцевих бюджетів ОДА, зокрема, першим регіоном, де місцева влада фінансово сприятиме матеріально-технічному оснащенню патруля є Закарпатська область. В перспективі кошти на оснащення рибного патруля можуть залучатися із спеціального фонду рибного господарства України, законопроект щодо його створення наразі знаходиться на погодженні в органах виконавчої влади.
Нагадаємо, реформа органів рибоохорони, що включає ліквідацію діючих органів рибоохорони та створення нового органу «рибного патруля» була розпочата 30 вересня 2015 р. через прийняття постанови КМУ №894. Запуск рибного патруля та ефективної системи контролю є базисом для подальшого реформування рибного господарства України. Ефективності роботи патруля сприятиме сучасне матеріально-технічне оснащення, використання електронних систем моніторингу та запровадження сертифіката походження риби.
Відбір кандидатів у рибний патруль проходив на основі відкритого конкурсу, до нього були долучені представники Мінагрополітики, психологи, незалежні рекрутери та громадськість. Співбесіди конкурсантів транслювалися он-лайн, а за ініціативи ГО Agroreforms.UA було проведено перевірку психологічних якостей та рівня фізичної підготовки кандидатів. Впродовж відбору інспекторського складу патруля Київщини, а також керівників теруправлінь в регіонах України було отримано близько 3000 анкет та проведено майже 800 співбесід.

15/04/2016

Про небезпеку для водних біоресурсів, яку створюють човни під час пересування у період нересту

Рух моторних човнів на водних об’єктах невеликого розміру, які являються несудноплавними та необладнані для пересування, завдає значну шкоду природі. Безпосередня причина проблеми – потужна хвиля, що утворюється при роботі гвинтів мотору, а також від стрімкого руху човна по воді. На вузьких річках масштаб їх дії дуже помітний. Тим більше, для такого роду водних розваг подекуди використовують надпотужні морські катери і скутери, не сумісні з пересуванням по річках.

Хвиля від моторного човна підмиває береги, що є причиною обширної ерозії берега, руйнування берегової смуги, призводить до падіння дерев в русло річки. Кінцевим результатом цього, стають потужні зсуви високого берега річки. Грунт потрапляє у річку, замулює її, збільшуючи тим самим швидкість прогрівання води, її зацвітання та гниття.

До того ж, через струс води гвинтом та удари катера, кисень, розчинений у воді, виходить у повітря. Такі умови призводять до «цвітіння воді» - масового розвитку одноклітинних водоростей, що спричиняє кисневе голодування, від якого гине риба та інші водні біоресурси.

Під час нересту риби шум, вібрація та підняті моторним човном хвилі полохають рибу, вона переміщується в нетрадиційні, непристосовані для нересту місця, через що зменшується показник виживання.

Навесні, на прибережному мілководді, хвилі від катерів викидають риб’ячу ікру на берег та на виступаючу із води рослинність, від чого вона висихає та неминуче гине. Крім того, через вібрацію та хвилю, що утворюються від моторних човнів, ікра, що знаходиться на визріванні частково струшується, інша покривається піднятим з дна водойми мулом, що призводить до її загибелі.

Хвилі від моторних човнів змивають ікру з субстрату на нерестовищах, причому, чим ближче від нерестовища пропливає човен, тим більше змивається ікри з субстрату. Найменше її змивання спостерігається при пропливанні човна на відстані понад 100 м від берега. Зі збільшенням кількості пропливів човна зростає кількість змитої ікри. Наприклад, внаслідок 60-разового пропливання човна на відстані 25 м змивається до 76 % ікри. Та ікра, що залишилась на субстраті і не змита після проходження хвиль, гине на 60-90 %. Хвилі здатні викидати на берег до 10 % молоді.

Подібного впливу зазнає ікра та личинки тих риб, які змогли знайти якийсь субстрат і відкласти на нього ікру у водосховищі у зоні, що зазнає ударної дії хвиль. Це — удар по відтворенню риб у водосховищах.

Крім того, моторні човни завдають шкоди, особливо значної у водоймах зі стоячою водою чи сповільненою течією. З кожного мотора мастило та паливо неодмінно попадають у воду, разом з відпрацьованими газами. Нафтопродукти розпливаються по воді тонкою плівкою у вигляді веселки. До того ж ця плівка непроникна для повітря. Мальки намагаються заковтнути невеличку бульку повітря, досягнувши поверхні води безпосередньо після залишення оболонки ікри чи трохи згодом — і не можуть, натикаються на плівку з нафтопродуктів. Не можуть вдихнути повітря і водяні комахи — корм для риб. До того ж ця плівка відгороджує воду від атмосфери, внаслідок чого розрив між ними сприяє погіршенню газообміну, зменшенню кисню у водоймах, що веде до збідніння життя в них.

Луганськрибоохорона

05/09/2016

19/08/2016

05/07/2016

08/06/2016

02/06/2016

27/05/2016

20/05/2016

13/05/2016

12/05/2016

25/04/2016

21/04/2016

15/04/2016

Address

Opening Hours

Website

Alerts

Contact The Organization

Shortcuts

Share

Category

Monday	08:00 - 17:00
Tuesday	08:00 - 17:00
Wednesday	08:00 - 17:00
Thursday	08:00 - 17:00
Friday	08:00 - 17:00